Давид Ігорович

Давид Ігорович д.-рус. Дв҃дъ Игоревичь
Портрет Князя Давида з книги Бартоша Папроцького (1599)
Князь тмутороканський
1081 — 1083
Співправитель:	Володар Ростиславич
Попередник:	Всеволод Ярославич
Наступник:	Олег Гореславич
Князь володимирський
1087 — 1099
Попередник:	Ярополк Ізяславич
Наступник:	Мстислав Святополкович
Князь луцький
1099 — 1100
Попередник:	Микола Святоша
Наступник:	Святополк Мстиславич
Князь буський
1100 — 1112
Наступник:	Мечислав Давидович
Народження:	бл.1055
Смерть:	25 травня 1112 Дорогобуж
Рід:	Рюриковичі
Батько:	Ігор Ярославич
Мати:	NN[1]
Шлюб:	NN of Polandd
Діти:	Всеволодко, Ігор, Мечислав
Давид Ігорович у Вікісховищі

Дави́д Íгорович (д.-рус. Дв҃дъ Игоревичь; 1055 — 25 травня 1112) — князь тмутороканський (1081–1083), волинський, дорогобузький, буський, син володимирського князя Ігоря Ярославича (пом. 1060), онук Ярослава Мудрого. Один із найвідоміших учасників князівських усобиць.

У 1084 році одержав від Великого князя Київського Всеволода I Ярославича в уділ місто Дорогобуж на Волині.

Після смерті Ярополка Ізяславича (†1087) отримав Волинське князівство.

У порозумінні з Святополком II Ізяславичем намагався відняти Галицьке князівство від Володаря й Василька Ростиславичів.

Переслідуваний князями за осліплення 1097 року теребовлянського князя Василька Ростиславича, втік до Польщі. Незабаром повернувся до Володимира, але, коли військо великого князя київського Святополка II обложило місто, Давид Ігорович змушений був віддати його.

Продовжував вести боротьбу за волинський престол. 1099 року Давид Ігорович закликав собі на допомогу половецького хана Боняка і при його підтримці здобув Володимир і Луцьк. На Витечівському з'їзді 1100 року за осліплення Василька був позбавлений цього володіння.

Замість Володимира одержав волинські міста Бузьк, яке зробив стольним градом, Острог, Дубен і Чорторийськ, а незабаром Дорогобуж, де й помер.

За одними літописними даними, був похований 29 травня 1112 року в церкві св. Богородиці «Влахѣрнѣ» на Клові^[2]. За іншими, рештки князівського поховання, знайдені у 1937—1938 роках при розкопках заснованого ним Давид-Городка, імовірно могли належати Давидові Ігоровичу.

• Всеволодко († 1141) — князь городенський (бл. 1113—1141). У 1116 році одружився з Агатою, дочкою Володимира II Мономаха. Походження князя невідоме, за найпопулярнішою версією він був сином Давида Ігоровича.
• Ігор Давидович († після 1150).

У 1997 році у місті Любеч був відкритий Пам'ятник Любецькому з'їзду князів. Серед осіб на пам'ятнику зокрема зображений Давид Ігорович.

• Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
• Котляр М. Ф. Давид Ігорович [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 272. — ISBN 966-00-0405-2.
• Довідник з історії України [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] / За ред. І. Підкови та Р. Шуста.— К. : Генеза, 1993.

Попередник Всеволод Ярославич

Князь тмутороканський 1081-1083 разом з Володарем

Наступник Олег Гореславич

Попередник Ярополк Ізяславич

Князь володимирський 1087-1099

Наступник Мстислав Святополкович

Попередник Микола Святоша

Князь луцький 1099-1100

Наступник Святополк Мстиславич

Попередник Не було

Князь буський 1100-1112

Наступник Мечислав Давидович