YaChudo

Убіхінон

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Структурна формула убіхінону

Убіхінон, кофермент Q₁₀ або коензим Q₁₀ (також відомий як убідекаренон, кофермент Q, CoQ₁₀, CoQ, Q₁₀ або Q) — природна ліпофільна сполука, що належить до класу бензохінонів і виконує ключову роль у клітинному диханні як переносник електронів у дихальному ланцюзі мітохондрій.[1] Убіхінон є ендогенним компонентом більшості еукаріотичних клітин, а також виявлений у деяких бактеріях.[2][3] Він існує у двох взаємоперетворювальних формах: окисненій (убіхінон) та відновленій (убіхінол), що забезпечує його участь як у енергетичному метаболізмі, так і в антиоксидантному захисті.[4]

Історія відкриття

Убіхінон був вперше виділений з мітохондрій бичачого серця у 1957 році групою американського біохіміка Фредеріка Крейна.[5] Майже одночасно незалежна група дослідників під керівництвом Р. А. Мортона ідентифікувала цю сполуку в тканинах щурів і запропонувала назву «убіхінон» (від лат. ubique — «усюди») через її повсюдне поширення в живих організмах.[6] У 1958 році Карл Фолкерс уперше здійснив хімічний синтез коензиму Q₁₀, що підтвердило його структуру як 2,3-диметокси-5-метил-6-декапреніл-1,4-бензохінону.[7]

Хімічна структура та фізико-хімічні властивості

Молекула убіхінону складається з хінонового кільця (заміщеного двома метоксильними та однією метильною групами) та ізопренового бічного ланцюга, що містить у людини 10 ізопренових одиниць (звідси індекс «10»).[8] Загальна формула — C₅₉H₉₀O₄, молекулярна маса становить 863,34 г/моль.[9] Убіхінон є жовто-оранжевою кристалічною речовиною, практично нерозчинний у воді, але добре розчинний у ліпідах та органічних розчинниках (гексані, хлороформі, етанолі).[10]

Відновлена форма — убіхінол (CoQ₁₀H₂) — утворюється при приєднанні двох електронів і двох протонів до хінонового ядра. Ця реакція є оборотною і лежить в основі редокс-циклу, який відбувається в мітохондріальному дихальному ланцюзі.[11] Спектрофотометричне визначення убіхінону ґрунтується на характерному максимумі поглинання при 275 нм в окисненій формі та 290 нм — у відновленій.[12]

Біосинтез та метаболізм

Убіхінон синтезується в організмі людини з амінокислоти тирозину, через що його не класифікують як повноцінний вітамін, хоча його роль у метаболічних процесах організму аналогічна ролі вітамінів.

У більшості тканин людини убіхінон синтезується de novo з мевалонату через шлях, що включає утворення 4-гідроксибензоату з тирозину або фенілаланіну.[13] Ключовими ферментами є поліпренил-4-гідроксибензоат-трансфераза (CoQ2) та низка модифікуючих ферментів (CoQ3–CoQ7), які додають метоксильні та метильні групи до ароматичного кільця.[14] Процес локалізований у внутрішній мембрані мітохондрій та частково в ендоплазматичному ретикулумі.[15]

Пік концентрації убіхінону в органах людини припадає на вік близько 20 років, після чого його рівень поступово знижується: у серцевому м'язі до 60 років вміст зменшується приблизно на 40–50 % порівняно з молодим віком.[16] Відновлення убіхінону з екзогенних джерел (харчових продуктів чи БАД) є обмеженим через його високу гідрофобність та низьку біодоступність.[17]

Джерела надходження в організм

Щоденно в організм людини з їжею надходить близько 3–5 мг коферменту Q₁₀, переважно з м'ясом та рибою. Найбільша кількість Q₁₀ у харчових продуктах міститься в оліях (мг/кг): соєвій (54–280), оливковій (40–160), ріпаковій (64–73), з виноградних кісточок (64–73), а також у яловичому серці (113) та деяких інших продуктах.[10]

Біологічні функції

Участь у дихальному ланцюзі

Молекула Q₁₀ відіграє ключову роль у мітохондріальному окисному фосфорилюванні, сприяючи виробленню аденозинтрифосфату (АТФ), який бере участь у передачі енергії всередині клітин.[18] Близько 95 % клітинної енергії регенерується за участю Q₁₀, який є незамінним для нормального функціонування організму.

Основна функція убіхінону — перенесення електронів від комплексів I та II дихального ланцюга до комплексу III (цитохрому bc₁).[19] Цей процес супроводжується транслокацією протонів через внутрішню мітохондріальну мембрану, що створює електрохімічний градієнт, необхідний для синтезу АТФ.[20] Убіхінон є єдиним компонентом електронтранспортного ланцюга, що не зв'язаний ковалентно з білками, і тому виконує роль рухомого буфера, здатного переносити електрони між різними ферментативними комплексами.[21]

Антиоксидантна дія

Убіхінол (відновлена форма) є потужним жиророзчинним антиоксидантом, що нейтралізує вільні радикали безпосередньо в мембранах ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та мітохондріальних мембранах.[22] Він здатний регенерувати α-токоферол (вітамін E) з його радикальної форми, відновлюючи антиоксидантний статус клітини.[23] Дослідження in vitro засвідчують, що убіхінон запобігає окиснювальній модифікації білків та ліпідів, що особливо важливо в тканинах з високою метаболічною активністю (серце, мозок, скелетні м'язи).[24]

Вплив на експресію генів та сигнальні шляхи

Останні дані вказують на роль убіхінону як модулятора транскрипційних факторів, зокрема Nrf2 (ядерний еритроїдний фактор 2), який регулює експресію антиоксидантних ферментів.[25] Також показано, що убіхінон впливає на активність сиртуїнів та мішені рапаміцину (mTOR), що може бути пов'язано з його потенційним геропротекторним ефектом.[26]

Клінічне застосування

Понад 35 років Q₁₀ застосовують як допоміжний засіб у лікуванні різних серцево-судинних захворювань. Дослідники пов'язують його роль у функціонуванні серцево-судинної системи з антиоксидантними властивостями та здатністю підтримувати мітохондріальний енергетичний обмін у міокарді.[3]

Серцево-судинні захворювання

Найбільший обсяг клінічних досліджень присвячено застосуванню убіхінону при хронічній серцевій недостатності. Метааналіз 14 рандомізованих контрольованих досліджень (загалом понад 2000 пацієнтів) показав статистично значуще покращення фракції викиду лівого шлуночка та зниження частоти госпіталізацій при додаванні CoQ₁₀ до стандартної терапії.[27] Особливо виділяється дослідження Q-SYMBIO (2014), яке продемонструвало зниження серцево-судинної смертності на 43 % у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, які отримували 300 мг/добу убіхінону.[28] При цьому ефект був достовірним лише для відновленої форми (убіхінолу), що пояснюється його вищою біодоступністю.[29]

Неврологічні розлади

Убіхінон досліджувався як потенційний засіб для уповільнення прогресування хвороби Паркінсона, однак велике плацебо-контрольоване дослідження (QE2, 2017) не виявило суттєвого впливу на клінічні симптоми.[30] Натомість отримано обнадійливі результати щодо застосування при мітохондріальних енцефаломіопатіях, зокрема синдромі MELAS, де CoQ₁₀ зменшує частоту мігренеподібних епізодів та покращує толерантність до фізичного навантаження.[31] При хворобі Гантінгтона та бічному аміотрофічному склерозі дані залишаються суперечливими.[32]

Метаболічні порушення

Низка досліджень демонструє помірне зниження рівня глюкози натще та глікованого гемоглобіну HbA1c у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу при тривалому прийомі убіхінону (≥ 200 мг/добу).[33] Цей ефект, імовірно, пов'язаний з покращенням чутливості до інсуліну через зниження окиснювального стресу в адипоцитах та скелетних м'язах.[34] Також повідомляється про позитивний вплив на ліпідний профіль (зниження тригліцеридів і підвищення рівня ЛПВЩ), хоча ці дані потребують підтвердження у довготривалих дослідженнях.[35]

Статинова міопатія

Одне з найбільш клінічно значущих застосувань — корекція побічних ефектів статинів, які інгібують синтез мевалонату і, відповідно, ендогенного убіхінону.[36] Систематичний огляд 2018 року показав, що додатковий прийом CoQ₁₀ (від 100 до 400 мг/добу) статистично достовірно зменшує біль і м'язову слабкість у пацієнтів зі статин-індукованою міопатією.[37][38] Проте ефект не спостерігався у пацієнтів без скарг на м'язові симптоми, що свідчить про індивідуальну чутливість.[39]

Фармакокінетика та біодоступність

Перорально прийнятий убіхінон всмоктується в тонкому кишечнику за участю жовчних солей та утворення міцел.[40] Максимальна концентрація в плазмі досягається через 5–10 годин, а період напіввиведення становить приблизно 33 години.[41] Біодоступність традиційних кристалічних форм дуже низька (менше 5 %), тому в сучасних препаратах використовують міцелярні, емульговані або ліпосомальні форми, а також форми зі зменшеним розміром частинок (нанокристали).[42] Убіхінол (відновлена форма) має біодоступність у 2–4 рази вищу порівняно з окисненим убіхіноном.[43][44][45]

Завдяки сучасним технологіям, фахівцям швейцарської компанії DSM Nutritional Products вдалося отримати з кристалічного коферменту Q₁₀ фармацевтичної якості нові високотехнологічні форми речовини. Ці форми характеризуються високою біодоступністю та стабільністю, що робить їх придатними для використання в різних галузях харчової промисловості та при таблетуванні.[3] Кофермент Q₁₀ активно використовується для створення дієтичних добавок та функціональних продуктів харчування, зокрема у продуктах для спортивного харчування, як антиоксидантний компонент, а також у профілактичних комплексах для серцево-судинної системи.[3]

Безпека та побічні ефекти

Убіхінон має дуже низьку токсичність — LD₅₀ для щурів перевищує 4000 мг/кг маси тіла.[46] У клінічних дослідженнях прийом до 1200 мг/добу протягом 12 місяців не викликав серйозних небажаних явищ.[47][48][49][50] Водночас дози 100—300 мг на день в окремих випадках можуть викликати безсоння або підвищувати рівень ферментів печінки.[51] Найчастіші побічні ефекти — шлунково-кишкові розлади (нудота, діарея, диспепсія), які спостерігаються у 5–10 % пацієнтів і мають дозозалежний характер.[52] Взаємодії з варфарином описані в поодиноких випадках, тому пацієнтам, які приймають антикоагулянти, рекомендується моніторинг МНВ.[53][54]

Дослідження на тваринах та перспективні напрямки

У експериментальних моделях на мишах убіхінон показав здатність уповільнювати інволюцію тимуса, зменшувати втрату кісткової маси при остеопорозі та покращувати когнітивні функції в моделях хвороби Альцгеймера.[55] Проте ефекти, як правило, спостерігаються при надфізіологічних дозах, що обмежує пряму екстраполяцію на людей.[56][57][58] В останні роки активно розвиваються напрямки синтезу похідних убіхінону з підвищеною здатністю проникати через гематоенцефалічний бар'єр (наприклад, ідебенон) та мітохондріально-таргетованих сполук (MitoQ).[59][60][61][62] Також досліджується роль убіхінону в модуляції мікробіоти кишечника та імунних відповідей.[63][64]

Убіхінон є есенціальним кофактором енергетичного метаболізму та важливим ендогенним антиоксидантом. Його дефіцит асоційований з вікозалежними захворюваннями, серцево-судинною патологією та нейродегенерацією. Хоча застосування як фармакологічного засобу має доведені переваги при окремих станах (серцева недостатність, статинова міопатія). В багатьох областях дані залишаються суперечливими та потребують подальших рандомізованих досліджень із великими вибірками. Перспективними є розробки нових лікарських форм і таргетних похідних із покращеним біофармацевтичним профілем.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Crane, Frederick L. (2001–12). Biochemical Functions of Coenzyme Q10. Journal of the American College of Nutrition. 20 (6): 591—598. doi:10.1080/07315724.2001.10719063. ISSN 0731-5724.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  2. ↑ Bentinger, Magnus; Brismar, Kerstin; Dallner, Gustav (2007–06). The antioxidant role of coenzyme Q. Mitochondrion. 7: S41—S50. doi:10.1016/j.mito.2007.02.006. ISSN 1567-7249.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  3. ↑ а б в г Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 544 с. — ІБВК 978-966-364-803-3
  4. ↑ Ernster, Lars; Dallner, Gustav (1995–05). Biochemical, physiological and medical aspects of ubiquinone function. Biochimica et Biophysica Acta (BBA) - Molecular Basis of Disease. 1271 (1): 195—204. doi:10.1016/0925-4439(95)00028-3. ISSN 0925-4439.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  5. ↑ Crane, F.L.; Hatefi, Y.; Lester, R.L.; Widmer, Carl (1957–01). Isolation of a quinone from beef heart mitochondria. Biochimica et Biophysica Acta. 25: 220—221. doi:10.1016/0006-3002(57)90457-2. ISSN 0006-3002.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  6. ↑ MORTON, R. A. (1958–12). Ubiquinone. Nature. 182 (4652): 1764—1767. doi:10.1038/1821764a0. ISSN 0028-0836.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  7. ↑ Oh, Eun‐Taek; Jin Kim, Hee; Taek Oh, Jung; Su, Liang; Yun, Inkyun; Nam, Kyunggu; Min, Jae‐Hong; Woo Kim, Joon; Koo, Sangho (26 липня 2012). Synthesis of Coenzyme Q10. European Journal of Organic Chemistry. 2012 (26): 4954—4962. doi:10.1002/ejoc.201200627. ISSN 1434-193X.
  8. ↑ Lenaz, Giorgio; Fato, Romana; Formiggini, Gabriella; Genova, Maria Luisa (2007–06). The role of Coenzyme Q in mitochondrial electron transport. Mitochondrion. 7: S8—S33. doi:10.1016/j.mito.2007.03.009. ISSN 1567-7249.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  9. ↑ Rahman, Shamima; Janssen, Mirian C. H. (2016–09). Coenzyme Q10 Deficiency. Oxford Medicine Online. doi:10.1093/med/9780199972135.003.0011.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  10. ↑ а б Pravst I, Zmitek K, Zmitek J (April 2010). «Coenzyme Q10 contents in foods and fortification strategies». Critical Reviews in Food Science and Nutrition. 50 (4): 269—280. doi:10.1080/10408390902773037. PMID 20301015. S2CID 38779392.
  11. ↑ Lenaz, Giorgio; Fato, Romana; Formiggini, Gabriella; Genova, Maria Luisa (2007–06). The role of Coenzyme Q in mitochondrial electron transport. Mitochondrion (англ.). 7: S8—S33. doi:10.1016/j.mito.2007.03.009.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  12. ↑ Littarru, Gian Paolo; Tiano, Luca (1 серпня 2007). Bioenergetic and Antioxidant Properties of Coenzyme Q10: Recent Developments. Molecular Biotechnology. 37 (1): 31—37. doi:10.1007/s12033-007-0052-y. ISSN 1073-6085.
  13. ↑ Turunen, Mikael; Olsson, Jerker; Dallner, Gustav (2004–01). Metabolism and function of coenzyme Q. Biochimica et Biophysica Acta (BBA) - Biomembranes. 1660 (1—2): 171—199. doi:10.1016/j.bbamem.2003.11.012. ISSN 0005-2736.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  14. ↑ Quinzii, Catarina M.; Lopez, Luis Carlos (2019), Coenzyme Q10 Deficiency, Springer International Publishing, с. 169—182, ISBN 978-3-030-05516-5, процитовано 1 серпня 2026
  15. ↑ Kawamukai, Makoto (2009–08). Biosynthesis and bioproduction of coenzyme Q10 by yeasts and other organisms. Biotechnology and Applied Biochemistry. 53 (4): 217—226. doi:10.1042/ba20090035. ISSN 0885-4513.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  16. ↑ Kalén, Anders; Appelkvist, Eeva‐Liisa; Dallner, Gustav (1989–07). Age‐related changes in the lipid compositions of rat and human tissues. Lipids. 24 (7): 579—584. doi:10.1007/bf02535072. ISSN 0024-4201.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  17. ↑ Bhagavan, Hemmi N.; Chopra, Raj K. (2006–01). Coenzyme Q10: Absorption, tissue uptake, metabolism and pharmacokinetics. Free Radical Research. 40 (5): 445—453. doi:10.1080/10715760600617843. ISSN 1071-5762.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  18. ↑ «Coenzyme Q10». Micronutrient Information Center, Linus Pauling Institute, Oregon State University. 2018.
  19. ↑ Mitchell, Peter (1975–08). Protonmotive redox mechanism of the cytochrome b‐c1 complex in the respiratory chain: Protonmotive ubiquinone cycle. FEBS Letters. 56 (1): 1—6. doi:10.1016/0014-5793(75)80098-6. ISSN 0014-5793.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  20. ↑ Trumpower, B L (1990–07). The protonmotive Q cycle. Energy transduction by coupling of proton translocation to electron transfer by the cytochrome bc1 complex. Journal of Biological Chemistry. 265 (20): 11409—11412. doi:10.1016/s0021-9258(19)38410-8. ISSN 0021-9258.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  21. ↑ Rich, P.R. (1 грудня 2003). The molecular machinery of Keilin's respiratory chain. Biochemical Society Transactions. 31 (6): 1095—1105. doi:10.1042/bst0311095. ISSN 0300-5127.
  22. ↑ Frei, B; Kim, M C; Ames, B N (1990–06). Ubiquinol-10 is an effective lipid-soluble antioxidant at physiological concentrations. Proceedings of the National Academy of Sciences. 87 (12): 4879—4883. doi:10.1073/pnas.87.12.4879. ISSN 0027-8424.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  23. ↑ Kagan, VE; Serbinova, EA; Forte, T; Scita, G; Packer, L (1992–03). Recycling of vitamin E in human low density lipoproteins. Journal of Lipid Research. 33 (3): 385—397. doi:10.1016/s0022-2275(20)41529-9. ISSN 0022-2275.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  24. ↑ Sohal, Rajindar S.; Forster, Michael J. (2007–06). Coenzyme Q, oxidative stress and aging. Mitochondrion. 7: S103—S111. doi:10.1016/j.mito.2007.03.006. ISSN 1567-7249.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  25. ↑ Tsai, Kun‐Ling; Chiou, Shih‐Hwa (2011–04). A novel mechanism of Coenzyme Q10 protects against human endothelial cells from oxidative stress‐induced by modulating NO‐related pathways. The FASEB Journal. 25 (S1). doi:10.1096/fasebj.25.1_supplement.lb454. ISSN 0892-6638.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  26. ↑ Hernández-Camacho, Juan Diego; García-Corzo, Laura; Fernández-Ayala, Daniel José Moreno; Navas, Plácido; López-Lluch, Guillermo (8 листопада 2021). Coenzyme Q at the Hinge of Health and Metabolic Diseases. Antioxidants (англ.). 10 (11): 1785. doi:10.3390/antiox10111785. ISSN 2076-3921. PMC 8615162. PMID 34829656.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  27. ↑ Jafari, Mehdi; Mousavi, Seyed Masood; Asgharzadeh, Asra; Yazdani, Neda (2018–07). Coenzyme Q10 in the treatment of heart failure: A systematic review of systematic reviews. Indian Heart Journal. 70: S111—S117. doi:10.1016/j.ihj.2018.01.031. ISSN 0019-4832.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  28. ↑ Mortensen, Svend A.; Rosenfeldt, Franklin; Kumar, Adarsh; Dolliner, Peter; Filipiak, Krzysztof J.; Pella, Daniel; Alehagen, Urban; Steurer, Günter; Littarru, Gian P. (2014–12). The Effect of Coenzyme Q 10 on Morbidity and Mortality in Chronic Heart Failure. JACC: Heart Failure. 2 (6): 641—649. doi:10.1016/j.jchf.2014.06.008. ISSN 2213-1779.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  29. ↑ Langsjoen, H.; Langsjoen, P.; Langsjoen, P.; Willis, R.; Folkers, K. (1994–01). Usefulness of Coenzyme Q10 in clinical cardiology: A long-term study. Molecular Aspects of Medicine. 15: s165—s175. doi:10.1016/0098-2997(94)90026-4. ISSN 0098-2997.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  30. ↑ A randomized clinical trial of coenzyme Q 10 and GPI-1485 in early Parkinson disease. Neurology. 68 (1): 20—28. 2 січня 2007. doi:10.1212/01.wnl.0000250355.28474.8e. ISSN 0028-3878.
  31. ↑ Parikh, Sumit; Saneto, Russell; Falk, Marni J.; Anselm, Irina; Cohen, Bruce H.; Haas, Richard (14 жовтня 2009). A modern approach to the treatment of mitochondrial disease. Current Treatment Options in Neurology. 11 (6): 414—430. doi:10.1007/s11940-009-0046-0. ISSN 1092-8480.
  32. ↑ Kagan, Valerian E.; Quinn, Peter J., ред. (30 серпня 2000). Coenzyme Q. doi:10.1201/9781420036701. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  33. ↑ Zahedi, Hoda; Eghtesadi, Shahryar; Seifirad, Soroush; Rezaee, Neshat; Shidfar, Farzad; Heydari, Iraj; Golestan, Banafsheh; Jazayeri, Shima (25 липня 2014). Effects of CoQ10 Supplementation on Lipid Profiles and Glycemic Control in Patients with Type 2 Diabetes: a randomized, double blind, placebo-controlled trial. Journal of Diabetes & Metabolic Disorders (англ.). 13 (1). doi:10.1186/s40200-014-0081-6. ISSN 2251-6581. PMC 4583053. PMID 26413493.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  34. ↑ Mezawa, Morito; Takemoto, Minoru; Onishi, Shunichiro; Ishibashi, Ryoichi; Ishikawa, Takahiro; Yamaga, Masaya; Fujimoto, Masaki; Okabe, Emiko; He, Peng (8 серпня 2012). The reduced form of coenzyme Q10 improves glycemic control in patients with type 2 diabetes: An open label pilot study. BioFactors. 38 (6): 416—421. doi:10.1002/biof.1038. ISSN 0951-6433.
  35. ↑ Jorat, Mohammad Vahid; Tabrizi, Reza; Mirhosseini, Naghmeh; Lankarani, Kamran B.; Akbari, Maryam; Heydari, Seyed Taghi; Mottaghi, Reza; Asemi, Zatollah (2018–12). The effects of coenzyme Q10 supplementation on lipid profiles among patients with coronary artery disease: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Lipids in Health and Disease (англ.). 17 (1). doi:10.1186/s12944-018-0876-4. ISSN 1476-511X.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  36. ↑ DE PINIEUX, G.; CHARIOT, P.; AMMI‐SAÏD, M.; LOUARN, F.; LEJONC, J. L.; ASTIER, A.; JACOTOT, B.; GHERARDI, R. (1996–09). Lipid‐lowering drugs and mitochondrial function: effects of HMG‐CoA reductase inhibitors on serum ubiquinone and blood lactate/pyruvate ratio. British Journal of Clinical Pharmacology. 42 (3): 333—337. doi:10.1046/j.1365-2125.1996.04178.x. ISSN 0306-5251.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  37. ↑ Ahmad, Khoula; Manongi, Naelijwa J; Rajapandian, Ramkumar; Moti Wala, Sajida; Al Edani, Esraa M; Samuel, Essa A; Arcia Franchini, Ana P (31 серпня 2024). Effectiveness of Coenzyme Q10 Supplementation in Statin-Induced Myopathy: A Systematic Review. Cureus. doi:10.7759/cureus.68316. ISSN 2168-8184.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  38. ↑ Qu, Hua; Guo, Ming; Chai, Hua; Wang, Wen-Ting; Gao, Zhu-Ye; Shi, Da-Zhuo (2 жовтня 2018). Effects of Coenzyme Q10 on Statin-Induced Myopathy: An Updated Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Journal of the American Heart Association. 7 (19): e009835. doi:10.1161/JAHA.118.009835. ISSN 2047-9980. PMC 6404871. PMID 30371340.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  39. ↑ Taylor, Beth A.; Lorson, Lindsay; White, C. Michael; Thompson, Paul D. (2015–02). A randomized trial of coenzyme Q10 in patients with confirmed Statin Myopathy. Atherosclerosis. 238 (2): 329—335. doi:10.1016/j.atherosclerosis.2014.12.016. ISSN 0021-9150.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  40. ↑ Zhang, Yiyun (30 березня 2019). A Review of the Delivery System of Coenzyme-Q10 Based on Nanotechnology. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. 242: 042003. doi:10.1088/1755-1315/242/4/042003. ISSN 1755-1315.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  41. ↑ Miles, Michael V; Horn, Paul S; Tang, Peter H; Morrison, John A; Miles, Lili; DeGrauw, Ton; Pesce, Amadeo J (2004–09). Age-related changes in plasma coenzyme Q10 concentrations and redox state in apparently healthy children and adults. Clinica Chimica Acta. 347 (1—2): 139—144. doi:10.1016/j.cccn.2004.04.003. ISSN 0009-8981.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  42. ↑ López-Lluch, Guillermo; del Pozo-Cruz, Jesús; Sánchez-Cuesta, Ana; Cortés-Rodríguez, Ana Belén; Navas, Plácido (2019–01). Bioavailability of coenzyme Q10 supplements depends on carrier lipids and solubilization. Nutrition. 57: 133—140. doi:10.1016/j.nut.2018.05.020. ISSN 0899-9007.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  43. ↑ Hosoe, Kazunori; Kitano, Mitsuaki; Kishida, Hideyuki; Kubo, Hiroshi; Fujii, Kenji; Kitahara, Mikio (2007–02). Study on safety and bioavailability of ubiquinol (Kaneka QH™) after single and 4-week multiple oral administration to healthy volunteers. Regulatory Toxicology and Pharmacology. 47 (1): 19—28. doi:10.1016/j.yrtph.2006.07.001. ISSN 0273-2300.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  44. ↑ Hosoe, Kazunori; Kitano, Mitsuaki; Kishida, Hideyuki; Kubo, Hiroshi; Fujii, Kenji; Kitahara, Mikio (2007–02). Study on safety and bioavailability of ubiquinol (Kaneka QH) after single and 4-week multiple oral administration to healthy volunteers. Regulatory toxicology and pharmacology: RTP. 47 (1): 19—28. doi:10.1016/j.yrtph.2006.07.001. ISSN 0273-2300. PMID 16919858.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  45. ↑ Langsjoen, Peter H.; Langsjoen, Alena M. (2014). Comparison study of plasma coenzyme Q10 levels in healthy subjects supplemented with ubiquinol versus ubiquinone. Clinical Pharmacology in Drug Development (англ.). 3 (1): 13—17. doi:10.1002/cpdd.73. ISSN 2160-7648.
  46. ↑ Hidaka, Takayoshi; Fujii, Kenji; Funahashi, Iwao; Fukutomi, Naoki; Hosoe, Kazunori (2008–01). Safety assessment of coenzyme Q 10 (CoQ 10 ). BioFactors (англ.). 32 (1—4): 199—208. doi:10.1002/biof.5520320124. ISSN 0951-6433.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  47. ↑ Hathcock JN, Shao A (August 2006). «Risk assessment for coenzyme Q10 (Ubiquinone)». Regulatory Toxicology and Pharmacology. 45 (3): 282—288. doi:10.1016/j.yrtph.2006.05.006. PMID 16814438.
  48. ↑ Arenas‐Jal, Marta; Suñé‐Negre, J. M.; García‐Montoya, Encarna (19 лютого 2020). Coenzyme Q10 supplementation: Efficacy, safety, and formulation challenges. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety. 19 (2): 574—594. doi:10.1111/1541-4337.12539. ISSN 1541-4337.
  49. ↑ Sood, Brittany; Patel, Preeti; Keenaghan, Michael (2026), Coenzyme Q10, StatPearls Publishing, PMID 30285386, процитовано 1 серпня 2026
  50. ↑ Hidaka, Takayoshi; Fujii, Kenji; Funahashi, Iwao; Fukutomi, Naoki; Hosoe, Kazunori (2008–01). Safety assessment of coenzyme Q 10 (CoQ 10 ). BioFactors (англ.). 32 (1—4): 199—208. doi:10.1002/biof.5520320124. ISSN 0951-6433.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  51. ↑ Sood B, Preeti Patel P, Keenaghan M (30 January 2024). «Coenzyme Q10». StatPearls, US National Library of Medicine. PMID 30285386
  52. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ":12" не вказано текст
  53. ↑ Zhou, Qingyu; Zhou, Shufeng; Chan, Eli (1 квітня 2005). Effect of Coenzyme Q10 on Warfarin Hydroxylation in Rat and Human Liver Microsomes. Current Drug Metabolism (англ.). 6 (2): 67—81. doi:10.2174/1389200053586091.
  54. ↑ Nielsen, J.D.; Winther, K.; Engelsen, J. (2002). Effect of Coenzyme Q10 and Ginkgo biloba on Warfarin Dosage in Stable, Long-term Warfarin Treated Outpatients. A Randomised, Double Blind, Placebo-crossover Trial. Thrombosis and Haemostasis. 87 (06): 1075—1076. doi:10.1055/s-0037-1613135. ISSN 0340-6245.
  55. ↑ Sumien, Nathalie; Heinrich, Kevin R.; Shetty, Ritu A.; Sohal, Rajindar S.; Forster, Michael J. (2009–10). Prolonged Intake of Coenzyme Q10 Impairs Cognitive Functions in Mice , ,. The Journal of Nutrition. 139 (10): 1926—1932. doi:10.3945/jn.109.110437. ISSN 0022-3166.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  56. ↑ Bagheri, Shokufeh; Haddadi, Rasool; Saki, Sahar; Kourosh-Arami, Masoumeh; Rashno, Masome; Mojaver, Ali; Komaki, Alireza (23 червня 2023). Neuroprotective effects of coenzyme Q10 on neurological diseases: a review article. Frontiers in Neuroscience. 17. doi:10.3389/fnins.2023.1188839. ISSN 1662-453X. PMC 10326389. PMID 37424991.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  57. ↑ Henchcliffe, Claire (2009–11). Coenzyme Q10 effects in neurodegenerative disease. Neuropsychiatric Disease and Treatment: 597. doi:10.2147/ndt.s5212. ISSN 1176-6328.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  58. ↑ Yang, Xifei; Zhang, Yanling; Xu, Hua; Luo, Xiaobin; Yu, Jun; Liu, Jianjun; Chuen-Chung, Raymond (11 листопада 2015). Neuroprotection of Coenzyme Q10 in Neurodegenerative Diseases. Current Topics in Medicinal Chemistry (англ.). 16 (8): 858—866. doi:10.2174/1568026615666150827095252.
  59. ↑ Zhang, Linlin; Reyes, Aurelio; Wang, Xiangdong (12 січня 2018). The role of mitochondria-targeted antioxidant MitoQ in neurodegenerative disease. Molecular and Cellular Therapies. 6 (1). doi:10.26781/2052-8426-2018-01. ISSN 2052-8426.
  60. ↑ Oyewole, Anne O.; Birch‐Machin, Mark A. (2015–12). Mitochondria‐targeted antioxidants. The FASEB Journal (англ.). 29 (12): 4766—4771. doi:10.1096/fj.15-275404. ISSN 0892-6638.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  61. ↑ Lowes, Damon A.; Thottakam, Bensita M.V.; Webster, Nigel R.; Murphy, Michael P.; Galley, Helen F. (2008–12). The mitochondria-targeted antioxidant MitoQ protects against organ damage in a lipopolysaccharide–peptidoglycan model of sepsis. Free Radical Biology and Medicine (англ.). 45 (11): 1559—1565. doi:10.1016/j.freeradbiomed.2008.09.003.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  62. ↑ Capeloa, Tania; Sonveaux, Pierre (22 березня 2024). Abstract 4129: Mitochondria-targeted antioxidant MitoQ inhibits human breast cancer metastasis in mice. Cancer Research. 84 (6_Supplement): 4129—4129. doi:10.1158/1538-7445.am2024-4129. ISSN 1538-7445.
  63. ↑ Ivanova, Anastasiia Yu.; Shirokov, Ivan V.; Toshchakov, Stepan V.; Kozlova, Aleksandra D.; Obolenskaya, Olga N.; Mariasina, Sofia S.; Ivlev, Vasily A.; Gartseev, Ilya B.; Medvedev, Oleg S. (2 травня 2023). Effects of Coenzyme Q10 on the Biomarkers (Hydrogen, Methane, SCFA and TMA) and Composition of the Gut Microbiome in Rats. Pharmaceuticals (англ.). 16 (5): 686. doi:10.3390/ph16050686. ISSN 1424-8247.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  64. ↑ Liang, Yajun; Han, Yang; Xiao, Ling; Su, Yupeng; Bao, Tongen; Ji, Xia; Jia, Longgang; Zhang, Jing (17 березня 2025). Coenzyme Q10 modulates the immunity by enhancing mononuclear macrophage, NK cell activity, and regulating gut microbiota. Frontiers in Nutrition. 12. doi:10.3389/fnut.2025.1504831. ISSN 2296-861X. PMC 11955478. PMID 40165818.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).