1920

УНР • Радянська Росія  • Громадянська війна в Росії  • Промислова революція • Колоніальні імперії • Національно-визвольні рухи • Робітничий рух  • Суфражизм

• 3 лютого в ході українсько-радянської війни війська РСЧА захопили Миколаїв і Херсон.
• 25 квітня почалася Київська операція Війська Польского.
• 9 травня проведено польсько-український парад на Хрещатику з нагоди звільнення Києва від більшовиків.
• 9 травня в Ужгороді засновано українське товариство «Просвіта»^[1].
• За Тріанонським договором Закарпаття відійшло до Чехословаччини.
• 12 червня Червона армія повернула Київ більшовикам.
• 28 грудня підписано Союзний робітничо-селянський договір між Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою і Українською Соціалістичною Радянською Республікою.

• 17 січня набула чинності Вісімнадцята поправка до Конституції США — в країні запанував сухий закон.
• 21 січня відбулася остання сесія Паризької мирної конференції, що зафіксувала мирні угоди між учасниками війни та нову геополітичну ситуацію в Європі.
• 2 лютого
  • підписано Тартуський мирний договір між РСФРР та Естонією;
  • Франція окупувала Клайпедський край;
  • заарештований ЧК правитель Хіви Саїд Абдулла-хан зрікся влади.
• 24 лютого Адольф Гітлер проголосив програму NSDAP «25 пунктів».
• 1 березня Міклош Горті став регентом Угорщини.
• 7 березня Сирія оголосила незалежність на чолі з королем Фейсалом I.
• 10 березня у Швеції до влади прийшли соціал-демократи.
• 13-18 березня консервативні сили Веймарської республіки здійснили невдалу спробу заколоту.
• 15-16 березня британці взяли під контроль важливі установи Константинополя.
• 20-21 березня ліквідовано Область війська Донського; утворено Донську область РРФСР.

• 6 квітня проголошено Далекосхідну республіку.
• 19—26 квітня тривала конференція в Сан-Ремо, на якій країни-переможці обговорювали питання розчленування Османської імперії.
• 23 квітня засновано Великі національні збори Туреччини.
• 26 квітня утворено Хорезмську Народну Радянську Республіку.
• 28 квітня утворено Азербайджанську Радянську Соціалістичну Республіку.
• 3 травня зазнала невдачі більшовицька спроба державного перевороту в Грузії.
• 7 травня Московським договором Росія де-юре визнала незалежність Грузії.
• 19 травня загони Альваро Обрегона увійшли в Мехіко.
• 20 травня Венустіано Каррансу застрелили.
• 26 травня спалахнуло антибільшовицьке Гянджинське повстання.
• 27 травня Томаша Масарика обрано президентом Чехословаччини.
• 4 червня підписано Тріанонський договір, що визначив кордони Угорщини.
• 13 червня номінального правителя Албанії Есада-пашу Топтані убив у Парижі журналіст Авні Рустемі.
• 15 червня Естонські Конституційні Збори прийняли першу Конституцію Естонії.

• 12 липня підписано Литовсько-радянський мирний договір. Радянська Росія визнала незалежність Литви в обмін на право проводити війська через литовську територію у війні з Польщею.
• 21 липня західні країни послали до Польщі міжсоюзницьку місію, намагаючись якось запобігти краху країни під російським наступом.
• 24 липня французи захопили Дамаск та повалили короля Фейсала I.
• 10 серпня підписано Севрський мирний договір.
• 11 серпня більшовицька Росія визнала незалежність Латвії.
• З 13 по 25 серпня тривала Варшавська битва, в якій поляки відбили наступ росіян.
• 19 серпня почалося антибільшовистське Тамбовське повстання в Росії.
• 26-27 серпня ліквідовано Акмолінську, Семипалатинську області РРФСР; утворено Киргизьку АРСР.
• 2 вересня ліквідовано Бухарський емірат, на місці якого встановлено Бухарську Народну Радянську Республіку.
• 5 вересня Магатма Ганді закликав до Руху неспівпраці з британською владою.
• 22 вересня ліквідовано Тургайську й Уральську області Киргизької АРСР.

• 9 жовтня поляки захопили Вільнюс.
• 10 жовтня плебісцит в Каринтії вирішив залишити край у складі Австрії.
• 26 жовтня оголошено, що Альваро Обрегон переміг на виборах президента Мексики.
• 28 жовтня країни Антанти підписали з Румунським королівством «Бессарабський протокол», який віддавав Бессарабію Румунії.
• 2 листопада президентом США на перших виборах, в яких жінки мали право голосу, обрано Воррена Гардінга.
• 12 листопада підписано Рапалльський договір, який визначив границю між Італією та Королівством сербів, хорватів та словенців.
• 17 листопада Ліга Націй визнала конституцію Вільного міста Данциг.
• 21 листопада став у Дубліні Кривавою неділею.
• 7 грудня ліквідована Кубанська область; утворена Кубано-Чорноморська область РРФСР.
• 22 грудня в Росії прийняли план електрифікації країни.

• У США в продажу поступили перші побутові радіоприймачі.
• Лев Термен винайшов терменвокс.
• Засновано
  • Американську спілку захисту громадянських свобод;
  • кондитерську фірму Haribo.
• Утворено Іспанський іноземний легіон.
• Греція перейшла на григоріанський календар.
• Нідерландська авіакомпанія KLM почала здійснювати польоти в Лондон.
• На другому з'їзді Комінтерну прийнято Двадцять одну Умову вступу до організації.
• Утворено Комуністичну партію Великої Британії, Комуністичну партію Уругваю, Комуністичну партію Австралії.
• Дев'ятнадцята поправка до Конституції США надала жінкам право голосу.
• Предстоятель Сербської православної церкви знову став називатися патріархом.
• Почалася аграрна реформа в Латвії.
• В Японії відкрилося Святилище Мейдзі.
• Ліга Націй перебралася до Женеви.

• 12 січня — французький пасажирський пароплав «Африка» (L'Afrique) затонув у Біскайській затоці, після зіткнення з плавучим маяком. Загинуло 553 людини.

• з фізики: Шарль Едуар Ґійом — «У знак визнання його заслуг перед точними вимірами у фізиці — відкриття аномалій у нікелевих сталевих сплавах»
• з хімії: Вальтер Нернст — «На знак визнання його робіт із термодинаміки»
• з медицини та фізіології: Август Крог — «За відкриття механізму регуляції просвіту капілярів»
• з літератури: Кнут Гамсун — «За його монументальну працю „Соки землі“»
• премія миру: Леон Буржуа — «За зусилля із затвердження миру засобами арбітражу»

• Алан Арнольд Ґріффіт опублікував теорію крихкого руйнування.
• Мегнад Саха записав своє рівняння іонізації.
• М. І. Вавилов сформулював закон гомологічних рядів спадкової мінливості.
• Джон Бродес Вотсон провів експеримент «Маленький Альберт» з вивчення умовних рефлексів.
• Мілутін Міланкович висловив припущення про існування кліматичних циклів через зміну ексцентриситету земної орбіти (цикли Міланковича)^[2].
• Френсіс Вільям Астон показав, що атомна маса Хлору є зваженим середнім мас двох ізотопів.

• Карел Чапек написав п'єсу «Р.У.Р.», яка зробила міжнародно знаменитим термін робот.
• Френсіс Скотт Фіцджеральд видав роман «По цей бік раю».
• Агата Крісті опублікувала свій перший детектив «Таємнича пригода в Стайлзі».
• Побачила світ «Історія доктора Дуліттла» Г'ю Лофтінга.
• Започатковано Зальцбурзький фестиваль.
• Фільм «Кабінет доктора Калігарі» Роберта Віне започаткував німецький експресіонізм.
• Мамі Сміт зробила перший комерційний запис блюзу.

• У Антверпені відбулися VII Олімпійські ігри, до програми яких входили два зимові види спорту: фігурне катання та хокей.
• У США засновано Національну футбольну лігу.
• Відбувся перший чемпіонат Італії з баскетболу.

Дивись також Категорія:Народились 1920

• 2 січня — Айзек Азімов, американський біохімік, письменник-фантаст
• 2 січня — Джордж Гербіґ, американський астроном
• 9 січня — Мечислав Павликовський, польський актор театру та кіно
• 16 січня — Елліот Рід, американський актор
• 20 січня — Федеріко Фелліні, італійський режисер, сценарист
• 23 лютого — Борис Володимирович Некрасов, російський письменник (пом. 1978)
• 25 лютого — Мун Сон Мьон, корейський релігійний діяч
• 8 березня — Стаднюк Іван Фотійович, російський письменник
• 16 березня — Швейцер Михайло Абрамович, російський кінорежисер
• 21 березня — Георг Отс, видатний естонський оперний співак
• 1 квітня — Міфуне Тосіро, японський кіноактор
• 4 квітня — Ерік Ромер, французький кінорежисер
• 5 квітня — Артур Гейлі, американський письменник
• 7 квітня — Раві Шанкар, індійський музикант
• 23 квітня — Тютюнник Григорій Михайлович, письменник
• 1 травня — Нонна Копержинська, українська акторка
• 14 травня — Стецько Ярослава Йосипівна, український політик, лідер партії Конгрес Українських Націоналістів
• 18 травня — Іван Павло II, 264-й Папа Римський (з 1978 р.)
• 22 травня — Гринько Микола Григорович, український кіноактор
• 5 червня — Сабадаш Степан Олексійович, український композитор, хоровий диригент
• 15 червня — Альберто Сорді, італійський комедійний актор, режисер
• 19 червня — Ів Робер, французький кінорежисер
• 27 червня — І. А. Л. Даймонд, американський сценарист румунського походження
• 8 липня — Готфрід Кірк Крістіансен, данський виробник іграшок, винахідник конструктора «Лего»
• 12 липня — Юл Бріннер, американський актор
• 17 липня — Хуан Антоніо Самаранч, дипломат, президент Міжнародного Олімпійського комітету (з 1980)
• 3 серпня — Філліс Дороті Джеймс, англійська письменниця, автор детективів
• 18 серпня — Шеллі Вінтерс, американська кіноакторка
• 22 серпня — Рей Бредбері, американський письменник-фантаст
• 29 серпня — Чарлі Паркер, американський джазовий музикант
• 23 вересня — Міккі Руні, американський кіноактор
• 25 вересня — Бондарчук Сергій Федорович, радянський і російський актор і режисер українського походження
• 17 жовтня — Мігель Делібес, іспанський письменник
• 22 жовтня — Цітовський Юхим Григорович, учасник Великої Вітчизняної Війни
• 23 жовтня — Джанні Родарі, італійський письменник
• 19 листопада — Джин Тірні, американська акторка, номінантка на премію «Оскар» (пом. 1991).
• 6 грудня — Дейв Брубек, американський джазовий музикант, композитор
• Чарлз Буковскі, американський письменник (пом. 1994).

Дивись також Категорія:Померли 1920

• 16 серпня — Джозеф Норман Лок'єр, англійський астрофізик, який відкрив гелій на Сонці
• 18 грудня — Маттіас Йокумссон, національний поет Ісландії та автор ісландського державного гімну (н.1835).

• 1920 в кіно
• Список керівників держав 1920 року