YaChudo

Фран Лхотка

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Фран Лхотка
Народився25 грудня 1883[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Mladá Vožiced[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 січня 1962[1][2][…] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ[1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМирогойське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаХорватія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдиригент, композитор, музичний педагог, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмузика до фільму Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовхорватська[5] і чеська[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанркласична музика, опера і балет Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0508311 Редагувати інформацію у Вікіданих

Фран Лхотка (Лотка) (хорв. Fran Lhotka; 25 грудня 1883, Млада-Вожице, Чехія — 26 січня 1962, Загреб) — хорватський композитор, диригент і педагог.

За національністю чех. У 1905 році закінчив Празьку консерваторію по класах валторни і композиції (учень Карела Штекера, Йозефа Клички і Антоніна Дворжака). У 1908 році викладав у музичному училищі у Катеринославі (нині Дніпропетровськ). З 1909 року — перший валторніст і корепетитор оперного театру у Загребі. З 1910 року — викладач музичної школи Хорватського музичного товариства. У 1912—20 роках керівник і диригент півчих товариства «Лисинський». У 1920—61 роках — професор по класу гармонії Академії музики у Загребі і диригент її оркестру (у 1923—40 і 1948—52 роках — ректор).

Автор опер «Мінка» (1918) і «Море» (More, 1920), постановки у Загребі, балету «Балада про одне середньовічне кохання» (Balada про jednoj srednjovjekovnoj ljubavi, 1937, Цюрих; 1950, Белград) і 5 інших балетів, оркестрових творів (симфонія, 1909; увертюра, 1930; концерт для скрипки з оркестром, (1913, 2 рапсодії та інші), камерно-інструментальних ансамблів (сюїта для 4 флейт тощо) і вокальних (кантати, хори) творів.

Найпопулярніший його балет «Чорт у селі» (Davo u selu, 1934) на сюжет, запозичений з народної поезії мав великий вплив на розвиток цього жанру у Хорватії. Використовував елементи хорватського музичного фольклору. Написав підручники з диригування (1931) і гармонії (1948).

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1068719907 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Česká divadelní encyklopedie
  5. ↑ а б CONOR.Sl

Література

  • Kovacevic К., Hrvatski kompozitori i njihova djela, Zagreb, 1960, c. 242-60.
  • Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).