YaChudo

Тирозин

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Тирозин
Ідентифікатори
Номер CAS 60-18-4 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер EINECS 200-460-4 Редагувати інформацію у Вікіданих
DrugBank DB00135 Редагувати інформацію у Вікіданих
KEGG D00022 і C00082 Редагувати інформацію у Вікіданих
ChEBI 17895 і 58315 Редагувати інформацію у Вікіданих
SMILES C1=CC(=CC=C1CC(C(=O)O)N)O[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
InChI InChI=1S/C9H11NO3/c10-8(9(12)13)5-6-1-3-7(11)4-2-6/h1-4,8,11H,5,10H2,(H,12,13)/t8-/m0/s1 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер Бельштейна 392441 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер Ґмеліна 27744 Редагувати інформацію у Вікіданих
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Тирози́н (скорочення: Тир, Tyr, Y) (Кодони: UAU, UAC) — одна з двадцяти амінокислот, що входять до складу білків. Ароматична альфа-амінокислота. Використовується в біосинтезі білків, виступає як попередник таких сполук, як катехоламіни, тироксин, меланіни.[2]

Походження назви

Назва тирозин походить від грец. tyros, що означає сир, оскільки саме у сирі було вперше виявлено цю амінокислоту.

Фізичні властивості

Тверда речовина, білі дрібні кристали.[3]

Ізомери

Тирозин існує в двох оптично ізомерних формах — L і D і у вигляді рацемату (DL), білки містять тільки L-форму. За будовою відрізняється від фенілаланіну наявністю фенольної гідроксильної групи в пара-положенні бензенового ядра. Відомі також мета-і орто-ізомери тирозину, які не мають біологічного значення.

Біологічна роль

Тирозин входить до складу активних центрів деяких ферментів. Також залишки цієї амінокислоти в білках можуть бути субстратами для ферментів, що здійснюють посттрансляційну модифікацію, наприклад протеїнкіназ. Окисну конденсацію залишків тирозину з утворенням ди- і тритирозину використовують для формування молекулярних зшивок між деякими білками (наприклад резилін комах).

Якісний аналіз

Нітрування залишків тирозину, а також фенілаланіну і триптофану лежить в основі ксантопротеїнової якісної реакції на білки.

Використання

Використовується як лікарський засіб, у косметології та як харчовий ароматизатор.[3]

Хвороби

Порушення катаболізму тирозину у печінці призводять до тирозинемії й тирозинурії. Розрізняють 2 типи тирозинемії[2]:

  • Тирозинемія І типу.Причиною є дефекти ферментів, які розщеплюють метаболіти катаболізму тирозину. Це призводить до накопичення токсичних сполук. У новонароджених це проявляється як діарея, блюванням, затримка росту. Вміст тирозину у крові хворих у кілька разів перевищує норму. Без відповідного лікування діти помирають у віці 6–8 міс у зв’язку з недостатністю функціонування печінки. Для лікування використовують дієту зі зниженим вмістом тирозину та фенілаланіну.[2]
  • Тирозинемія ІІ типу (синдрому Ріхтера — Ханхарта) є дефектом печінкового ферменту, який каталізує початкові етапи розщеплення тирозину. Внаслідок цього пошкоджується синтез меланінів, які необхідні для нормального функціонування шкіри та сітківки ока. У пацієнтів спостерігається помірна розумова затримка та порушення координації рухів.[2]

Примітки

  1. ↑ L-tyrosine
  2. ↑ а б в г ТИРОЗИН. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 17 травня 2026.
  3. ↑ а б PubChem. L-Tyrosine. pubchem.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Процитовано 17 травня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).