1998 в Україні

← 1997 1996 1995 1998 в Україні → 1999 2000 2001
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1998 Список років в Україні

1998 в Україні — це перелік головних подій, що відбулися у 1998 році в Україні. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1998 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1998 року.

• 14 січня — Верховна Рада України ратифікувала Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.
• 21 січня — засновано Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• 27 лютого — почав працювати Новий канал, ділячи трансляцію з СТБ.
• 1 березня — набула чинності Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС.
• 29 березня:
  • Українські парламентські вибори
  • Вибори до парламенту Криму
• 22 квітня — вбито українського фінансиста й політика Вадима Гетьмана.
• 25 травня — на спільному українському-корейському підприємстві «АвтоЗАЗ-ДЕУ» в Запорізькій області з конвеєра зійшов перший автомобіль «Таврія-Нова» — модифікація, створена спільно з Daewoo, і спрямована на усунення очевидних недоліків і поліпшення техніко-експлуатаційних показників української «Таврії».
• 31 травня — на День Києва відкрито відновлений Михайлівський Золотоверхий монастир.
• 15 липня — перший самостійний прямий ефір Нового каналу, дата вважається днем народження каналу.
• 23 серпня — Указом Президента України Л. Д. Кучми № 944/98 встановлена відзнака Президента України «Герой України» (з врученням ордена «Золота Зірка» або ордена Держави). Указом також затверджені Статут відзнаки Президента України «Герой України» та описи орденів «Золота Зірка» та Держави
• 5 вересня — у рамках відбору на Євро-2000 Збірна України з футболу вперше зіграла з росіянами й перемогла 3:2.
• 14 вересня — Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти народного депутата Павла Лазаренка за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах.
• 14 вересня — вийшов альбом «Там, де нас нема» гурту Океан Ельзи.
• 9 жовтня — засновано День художника.
• Листопад — на Закарпатті сталася повінь.
• 26 листопада — Указом Президента України Л. Д. Кучми № 1310/98 встановлено День пам'яті жертв голодоморів.
• 1 грудня — відкрито Пам'ятник Михайлові Грушевському в Києві.
• 12 грудня — розпочав роботу IX З'їзд Народного Руху України.
• 14 грудня — самоспалення гірника Олександра Михалевича. 1998 року загалом далі відбувалися страйки шахтарів, хоча рух ішов на спад.
• 16 грудня — відбулася 3-тя церемонія нагородження музичної премії «Золота жар-птиця».

• 9 вересня — українського міністра закордонних справ Геннадія Удовенка звільнено з посту президента Генеральної асамблеї ООН (змінив представник Уругваю Дідьє Опертіті).

• Президент: Леонід Кучма
• Прем'єр-міністр: Валерій Пустовойтенко

• 11 січня — Олег Білик, футболіст, воротар «Олександрії».
• 4 лютого — Олександр Порядинський, український співак, переможець четвертого сезону шоу «X-Фактор».
• 10 лютого — Михайло Панчишин, український співак, переможець восьмого сезону шоу «X-Фактор».
• 28 лютого — Роман Баб'як, футболіст, захисник рівненського «Вереса»^[1]
• 28 березня — Руслан Бариляк, футболіст, захисник.
• 13 квітня — Анастасія Четверікова, українська веслувальниця-каноїстка, срібна призерка Олімпійських ігор 2020 року.
• 7 травня — Марина Піддубна, паралімпійська плавчиня^[2]
• 20 травня — Дарина Бондарчук, футболістка, воротар харківського «Житлобуду-2».
• 4 червня — Єлизавета Яхно, українська спортсменка, що виступає в синхронному плаванні, бронзова призерка Олімпійських ігор 2020 року..
• 16 червня — Євгеній Білокінь, футболіст, півзахисник сімферопольської «Таврії».
• 28 червня — Олена Луценко, українська співачка, переможниця восьмого сезону шоу «Голос країни».
• 18 серпня — Парвіз Насібов, український борець греко-римського стилю, срібний призер Олімпійських ігор 2020 року.
• 22 серпня — Станіслав Біленький, футболіст, нападник словацького клубу «ДАК 1904».
• 28 серпня — Ірина Коляденко, українська борчиня вільного стилю, бронзова призерка Олімпійських ігор 2020 року.
• 14 листопада — Владислав Бабогло, футболіст, центральний захисник «Олександрії».
• 1 грудня — Володимир Бєліков, український фігурист, що виступає у спортивних танцях на льоду.

• 11 січня — Нечерда Борис Андрійович — український поет-шістдесятник; (нар. 1939).
• 29 березня — Квітка Цісик (справжнє ім'я — Квітослава-Орися) — американська оперна співачка українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень; (нар. 1953).
• 22 квітня — Вадим Гетьман — голова Національного банку України в 1992—1993 роках; (нар. 1935).
• 6 травня — Платон Білецький — український мистецтвознавець, педагог, художник; (нар. 1922).
• 15 травня — Володимир Дальський — український актор театру та кіно; (нар. 1912.
• 19 червня — Сергій Григор'єв — український військовий діяч, учасник вигнання нацистів із території України; (нар. 1922).
• 23 листопада — Борис Арешников — український біолог; (нар. 1922).
• 14 грудня — Тимофій Левчук — український кінорежисер; (нар. 1912).

• 21 січня — засновано Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

• 1100 років з часу (898 рік):
  • Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії)^[3].
  • першої писемної згадки про місто Галич^[4][5][6] — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
• 925 років з часу (1073 рік):

• • розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода^[7].
  • укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава^[7].
• 825 років з часу (1173 рік):
  • другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину^[8] та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем^[9].
• 775 років з часу (1223 рік):

• • 31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.^[11].
• 675 років з часу (1323 рік):
  • Ліквідації Переяславського князівства.
• 650 років з часу (1348 рік):
  • вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь.
• 600 років з часу (1398 рік):
  • проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
• 550 років з часу (1448 рік):
  • 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату^[12].
• 500 років з часу (1498 рік):
  • князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського^[13][14].
• 450 років з часу (1548 рік):
  • першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області).
• 425 років з часу (1573 рік):
  • походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю.
• 400 років з часу (1598 рік):
  • Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію.
  • заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області).
  • заснування українськими козаками^[15] слободи Більської (Стара Біла^[16]) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області.
• 375 років з часу (1623 рік):
  • обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва^[5].
  • походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою.
  • морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул.
• 350 років з часу (1648 рік):

• • січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
  • березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз.
  • переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648)^[5].
• 325 років з часу (1673 рік):

• • 11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею.
  • походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл^[5].
• 275 років з часу (1723 рік):
  • ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка.
• 200 років з часу (1798 рік):

• • видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ»^[5][17].
• 175 років з часу (1823 рік):
  • утворення «Товариства з'єднаних слов'ян» (Слов'янський союз^[18]) — таємна революційна організація, заснована у Новограді-Волинському, що ставила собі за мету знищення Російської імперії та створення федеративного союзу демократичних республік слов'янських народів.
• 150 років з часу (1848 рік):
  • початку революції 1848—1849 років (відомої під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низки революцій (наймасштабніших у європейській історії хвилі революцій), що сталася в Європі у 1848 році.

• • 2 травня — заснування першої української політичної організації «Головної Руської Ради» (оригінальне написання — Головна Руска Рада^[19]) — у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення та створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович.
  • 15 травня:
    • початку виходу у Львові першої газета українською мовою — «Зоря Галицька» (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) після відповідної ухвали на засіданні Головної Руської Ради 4 травня 1848 року.^[20] Фактичний друкований орган Головної Руської Ради.
    • скасування панщини в Австрії (зокрема, у Галичині, на Буковині і Закарпатті), проведене австрійським урядом під час революції 1848 року.
  • 16 липня — заснування у Львові Галицько-руської матиці — культурно-освітнього товариства в Королівстві Галичини та Володимирії^[21].
• 125 років з часу (1873 рік):
  • заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка).
  • утворення Історичного товариства Нестора літописця.
• 100 років з часу (1898 рік):
  • видання першого тому «Історії України — Руси» Михайла Грушевського.
  • відкриття у Києві Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет).
• 75 років з часу (1923 рік):
  • завершення Голодомору в Українській РСР.
  • 9 лютого — повстання політв'язнів з «Холодноярської організації» у Лук'янівській в'язниці з метою визволення^[22].
  • 15 березня — визнання суверенітету Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, в тому числі і над Східною Галичиною Радою послів великих держав — Великої Британії, Франції, Італії та Японії в Парижі^[23][24].
  • початку радянської українізації (коренізації в Українській СРР^[25][26].

• 400 років з часу (1573 рік):
  • 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні^[5], де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар»^[27].
• 125 років з часу (1873 рік):
  • заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка).
  • утворення Історичного товариства Нестора літописця.
• 100 років з часу (1898 рік):
  • відкриття у Києві Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет).
• 75 років з часу (1923 рік):
  • утворення літературної організації «Гарт» (ідеолог — Василь Еллан-Блакитний).
  • заснування державного підприємства "Національний спортивний комплекс «Олімпійський».
  • заснування при фінансовій допомозі чехословацького уряду у Празі Українського історично-філологічного товариства, Українського Громадського Комітету та Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова.
• 50 років з часу (1948 рік):
  • заснування в м. Олександрії футбольного клубу — «Шахтар» (нині «Олександрія»).
  • заснування Київського державного педагогічного інституту іноземних мов (нині — Київського національного лінгвістичного університету).
• 25 років з часу (1973 рік):
  • заснування Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України.
  • заснування Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України.
  • заснування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України.
  • заснування Українського наукового інституту Гарвардського університету.

• 975 років з часу (1023 рік):
  • народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом 1074).
• 575 років з часу (1423 рік):
  • народження Ма́ртина Ґа́штовта^[28][29] / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства.
• 475 років з часу (1523 рік):
  • народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом. 26 лютого 1573).
• 375 років з часу (1623 рік):
  • народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668).
  • народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703).
  • народження Іри́ни Сомко — дружини українського гетьмана Якима Сомка. (пом. бл. 1678).
• 350 років з часу (1648 рік):
  • народження Девлета II Ґерая  — кримського хана у 1699—1702, 1709—1713 рр. з династії Ґераїв. (пом. 1718).
• 325 років з часу (1673 рік):
  • народження Гази III Ґерая  — кримського хана у 1704—1707 рр. з династії Ґераї. (пом 1709).
• 300 років з часу (1698 рік):
  • народження Андрія Барятинського  — князя, генерал-майора, члена Генерального військового суду (1734—1737), члена Правління гетьманського уряду (1735—1737)^[30], представник княжого роду Барятинських (Борятинських) — нащадки Черніговського князя Михайла Всеволодича.^[31] (пом. 1750)
  • народження Митрополита Тимофі́й — релігійного діяча, митрополита Київського та Галицького (1748—1757). (пом. 1767).
• 275 років з часу (1723 рік):
  • 31 жовтня — народження Йова (Базилевича)  — ректора Переяславського і Харківського колегіумів, єпископа Переяславського та Бориспільського безпатріаршої РПЦ. (пом. 1776).
  • народження Василя Григоровича Туманського  — Генерального писаря в 1762—1781 роках, бунчукового товариша, дійсного статського радника. (пом.. 1809).
• 225 років з часу (1723 рік):
  • народження Василя Назаровича Каразіна — українського вченого, винахідника, громадського діяча. Засновника Харківського університету (1805), ініціатора створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти. (пом. 1842).
• 200 років з часу (1798 рік):
  • народження Хведора Вовка — українського кобзаря та кобзарського цехмайстера у 1848—1889 рр. (пом.. 1889).
• 175 років з часу (1823 рік):
  • 3 березня — народження Костянтина Ушинського — педагога, реформатора шкільної освіти (пом. 1870).
  • 9 квітня — народження Івана Посяди — українського громадського діяча, педагога, члена Кирило-Мефодіївського Братства. (пом. 1894).
  • 22 квітня — народження Василя Ільницького — українського історика, культурного діяча, педагога, письменника, театрального критика, священика УГКЦ. (пом. 1895).
  • 3 серпня — народження Каллиника Мітюкова — професора римського права, ректора Київського університету. (пом. 1885)
  • 9 серпня — народження Олександра Навроцького — українського громадсько-політичного і культурного діяча, поета і перекладача, члена Кирило-Мефодіївського братства. (пом. 1892).
  • 18 жовтня — народження Платона Павлова — історика, освітнього та громадського діяча. (пом. 1895).
  • 29 листопада — народження Матвія Номиса (справжнє прізвище — Симонов) — українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога. (пом. 1901).
  • 4 грудня — народження Івана Гушалевича — українського поета, письменника і драматурга, політичного діяча, журналіста, видавця, теолога. (пом. 1903).
  • народження Ізраїля Бродського — київського підприємця, засновника «цукрової імперії», мецената. (пом. 1888).
• 150 років з часу (1848 рік):
  • 11 січня — народження Василя Нагірного — українського галицького архітектора та громадського діяча кінця XIX — початку XX століть. Засновника товариств «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», «Зоря», «Дністер», «Народна Гостиниця», «Товариство для розвою руської штуки». (пом. 1921).
  • 7 вересня — народження Лазара Бродського — українського підприємця єврейського походження, цукрового магнату, меценату і філантропа. (пом. 1904).
  • 25 грудня — народження Ореста Левицького — українськогоісторик, етнограф, письменник. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік УАН. (пом. 1922).
• 125 років з часу (1873 рік):

• • 12 січня — народження Василя Кричевського — українського художника, архітектора, графіка, автора державного герба УНР, прийнятого Центральною Радою. (пом. 1952).
  • 4 лютого — народження Тимофія Сафонова — українського художника, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча. (пом. 1930).
  • 21 березня — народження Якова Гандзюка — військового діяча, генерал-майора. (пом. 1918).
  • 31 березня — народження Миколи Міхновського — українського політичного та громадського діяча, правника, публіциста («Самостійна Україна»), учасника боротьби за незалежність України у XX столітті. (пом. 1924).
  • 6 квітня — народження Бориса Підгорецького — українського музичного критика, фольклориста, композитора, педагога, хорового диригента. (пом. 1919).
  • 7 травня — народження Володимира Плотникова — дослідника електрохімії неводних середовищ, академіка. (пом. 1947).

• • 15 травня — народження Павла Скоропадського — українського громадського, державного діяча, Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). (пом. 1945).
  • 18 травня — народження Костянтина Мацієвича — українського державного, громадського та політичного діяча, вченого, дипломата. (пом. 1942).
  • 18 травня — народження Миколи Прахова — українського художника, мистецтвознавця. (пом. 1957).
  • 29 травня — народження Костянтина Зіньківського — українського поета, перекладача, педагога. (пом. 1959).
  • 1 липня — народження Володимира Шемета — українського громадського та політичного діяча. (пом. 1933).
  • 24 липня — народження Івана Стешенка — українського громадського та політичного діяча, педагога, літературознавця, письменника. (пом. 1918).
  • 13 серпня — народження Християна Раковського — російського і українського радянського політика, голови РНК УСРР (1919—1923 рр.). (пом. 1941).
  • 14 серпня — народження Івана Боберського — українського педагога, публіциста, одного із засновників спортивно-гімнастичного руху у Західній Україні. (пом. 1947).
  • 24 серпня — народження Фотія Красицького — українського художника, графіка. (пом. 1944).
  • 13 вересня — народження Дениса Лукіяновича — українського письменника, літературознавця. (пом. 1965).
  • 3 грудня — народження Омеляна Терлецького — українського історика, педагога, громадського діяча. (пом. 1958).
  • 4 грудня — народження Михайла Могилянського — українського літературного критика, публіциста. (пом. 1942).
  • 19 грудня — народження Микола Філянський — українського поета, репресованого. (пом. 1938).
  • народження Євгена Черняхівського — українського лікаря, хірурга, педагога. (пом. 1938).
  • народження Сеїтджеліля Хаттатова — кримськотатарського політичного діяча, педагога, просвітителя, одного з організаторів першого Курултаю кримськотатарського народу. (пом. 1938).
• 100 років з часу (1898 рік):
  • 6 січня — народження Володимира Сосюри — українського поета. (пом. 1965).
  • 10 квітня — народження Мстислава (Степана Івановича Скрипника) — патріарха (з 1990 р.) Київського (УАПЦ). (пом. 1993).
  • 8 вересня — народження Наталії Ужвій — української театральної та кіноактриси (Калиновий гай, Украдене щастя, Тарас Шевченко, Райдуга). (пом. 1986).
  • 7 листопада — народження Дмитра Капки — українського актора (ЧП, Тихий Дон, Вій). (пом. 1977).
• 75 років з часу (1923 рік):
  • 9 січня — народження Бориса Чичибабіна — українського поета, репресованого. (пом. 1994).
  • 13 січня — народження Олени Лук'янової — української вченої, лікарки, педіатрині. (пом. 2014).
  • 17 січня — народження Миколи Білуха — українського економіста, доктора економічних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України. (пом. 2015).
  • 23 січня — народження Вікторв Шестопалова — українського вченого, радіофізика. (пом. 1999).
  • 23 березня — народження Віктора Цвєткоав — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2007).
  • 31 березня — народження Михайла Сегая — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2013).
  • 23 квітня — народження Василя Земляка (Вацлава Вацека) — українського письменника («Кам'яний брід», «Лебедина зграя», «Зелені млини»), сценарист («Вавилон XX»). (пом. 1977).
  • 28 травня — народження Ростислава Самбуки — українського письменника. (пом. 1996).
  • 3 серпня — народження Леоніда Братченка — українського художника театру. (пом. 2003).
  • 24 серпня — народження Віктора Глушкова — українського вченого у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, директора Інституту кібернетики АН Української РСР, академіка. (пом. 1982).
  • 28 серпня — народження Якима Запаска — українського мистецтвознавця. (пом. 2007).
  • 2 вересня — народження Володимира Грипича — українського актора, народного артиста СРСР. (пом. 2005).
  • 8 жовтня — народження Валентин Циков — українського вченого, аграрія. (пом. 2017).
  • 13 жовтня — народження Михайло Сікорський — українського історика, почесного директора Національного заповідника «Переяслав», Герой України. (пом. 2011).
  • 17 жовтня — народження Володимира Уткіна — українського вченого, конструктора, академіка. (пом. 2000).
  • 21 жовтня — народження Петра Ключка — українськоговченого, аграрія, селекціонера. (пом. 2016).
  • 15 листопада — народження Ігора Побірченко — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2012).
  • 17 листопада — народження Володимира Копєйчикова — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2002).
  • 5 грудня — народження Олександра Бугайова — українського педагога, ученого, засновника концепції шкільної фізичної освіти. (пом. 2009).
  • 20 грудня — народження Дмитра Сьомаша — українського вченого, аграрія. (пом. 1998).
• 50 років з часу (1948 рік):
  • 1 січня — народження Євгена Рудакова — українського футболіста, воротаря київського «Динамо». (пом. 2011).
  • 30 січня — народження Едуард Гурвіц — українського політика, мера Одеси (1994—1998 рр.).
  • 16 липня — народження Марія Стеф'юк — української оперної співачки (сопрано), Народної артистки України (1979).
  • 6 серпня:
    • народження Микола Авілов — українського легкоатлета, десятиборця, олімпійського чемпіона, світового рекордсмена.
    • народження Антоніни Корінь — української поетеси, громадського діяча, члена Національної спілки письменників України.

• • 23 серпня — народження Юрія Єханурова — українського державного і політичного діяча, Прем'єр-міністра України (2005—2006 рр.).
  • 19 вересня — народження Михайла Фоменка — українського футболіста («Динамо», Київ), тренера (національна збірна України).
  • 15 жовтня — народження Івана Гаврилюка — українського актора (Аничка, Захар Беркут, Ати-бати, йшли солдати, Вавілон XX, Легенда про княгиню Ольгу, Остання ніч Шахерезади), режисера (Чотири листка фанери).
  • 9 листопада — народження Віктора Матвієнка — українського футболіста («Динамо», Київ), володаря Кубка кубків УЕФА (1975). (пом.. 2018).
• 25 років з часу (1973 рік):
  • 14 січня — народження Василя Кардаша — українського футболіста («Динамо» Київ), п'ятиразовий чемпіон України.
  • 27 січня — народження Валентина Белькевича — білоруського футболіста («Динамо» Київ); (пом. 2014)
  • 27 січня — народження Сергія Доценка — українського боксера, срібного призера Олімпійських ігор (2000).
  • 6 квітня — народження Фоззі (Олександра Аркадійовича Сидоренка) — українського хіп-хоп співака, вокаліста гурту «Танок на майдані Конґо».
  • 30 травня — народження Наталії Мосейчук — української журналістки, телеведучої програми ТСН.
  • 24 травня — народження Руслани Лижичко — української співачки, переможниці пісенного конкурсу «Євробачення-2004».
  • 24 червня — народження Едуарда Цихмейструка — українського футболіста.
  • 13 липня — народження Дмитра Михайленка — українського футболіста, тренера.
  • 23 липня — народження Ігоря Гнєзділова — українського актора кіно, телебачення та дубляжу.
  • 31 липня — народження Олега Винника — українського співака.
  • 9 серпня — народження Олександра Пономарьова — українського співака, композитора, аранжувальника, Народного артиста України.
  • 11 серпня — народження Віталія Косовського — українського футболіста, півзахисника «Динамо» Київ.
  • 13 серпня — народженняОлесі Жураківської — української акторки театру і кіно.
  • 17 серпня — народження Вікторії Тігіпко — української громадської діячки, президента Одеського міжнародного кінофестивалю.
  • 18 серпня — народження Володимира Вірчиса — українського боксера-професіонала; (пом.. в 2022).
  • 13 вересня — народження Юрія Крапова — українського гумориста, актора студії Квартал-95.
  • 2 жовтня — народження Андрія Данилка — українського артиста, співака, Народного артиста України (2008).
  • 19 жовтня — народження Олександр Михайлович Хацкевич — білоруський футболіст («Динамо» Київ).
  • 16 листопада — народження Андрія Бурима — українського актора та шоумен.

• 925 років з часу (1073 рік):

• • смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар 983)^[5][32];
• 900 років з часу (1098 рік):
  • смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
• 800 років з часу (1198 рік):
  • смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)^[33]
• 775 років з часу (1223 рік):
  • 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар. 1156).
• 650 років з часу (1323 рік):
  • смерті Андрі́я Ю́рійовича та Лева II Ю́рійовича^[34]) — галицьких князів із династії Романовичів, співправителів Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства^[35].
• 625 років з часу (1373 рік):

• • 24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296)^[36].
• 475 років з часу (1523 рік):
  • смерті Мехме́да I Ґера́я (кримс. I Mehmed Geray, ۱محمد گراى‎) — кримського хана у 1515—1523 рр. з династії Ґераї. (нар. 1465).
• 450 років з часу (1548 рік):
  • 1 квітня смерті — Сигізмунда I, короля польського і великого князя Литовського (з 1506 р.) з династії Ягеллонів. (нар. 1 січня 1467).
  • смерті Єжи Крупського — українського^[37] шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, каштеляна м. Белз (1509 р.) та м. Львова у 1515 р., белзький воєвода в 1533 р. (нар. 1472).
• 425 років з часу (1573 рік):
  • 26 лютого — смерті Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (нар. 1523).
• 375 років з часу (1623 рік):
  • травень — смерті Богдана Конша^[38]) — гетьмана Війська Запорозького.
• 350 років з часу (1648 рік):
  • 16 травня — смерті Мики́ти Ґалаґа́на — українського національного героя, який загинув у ході Корсунської битви.
  • смерті Фе́дора Скоропа́дського — українського військового діяча 17 століття, який загинув в битві на Жовтих Водах.
• 325 років з часу (1673 рік):
  • смерті Степана Орлика — литовсько-білоруського шляхтича польсько-чеського походження, батька українського гетьмана Пилипа Орлика. (нар. 1622).
• 300 років з часу (1698 рік):

• • 19 листопада — смерті Петра Дорофійовича Дорошенка — українського військового, політичного і державного діяча; Гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Правобережній Україні (1665—1676 рр.). (нар. 14 травня 1627 р.).
• 275 років з часу (1723 рік):
  • 23 листопада — смерті Івана Григоровича Донець-Захаржевського — українського козацького військового діяча, наказного полковника Харківського слобідського козацького полку.
  • Афанасія Олексійовича Заруцького — українського письменника-панегіриста.
• 250 років з часу (1748 рік):
  • 18 травня — смерті Селіма II Ґерая — кримського хана з династії Ґераїв (1743—1748). (нар.. 1708).
• 200 років з часу (1798 рік):
  • смерті Ієроніма (Блонського) — церковного діяча, архімандрита Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Києво-Могилянської академії (1791—1795). (нар.. 1735).
• 175 років з часу (1823 рік):
  • 1 квітня — смерті Модеста Гриневецького — церковного діяча (УГКЦ), богослова та історика, джерелознавеця, професора і ректора Львівського університету. (нар.. 1758).
  • 29 квітня — смерті Івана (Іринея) Фальковського (Фальківського) — українського науковця (історика, математика, географа, астронома), письменника, ректора Києво-Могилянської академії, єпископа Чигиринського, Смоленського і Дорогобузького. (нар. 1762).
  • 1 вересня — смерті Катерини Бойко (Шевченко) — матері Тараса Григоровича Шевченка. (нар. 1783).
  • 9 листопада — смерті Василя Капніста — українського поета, драматурга і громадсько-політичного діяча. (нар. 1758).
  • смерті Халіма Ґерая — принца з династії Ґераїв, кримськотатарського хроніста, історика та поета (нар. 1772).
• 150 років з часу (1848 рік):
  • 18 січня — смерті Максима Берлинського — українського педагога, історика, археолога, архівіста, релігійного діяча. (нар. 1764).
  • 3 (15) грудня 1848 — смерті Євгена Гребінки — українського письменника, педагога, видавця, громадського діяча. (нар. 1812).
• 125 років з часу (1873 рік):
  • 17 квітня — смерті Семена Гулака-Артемовського (справжнє прізвище — Артемовський) — українського композитора, співака, драматичного артиста, драматурга, племінника письменника Петра Гулака-Артемовського, автор першої української опери («Запорожець за Дунаєм»), пісень, водевілів. (нар. 1813 р.).
  • 3 травня — смерті Степана Руданського — українського поета, автора сатиричних віршів («Співрозмовки»), балад, ліричних творів (Повій, вітре, на Вкраїну), поем («Цар-Соловей», «Лірникові думки»). (нар. 1834 р.).

• • 22 листопада — смерті Михайла Максимовича — українського вченого-енциклопедиста, історика, філолога, етнографа, першого ректора Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. (нар. 1804 р.).
  • смерті Федора Бодянського — українського філолога-славіста, історика, фольклориста, перекладача, видавця, письменника. (нар. 1812 р.).
• 100 років з часу (1898 рік):
  • 27 травня (8 червня) 1898 — смерті Я́кова Що́голева — українського поета, представника українського романтизму. (нар. 1824).
  • 25 червня (7 липня) 1898 — смерті Мико́ли Яроше́нка — українського маляра-жанриста, передвижника. (нар. 1846).
  • 18 листопада — смерті Ярослава (Павла) Нємеца — вченого, помолога, громадського діяча. (нар. 1842).
• 75 років з часу (1923 рік):
  • 9 лютого — смерті Мефодія Голик-Залізняка — військового діяча часів УНР, хорунжого Армії УНР, повстанського отамана Холодного Яру. (нар. 1897).
  • 9 лютого — смерті Дениса Гупала — військового діяча часів УНР, Отамана Чорного лісу. (нар. 1898).
  • 24 квітня — смерті Олександра Аленича — українського фізика, астронома. (нар. 1890).
  • 24 травня — смерті Романа Орженцького — українського математика, економіста. (нар. 1863).
  • 25 листопада — смерті Петра Стебницького — державного, громадського та політичного діяча, ученого, письменника, публіциста. (нар. 1862).
  • 26 листопада — смерті Володимира Іконникова — українського історика та педагога. (нар. 1841).
  • смерті Сергія Яворського — українського військового діяча, учасника антибільшовицького повстанського руху в Україні, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті. (нар. 1892).
• 50 років з часу (1948 рік):
  • 10 липня — смерті Всеволода Петріва — українського військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, історика, педагога. (нар.. 1883 р.).
  • 28 липня — смерті Григорія Світлицького — українського художника, педагога; (нар. 1872 р.).
  • 18 серпня — смерті Вільгельма Франца Габсбурга (Василя Вишиваного) — українського військового і політичного діяча, поета, дипломата; (нар. 1895 р.).
• 25 років з часу (1973 рік):

• • 30 березня — смерті Дмитра Донцова — українського літературного критика, публіциста, філософа, політичного діяча; (нар.. 1883).
  • 6 серпня — смерті Володимира Ройтера — український вчений, фізик, хімік, академік; (нар. 1903).
  • 22 листопада — смерті Юрія Мушака — українського перекладача, педагога, літературознавця; (нар. 1904).
  • 22 грудня — смерті Михайла Струкова — американського авіаконструктора українського походження; (нар.. 1883).
  • смерті Олекси Повстенка — українського архітектора, історика мистецтва; (нар. 1902).