1522 в Україні
| |||||
| Десятиліття: |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: | Інші події 1522 Список років в Україні | ||||
Події
Особи
Призначено, звільнено
- Митрополитом Київським, Галицьким і Всієї Руси став Іосиф Русин.
Народились
Померли
- Йосиф II Солтан — митрополит Київський, Галицький і всієї Руси; (нар.. 1450).
- Тетяна Анна Гольшанська (лит. Tatjana Alšėniškė)[1] — шляхтянка XV—XVI сторіччя з роду Гольшанських гербу Гіпокентавр, дружина князя Костянтина Острозького; (нар.. 1480).
Засновані, створені
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї
- 700 років з часу (822 рік):
- входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I.
- 550 років з часу (972 рік):
- смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго).
- початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича.
- 500 років з часу (1022 рік):
- перемоги тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів.
- 450 років з часу (1072 рік):
- Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили Руссю[2].
- 425 років з часу (1097 рік):
- У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою»[3].
- 375 років з часу (1147 рік):
- 19 вересня — кияни у церкві Святої Софії схопили постриженого у ченці колишнього великого київського князя Ігора Ольговича (князював у серпні 1146 року) із династії Рюриковичів, роду Ольговичів та вбили його. Потім оголене тіло кинули на торговій площі міста[4].
- 300 років з часу (1222 рік):
- 275 років з часу (1247 рік):
- укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV.
- заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем. Близько 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства, надалі також було столицею Королівства Русь, Королівства Галичини і Лодомерії, Західно-Української Народної Республіки, Української держави.
- 250 років з часу (1272 рік):
- проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівства[5].
- 200 років з часу (1322 рік):
- захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського.
- 75 років з часу (1447 рік):
- 2 травня — видання у Вільні Привілея 1447 року (привілея Казимира IV Ягеллончика) — законодавчого акту (загальноземський привілей) у Великому князівстві Литовському, який значно розширив права і привілеї шляхти, а також поклав початок юридичного оформлення залежності селян від феодалів[6]
- 25 років з часу (1497 рік):
- 26 жовтня — розгрому військом молдавського господаря Штефана III армії польського короля Яна I біля Козмінського лісу на Буковині (нинішнє село Валя Кузьмина на території Чернівецької області).
Установ та організацій
Видатних особистостей
Народження
- 500 років з часу (1022 рік):
- народження Єлизавети Ярославни — найстаршої доньки Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого; пом. 1066).
- 475 років з часу (1047 рік):
- народження Вишеслава — української княжни, з 1067 року дружини польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого.
- 425 років з часу (1097 рік):
- народження Ізяслава Мстиславича — Великого князя київського (1146—1149, 1151—1154 рр.), князя волинського (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславського (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцького (1130—1132 рр.), курського (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старшого сина Мстислава Великого, онука Володимира Мономаха, родоначальника волинської династії Ізяславичів, прадіда Данила Галицького; (пом. 13 листопада 1154).
- 350 років з часу (1172 рік):
- 5 квітня — народження Ростислава Рюриковича (у хрещенні Михайла) — Великий князь Київський у 1204—1205 роках, син Рюрика Ростиславича; (пом. 1218)[7].
- 125 років з часу (1397 рік):
- народження Хаджи I (Хаджи Ґерая) — засновника незалежної Кримської держави і династії Ґераїв; першого хана Криму в 1441—1466 роках; (пом. 1466).
- народження Кімбурги Мазовецької (Цимбарки Мазовецької) — польсько-литовсько-української княжни з династії П'ястів та Романовичів, була правителькою Австрійського князівства з 1412 до 1424 р., як дружина правителя Австрії Ернста Залізного з династії Габсбурґів. Була нащадком королів Русі Данила Романовича та Юрія І; (пом. 28 вересня 1429)
- 50 років з часу (1397 рік):
- народження Єжи Крупського (Юрія, Георгія[8][9]; пол. Krupski Jerzy, Jędrzey[10] (1497 — 1548[11]) — руський[12] шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, урядника, християнського релігійного діяча, каштеляна м. Белз 1509 р., каштеляна м. Львова у 1515 р., белзького воєводи в 1533 р.
Смерті
- 650 років з часу (872 рік):
- 550 років з часу (972 рік):
- смерті Святослава Ігоровича (Хороброго) — Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів; син княгині Ольги та князя Ігора Старого, батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. (нар.. 930 р.).
- 425 років з часу (1097 рік):
- смерті Євстратія Постника — давньоруського святого, ченця Печерського монастиря. Преподобномученика.
- 400 років з часу (1122 рік):
- 9 вересня — Даниїла (Данила) Паломника — руського православного монаха. Ігумена, клірика Чернігівської землі[14].
- 375 років з часу (1147 рік):
- 19 вересня — смерті колишнього великого київського князя Ігора Ольговича.
- 350 років з часу (1172 рік):
- смерті Євпраксії Мстиславівни (Зої, Добродії) — доньки київського великого князя Мстислава Володимировича, онуки Володимира Мономаха; (нар. 1108), дружини візантійського співімператора Олексія Комніна (Alexios Komnenos)[15].
- 125 років з часу (1397 рік):
- 11 січня — смерті Скиргайла Ольгердовича — князя Троцького (1382—1395), Полоцького (1387—1397), Великого князя Київського (1395—1397). Великого князя Литовського (1386—1392); (нар. бл. 1354).
- 100 років з часу (1422 рік):
- смерті Миколая Тромби — релігійного, державно-політичного діяча, галицького архієпископа РКЦ. Першого примаса Польщі; (нар. бл. 1358).
- 50 років з часу (1397 рік):
- 25 років з часу (1497 рік):
- Макарій I — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, загинув мученицькою смертю від татар[17].
Примітки
- ↑ Профіль на Geni.com [1] [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Правда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935
- ↑ М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- ↑ Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- ↑ https://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] Культурно-історичний портал Спадщина предків
- ↑ Велике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003.
- ↑ Рюриковичі. Мономаховичі. Смоленська гілка. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 31 грудня 2020.
- ↑ «Acta Alexandri Regis Poloniae, Magni Ducis Lithuaniae etc.» (1501—1506). — S. 592 /510(302)/ (лат.)
- ↑ Volumina Legum, Petersburg, 1859. — T.1 — S.173 (лат. Krupski Georgio de Orchow Belczensi - Privilegium (Capituli Varmiensis), Petricoviae anno 1512).
- ↑ (пол.) Cholowski Aleksander. Herbarz Polski... — Lwow, 1859. — Vol. II. — P. 70.
- ↑ зустрічається також дата 1534 → (пол.) Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt. Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534)… — S. 418.
- ↑ (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0. Архівовано з джерела 8 січня 2021 [Архівовано 2021-01-08 у Wayback Machine.], ISBN 978-83-8061-746-9
- ↑ Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи / Б. А. Рыбаков. — М., 1963. — С. 162—173
- ↑ Ричка, В. М. Даниїл Паломник [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 284. — ISBN 966-00-0405-2.
- ↑ Іоанна II Комніна. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 10. — S. 344.
- ↑ 'Ю. А. Мицик. Макарій І [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 441. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).