YaChudo

Шедар

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

Шедар

Шедар обведена червоним колом, справа візуальної літери W
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Кассіопея
Пряме піднесення 00г 40х 30.4405с[1]
Схилення +56° 32′ 14.392″[1]
Видима зоряна величина (V) 2.240[2]
Характеристики
Спектральний клас K0IIIa[1]
Показник кольору (B−V) 1.16[3]
Показник кольору (U−B) 1.14[3]
Тип змінності підозрювана[4]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −4.31 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 50.36[1] мас/р
Схил.: −32.17[1] мас/р
Паралакс (π) 14.29 ± 0.15 мас[5]
Відстань 228 ± 2 св. р.
(70 ± 0.7 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		−1.985[2]
Фізичні характеристики
Маса 4–5[6] M☉
Радіус 42.1 ± 1.7[7] R☉
Світність 676[note 1] L☉
Ефективна температура 4 530[6] K
Обертальна швидкість (v sin i) 21[8] км/с
Вік 0,1-0,2[6] млрд. років
Інші позначення
Schedar, α Cas, 18 Cas, HR 168, BD+55°139, HD 3712, SAO 21609, FK5 21, HIP 3179, GC 792, ADS 561, CCDM J00405+5632
Посилання
SIMBADдані для SCHEDAR

Координати: Карта зоряного неба 00г 40м 30.5с, +56° 32′ 14.5″

Шедар[9] (α Кассіопеї, лат. α Cassiopeiae, скорочено — α Cas) — зоря другої величини в сузір'ї Кассіопеї[9]. Хоча вона й позначена Йоганном Баєром як «α», візуальна яскравість α Кассіопеї дуже близька до β Кассіопеї — (Каф[10]) і вона може виглядати трохи яскравішою або тьмянішою залежно від обраного діапазону.

Назви

Абд аль-Рахман аль-Суфі і Улугбек називали зорю араб. تات الكرسي (Аль-Дхат аль-Курсій), що означає «дама в кріслі». Джованні Баттіста Річчолі передав цю назву як Дат Елкарті[11].

Назва Шедар вперше трапляється в Альфонсових таблицях тринадцятого століття. Вона походить від араб. در (şadr, що означає «груди») і позначає розташування зорі в серці міфологічної цариці Кассіопеї[11].

Ян Гевелій у своїх творах вживав назву Schedir, втім, існували й інші транслітерації з арабської, такі як Shedar, Shadar, Sheder, Seder, Shedis та Shedir. Робоча група із назв зір (англ. Working Group on Star Names, WGSN), організована Міжнародним астрономічним союзом 2016 року[12], схвалила для зорі назву Schedar (Шедар) 21 серпня 2016 року, на одному зі своїх перших засідань[10].

α Cassiopeiae — позначення Баєра.

Китайська назва зорі — 王良四 (Wáng Liáng sì, «четверта зоря Ван Лян»)[13], — стосується китайського астеризму 王良 (Wáng Liáng, Ван Лян), на честь відомого колісника періоду Весни й Осені. Астеризм складається з Альфи, Бети, Каппи, Ети і Лямбди Кассіопеї[14].

Видимість

Кассіопея в контексті Чумацького Шляху .

При схиленні 56° 32' пн. ш., Шедар видимий в усій північній півкулі. Зорю можуть бачити й більшість спостерігачів по всьому світу, які перебувають на північ від 33° південної широти, зокрема, її видно в таких містах південної півкулі як Перт чи Сантьяго, хоча й невисоко над горизонтом. Шедар розташований на околиці галактики Чумацький Шлях, тому є й інші помітні небесні об'єкти, які можна побачити поблизу цієї зорі — серед них туманність Пакман, NGC 436 і NGC 457.

Альфа Кассіопеї досягає свого зеніту над такими містами, як Единбург, Копенгаген і Москва. У Європі, Росії та на північноамериканському континенті аж до Лос-Анджелеса (а також в інших місцях, що мають північну широту більше 33°) зоря ніколи не заходить за горизонт. Оскільки Шедар має другу зоряну величину (як і β Cas), її добре видно неозброєним оком, однак Світлове забруднення, характерне для більшості міст, може заважати цьому.

Найкращий час для спостереження в північній півкулі — пізні осінні місяці, коли Кассіопея проходить через меридіан опівночі, але з огляду на те, що в багатьох місцях північної півкулі вона не заходить за горизонт, її можна бачити протягом усього року.

Фотометрична змінність

Залежно від застосованої фотометричної системи, Шедар трохи яскравіший або тьмяніший, ніж Каф, β в сузір'ї. Система UBV протягом другої половини XX століття вказувала на видиму зоряну величину, яка коливалася від +2,20 до +2,23, таким чином вона вважалася трохи яскравішою, ніж Каф з її змінною величиною від +2,25 до +2,31[1]. Проте розрахунки у візуальній смузі видимого світла довжиною від 500 до 600 нанометрів, зроблені Флоор Ван Левен (Floor Van Leeuwen) 2007 року дали нове вимірювання для обох зір, +2,4107 для Шедар і +2,3579 для Каф, що свідчать про те, що найяскравішою зорею сузір'я є Каф[5]. Плутанина виникає через те, що різні інструменти роблять вимірювання в дещо різних діапазонах хвиль.

Розміри

З розвитком оптичної інтерферометрії в 1990-х роках, кутовий діаметр Шедара було виміряно 1998 році на різних довжинах хвиль у діапазоні 500—850 нм. Результатом став затемнене по периметру кутове вимірювання у 5,62 ± 0,06 кутових мілісекунд (mas)[7], діаметр, що дорівнює приблизно 0,393 а. о. або 42,3 радіуса Сонця, припускаючи паралакс у 14,29 mas. Порівнюючи з орбітою Меркурія (що обертається навколо Сонця на відстані приблизно 0,4   а.о.), фотосфера Шедара простягається приблизно до середини орбіти Меркурія.

Характеристики

Зоряне поле Кассіопеї показує α Cas, оранжевий гігант, відносно до інших зір у сузір'ї.

Шедар — червоний гігант, спектральний клас якого K0IIIa — тобто, Шедар значно холодніший за Сонце[1]. Однак, оскільки він наближається до завершення своєї еволюції, фотосфера зорі істотно розширилася, даючи болометричну світність, що приблизно в 676 разів перевищує світність Сонця[note 1].

Згідно з переглянутими даними Гіппаркос (van Leeuwen, 2007), розрахункова відстань до зорі становить близько 70 парсек або 228 світлових років[5]. Як і всі гігантські зорі, Шедар обертається повільно, зі швидкістю приблизно 21 км/с на екваторі — з такою швидкістю зорі потрібно приблизно 102 дні, щоб зробити один повний оберт на своїй осі[8].

Шедар іноді класифікують як змінну зорю, але з XIX століття змінність не було виявлено[6]. Крім того, у Вашингтонському каталозі парних зір зазначено три оптичні супутники Шедара, але всі вони можуть бути лише розташованими на одній лінії зору з Землі.

Вік Шедара оцінюється від 100 до 200 мільйонів років, більшу частину якого він був блакитно-білою зорею головної послідовності спектрального класу В[6].

Зображення

Ілюстрація з глобуса Меркатора, де Шедар зображений біля серця небесної цариці.[15]

У 1551 р. Герард Меркатор, фламандський картограф, виготовив небесний глобус, зобразивши 48 традиційних сузір'їв Птолемея та два інших, Волосся Вероніки і Антиной[15]. На цьому глобусі він представив Кассіопею як царицю Ефіопії, покарану за її вихваляння й прикуту до перевернутого стільця. Шедар позначено біля її лівої груді, що відображає арабське етимологічне походження назви.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Формула для розрахунку болометричної світності Шедара:
    L S L ⊙ = ( R S R ⊙ ) 2 ( T S T ⊙ ) 4 {\displaystyle {\begin{smallmatrix}{\frac {L_{\rm {S}}}{L_{\odot }}}={\left({\frac {R_{\rm {S}}}{R_{\odot }}}\right)}^{2}{\left({\frac {T_{\rm {S}}}{T_{\odot }}}\right)}^{4}\end{smallmatrix}}} де… S = Щедар, L = світність, R = радіус і T = температура.
    Тому:
    L S L ⊙ = ( 42.3 1 ) 2 ( 4 , 530 5 , 778 ) 4 = 676 L ⊙ {\displaystyle {\begin{smallmatrix}{\frac {L_{\rm {S}}}{L_{\odot }}}={\left({\frac {42.3}{1}}\right)}^{2}{\left({\frac {4,530}{5,778}}\right)}^{4}=676L_{\odot }\end{smallmatrix}}}
    Зауваження: Розрахунок світності сильно залежить від кутового діаметра та відстані, які мають деяку невизначеність.

Джерела

  1. ↑ а б в г д е ж SIMBAD query result: SCHEDAR -- Star. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 22 лютого 2010.
  2. ↑ а б Kharchenko, N. V.; Roeser, S. (Вересень 2009). All-sky Compiled Catalogue of 2.5 million stars. VizieR. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Bibcode:2009yCat.1280....0K. Архів оригіналу за 9 грудня 2019 року. Процитовано 6 січня 2011. The absolute magnitude is computed using the Kharcheko apparent magnitude of 2.240 and the Van Leeuwen parallax of 14.29 {{cite journal}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2019-12-09? (довідка)
  3. ↑ а б Mermilliod, J.-C. (1986). Compilation of Eggen's UBV data, transformed to UBV (unpublished). Catalogue of Eggen's UBV data. Bibcode:1986EgUBV........0M.
  4. ↑ Samus, N. N.; Durlevich, O. V. та ін. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007-2013). VizieR On-line Data Catalog: B/gcvs. Originally published in: 2009yCat....102025S. 1. Bibcode:2009yCat....102025S.
  5. ↑ а б в van Leeuwen, F (Листопад 2007). Hipparcos, the New Reduction. Astronomy and Astrophysics. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. 474 (2): 653—664. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
  6. ↑ а б в г д Professor James B. (Jim) Kaler. SHEDAR (Alpha Cassiopeiae). University of Illinois. Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 22 лютого 2010.
  7. ↑ а б Hajian, Arsen R.; Armstrong, J. T.; Hummel, C. A.; Benson, J. A. та ін. (Березень 1998). Direct Confirmation of Stellar Limb Darkening with the Navy Prototype Optical Interferometer. The Astrophysical Journal. 496 (1): 484. Bibcode:1998ApJ...496..484H. doi:10.1086/305388.
  8. ↑ а б Bright Star Catalogue (Hoffleit+, 1991). VizieR (вид. 5th Revised). Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 31 грудня 2010.
  9. ↑ а б Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
  10. ↑ а б Naming Stars. IAU.org. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 18 червня 2018.
  11. ↑ а б Richard Hinckley Allen (1963). Star Names: Their Lore and Meaning. Dover Publications. с. 142. Процитовано 31 грудня 2010.
  12. ↑ IAU Working Group on Star Names (WGSN), International Astronomical Union, архів оригіналу за 10 червня 2016, процитовано 22 травня 2016.
  13. ↑ (кит.) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 [Архівовано 2010-08-18 у Wayback Machine.], Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.
  14. ↑ (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7
  15. ↑ а б Gerard Mercator (1512–1594). Cassiopeia — The Queen. The Mercator Globes at Harvard Map Collection. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 2 січня 2011.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).