2023 в Україні

← 2022 2021 2020 2023 в Україні → 2024 2025 2026
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 2023 Список років в Україні

2023 в Україні — це перелік головних подій, що відбулися у 2023 році в Україні. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 2023 року.

• Президент: Володимир Зеленський
• Прем'єр-міністр: Денис Шмигаль

• 5 січня – За пропозицією Патріарха Московського Кирила президент Росії Володимир Путін оголошує одностороннє припинення вогню 6–7 січня у зв'язку з Різдвом за юліанським календарем.^[1]
• 10 січня – Президент України Володимир Зеленський позбавляє громадянства прокремлівського політика Віктора Медведчука та трьох інших осіб за звинуваченням у державній зраді.^[2]
• 17 січня – Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний та Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі вперше зустрілися особисто.^[3]
• 18 січня – 2023 року, катастрофа гелікоптера в Броварах: Чотирнадцять людей загинули та 25 отримали поранення внаслідок катастрофи гелікоптера в Броварах, Київська область, Україна. Серед загиблих – міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін та державний секретар внутрішніх справ Юрій Лубкович.^[4]
• 24 січня –
  • Двоє британських гуманітарних працівників загинули під час гуманітарної евакуації з Соледара в Донецькій області.^[5]
  • Кілька високопосадовців України, зокрема заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко, чотири заступники міністрів та п'ять керівників обласних органів влади, подали у відставку після початку загальнонаціональної антикорупційної кампанії в Україні.^[6]
• 25 січня – ЮНЕСКО вносить історичний центр Одеси до списку об'єктів Всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою зникнення.^[7]

• 5 лютого – Народний депутат України Давид Арахамія оголошує, що начальник військової розвідки Кирило Буданов замінить Олексія Резнікова на посаді міністра оборони після корупційного скандалу.^[8]
• 6 лютого – Верховний архиєпископ Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук оголошує, що церква почне використовувати григоріанський календар з 1 вересня для всіх свят, окрім перехідних, згідно з рішенням Синоду єпископів.^[9]
• 8 лютого 2023 року – візит Володимира Зеленського до Великої Британії:
  • Президент України Володимир Зеленський відвідав Велику Британію, що стало його другим візитом за межі України з початку російського вторгнення, зустрівся з королем Карлом III та прем'єр-міністром Ріші Сунаком, а також виступив перед парламентом у Вестмінстер-холі.^[10]
  • Після візиту до Великої Британії Зеленський відвідає Францію, де зустрінеться з президентом Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шольцем.^[11]
• 20 лютого 2023 року – візит Джо Байдена до України: Президент США Джо Байден здійснює неоголошений візит до Києва, Україна, де зустрічається з президентом Володимиром Зеленським.^[12]

• 19 березня – Президент Росії Володимир Путін вперше з початку вторгнення відвідав Маріуполь, Донецька область, на окупованій Росією території України.^[13]

• 5 квітня – Президент України Володимир Зеленський здійснює офіційний візит до Польщі. Під час зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою Зеленський отримує Орден Білого Орла, найвищий орден Польщі.^[14]
• 6 квітня – Заступник голови Андрій Сибіга заявляє, що Україна готова вести переговори щодо майбутнього Криму, якщо український контрнаступ досягне адміністративного кордону Криму.^[15]
• 16 квітня – Україна та Росія проводять обмін полоненими для солдатів, які воювали в Бахмуті, в результаті чого повернулося 130 українських солдатів та невідома кількість російських солдатів.^[16]
• 18 квітня –
  • Колишній народний депутат України Олег Барна загинув у бою.^[17]
  • Український уряд запрошує президента Бразилії Луїса Інасіо Лулу да Сілву відвідати Україну та критикує його за підхід до російського вторгнення. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вітає позицію Лули щодо мирних зусиль.^[18]

• 6 травня – російський письменник-націоналіст Захар Прилєпін отримує поранення, а його водій гине внаслідок вибуху замінованого автомобіля в Нижегородській області, Росія.^[19]
• 13 травня – Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Папою Франциском під час закритої авдієнції у Ватикані.^[20]
• 14 травня – Президент України Володимир Зеленський зустрічається з канцлером Німеччини Олафом Шольцем у Берліні, Німеччина.^[21]
• 15 травня – Президент України Володимир Зеленський зустрічається з прем'єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком у Чекерсі.^[22]
• 16 травня – Україна офіційно приєднується до Центру передового досвіду спільної кіберзахисту НАТО.^[23]
• 24 травня – Архієрейський собор Православної церкви України ухвалив рішення про перехід Православної церкви України на новоюліанський календар.^{[24][25][26][27]}

• 6 червня –
  • Гребля Новокаховська на окупованій Росією частині Херсонської області України зруйнована, що призвело до величезного викиду води вниз за течією по Дніпру. Гребля стримувала 18 кубічних кілометрів води в Каховському водосховищі.^[28]
  • Тисячі мирних жителів евакуюються з міста Нова Каховка та навколишніх сіл через поширення повені.^[29]
• 12 червня – Молдова та Україна підписують угоду про будівництво мосту через річку Дністер між Косауцями (Молдова) та Ямполем (Україна) в обхід невизнаної держави Придністров'я.^[30]
• 16 червня – Африканські лідери на чолі з президентом Південної Африки Сирілом Рамафосою прибувають до Києва для зустрічі із Зеленським у рамках миротворчої місії. Очікується, що потім семеро лідерів вирушать до Москви на зустріч із Путіним.^[31]
• 29 червня – Колишній віцепрезидент США Майк Пенс несподівано відвідав Київ.^[32]

• 21 липня – Зеленський звільняє посла України у Великобританії Вадима Пристайка.^[33]
• 27 липня – Київський собор 2023 року затвердив рішення про перехід Православної церкви України на новоюліанський календар.^[34][35]
• 28 липня – Зеленський підписує парламентський законопроєкт про внесення змін до КЗпП щодо перенесення дати святкування Різдва Христового в Україні з 7 січня на 25 грудня та інших державних свят, дати яких прив'язані до релігійних, метою якого є «відмова від російської спадщини нав’язування різдвяних святкувань».^[36]

• 2 вересня – Український суд заарештував мільярдера Ігоря Коломойського за звинуваченнями у шахрайстві та відмиванні грошей у рамках корупційної діяльності.^[37]
• 8 вересня –
  • Десятки тисяч українців виступають проти законодавства про декларування активів, яке, на думку критиків, перешкоджає зусиллям щодо притягнення посадовців до відповідальності, відкладаючи вимогу публічного декларування своїх активів.^[38]
  • Національне антикорупційне бюро України заморожує активи Ігоря Коломойського на суму понад 80 мільйонів доларів на 48 годин у рамках розслідування розкрадання.^[39]

27 жовтня – Проросійський чиновник Олег Царьов отримав важкі поранення внаслідок замаху невідомих нападників у Криму та, як повідомляється, перебував у реанімації.^[40]

• 12 листопада – Колишній Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен висуває пропозицію щодо вступу України до військового альянсу, але без територій, окупованих Росією.^[41]
• 27 листопада – Снігова буря забрала життя щонайменше п'ятьох людей в Україні, сотні міст і сіл залишилися без електроенергії. Щонайменше десять державних автомагістралей також перекрито, а тисячі автомобілів застрягли в Україні через негоду.^[42]

• 6 грудня – Колишній народний депутат України Ілля Кива, який перебіг до Росії у березні 2022 року, знайдено мертвим у Московській області.^[43]
• 15 грудня – Радник кинув гранати на засіданні сільської ради Керецького, вбивши 1 людину та поранивши 26 осіб. Злочинець також отримав важкі поранення.^[44]
• 14 грудня – Європейська рада ухвалила рішення розпочати переговори щодо вступу України до Європейського Союзу^[45].

17 січня — звільнено Олексія Арестовича за власним бажанням через зраду країні та в підозрюванні пропаганди ^{[джерело?]}.

• 21 січня — засновано Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

• 540 років з часу виходу в світ першої друкованої книги українського автора — «Прогностична оцінка поточного 1483 року» ректора Болонського університету, доктора Юрія Дрогобича.

• 1125 років з часу (898 рік):
  • Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії)^[46].
  • першої писемної згадки про місто Галич^[47][48][49] — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
• 950 років з часу (1073 рік):

• • розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода^[50].
  • укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава^[50].
• 850 років з часу (1173 рік):
  • другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину^[51] та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем^[52].
• 800 років з часу (1223 рік):

• • 31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.^[54].
• 700 років з часу (1323 рік):
  • Ліквідації Переяславського князівства.
• 675 років з часу (1348 рік):
  • вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь.
• 625 років з часу (1398 рік):
  • проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
• 575 років з часу (1448 рік):
  • 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату^[55].
• 525 років з часу (1498 рік):
  • князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського^[56][57].
• 475 років з часу (1548 рік):
  • першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області).
• 450 років з часу (1573 рік):
  • походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю.
• 425 років з часу (1598 рік):
  • Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію.
  • заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області).
  • заснування українськими козаками^[58] слободи Більської (Стара Біла^[59]) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області.
• 400 років з часу (1623 рік):
  • обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва^[48].
  • походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою.
  • морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул.
• 375 років з часу (1648 рік):

• • січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
  • березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз.
  • переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648)^[48].
• 350 років з часу (1673 рік):

• • 11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею.
  • походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл^[48].
• 300 років з часу (1723 рік):
  • ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка.
• 225 років з часу (1798 рік):

• • видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ»^[48][60].
• 200 років з часу (1823 рік):
  • утворення «Товариства з'єднаних слов'ян» (Слов'янський союз^[61]) — таємна революційна організація, заснована у Новограді-Волинському, що ставила собі за мету знищення Російської імперії та створення федеративного союзу демократичних республік слов'янських народів.
• 175 років з часу (1848 рік):
  • початку революції 1848—1849 років (відомої під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низки революцій (наймасштабніших у європейській історії хвилі революцій), що сталася в Європі у 1848 році.

• • 2 травня — заснування першої української політичної організації «Головної Руської Ради» (оригінальне написання — Головна Руска Рада^[62]) — у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення та створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович.
  • 15 травня:
    • початку виходу у Львові першої газета українською мовою — «Зоря Галицька» (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) після відповідної ухвали на засіданні Головної Руської Ради 4 травня 1848 року.^[63] Фактичний друкований орган Головної Руської Ради.
    • скасування панщини в Австрії (зокрема, у Галичині, на Буковині і Закарпатті), проведене австрійським урядом під час революції 1848 року.
  • 16 липня — заснування у Львові Галицько-руської матиці — культурно-освітнього товариства в Королівстві Галичини та Володимирії^[64].
• 150 років з часу (1873 рік):
  • заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка).
  • утворення Історичного товариства Нестора літописця.
• 125 років з часу (1898 рік):
  • видання першого тому «Історії України — Руси» Михайла Грушевського.
  • відкриття у Києві Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет).
• 100 років з часу (1923 рік):
  • завершення Голодомору в Українській РСР.
  • 9 лютого — повстання політв'язнів з «Холодноярської організації» у Лук'янівській в'язниці з метою визволення^[65].
  • 15 березня — визнання суверенітету Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, в тому числі і над Східною Галичиною Радою послів великих держав — Великої Британії, Франції, Італії та Японії в Парижі^[66][67].
  • початку радянської українізації (коренізації в Українській СРР^[68][69].
• 25 років з часу (1998 рік):
  • 25 травня — першого автомобіля «Таврія-Нова» — модифікації, створеної спільно з Daewoo на українському-корейському підприємстві «АвтоЗАЗ-ДЕУ» в Запорізькій області.

• 425 років з часу (1573 рік):
  • 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні^[48], де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар»^[70].
• 150 років з часу (1873 рік):
  • заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка).
  • утворення Історичного товариства Нестора літописця.
• 125 років з часу (1898 рік):
  • відкриття у Києві Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет).
• 100 років з часу (1923 рік):
  • утворення літературної організації «Гарт» (ідеолог — Василь Еллан-Блакитний).

• • заснування державного підприємства "Національний спортивний комплекс «Олімпійський».
  • заснування при фінансовій допомозі чехословацького уряду у Празі Українського історично-філологічного товариства, Українського Громадського Комітету та Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова.
• 75 років з часу (1948 рік):
  • заснування в м. Олександрії футбольного клубу — «Шахтар» (нині «Олександрія»).
  • заснування Київського державного педагогічного інституту іноземних мов (нині — Київського національного лінгвістичного університету).
• 50 років з часу (1973 рік):
  • заснування Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України.
  • заснування Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України.
  • заснування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України.
  • заснування Українського наукового інституту Гарвардського університету.
• 25 років з часу (1998 рік):
  • заснування Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

• 1000 років з часу (1023 рік):
  • народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом 1074).
• 600 років з часу (1423 рік):
  • народження Ма́ртина Ґа́штовта^[71][72] / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства.
• 500 років з часу (1523 рік):
  • народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом. 26 лютого 1573).
• 400 років з часу (1623 рік):
  • народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668).
  • народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703).
  • народження Іри́ни Сомко — дружини українського гетьмана Якима Сомка. (пом. бл. 1678).
• 375 років з часу (1648 рік):
  • народження Девлета II Ґерая  — кримського хана у 1699—1702, 1709—1713 рр. з династії Ґераїв. (пом. 1718).
• 350 років з часу (1673 рік):
  • народження Гази III Ґерая  — кримського хана у 1704—1707 рр. з династії Ґераї. (пом 1709).
• 325 років з часу (1698 рік):
  • народження Андрія Барятинського  — князя, генерал-майора, члена Генерального військового суду (1734—1737), члена Правління гетьманського уряду (1735—1737)^[73], представник княжого роду Барятинських (Борятинських) — нащадки Черніговського князя Михайла Всеволодича.^[74] (пом. 1750)
  • народження Митрополита Тимофі́й — релігійного діяча, митрополита Київського та Галицького (1748—1757). (пом. 1767).
• 300 років з часу (1723 рік):
  • 31 жовтня — народження Йова (Базилевича)  — ректора Переяславського і Харківського колегіумів, єпископа Переяславського та Бориспільського безпатріаршої РПЦ. (пом. 1776).
  • народження Василя Григоровича Туманського  — Генерального писаря в 1762—1781 роках, бунчукового товариша, дійсного статського радника. (пом.. 1809).
• 250 років з часу (1723 рік):
  • народження Василя Назаровича Каразіна — українського вченого, винахідника, громадського діяча. Засновника Харківського університету (1805), ініціатора створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти. (пом. 1842).
• 225 років з часу (1798 рік):
  • народження Хведора Вовка — українського кобзаря та кобзарського цехмайстера у 1848—1889 рр. (пом.. 1889).
• 200 років з часу (1823 рік):
  • 3 березня — народження Костянтина Ушинського — педагога, реформатора шкільної освіти (пом. 1870).
  • 9 квітня — народження Івана Посяди — українського громадського діяча, педагога, члена Кирило-Мефодіївського Братства. (пом. 1894).
  • 22 квітня — народження Василя Ільницького — українського історика, культурного діяча, педагога, письменника, театрального критика, священика УГКЦ. (пом. 1895).
  • 3 серпня — народження Каллиника Мітюкова — професора римського права, ректора Київського університету. (пом. 1885)
  • 9 серпня — народження Олександра Навроцького — українського громадсько-політичного і культурного діяча, поета і перекладача, члена Кирило-Мефодіївського братства. (пом. 1892).
  • 18 жовтня — народження Платона Павлова — історика, освітнього та громадського діяча. (пом. 1895).
  • 29 листопада — народження Матвія Номиса (справжнє прізвище — Симонов) — українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога. (пом. 1901).
  • 4 грудня — народження Івана Гушалевича — українського поета, письменника і драматурга, політичного діяча, журналіста, видавця, теолога. (пом. 1903).
  • народження Ізраїля Бродського — київського підприємця, засновника «цукрової імперії», мецената. (пом. 1888).
• 175 років з часу (1848 рік):
  • 11 січня — народження Василя Нагірного — українського галицького архітектора та громадського діяча кінця XIX — початку XX століть. Засновника товариств «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», «Зоря», «Дністер», «Народна Гостиниця», «Товариство для розвою руської штуки». (пом. 1921).
  • 7 вересня — народження Лазара Бродського — українського підприємця єврейського походження, цукрового магнату, меценату і філантропа. (пом. 1904).
  • 25 грудня — народження Ореста Левицького — українського історика, етнографа, письменника. Члена Історичного товариства імені Нестора-Літописця, Київського товариства старожитностей і мистецтв, академіка УАН. (пом. 1922).
• 150 років з часу (1873 рік):

• • 12 січня — народження Василя Кричевського — українського художника, архітектора, графіка, автора державного герба УНР, прийнятого Центральною Радою. (пом. 1952).
  • 4 лютого — народження Тимофія Сафонова — українського художника, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча. (пом. 1930).
  • 21 березня — народження Якова Гандзюка — військового діяча, генерал-майора. (пом. 1918).
  • 31 березня — народження Миколи Міхновського — українського політичного та громадського діяча, правника, публіциста («Самостійна Україна»), учасника боротьби за незалежність України у XX столітті. (пом. 1924).
  • 6 квітня — народження Бориса Підгорецького — українського музичного критика, фольклориста, композитора, педагога, хорового диригента. (пом. 1919).
  • 7 травня — народження Володимира Плотникова — дослідника електрохімії неводних середовищ, академіка. (пом. 1947).

• • 15 травня — народження Павла Скоропадського — українського громадського, державного діяча, Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). (пом. 1945).
  • 18 травня — народження Костянтина Мацієвича — українського державного, громадського та політичного діяча, вченого, дипломата. (пом. 1942).
  • 18 травня — народження Миколи Прахова — українського художника, мистецтвознавця. (пом. 1957).
  • 29 травня — народження Костянтина Зіньківського — українського поета, перекладача, педагога. (пом. 1959).
  • 1 липня — народження Володимира Шемета — українського громадського та політичного діяча. (пом. 1933).
  • 24 липня — народження Івана Стешенка — українського громадського та політичного діяча, педагога, літературознавця, письменника. (пом. 1918).
  • 13 серпня — народження Християна Раковського — російського і українського радянського політика, голови РНК УСРР (1919—1923 рр.). (пом. 1941).
  • 14 серпня — народження Івана Боберського — українського педагога, публіциста, одного із засновників спортивно-гімнастичного руху у Західній Україні. (пом. 1947).
  • 24 серпня — народження Фотія Красицького — українського художника, графіка. (пом. 1944).
  • 13 вересня — народження Дениса Лукіяновича — українського письменника, літературознавця. (пом. 1965).
  • 3 грудня — народження Омеляна Терлецького — українського історика, педагога, громадського діяча. (пом. 1958).
  • 4 грудня — народження Михайла Могилянського — українського літературного критика, публіциста. (пом. 1942).
  • 19 грудня — народження Миколи Філянського — українського поета, репресованого. (пом. 1938).
  • народження Євгена Черняхівського — українського лікаря, хірурга, педагога. (пом. 1938).
  • народження Сеїтджеліля Хаттатова — кримськотатарського політичного діяча, педагога, просвітителя, одного з організаторів першого Курултаю кримськотатарського народу. (пом. 1938).
• 125 років з часу (1898 рік):
  • 6 січня — народження Володимира Сосюри — українського поета. (пом. 1965).
  • 10 квітня — народження Мстислава (Степана Івановича Скрипника) — патріарха (з 1990 р.) Київського (УАПЦ). (пом. 1993).
  • 8 вересня — народження Наталії Ужвій — української театральної та кіноактриси (Калиновий гай, Украдене щастя, Тарас Шевченко, Райдуга). (пом. 1986).
  • 7 листопада — народження Дмитра Капки — українського актора (ЧП, Тихий Дон, Вій). (пом. 1977).
• 100 років з часу (1923 рік):
  • 9 січня — народження Бориса Чичибабіна — українського поета, репресованого. (пом. 1994).
  • 13 січня — народження Олени Лук'янової — української вченої, лікарки, педіатрині. (пом. 2014).
  • 17 січня — народження Миколи Білуха — українського економіста, доктора економічних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України. (пом. 2015).
  • 23 січня — народження Віктора Шестопалова — українського вченого, радіофізика. (пом. 1999).
  • 23 березня — народження Віктора Цвєткова — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2007).
  • 31 березня — народження Михайла Сегая — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2013).
  • 23 квітня — народження Василя Земляка (Вацлава Вацека) — українського письменника («Кам'яний брід», «Лебедина зграя», «Зелені млини»), сценарист («Вавилон XX»). (пом. 1977).
  • 28 травня — народження Ростислава Самбуки — українського письменника. (пом. 1996).
  • 3 серпня — народження Леоніда Братченка — українського художника театру. (пом. 2003).
  • 24 серпня — народження Віктора Глушкова — українського вченого у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, директора Інституту кібернетики АН Української РСР, академіка. (пом. 1982).
  • 28 серпня — народження Якима Запаска — українського мистецтвознавця. (пом. 2007).
  • 2 вересня — народження Володимира Грипича — українського актора, народного артиста СРСР. (пом. 2005).
  • 8 жовтня — народження Валентина Цикова — українського вченого, аграрія. (пом. 2017).
  • 13 жовтня — народження Михайла Сікорського — українського історика, почесного директора Національного заповідника «Переяслав», Героя України. (пом. 2011).
  • 17 жовтня — народження Володимира Уткіна — українського вченого, конструктора, академіка. (пом. 2000).
  • 21 жовтня — народження Петра Ключка — українського вченого, аграрія, селекціонера. (пом. 2016).
  • 15 листопада — народження Ігора Побірченка — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2012).
  • 17 листопада — народження Володимира Копєйчикова — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2002).
  • 5 грудня — народження Олександра Бугайова — українського педагога, ученого, засновника концепції шкільної фізичної освіти. (пом. 2009).
  • 20 грудня — народження Дмитра Сьомаша — українського вченого, аграрія. (пом. 1998).
• 75 років з часу (1948 рік):
  • 1 січня — народження Євгена Рудакова — українського футболіста, воротаря київського «Динамо». (пом. 2011).
  • 30 січня — народження Едуарда Гурвіца — українського політика, мера Одеси (1994—1998 рр.).
  • 16 липня — народження Марії Стеф'юк — української оперної співачки (сопрано), Народної артистки України (1979).
  • 6 серпня:
    • народження Миколи Авілова — українського легкоатлета, десятиборця, олімпійського чемпіона, світового рекордсмена.
    • народження Антоніни Корінь — української поетеси, громадського діяча, члена Національної спілки письменників України.

• • 23 серпня — народження Юрія Єханурова — українського державного і політичного діяча, Прем'єр-міністра України (2005—2006 рр.).
  • 19 вересня — народження Михайла Фоменка — українського футболіста («Динамо», Київ), тренера (національна збірна України).
  • 15 жовтня — народження Івана Гаврилюка — українського актора («Аничка», «Захар Беркут», «Ати-бати, йшли солдати», «Вавілон XX», «Легенда про княгиню Ольгу», «Остання ніч Шахерезади»), режисера («Чотири листка фанери»).
  • 9 листопада — народження Віктора Матвієнка — українського футболіста («Динамо», Київ), володаря Кубка кубків УЕФА (1975). (пом.. 2018).
• 50 років з часу (1973 рік):
  • 14 січня — народження Василя Кардаша — українського футболіста («Динамо» Київ), п'ятиразового чемпіона України.
  • 27 січня — народження Валентина Белькевича — білоруського футболіста («Динамо» Київ); (пом. 2014)
  • 27 січня — народження Сергія Доценка — українського боксера, срібного призера Олімпійських ігор (2000).
  • 6 квітня — народження Фоззі (Олександра Аркадійовича Сидоренка) — українського хіп-хоп співака, вокаліста гурту «Танок на майдані Конґо».
  • 30 травня — народження Наталії Мосейчук — української журналістки, телеведучої програми ТСН.
  • 24 травня — народження Руслани Лижичко — української співачки, переможниці пісенного конкурсу «Євробачення-2004».
  • 24 червня — народження Едуарда Цихмейструка — українського футболіста.
  • 13 липня — народження Дмитра Михайленка — українського футболіста, тренера.
  • 23 липня — народження Ігоря Гнєзділова — українського актора кіно, телебачення та дубляжу.
  • 31 липня — народження Олега Винника — українського співака.
  • 9 серпня — народження Олександра Пономарьова — українського співака, композитора, аранжувальника, Народного артиста України.
  • 11 серпня — народження Віталія Косовського — українського футболіста, півзахисника «Динамо» Київ.
  • 13 серпня — народженняОлесі Жураківської — української акторки театру і кіно.
  • 17 серпня — народження Вікторії Тігіпко — української громадської діячки, президента Одеського міжнародного кінофестивалю.
  • 18 серпня — народження Володимира Вірчиса — українського боксера-професіонала; (пом.. в 2022).
  • 13 вересня — народження Юрія Крапова — українського гумориста, актора студії Квартал-95.
  • 2 жовтня — народження Андрія Данилка — українського артиста, співака, Народного артиста України (2008).
  • 19 жовтня — народження Олександр Михайлович Хацкевич — білоруського футболіста («Динамо» Київ).
  • 16 листопада — народження Андрія Бурима — українського актора та шоумена.
• 25 років з часу (1998 рік):
  • 13 квітня — народження Анастасії Четверікової — української веслувальниці-каноїстки, срібної призерки Олімпійських ігор 2020 року.
  • 4 червня — народження Єлизавети Яхно — української спортсменки, що виступає в синхронному плаванні, бронзової призерки Олімпійських ігор 2020 року.
  • 16 червня — народження Євгенія Білоконя — українського футболіста, півзахисника сімферопольської «Таврії».
  • 18 серпня — народження Парвіза Насібова — українського борця греко-римського стилю, срібного призера Олімпійських ігор 2020 року.
  • 28 серпня — народження Ірини Коляденко — української борчині вільного стилю, бронзової призерки Олімпійських ігор 2020 року.

• 950 років з часу (1073 рік):

1 січня 2023 — Ляшук Данііл Олександрович позивний Моджахед був вбитий російськими військами в м. Бахмут

7 березня 2023 — Дмитро́ Іва́нович Коцюба́йло позивний Да Вінчі був вбитий російськими військами в м. Бахмут

• • смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничого Свято-Успенського собору (нар 983)^[48][75];
• 925 років з часу (1098 рік):
  • смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
• 825 років з часу (1198 рік):
  • смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)^[76]
• 800 років з часу (1223 рік):
  • 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар. 1156).
• 675 років з часу (1323 рік):
  • смерті Андрі́я Ю́рійовича та Лева II Ю́рійовича^[77]) — галицьких князів із династії Романовичів, співправителів Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства^[78].
• 650 років з часу (1373 рік):

• • 24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296)^[79].
• 500 років з часу (1523 рік):
  • смерті Мехме́да I Ґера́я (крим. I Mehmed Geray, ۱محمد گراى‎) — кримського хана у 1515—1523 рр. з династії Ґераї. (нар. 1465).
• 475 років з часу (1548 рік):
  • 1 квітня смерті — Сигізмунда I, короля польського і великого князя Литовського (з 1506 р.) з династії Ягеллонів. (нар. 1 січня 1467).
  • смерті Єжи Крупського — українського^[80] шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, каштеляна м. Белз (1509 р.) та м. Львова у 1515 р., белзького воєводи в 1533 р. (нар. 1472).
• 450 років з часу (1573 рік):
  • 26 лютого — смерті Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (нар. 1523).
• 400 років з часу (1623 рік):
  • травень — смерті Богдана Конша^[81]) — гетьмана Війська Запорозького.
• 375 років з часу (1648 рік):
  • 16 травня — смерті Мики́ти Ґалаґа́на — українського національного героя, який загинув у ході Корсунської битви.
  • смерті Фе́дора Скоропа́дського — українського військового діяча 17 століття, який загинув в битві на Жовтих Водах.
• 350 років з часу (1673 рік):
  • смерті Степана Орлика — литовсько-білоруського шляхтича польсько-чеського походження, батька українського гетьмана Пилипа Орлика. (нар. 1622).
• 325 років з часу (1698 рік):

• • 19 листопада — смерті Петра Дорофійовича Дорошенка — українського військового, політичного і державного діяча; Гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Правобережній Україні (1665—1676 рр.). (нар. 14 травня 1627 р.).
• 300 років з часу (1723 рік):
  • 23 листопада — смерті Івана Григоровича Донець-Захаржевського — українського козацького військового діяча, наказного полковника Харківського слобідського козацького полку.
  • Афанасія Олексійовича Заруцького — українського письменника-панегіриста.
• 275 років з часу (1748 рік):
  • 18 травня — смерті Селіма II Ґерая — кримського хана з династії Ґераїв (1743—1748). (нар.. 1708).
• 225 років з часу (1798 рік):
  • смерті Ієроніма (Блонського) — церковного діяча, архімандрита Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Києво-Могилянської академії (1791—1795). (нар.. 1735).
• 200 років з часу (1823 рік):
  • 1 квітня — смерті Модеста Гриневецького — церковного діяча (УГКЦ), богослова та історика, джерелознавця, професора і ректора Львівського університету. (нар.. 1758).
  • 29 квітня — смерті Івана (Іринея) Фальковського (Фальківського) — українського науковця (історика, математика, географа, астронома), письменника, ректора Києво-Могилянської академії, єпископа Чигиринського, Смоленського і Дорогобузького. (нар. 1762).
  • 1 вересня — смерті Катерини Бойко (Шевченко) — матері Тараса Григоровича Шевченка. (нар. 1783).
  • 9 листопада — смерті Василя Капніста — українського поета, драматурга і громадсько-політичного діяча. (нар. 1758).
  • смерті Халіма Ґерая — принца з династії Ґераїв, кримськотатарського хроніста, історика та поета (нар. 1772).
• 175 років з часу (1848 рік):
  • 18 січня — смерті Максима Берлинського — українського педагога, історика, археолога, архівіста, релігійного діяча. (нар. 1764).
  • 3 (15) грудня 1848 — смерті Євгена Гребінки — українського письменника, педагога, видавця, громадського діяча. (нар. 1812).
• 150 років з часу (1873 рік):
  • 17 квітня — смерті Семена Гулака-Артемовського (справжнє прізвище — Артемовський) — українського композитора, співака, драматичного артиста, драматурга, племінника письменника Петра Гулака-Артемовського, автор першої української опери («Запорожець за Дунаєм»), пісень, водевілів. (нар. 1813 р.).
  • 3 травня — смерті Степана Руданського — українського поета, автора сатиричних віршів («Співрозмовки»), балад, ліричних творів (Повій, вітре, на Вкраїну), поем («Цар-Соловей», «Лірникові думки»). (нар. 1834 р.).

• • 22 листопада — смерті Михайла Максимовича — українського вченого-енциклопедиста, історика, філолога, етнографа, першого ректора Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. (нар. 1804 р.).
  • смерті Федора Бодянського — українського філолога-славіста, історика, фольклориста, перекладача, видавця, письменника. (нар. 1812 р.).
• 125 років з часу (1898 рік):
  • 27 травня (8 червня) 1898 — смерті Я́кова Що́голева — українського поета, представника українського романтизму. (нар. 1824).
  • 25 червня (7 липня) 1898 — смерті Мико́ли Яроше́нка — українського маляра-жанриста, передвижника. (нар. 1846).
  • 18 листопада — смерті Ярослава (Павла) Нємца — вченого, помолога, громадського діяча. (нар. 1842).
• 100 років з часу (1923 рік):
  • 9 лютого — смерті Мефодія Голик-Залізняка — військового діяча часів УНР, хорунжого Армії УНР, повстанського отамана Холодного Яру. (нар. 1897).
  • 9 лютого — смерті Дениса Гупала — військового діяча часів УНР, Отамана Чорного лісу. (нар. 1898).
  • 24 квітня — смерті Олександра Аленича — українського фізика, астронома. (нар. 1890).
  • 24 травня — смерті Романа Орженцького — українського математика, економіста. (нар. 1863).
  • 25 листопада — смерті Петра Стебницького — державного, громадського та політичного діяча, ученого, письменника, публіциста. (нар. 1862).
  • 26 листопада — смерті Володимира Іконникова — українського історика та педагога. (нар. 1841).
  • смерті Сергія Яворського — українського військового діяча, учасника антибільшовицького повстанського руху в Україні, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті. (нар. 1892).
• 75 років з часу (1948 рік):
  • 10 липня — смерті Всеволода Петріва — українського військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, історика, педагога. (нар.. 1883 р.).
  • 28 липня — смерті Григорія Світлицького — українського художника, педагога; (нар. 1872 р.).
  • 18 серпня — смерті Вільгельма Франца Габсбурга (Василя Вишиваного) — українського військового і політичного діяча, поета, дипломата; (нар. 1895 р.).
• 50 років з часу (1973 рік):

• • 30 березня — смерті Дмитра Донцова — українського літературного критика, публіциста, філософа, політичного діяча; (нар.. 1883).
  • 6 серпня — смерті Володимира Ройтера — українського вченого, фізика, хіміка, академіка; (нар. 1903).
  • 22 листопада — смерті Юрія Мушака — українського перекладача, педагога, літературознавця; (нар. 1904).
  • 22 грудня — смерті Михайла Струкова — американського авіаконструктора українського походження; (нар.. 1883).
  • смерті Олекси Повстенка — українського архітектора, історика мистецтва; (нар. 1902).
• 25 років з часу (1998 рік):
  • 11 січня — Нечерди Бориса Андрійовича — українського поета-шістдесятника; (нар. 1939).
  • 29 березня — Квітки Цісик (справжнє ім'я — Квітослава-Орися) — американської оперної співачки українського походження, виконавиці українських народних і популярних пісень; (нар. 1953).
  • 22 квітня — Вадима Гетьмана — голови Національного банку України в 1992—1993 роках; (нар. 1935).
  • 6 травня — Платона Білецького — українського мистецтвознавця, педагога, художника; (нар. 1922).
  • 15 травня — Володимира Дальського — українського актора театру та кіно; (нар. 1912.
  • 19 червня — Сергія Григор'єва — українського військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України; (нар. 1922).
  • 23 листопада — Бориса Арешникова — українського біолога; (нар. 1922).
  • 14 грудня — Тимофія Левчука — українського кінорежисера; (нар. 1912).