YaChudo

Тур де Франс 2026

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Тур де Франс 2026
Світовий тур UCI 2026, 26-й етап за ліком з 36-ти
Деталі велоперегонів
Час 4–26 липня 2026
Етапи 21
Дистанція 3320,7 км
Час переможця 73h 56' 26"
Призери
Переможець Словенія Тадей Погачар (SLO) (UAE Team Emirates XRG)
Другий Бельгія Ремко Евенепул (BEL) (Red Bull–Bora–Hansgrohe)
Третій Мексика Ісаак дель Торо (MEX) (UAE Team Emirates XRG)
Переможці класифікацій
Очкова Данія Мадс Педерсен (DEN) (Lidl–Trek)
Гірська Еквадор Річард Карапас (ECU) (EF Education–EasyPost)
Молодіжна Мексика Ісаак дель Торо (MEX) (UAE Team Emirates XRG)
Командна Lidl–Trek
← 2025
2027 →

Тур де Франс 2026 — 113-й розіграш перегонів Тур де Франс, що проходив із 4 до 26 липня 2026 року. Перегони стартували в Барселоні. Організатором перегонів була Amaury Sport Organisation (ASO). Переможцем став Тадей Поґачар, що вп'яте переміг на цьому турнірі[1].

Команди

У перегонах взяли участь 23 команди. Запрошення автоматично отримали усі 18 команд Світового туру UCI. До них долучилися п'ять команд UCI ProTeam: три найрейтинговіші команди UCI ProTeam 2025 року (Tudor Pro Cycling Team, Pinarello–Q36.5 Pro Cycling Team та Cofidis), а ще дві команди (Team TotalEnergies і Caja Rural–Seguros RGA), які обрала Amaury Sport Organisation (ASO) — організатор «Тур де Франс»[2]. Склад команд оголосили 30 січня 2026 року[2]. Засоби масової інформації зазначали, що отримати запрошення очікувала Unibet Rose Rockets, однак замість неї обрали Caja Rural-Seguros RGA. Директор «Тур де Франс» Крістіан Прюдомм пояснив це тим, що Caja Rural-Seguros RGA вдало виступала 2025 року, зокрема посіла четверте місце в командному заліку Вуельти Іспанії 2025[2][3].

Загалом у перегонах взяли участь 184 велогонщики з 27 країн; найбільше представництво має Бельгія — 31 спортсмен[4].

Команди Світового туру UCI

  • Alpecin–Premier Tech
  • Decathlon CMA CGM Team
  • EF Education–EasyPost
  • FDJ
  • Lidl–Trek
  • Lotto Soudal
  • Movistar Team
  • Netcompany INEOS
  • NSN Cycling Team
  • Red Bull–Bora–Hansgrohe
  • Soudal Quick-Step
  • Team Bahrain Victorious
  • Team Jayco–AlUla
  • Team Picnic–PostNL
  • UAE Team Emirates XRG
  • Uno-X Mobility
  • Visma–Lease a Bike
  • XDS Astana Team

UCI ProTeams

  • Caja Rural–Seguros RGA
  • Cofidis
  • Pinarello–Q36.5 Pro Cycling Team
  • Team TotalEnergies
  • Tudor Pro Cycling Team

Маршрут і етапи

19-й етап фінішує на вершині Alpe d'Huez; підйом має довжину 13,8 км, середній ухил 7,9 % і налічує 21 серпантин.

У лютому 2025 року організатор перегонів ASO оголосив, що Гран-Депар відбудеться в Барселоні (Іспанія)[5]. Це буде третій випадок, коли Гран-Депар проходитиме в Іспанії, після Сан-Себастьяна 1992 року та Більбао 2023 року[6]. Перші два етапи фінішуватимуть на пагорбі Монтжуїк над Барселоною, поруч з Олімпійським стадіоном імені Люїса Кумпаньша, який використовували під час літніх Олімпійських ігор 1992 року[7]. Командна гонка з роздільним стартом повернеться до програми «Тур де Франс» уперше з 2019 року й проводитиметься за новими правилами, які вперше випробували на Париж-Ніцца 2023. За цим форматом кожному гонщикові зараховується індивідуальний час на фініші, а не однаковий час для всіх спортсменів, які перетнули фініш однією групою. Такий формат дає претендентам на високе місце в загальному заліку можливість обирати тактику для досягнення найкращого результату — їхати командою чи самостійно[7].

Після протестів проти війни в Газі, які зірвали проведення Вуельти Іспанії 2025, міська рада Барселони висловила бажання прийняти Гран-Депар без команди Israel–Premier Tech, тоді як протестувальники пригрозили зірвати «Тур де Франс», якщо вона братиме участь у перегонах[8][9]. Перед сезоном 2026 року команда Israel–Premier Tech змінила назву на NSN Cycling Team і почала виступати під швейцарською ліцензією[10].

Серед чуток щодо маршруту називали повернення до Alpe d'Huez уперше після розіграшу 2022 року, а також проведення завершального етапу на Монмартрі в Парижі — після того, як за фінальним етапом 2025 року спостерігала велика кількість глядачів уздовж траси, а телівізійна трасляція мала високий рейтинг[11][12].

23 жовтня 2025 року Крістіан Прюдомм представив повний маршрут, схарактеризувавши його як такий, що «досягає кульмінації» на останніх етапах[13][14]. Маршрут містить п'ять фінішів на вершинах, зокрема вперше на Plateau de Solaison, а також два фініші на Alpe d'Huez[15]. Загальна протяжність індивідуальних гонок з роздільним стартом становитиме лише 26 км, тоді як командна гонка з роздільним стартом відкриватиме «Тур де Франс» уперше з 1971 року[15]. На окремих етапах уперше від 2010 року передбачено по кілька проміжних спринтів[16]. Аналізуючи маршрут, журнал Велогонщик зазначив, що він «ідеально підходить для відривів»[17]. Натомість Rouleur вважав, що маршрут добре пасуватиме чотириразовому переможцю Тадеєві Поґачару, зазначивши, що «словенська суперзірка вміє все»[18]. Критикуючи маршрут у Cycling Weekly, Нед Бутлінґ написав: «Тут немає ні бруківки, ні очевидних етапів із сильним боковим вітром, ні гравію. […] Цьогорічний маршрут позбавили цих особливостей, і це трохи розчаровує»[19].

Характеристики етапів[15]
Етап Дата Маршрут Дистанція Тип Переможець
1 4 липня Барселона (Іспанія) 19,6 км Командна гонка з роздільним стартом Нідерланди Visma–Lease a Bike
2 5 липня Таррагона (Іспанія) — Барселона (Іспанія) 168,5 км Горбастий етап Мексика Ісаак дель Торо (MEX)
3 6 липня Гранульєс (Іспанія) — Лез-Англь 195,9 км Гірський етап Словенія Тадей Поґачар (SLO)
4 7 липня Каркассонн — Фуа 181,9 км Горбастий етап Данія Мадс Педерсен (DEN)
5 8 липня Ланнемезан — По 158,3 км Рівнинний етап Нідерланди Улав Коей (NED)
6 9 липня По — Гаварні-Жедр (Верхні Піренеї) 186,2 км Гірський етап Словенія Тадей Поґачар (SLO)
7 10 липня Ажетмо — Бордо 175,1 км Рівнинний етап Бельгія Тім Мерлір (BEL)
8 11 липня Периге — Бержерак 180,4 км Рівнинний етап Бельгія Тім Мерлір (BEL)
9 12 липня Мальмор (Коррез) — Юссель 154,6 км[A] Горбастий етап Нідерланди Матьє ван дер Пул (NED)
13 липня Канталь День відпочинку
10 14 липня Оріяк — Le Lioran 166,6 км Гірський етап Словенія Тадей Поґачар (SLO)
11 15 липня Віші — Невер 161,3 км Рівнинний етап Норвегія Серен Веренсхйолль (NOR)
12 16 липня Невер (автодром) — Шалон-сюр-Сон 179,1 км Рівнинний етап Бельгія Тім Мерлір (BEL)
13 17 липня Доль — Бельфор 205,8 км Горбастий етап Швейцарія Мауро Шмід (SUI)
14 18 липня Мюлуз — Le Markstein Феллерен 155,3 км Гірський етап Словенія Тадей Поґачар (SLO)
15 19 липня Шампаньоль (Жура) — Плато де Солезон 183,9 км Гірський етап Бельгія Ремко Евенепул (BEL)
20 липня Верхня Савоя День відпочинку
16 21 липня Ев'ян-ле-Бен — Тонон-ле-Бен 26,1 км Індивідуальна гонка з роздільним стартом Бельгія Ремко Евенепул (BEL)
17 22 липня Шамбері — Вуарон 174,7 км Рівнинний етап Бельгія Яспер Філіпсен (BEL)
18 23 липня Вуарон — Orcières-Merlette 185,2 км Гірський етап Еквадор Річард Карапас (ECU)
19 24 липня Гап — Alpe d'Huez 127,9 км Гірський етап Словенія Тадей Поґачар (SLO)
20 25 липня Ле-Бур-д'Уазан — Alpe d'Huez 170,9 км Гірський етап Еквадор Річард Карапас (ECU)
21 26 липня Туарі — Париж (Єлисейські поля) 88,7 км[B] Рівнинний етап Нідерланди Матьє ван дер Пул (NED)
Загалом 3245 км[A][B]
  1. ↑ а б Дев'ятий етап первісно мав пройти на дистанції 185,5 км, але через оголошення найвищого («червоного») рівня небезпеки у зв'язку з хвилею спеки в департаменті Коррез[20] дистанцію етапу скоротили на 30,9; місця старту й фінішу залишилися без змін[21].
  2. ↑ а б Двадцять перший етап спочатку мав розпочатися в Туарі, а дистанція мала становити 132,5 км[22], однак через лісові пожежі у Франції 2026 року сили безпеки передислокувалися до департаменту Жиронда, тож дистанцію скоротили на 43,8 км. Усі передстартові заходи відбулися в Туарі, після чого учасників автобусами доправили до Парижа, де етап розпочався на Єлисейських Полях[23]. Перед трьома колами, що мали підйом на Монмартр, до маршруту додали ще два кола трасою Єлисейських Полів[24].

Передстартові фаворити

Тадей Поґачар (ліворуч) і Йонас Вінґеґор (праворуч) вважалися головними фаворитами загального заліку.

Перед початком перегонів Тадей Поґачар і Йонас Вінґеґор вважалися головними претендентами на перемогу в загальному заліку. Напередодні «Тур де Франс» чинний переможець Поґачар виграв Тур Швейцарії, а Вінґеґор — Джиро д'Італія. До інших претендентів на високі місця в загальному заліку зараховували Ремко Евенепула, Флоріана Ліповіца, Поля Сейсаса та Ісаака дель Торо[25][26][27].

Головними претендентами на зелену майку заліку за очками вважалися колишні переможці Джаспер Філіпсен і Бініам Жирмай, а ще Тім Мерльє та Олав Кой. Фаворитами в боротьбі за білу майку молодіжного заліку вважалися Ісаак дель Торо та Поль Сейсас[25][26][27].

Лідерство у класифікаціях

Лідерство в класифікаціях за етапами[28].
Етап Переможець Загальний залік
 Залік за очками
 Гірський залік
 Молодіжний залік
 Командний залік
 Нагорода за бойовий дух
1 Visma–Lease a Bike Йонас Вінґеґор Еґан Берналь[a] Тадей Поґачар[a] Хуан Аюсо Netcompany INEOS[b] не вручали
2 Ісаак дель Торо Ісаак дель Торо Алекс Моленар Ісаак дель Торо[c] UAE Team Emirates XRG Фелікс Енґельгардт
3 Тадей Поґачар Тадей Поґачар Тадей Поґачар [d] Алекс Боден Алекс Боден
4 Мадс Педерсен Торстейн Трен Мадс Педерсен Матіас Вацек Lidl–Trek Пабло Кастрільйо
5 Улав Коей Батіст Вейстроффер
6 Тадей Поґачар Тадей Поґачар Тадей Поґачар[e][f] Ісаак дель Торо Тадей Поґачар
7 Тім Мерлір Батіст Вейстроффер
8 Тім Мерлір Ліам Слок
9 Матьє ван дер Пул Матьє ван дер Пул
10 Тадей Поґачар Хуан Аюсо Річард Карапас
11 Серен Веренсхйолль Антон Чапміґ
12 Тім Мерлір Батіст Вейстроффер
13 Мауро Шмід Том Підкок
14 Тадей Поґачар Поль Сейсас Річард Карапас
15 Ремко Евенепул Ісаак дель Торо Квінн Сіммонс
16 Ремко Евенепул не вручали
17 Яспер Філіпсен Мадс Педерсен
18 Річард Карапас Річард Карапас
19 Тадей Поґачар Річард Карапас Річард Карапас
20 Річард Карапас Сепп Кусс
21 Матьє ван дер Пул не вручали
Підсумкові результати Тадей Поґачар Мадс Педерсен Річард Карапас Ісаак дель Торо Lidl–Trek Річард Карапас
  1. ↑ а б Хоча під час командної гонки з роздільним стартом очки до заліку за очками та гірського заліку не нараховувалися, першу зелену майку отримав найшвидший гонщик на перших 5,1 км дистанції,[29][30], а першу майку в горошок — найшвидший гонщик на останніх 3,7 км дистанції[29][31].
  2. ↑ Хоча Visma–Lease a Bike виграла командну гонку з роздільним стартом, перший командний залік визначався за сумарним часом трьох найшвидших гонщиків кожної команди.[29]
  3. ↑ На 3-му етапі Хуан Аюсо, який посідає друге місце в молодіжному заліку, одягне білу майку, оскільки лідер цього заліку Ісаак дель Торо виступатиме в зеленій майці як лідер заліку за очками.
  4. ↑ На 4-му етапі Йонас Вінґеґор, який посідає друге місце в заліку за очками, одягне зелену майку, позаяк лідер цього заліку Тадей Поґачар виступатиме в жовтій майці як лідер загального заліку.
  5. ↑ На 7-14-му етапах Йонас Вінґеґор, який посідав друге місце в гірській класифікації, одягав майку в горошок, позаяк лідер цієї класифікації Тадей Поґачар виступав у жовтій майці як лідер загального заліку.
  6. ↑ На 15-19-му етапах Валентен Паре-Пентр, який посідає друге місце в гірській класифікації, одягав майку в горошок, позаяк лідер цієї класифікації Тадей Поґачар виступав у жовтій майці як лідер загального заліку.

Положення в класифікаціях

Позначення
Позначає лідера загального заліку Позначає лідера гірського заліку
Позначає лідера заліку за очками Позначає лідера молодіжного заліку
Позначає лідера командного заліку Позначає володаря нагороди за бойовий дух

Загальний залік

Фінальна генеральна класифікація (1–10)[28][32]
Місце Гонщик Команда Час
1 Словенія Тадей Поґачар (SLO) UAE Team Emirates XRG 72г 53' 44"
2 Бельгія Ремко Евенепул (BEL) Red Bull–Bora–Hansgrohe + 6' 26"
3 Мексика Ісаак дель Торо (MEX) UAE Team Emirates XRG + 9' 42"
4 Франція Поль Сейсас (FRA) Decathlon CMA CGM Team + 11' 56"
5 Франція Ленні Мартінес (FRA) Team Bahrain Victorious + 13' 02"
6 Данія Маттіас Ск'єльмосе (DEN) Lidl–Trek + 14' 59"
7 Іспанія Хуан Аюсо (ESP) Lidl–Trek + 17' 48"
8 Еквадор Річард Карапас (ECU) EF Education–EasyPost + 20' 00"
9 Велика Британія Том Підкок (GBR) Pinarello–Q36.5 Pro Cycling Team + 29' 28"
10 Франція Жордан Жеґа (FRA) Team TotalEnergies + 33' 21"

Залік за очками

Фінальна очкова класифікація (1–10)[28][32]
Місце Гонщик Команда Очки
1 Данія Мадс Педерсен (DEN) Lidl–Trek 559
2 Бельгія Яспер Філіпсен (BEL) Alpecin–Premier Tech 475
3 Еритрея Бініам Жирмай (ERI) NSN Cycling Team 367
4 Німеччина Макс Кантер (GER) XDS Astana Team 289
5 Нідерланди Улав Коей (NED) Decathlon CMA CGM Team 246
6 Словенія Тадей Поґачар (SLO) UAE Team Emirates XRG 198
7 Норвегія Серен Веренсхйолль (NOR) Uno-X Mobility 159
8 Бельгія Ремко Евенепул (BEL) Red Bull–Bora–Hansgrohe 157
9 Мексика Ісаак дель Торо (MEX) UAE Team Emirates XRG 143
10 Франція Антоні Тюржис (FRA) Team TotalEnergies 139

Гірський залік

Гірський залік після 20-го етапу (1–10)[28][32]
Місце Гонщик Команда Очки
1 Еквадор Річард Карапас (ECU) EF Education–EasyPost 156
2 Словенія Тадей Поґачар (SLO) UAE Team Emirates XRG 100
3 Франція Валентен Паре-Пентр (FRA) Soudal Quick-Step 99
4 США Сепп Кусс (USA) Visma–Lease a Bike 55
5 Бельгія Ремко Евенепул (BEL) Red Bull–Bora–Hansgrohe 50
6 Франція Ленні Мартінес (FRA) Team Bahrain Victorious 41
7 Мексика Ісаак дель Торо (MEX) UAE Team Emirates XRG 40
8 Франція Поль Сейсас (FRA) Decathlon CMA CGM Team 36
9 Норвегія Тобіас Галланн Юганнессен (NOR) Uno-X Mobility 29
10 Австралія Джей Гіндлі (AUS) Red Bull–Bora–Hansgrohe 28

Молодіжний залік

Молодіжний залік після 20-го етапу (1–10)[28][32]
Місце Гонщик Команда Час
1 Мексика Ісаак дель Торо (MEX) UAE Team Emirates XRG 73г 03' 26"
2 Франція Поль Сейсас (FRA) Decathlon CMA CGM Team + 2' 14"
3 Франція Ленні Мартінес (FRA) Team Bahrain Victorious + 3' 20"
4 Іспанія Хуан Аюсо (ESP) Lidl–Trek + 8' 06"
5 Італія Давіде Піґанцолі (ITA) Visma–Lease a Bike + 54' 01"
6 США Квінн Сіммонс (USA) Lidl–Trek + 1г 25' 46"
7 США Метью Ріккітелло (USA) Decathlon CMA CGM Team + 2г 01' 27"
8 Іспанія Пабло Кастрільйо (ESP) Movistar Team + 2г 22' 01"
9 Іспанія Рауль Гарсія П'єрна (ESP) Movistar Team + 2г 42' 50"
10 Франція Кевін Воклен (FRA) Netcompany INEOS + 2г 51' 35"

Командний залік

Командний залік після 20-го етапу (1–10)[28][32]
Місце Команда Час
1 Німеччина Lidl–Trek 219г 01' 16"
2 ОАЕ UAE Team Emirates XRG + 36' 57"
3 Німеччина Red Bull–Bora–Hansgrohe + 1г 06' 22"
4 Франція Decathlon CMA CGM Team + 1г 47' 44"
5 Нідерланди Visma–Lease a Bike + 2г 18' 03"
6 США EF Education–EasyPost + 3г 38' 20"
7 Велика Британія Netcompany INEOS + 4г 49' 54"
8 Бахрейн Team Bahrain Victorious + 5г 38' 20"
9 Франція Team TotalEnergies + 5г 49' 30"
10 Швейцарія Pinarello–Q36.5 Pro Cycling Team + 5г 50' 07"

Телетрансляції

Як і під час попередніх розіграшів, пряму телевізійну трансляцію вели France Télévisions спільно з Європейською спілкою радіомовлення і телебачення[33][34].

У США перегони транслювали Peacock і NBCSN, а окремі етапи також показувала NBC[35].

Примітки

  1. ↑ Олексюк, Сергій (26 липня 2026). Топвелогонщик світу вп'яте виграв Тур де Франс і зрівнявся з рекордсменами гонки. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 10 серпня 2026.
  2. ↑ а б в Moultrie, James (30 січня 2026). Tour de France 2026 teams and wildcards unveiled, with Spanish team picked for debut over popular Unibet Rose Rockets. Cyclingnews (англ.). Процитовано 30 січня 2026.
  3. ↑ Silva, Rúben (30 січня 2026). "They don't claim to be French at all" - Tour de France director Prudhomme explains Unibet Rose Rockets snub and Caja Rural selection. CyclingUpToDate.com (англ.). Процитовано 30 січня 2026.
  4. ↑ Number of competitors per country competing in Tour de France 2026. Procyclingstats. Процитовано 3 липня 2026.
  5. ↑ Un contre-la-montre par équipes et une étape vallonnée à Barcelone pour lancer le Tour de France 2026 [Team time trial and hilly stage in Barcelona to kick off 2026 Tour de France] (фр.). L'Équipe. 25 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  6. ↑ Grand Départ Barcelona 2026 - Tour de France - Tourism of Barcelona. www.barcelonaturisme.com (англ.). Процитовано 10 квітня 2026.
  7. ↑ а б Weislo, Laura (25 лютого 2025). 2026 Tour de France to start with team time trial in Barcelona. cyclingnews.com (англ.). Процитовано 27 лютого 2025.
  8. ↑ González, Marco (16 вересня 2025). Barcelona no quiere al Israel en la salida del Tour de Francia 2026 [Barcelona doesn't want Israel at the start of the 2026 Tour de France]. Diario AS (ісп.). Процитовано 18 вересня 2025.
  9. ↑ Whittle, Jeremy (12 вересня 2025). Vuelta protesters threaten to disrupt start of next year’s Tour de France. Обзервер (англ.). Процитовано 18 вересня 2025.
  10. ↑ Moultrie, James (20 листопада 2025). Israel-Premier Tech rebrand as NSN Cycling Team for 2026 season, will race under Swiss licence. Cycling News. Процитовано 20 листопада 2025.
  11. ↑ Farrand, Stephen (30 липня 2025). Tour de France could return to L'Alpe d'Huez in 2026 after stages in the Massif Central and the Vosges mountains. Cyclingnews (англ.). Процитовано 17 вересня 2025.
  12. ↑ Tour de France 2026 route rumours, from Alpe d'Huez to Le Lioran. Cycling Weekly (англ.). 9 жовтня 2025. Процитовано 13 жовтня 2025.
  13. ↑ Whittle, Jeremy (23 жовтня 2025). Tour de France unveils 2026 route with double Alpe d’Huez for men and Ventoux debut for women. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 23 жовтня 2025.
  14. ↑ Farrand, Stephen (23 жовтня 2025). 'It's a Tour in crescendo' – 2026 Tour de France designed to limit early Tadej Pogačar dominance. Cyclingnews (англ.). Процитовано 24 жовтня 2025.
  15. ↑ а б в Tour de France 2026 Press kit (PDF). Tour de France (англ.). ASO. 23 жовтня 2025. Процитовано 23 жовтня 2025.
  16. ↑ DOUBLE intermediate sprints? 2026 Tour de France to change things up in green jersey battle. CyclingUpToDate.com (англ.). 23 жовтня 2025. Процитовано 24 жовтня 2025.
  17. ↑ Davidson, Robyn (24 жовтня 2025). Tour de France 2026 route analysis: Is it anti-dominance or delaying the inevitable?. Cyclist (англ.). Процитовано 17 грудня 2025.
  18. ↑ 2026 Tour de France promises suspense until the end – but there are few obstacles for Tadej Pogačar. Rouleur (англ.). Процитовано 17 грудня 2025.
  19. ↑ Shrubsall, James (23 жовтня 2025). 'Remco Evenepoel will be rightfully disappointed': Ned Boulting's take on the route of the Tour de France 2026. Cycling Weekly (англ.). Процитовано 17 грудня 2025.
  20. ↑ Météo-France place 37 départements en vigilance rouge canicule à partir de dimanche midi, 46 en vigilance orange [Météo-France has placed 37 departments on red alert for extreme heat starting Sunday at noon, and 46 on orange alert.]. France Info (French) . Франс Прес. 11 липня 2026. Процитовано 11 липня 2026.
  21. ↑ Tour de France 2026 : une étape 100 % Corrèze [Tour de France 2026: a 100% Corrèze stage]. Tourisme Corrèze (French) . Процитовано 12 липня 2026.
  22. ↑ Stage 21. Тур де Франс. Amaury Sport Organisation. Архів оригіналу за 24 липня 2026. Процитовано 25 липня 2026.
  23. ↑ Change to the route of the final stage. Тур де Франс. Amaury Sport Organisation. 25 липня 2026. Процитовано 25 липня 2026.
  24. ↑ Fletcher, Patrick (25 липня 2026). Final stage of 2026 Tour de France shortened due to exceptional circumstances caused by wildfires. Cyclingnews.com. Future plc. Процитовано 25 липня 2026.
  25. ↑ а б Magnus, Emma (2 липня 2026). Tour de France 2026 preview: the contenders, sprinters and stage-hunters to watch. Rouleur (англ.). Архів оригіналу за 6 липня 2026. Процитовано 2 липня 2026.
  26. ↑ а б Cash, Dane (29 червня 2026). Preview: Who can topple Tadej Pogačar at the 2026 Tour de France?. Escape Collective (англ.). Процитовано 2 липня 2026.
  27. ↑ а б Strickson, Will (2 липня 2026). Cyclist’s Tour de France 2026 predictions. Cyclist (англ.). Процитовано 2 липня 2026.
  28. ↑ а б в г д е Official classifications of Tour de France 2026. Тур де Франс. Процитовано 25 липня 2026.
  29. ↑ а б в Règlement / Rules and regulations (PDF). Тур де Франс. Amaury Sport Organisation. с. 27. Процитовано 4 липня 2026.
  30. ↑ Classement par points 1 [Points classification 1] (PDF). Tissot Timing (French) . 4 липня 2026. Процитовано 4 липня 2026.
  31. ↑ Classement du meilleur grimpeur 1 [King of the Mountains classification 1] (PDF). Tissot Timing (French) . 4 липня 2026. Процитовано 4 липня 2026.
  32. ↑ а б в г д Tour de France Rankings Tissot Timing. Tissot Timing. Процитовано 25 липня 2026.
  33. ↑ Sponsors, broadcasters, providers - Tour de France 2025. www.letour.fr (англ.). Процитовано 3 липня 2026.
  34. ↑ McLean, Heather (2 липня 2026). Tour de France 2026: Inside TNT Sports' exclusive production of the men's race and the Tour de Femmes. SVG Europe. Процитовано 3 липня 2026.
  35. ↑ NBC SPORTS’ LIVE COVERAGE OF EVERY STAGE OF THE 113TH TOUR DE FRANCE BEGINS THIS SATURDAY, JULY 4, AT 10 A.M. ET ON PEACOCK & NBCSN. NBC Sports (амер.). 30 червня 2026. Процитовано 3 липня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).