YaChudo

41 Овна

Переглядів: 0. Оновлено 13.11.2026.

41 Овна

Розташування 41 Овна (обведена)
Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Овен[1]
Пряме піднесення 02г 49х 59,03324с[2]
Схилення +27° 15′ 37,8260″[2]
Видима величина (V) 3,63[3]


Характеристики
Стадія еволюціїголовна послідовність[4]
Спектральний класB8 Vn[5]
Показник кольору U−B−0,38[3]
Показник кольору B−V−0,10[3]
Тип змінностіобертальна змінна зоря[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +4[9] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: +66,81[2] мс/рік

за схиленням: −116,52[2] мс/рік

Паралакс (π) 19,69 ± 0,19 мс[2]
Відстань 154,121 св. р.
47,2536 пк
Абсолютна величина (MV) +0,08[1]
Подробиці
Маса3,1±0,1[10] M☉
Радіус2,5[11] R☉
Світність160[12] L☉
Гравітація4,15[11] м/с2
Температура11900[12] К
Швидкість обертання (v sin i)175[14] км/с
Вік130+10
−30[10] млн років
Інші позначення
Bharani, ADS 2159, BD+26 471, FK5 100, HD 17573, HIP 13209, HR 838, SAO 75596, WDS 02500+2716[15]
Посилання
SIMBADдані для 41+Ari

41 Овна (лат. 41 Arietis) — потрійна зоряна система в північному сузір'ї Овна. З видимою зоряною величиною 3,63[3] цю систему легко побачити неозброєним оком. Її річний паралакс становить 19,69 мс[2], що вказує на відстань 166 світлових років (51 парсек) від Сонця.

Система складається з подвійної зорі[16], яка позначається як 41 Овна A, та третьої зорі-компаньйона 41 Овна D. (41 Овна B і C утворюють візуальні компоненти з A, але фізично з нею не пов'язані[17]). Самі ж компоненти системи A мають позначення 41 Овна Aa (офіційно названа Бхарані)[18] і Ab.

Номенклатура

41 Овна — це позначення Флемстида системи. Йоганн Баєр не надав цій зорі позначення, але Боде ввів позначення c Овна. Боде вважав зорю частиною астеризму Північна Муха в межах Овна — він називав усе сузір'я Овен і Муха (Aries et Musca)[19]. Позначення двох складових як 41 Овна A та D, а також компонентів A — 41 Овна Aa та Ab — походять від конвенції, що використовується у Вашингтонському каталозі кратності (англ. Washington Multiplicity Catalog) для кратних зоряних систем, яку затвердив Міжнародний астрономічний союз[20].

1757 року Ніколя-Луї де Лакайль назвав зорю Līliī Austrīnā («південна Лілії» латиною)[21][22], зарахувавши її до нині скасованого сузір'я Лілії. Зорю ж 39 Овна він називав Līliī Boreā, тобто «північна Лілії».

В індійській астрономії Бхарані (भरणी bharaṇī) — це друга накшатра (або місячна стоянка), що відповідає зорям 35, 39 та 41 Овна. У 2016 році МАС створив Робочу групу з назв зір[23] для каталогізації та стандартизації власних назв зір. Робоча група вирішила надавати власні назви окремим зорям, а не цілим кратним системам[24]. 30 червня 2017 року вона затвердила назву Бхарані (англ. Bharani) для компонента 41 Овна Aa, і відтоді вона включена до списку затверджених МАС назв зір[18].

У китайській астрономії 胃宿 (Wèi Su), що означає «Шлунок», стосується астеризму, що складається із 41, 35 і 39 Овна[25]. Відповідно, сама 41 Овна має китайську назву 胃宿三 (Wèi Su sān, Третя зоря Шлунка)[26].

В Авесті зоря була відома як Upa-paoiri, і її асоціювали з одним із язатів[27].

Властивості

Головний компонент — це зоря головної послідовності спектрального класу B зі спектральним класом B8 Vn[5]. Суфікс «n» вказує на «туманні» (nebulous) лінії поглинання в зоряному спектрі, спричинені ефектом Доплера через швидке обертання. Вона має проєкцію швидкості обертання 175 км/с[14]. Це створює екваторіальне потовщення, так що екваторіальний радіус зорі на 12 % більший за полярний[28]. Зоря-компаньйон розташована на кутовій відстані 0,3 кутової секунди від головного компонента[16]. 41 Овна є кандидатом до рухомої групи зір AB Золотої Риби[12].

Примітки

  1. ↑ а б Anderson, E.; Francis, Ch. (2012). XHIP: An extended hipparcos compilation. Astronomy Letters. 38 (5): 331. arXiv:1108.4971. Bibcode:2012AstL...38..331A. doi:10.1134/S1063773712050015. XHIP record for this object at VizieR.
  2. ↑ а б в г д е van Leeuwen, F. (Листопад 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, S2CID 18759600.
  3. ↑ а б в г Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4 (99): 99, Bibcode:1966CoLPL...4...99J.
  4. ↑ Zorec, J.; Royer, F. (2012). Rotational velocities of A-type stars. IV. Evolution of rotational velocities. Astronomy and Astrophysics. 537: A120. arXiv:1201.2052. Bibcode:2012A&A...537A.120Z. doi:10.1051/0004-6361/201117691.
  5. ↑ а б Cowley, A. (Листопад 1972), Spectral classification of the bright B8 stars, Astronomical Journal, 77: 750—755, Bibcode:1972AJ.....77..750C, doi:10.1086/111348.
  6. ↑ Gray R. O. The late B-type stars: Refined MK classification, confrontation with stromgren photometry, and the effects of rotation // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 1994. — Vol. 107. — P. 1556–1564. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/116967
  7. ↑ A. Cowley Spectral classification of the bright B8 stars // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 1972. — Vol. 77. — P. 750–755. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/111348
  8. ↑ а б Morris B. M. A Relationship between Stellar Age and Spot Coverage // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 2020. — Vol. 893, Iss. 1. — P. 67. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.3847/1538-4357/AB79A0 — arXiv:2002.09135
  9. ↑ Wilson, Ralph Elmer (1953), General Catalogue of Stellar Radial Velocities, Carnegie Institute Washington D.C. Publication, Washington: Carnegie Institution of Washington, Bibcode:1953GCRV..C......0W.
  10. ↑ а б Janson, Markus та ін. (Серпень 2011), High-contrast Imaging Search for Planets and Brown Dwarfs around the Most Massive Stars in the Solar Neighborhood, The Astrophysical Journal, 736 (2): 89, arXiv:1105.2577, Bibcode:2011ApJ...736...89J, doi:10.1088/0004-637X/736/2/89, S2CID 119217803.
  11. ↑ а б Stassun, Keivan G. та ін. (2019). The Revised TESS Input Catalog and Candidate Target List. The Astronomical Journal. 158 (4): 138. arXiv:1905.10694. Bibcode:2019AJ....158..138S. doi:10.3847/1538-3881/ab3467.
  12. ↑ а б в McCarthy, Kyle; White, Russel J. (Червень 2012), The Sizes of the Nearest Young Stars, The Astronomical Journal, 143 (6): 134, arXiv:1201.6600, Bibcode:2012AJ....143..134M, doi:10.1088/0004-6256/143/6/134, S2CID 118538522.
  13. ↑ J. Zorec, F. Royer Rotational velocities of A-type stars. IV. Evolution of rotational velocities // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2012. — Vol. 537. — 22 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201117691 — arXiv:1201.2052
  14. ↑ а б Abt, Helmut A.; Levato, Hugo; Grosso, Monica (Липень 2002), Rotational Velocities of B Stars, The Astrophysical Journal, 573 (1): 359—365, Bibcode:2002ApJ...573..359A, doi:10.1086/340590.
  15. ↑ 41 Ari. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 24 червня 2012.
  16. ↑ а б Eggleton, P. P.; Tokovinin, A. A. (Вересень 2008), A catalogue of multiplicity among bright stellar systems, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 389 (2): 869—879, arXiv:0806.2878, Bibcode:2008MNRAS.389..869E, doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13596.x, S2CID 14878976.
  17. ↑ Washington Double Star Catalog. United States Naval Observatory. Архів оригіналу за 14 лютого 2011. Процитовано 2 січня 2018.
  18. ↑ а б Naming Stars. IAU.org. Архів оригіналу за 10 березня 2025. Процитовано 16 грудня 2017.
  19. ↑ Wagman, Morton (2003). Lost Stars. Blacksburg, Virginia: McDonald & Woodward. с. 49. ISBN 0-939923-78-5.
  20. ↑ Hessman, F. V.; Dhillon, V. S.; Winget, D. E.; Schreiber, M. R.; Horne, K.; Marsh, T. R.; Guenther, E.; Schwope, A.; Heber, U. (2010). On the naming convention used for multiple star systems and extrasolar planets. arXiv:1012.0707 [astro-ph.SR].
  21. ↑ de Lacaille, Nicolas-Louis (1757). Astronomiae fundamenta novissimis solis et stellarum observationibus stabilita, Lutetiae in Collegio mazarineo et in Africa ad caput Bonae Spei peractis a Nicolao Ludovico de La Caille. J.-J.-St. Collombat. с. 227, 233.
  22. ↑ Bailey, Francis (1833). La Caille's Catalogue of 398 principal Stars, Memoirs of the Royal Astronomical Society, Vol 5. Priestley and Weale. с. 110, 121.
  23. ↑ IAU Working Group on Star Names (WGSN). Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016.
  24. ↑ WG Triennial Report (2015-2018) - Star Names (PDF). с. 5. Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2022. Процитовано 14 липня 2018.
  25. ↑ (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7.
  26. ↑ (кит.) 白羊座
  27. ↑ ANGELS:Zoroastrian
  28. ↑ van Belle, Gerard T. (Березень 2012), Interferometric observations of rapidly rotating stars, The Astronomy and Astrophysics Review, 20 (1) 51, arXiv:1204.2572, Bibcode:2012A&ARv..20...51V, doi:10.1007/s00159-012-0051-2, S2CID 119273474.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).