YaChudo

Тростянець

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Тростянець
Герб Тростянця Прапор Тростянця
Круглий двір у Тростянці (1820 р.р.)
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Сумська область
Район Охтирський район
Тер. громада Тростянецька міська громада
Код КАТОТТГ UA59040130010060037
Засноване 1660 (366 років)
Статус міста від 1940 року
Населення ▲ 19 618 осіб (2024)[1]
Поштові індекси 42600—42615
Телефонний код +380-5458
Координати 50°29′12″ пн. ш. 34°58′59″ сх. д. / 50.48667° пн. ш. 34.98306° сх. д.
Висота над рівнем моря 122 м
Водойма р. Боромля, Люджа, о. Червоне, Гарячка
Назва мешканців тростянча́нин,
тростянча́нка,
тростянча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Тростянець-Смородине
До обл./респ. центру
 - фізична 48,9 км
 - залізницею 59 км
 - автошляхами 55,4 км
До Києва
 - фізична 317 км
 - залізницею 409 км
 - автошляхами 366 км
Міська влада
Адреса 42600, Сумська обл., Охтирський р-н, м. Тростянець, вул. Миру, 6
Вебсторінка Тростянецька міська рада.

CMNS: Тростянець у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа
Тростянець. Карта розташування: Україна
Тростянець
Тростянець
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Тростянець.

Тростяне́ць (МФА: [trɔsʲtʲɐˈnɛt͡sʲ] ( прослухати)) — місто в Україні, у Тростянецькій міській громаді Охтирського району Сумської області. До 19 липня 2020 року районний центр ліквідованого Тростянецького району. З 24 лютого до 26 березня 2022 року місто перебувало під тимчасовою російською окупацією[2]. З 30 вересня 2025 року — місто-герой України[3]. Населення — 19 618 осіб (2024).

Географія

Місто Тростянець розташоване на річці Боромля (притока Ворскли, басейн Дніпра), а також її притоках — Люджі (південно-східна частина міста) і Радомлі (західна частина міста). До міста примикають село Лучка і селище Лісне. До міста примикають великі лісові масиви.

Через місто пролягають автомобільні шляхи Н12 і Т 1913, залізнична лінія Суми — Люботин (Південна залізниця), станція Тростянець-Смородине та платформа Рупине.

Тростянець лежить за 55 км на південь від обласного центру (автошлях Н12). Найближчий райцентр — місто Охтирка (21 км, на південь). Відстань до Києва автошляхами — 366 км на захід. Фізична відстань до найближчого кордону з Російською Федерацією — 35 км.

Тростянець розташований на півдні Сумської області, в центральній частині Охтирського району.

Етимологія

Місцеві краєзнавці стверджують, що назва Тростянець походить від річки Тростянець (Тростянка), яка колись протікала на цій місцевості та впадала в р. Боромлю. На користь цієї версії свідчить старовинна карта генерального межування Охтирського повіту за 1787 рік, де нанесено річку «Тростянецкий ручей», що витікала з урочища Нескучне.

Утім, є й інша версія походження назви міста: відома мовознавиця та дослідниця Алла Коваль стверджувала, що тодішнє село Тростянець заснували селяни-втікачі, вихідці з Тростянця на Вінниччині, які дали йому назву свого рідного поселення. Це селище існує і сьогодні.

Загалом в Україні існує 11 населених пунктів із назвою Тростянець: по одному в Сумській, Вінницькій та Закарпатській областях, по двоє — у Львівській, Івано-Франківській, Рівненській та Чернігівській областях. Також біля Полтави знаходяться села Великий Тростянець та Малий Тростянець.

Історія

Заснування

Тростянець був заснований 1660 року переселенцями з Правобережної України після поновлення там панування польської шляхти внаслідок битви під Берестечком (1651). Поселення розташовувалося в районі теперішньої вулиці Івана Франка, а місцеві жителі називають цю місцевість «цвинтарем», оскільки тут і досі під час земляних робіт знаходять поховання людей того часу.

Одразу в селі був споруджений перший храм Вознесінню Господньому. Ця дерев'яна церква продіяла майже 150 років, аж поки в ХІХ столітті її не знищила пожежа.

Спочатку Тростянець називався слободою, тодішнє населення не було закріпаченим і мало певні пільги, а також наділялися землею та угіддями.

За часів Російської імперії

Круглий двір на початку XX ст.

У 1720 році тростянецькі землі перейшли до царського духовника Тимофія Надаржинського, який народився у Тростянці. Протягом 1744—1750 років на кошти Йосипа Надаржинського була зведена Благовіщенська церква, у 1811 році поміщиком Олексієм Якубинським збудовано однопрестольний храм на честь Архангела Михаїла в селі Радомля. У 1749 році Йосипом Надаржинським завершено будівництво однієї з визначної пам'ятки міста — Круглого двору, який тоді використовувався як амфітеатр і склад. У 1762 році була зведена панська садиба Надаржинських, яка трохи згодом стала головним будинком маєтку Голіциних, а потім Кеніга, який у другій половині ХІХ значно перебудував будинок.

До 1820 року Тростянець належав безпосередньо сім'ї Надаржинських, з 1820 року — яко посаг — переходить до сім'ї генерала Олексія Корсакова, з 1843-го — до сім'ї князя Василя Голіцина, який у 1847 році заснував у Тростянці цукровий завод.

До 1765 року Тростянець був у юрисдикції Охтирського полку, потім — у складі Слобідсько-Української губернії. З 1835 року Тростянець входив до складу Харківської губернії. Господарство містечка розвивалося дуже повільно через важкий матеріальний стан населення. Заможністю виділялися лише багата садиба князів Голіциних (манеж, цирк, театр, поміщицька садиба та церква).

За даними на 1864 рік у власницькому селі Охтирського повіту мешкало 2150 осіб (1025 чоловічої статі та 1125 — жіночої), налічувалось 392 дворових господарства, знаходилася православна церква, функціонували цукробуряковий, горілчаний, винокурний, цегельний та селітряний заводи, відбувались 3 щорічних ярмарки та базари[4].

В 1868—1874 роках маєтком володіє петербурзький купець Марк. 1874 року Тростянець придбав великий цукрозаводчик Леопольд Кеніг. Останнім власником маєтку до 1917 року був його син Юлій.

Станом на 1914 рік село було центром окремої, Тростянецької волості, кількість мешканців зросла до 4568 осіб[5].

Тростянець під володінням Леопольда Кеніга і його спадкоємців

Відтоді як 1874 року один із найзаможніших підприємців Російської імперії Леопольд Кеніг викупив землі тростянецького маєтку, тодішнє село почало стрімко розвиватися. У власності фірми «Л. Є. Кеніг-Спадкоємці» перебували не лише цукро-пісковий і рафінадний заводи, які були зведені протягом 1885—1888 років на місці старої цукроварні, а й вальцевий млин (1896 р.), винокурний, лісопильний, паркетний, цегляний та кінський заводи, а також лікарня, бібліотека, будинок власників фірми та квартири службовців головного управління.

Із адміністративно-державних установ у Тростянці розташовувалися приміщення земського начальника, управління станового пристава й поштово-телеграфна контора, приміщення для якої збудувала фірма Кеніга. Ця ж фірма виділяла кошти для шкіл Тростянця й навколишніх сіл, зокрема на перебудову сільського народного училища в кінці 1890-х років-початку 1900-х років та подальше його утримання. Юридично 27 серпня 1902 року вважається днем відкриття Тростянецького двокласного училища (нині — Тростянецька філія Ліцею № 1)[6].

Для того, щоб залізниця пройшла через тростянецький маєток, Леопольд Кеніг продав казні землю під будівництво нижче її ринкової вартості. В результаті 27 листопада 1877 року російський уряд виділив кошти Харківсько-Миколаївський залізниці на будівництво локомотивного депо в Тростянці на 12 паротягів. 7 січня 1878 року було відкрито рух між станціями Мерефа і Білопілля. Поїзди проїжджали через станцію Тростянець. Згодом у 1893 році вона була переймована на станцію Смородине, оскільки уже існувало декілька станцій з назвою Тростянець, що створювало плутанину.

У 1905 році на кошти Кенігів було збудовано публічну бібліотеку, яка містила близько 8 тисяч книжкових екземплярів, ставши важливим культурним осередком для місцевої громади. Нині там розташовано Палац дітей та юнацтва.

У 1913 році за фінансової підтримки родини Кенігів було зведено Вознесенський храм. На його будівництво було виділено 100 000 карбованців. На свято відкриття храму зійшлося більше 10 тисяч жителів з Тростянця та навколишніх сіл.

Також Леопольд Кеніг першим запровадив телефон та електричне освітлення в Тростянці.

Територія заводів фірми Кеніга займала 37 десятин (40,42 га). Було створено 8 економій: Криничненська, Радомлянська, Станівська, Буймерівська, Микитівська, Кам'янська, Лучанська, Гаївська.

Уже на початку XX століття площа тростянецького маєтку становила 21 403 десятин (23 384 га). Влада Кенігів на Тростянеччині тривала 43 роки — до жовтневої революції 1917 року. За ці роки було збудовано 12 промислових підприємств, які об'єдналися в промисловий кластер. Тростянець перетворився у населений пункт зі значним економічним потенціалом.

Радянська доба

Наприкінці грудня 1917 року, у Тростянці встановлено радянську владу. На націоналізованих землях Кенігів створено Півненківський цукрозавод, бурякорадгосп, деревообробний комбінат, завод «Електропобутприлад».

З квітня до грудня 1918 Тростянець було окуповано австро-німецькими військами, із серпня до грудня 1919 — військами денікінців. 4 грудня 1919 року радянську владу було встановлено остаточно.

У лютому 1923 року Тростянець став селищем міського типу. Станом на 1926 рік, тут проживало 7300 осіб. У 1925—1930 роках Тростянець входив до складу Сумського округу, протягом 1930—1932 років був районним центром, підпорядкований республіканським органам влади[7].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 46 жителів міста[8].

12 липня 1940 року Тростянцю надано адміністративний статус міста.[9]

27 березня 1978 року села Смородине[10] і Радомля[11] включені в смугу міста Тростянця[12].

Друга світова війна

Радянські війська відійшли з боями 10 жовтня 1941 року.

У роки Другої світової війни, місто було окуповане німецькими загарбниками (10 жовтня 1941 — 9 серпня 1943). У цей період у місті діяла підпільна молодіжна організація. Устаткування деревообробного комбінату та спиртового заводу евакуювали на Урал. Нацисти вбили 157 жителів міста, ще 280 осіб вивезли на примусові роботи до Німеччини. Було зруйновано цукровий і спиртовий заводи, деревообробний комбінат, лісодослідну станцію, 137 будинків, 4 школи, знищили паровозний і вагонний парк. 1943 року нацисти підірвали вибухівкою будинок головного управителя маєтками Л. Є. Кеніга в Нескучному.[7]

Після відновлення незалежності України

У вересні 2010 року було відзначено на державному рівні 350-річчя заснування міста Тростянець Сумської області, проєкт відповідної Постанови Верховної Ради України був розроблений та зареєстрований у Верховній Раді України народним депутатом України, першим секретарем Сумського обкому КПУ Володимиром Даниленком[13].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тростянецького району, місто увійшло до складу новоутвореного Охтирського району.

Російсько-українська війна

Залізничний вокзал Тростянець-Смородине після окупації міста
Тростянецька міська лікарня після окупації міста

Росіяни безперешкодно зайшли в місто 24 лютого вже о 8-й ранку: колона з понад 100 одиниць техніки. Потім, як згадують очевидці, різні бойові машини йшли через місто щодня[14].

Від самого початку російського вторгнення, з 24 лютого 2022 року місто потерпає від атак російської армії, а з 4 березня у місті гуманітарна катастрофа[15].

Понад місяць Тростянець перебував під контролем російських окупантів. 1 березня в місто завели три колони ворожої техніки[16].

4 березня голова Сумської обласної військової адміністрації Дмитро Живицький повідомив[17], що місто повністю окуповане. З 13 березня[18], у зв'язку із масштабними обстрілами міста, виникли проблеми із електропостачанням — багато кварталів міста було знеструмлено. Через відсутність електрики не працювало і водопостачання. Крім того, станом на 22 березня, унаслідок бойових дій у Тростянці також пошкоджена газова труба, тому у декількох районах міста відсутнє газопостачання.

26 березня 2022 року місто звільнене від російської армії[19], звідти вибили Кантемирівську танкову дивізію[20][21][22], командир 13-го танкового полку, що входив до складу цієї дивізії, застрелився[23].

З 27 березня розпочалась евакуація мешканців міста, що залишилися без житла, та завезення гуманітарної допомоги. Багато місць залишається замінованими, тому комунальні служби та ДСНС зможуть повністю відновити роботу після розмінування території громади[24].

Російськими загарбниками було розграбовано шоколадну фабрику, внаслідок бойових дій вона майже вщент розбита[25]. Спалено будинок управителя маєтками Леопольда Кеніга (пам'ятку архітектури національного значення 1911 року, де розташовувалась Краснотростянецька лісова науково-дослідна станція)[26]. Постраждав Круглий двір, де, за словами Дмитра Живицького, російські солдати знесли танком ворота. Пошкоджена також картинна галерея в сусідньому палаці Голіцина[27].

Після звільнення міста роботу шоколадної фабрики вдалось частково відновити[14].

Магазин купця Федора Курила, пам'ятка архітектури. Квітень 2024 року

На думку мера міста Юрія Бови окупація та бойові дії відкинули місто в розвитку на близько 10 років[14].

Після звільнення від російської окупації

Майже відразу після деокупації міста було відновлено залізничний рух через станцію Тростянець-Смородине, а протягом квітня-червня 2022 року було відновлено роботу міської лікарні[28]. Згодом запрацювали усі інші установи та підприємства Тростянця.

За словами міського голови Юрія Бови, після звільнення до міста повернулися 95 % мешканців, які раніше евакуювалися, тобто чисельність населення майже повернулася до довоєнного рівня[29].

Навесні 2023 року Тростянець був включений до державного проєкту комплексного відновлення за принципом «відбудувати краще, ніж було»[30]. Це означає, що інфраструктура міста буде не лише відновлена, а й також модернізована та приведена до сучасних стандартів містобудування. Уже восени 2023 року розпочалася активна фаза відбудови міста, а це: реконструкція автошляху Н-12 «Суми-Полтава»[31], міської лікарні[32], відновлення житлових будинків[33], торговельної та спортивної інфраструктури тощо.

9 вересня 2023 року, до Дня міста, у Тростянці урочисто відкрили Алею історії та пам'яті, де розміщені портрети українських військових із Тростянця, які загинули під час російсько-української війни з 2014 року. У той же день було урочисто відкрито пам'ятний знак на честь воїнів 93-ої ОМБр «Холодний Яр», які звільнили місто від росіян у березні 2022 року[34][35].

24 квітня 2024 року Тростянецька міська рада на 4 пленарному засіданні 19 сесії вирішила перейменувати понад 100 вулиць, провулків та площ у громаді в рамках закону про деколонізацію[36][37].

До Дня Конституції України, 28 червня 2025 року було відкрито оновлену Алею Героїв із 85 портретами військових, які загинули під час російсько-української війни з 2014 по 2025 роки[38].

Попри активні відновлювальні роботи в місті, 26 серпня 2025 року внаслідок російських обстрілів у Тростянці було зруйновано водозабір, пошкоджено одне з підприємств міста, а також побиті вікна та дахи у 4 житлових будинках. Сотні мешканців міста залишилися без води[39]. Зранку 15 вересня 2025 року в Тростянці пролунали вибухи, через які п'ятеро мешканців були поранені, а також пошкоджено деякі житлові будинки та будівлі офісів Тростянецького та Маківського лісництв[40].

30 вересня 2025 року Тростянець був нагороджений почесним званням «Місто-герой України» згідно з указом президента України Володимира Зеленського[3].

Станом на жовтень 2025 року Тростянець уже зазнав багатьох змін: у місті вже майже завершилося відновлення багатоквартирних будинків на вул. Благовіщенській, 53 та вул. Нескучанській, 9[33]. Були проведені основні роботи з відновлення міської лікарні, зокрема 24 грудня 2024 року було відкрито оновлену консультативно-діагностичну поліклініку[41], а також усе ще триває відбудова дитячого відділення[42]. Завершено реконструкцію більшої частини автошляху Н-12 в межах міста, облаштовано дорожню розв'язку біля залізничного вокзалу[43]. Навесні 2025 року запрацювала мала частина будівлі залізничного вокзалу Тростянець-Смородине[44], а восени того ж року розпочато будівельні роботи на привокзальній площі[45]. Влітку було заселено перші сім'ї до новозбудованого містечка для ВПО біля Нескучного[46]. Також у липні цього ж року в рамках міської толоки, в якій брали небайдужі мешканці Тростянця, було відновлено пляж на ставку Червоне і там же проведено перший від початку повномасштабного вторгнення фестиваль[47][48].

Станом на червень 2026 року через масовані російські обстріли в Тростянці знищено всі АЗС.[49]

4 серпня 2026 року Тростянець вчергове постраждав від масованого російського обстрілу. 23 шахеди прилетіло по місту, майже всі — по об'єктах залізничного нерухомого і рухомого складу, допоміжним спорудам та коліям. Пошкоджено кілька десятків приватних будинків і квартир. Загалом вибито 130 вікон, пошкоджені до двох десятків дверей і частково зруйновано дах багатоквартирного будинку. Поранено двох людей: 63-річний чоловік у лікарні з тяжкими травмами, 45-річний чоловік отримав легке поранення[50].

Населення

Чисельність

Зміна чисельності міста Тростянець
1926[51] 1939[51] 1959[51] 1970[51] 1979[51] 1989[51] 2001[51]
▲ 8 726 ▲ 12 069 ▲ 17 992 ▲ 19 868 ▲ 23 655 ▲ 25 706 ▼ 23 308
2003[51] 2004[51] 2005[51] 2006[51] 2007[51] 2008[51] 2009[51]
▼ 22 986 ▼ 22 715 ▼ 22 434 ▼ 22 173 ▼ 22 013 ▼ 21 898 ▼ 21 823
2010[51] 2011[52] 2012[53] 2013[54] 2014[55] 2015[56] 2016[57]
▼ 21 682 ▼ 21 580 ▼ 21 463 ▼ 21 368 ▼ 21 220 ▼ 21 003 ▼ 20 708
2017[58] 2018[59] 2019[60] 2020[61] 2021[62] 2022[63] 2023[64]
▼ 20 638 ▼ 20 486 ▼ 20 238 ▼ 19 985 ▼ 19 797 ▼ 19 544 ▼ 19 430
2024[65]
▲ 19 618

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[66]:

Національність Відсоток
українці 89,03 %
росіяни 9,55 %
білоруси 0,36 %
цигани 0,23 %
інші/не вказали 0,83 %

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[67]:

Мова Чисельність, осіб Відсоток
Українська 21 200 90,71 %
Російська 1 982 8,48 %
Білоруська 39 0,17 %
Циганська 15 0,06 %
Вірменська 14 0,06 %
Румунська 6 0,03 %
Німецька 3 0,01 %
Угорська 2 0,01 %
Польська 2 0,01 %
Інші/Не вказали 107 0,46 %
Разом 23 370 100 %

Пам'ятки історії та культури

Тростянецький парк

Нескучанський парк. Червень 2017
Будинок управителя маєтками Леопольда Кеніга в Тростянецькому парку, місце розташування лісової науково-дослідної станції

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Розташований на західній околиці Тростянця, в урочищі Нескучному.

Круглий двір

У 1749 році сини-спадкоємці Тимофія Надаржинського — Йосип, Денис, Герасим, Пилип — збудували Круглий двір.

Час перебування Тростянця у власності сім'ї князя Василя Голіцина припав на період активного садибного будівництва на Харківщині. У цей час такі великі поміщики, як Завадський, Рєпнін, Голіцин та інші створюють у своїх маєтках цілі ансамблі з палацевих, культових і службово-господарських споруд. Голіцини забудовують садибу Тростянець будівлями в стилі російського класицизму. Садибу прикрашав «княжий палац» (поміщицький будинок), безпосередньо до нього примикали парк, оранжереї та кам'яна церква (нині діюча Благовіщенська церква). У Круглому дворі Голіцин облаштував цирк та стайні.

Круглий двір являє найбільший інтерес із садибних комплексів того періоду. У журналі «Столица и Усадьба» за 1916 р. опублікована стаття Г. Лукомського «Тростянець», в основу якої лягли враження автора після відвідин цього маєтку.

Благовіщенська церква

Одна з найстаріших споруд міста. Збудована в 1744—1749 роках, а в 1750 була освячена. Благовіщенська церква являє собою кам'яний однобаневий храм із дзвіницею. Церква має чіткий силует та присадкуваті об'єми і побудована в стилі раннього класицизму з елементами бароко.

Вознесенська церква

Збудована в XIX сторіччі, має багатий рельєфний фасад в русько-візантійському стилі. Її 40-метрова дзвіниця відзначається тонкою, художньою роботою народних майстрів-каменярів.

Руїни «Гроту німф»

Руїни «Гроту німф», або просто «Гроту», як його називають тростянчани, розташовані в урочищі Нескучне (в межах Тростянецького парку). За однією з легенд грот є одним із виходів зі зруйнованої підземної мережі доріг, які начебто існували тут у давнину.

Садиба Кеніга

Зведена 1762 року Тимофієм Надаржинським садиба сьогодні є однією з візиток Тростянця. Раніше маєток належав родині Голіциних, потім тут жив відомий цукрозаводчик Леопольд Кеніґ, який у свої часи значно перебудував садибу в стилі бароко з елементами класицизму. А в радянські часи тут розташувався дитячий садок. Після відновлення незалежності України палац Голіцина (місцева назва цієї пам'ятки) пустував і поступово занепадав, однак у середині 2000-х років маєток було відреставровано.

Сьогодні там розташований музейно-виставковий центр «Тростянецький». У центральній споруді маєтку розташована картинна галерея (на першому поверсі) та кімната Леопольда Кеніга (на другому поверсі). У правому флігелі працює краєзнавчий музей, а в лівому — музей шоколаду та кави.

Починаючи із 4 грудня 2025 року, садиба Кеніга перебуває під посиленим захистом ЮНЕСКО[68].

Алея Героїв та Алея історії та пам'яті

У вересні 2023 року, до Дня міста Тростянець, на місці районної дошки пошани було урочисто відкрито Алею історії та пам'яті, де розміщені портрети українських військових родом із Тростянця, які загинули в російсько-українській війні з 2014 року. Тоді ж одночасно відкрили пам'ятний знак на честь воїнів 93-ої ОМБр «Холодний Яр», які звільнили місто від росіян у березні 2022 року. Також на цій алеї розміщені дошки про історію Тростянецької громади, фотографії зруйнованої внаслідок російської окупації 2022 року інфраструктури в Тростянці та інформація про різноманітні проєкти в громаді, які планують реалізувати в майбутньому.

У листопаді 2018 року навпроти Вознесенського храму відкрили унікальний пам'ятник Захисникам України[69]. А до Дня Конституції України, 28 червня 2025 року біля нього було відкрито Алею Героїв, де розмістили стенди із 85 портретами загиблих на російсько-українській війні військових із Тростянця.

Ці обидві пам'ятки сучасної історії України наразі є постійними місцями проведень урочистостей до державних свят і подій у Тростянці.

Площа Дружби, червень 2026 року

Площа Дружби

Напередодні 365-ї річниці заснування Тростянця, у вересні 2025 року була зведена Площа Дружби на вулиці Благовіщенській. Вона представляє із себе три ряди з 18 прапорів, які майорять перед центральним поштамтом: самого Тростянця, України, Євросоюзу, міст-побратимів та держав, у яких розташовані ці міста, зокрема США, Франції, Німеччини, Польщі, Італії та Чехії. Площа стала уособленням солідарності, міжнародної підтримки та дружніх зв'язків Тростянецької громади з українськими та закордонними містами-партнерами[70].

Також перед цими рядами розташований в'їзний знак — «Місто-герой Тростянець» — який був встановлений з нагоди відзначення Президентом України Володимиром Зеленським міста почесною нагородою «Місто-герой України» 30 вересня 2025 року[3].

  • Руїни «Гроту німф»
    Руїни «Гроту німф»
  • Благовіщенська церква
    Благовіщенська церква
  • Садиба Л. Є. Кеніга (зі сторони Алеї закоханих)
    Садиба Л. Є. Кеніга (зі сторони Алеї закоханих)
  • Вознесенська церква
    Вознесенська церква
  • Круглий двір
    Круглий двір
  • Вальцевий млин економії Л. Кеніга
    Вальцевий млин економії Л. Кеніга

Природа і відпочинок

Урочище Нескучне

Місто Тростянець розташоване біля чудового за своєю красою урочища Нескучне, де серед мішаного (сосново-листяного) лісу розташовані три наповнених джерельною водою озера.

На жаль, через безвідповідальне господарювання одне з озер починає всихати, а колись доглянутий та багатий дендропарк майже злився з лісовою зоною. Офіційні джерела все ж стверджують, що тут ще збереглись 300-річні дуби.

На південь від Тростянця в заплаві річки Ворскли розташований Бакирівський гідрологічний заказник, заснований 1977 року (площа — 2388 га). Тут охороняється одне з найбільших боліт лісостепової зони, цінна флора, фауна (видри, ондатри, гніздування птахів).

Ставок Червоне

На північній частині Тростянця, неподалік залізниці, розташований ставок Червоне, яке вже не одне десятиліття є популярним місцем для літнього відпочинку тростянчан та одним із головних пляжів міста[71]. З пляжу відкривається краєвид на шоколадну фабрику, а через озеро проходить недіючий залізничний міст, який колись вів до вже неіснуючого цукрозаводу. Біля Червоного знаходиться ставок Гарячка, який відділений від першого дамбою.

Ведмежа поляна

На вул. Богдана Хмельницького, на березі р. Боромля облаштований мальовничий парк «Ведмежа поляна». Це улюблене місце для пікніку, де знаходяться багато альтанок, місця для барбекю, дитячі майданчики, волейбольне поле та катамарани, а дерев'яні скульптури ведмедей милують око кожного відвідувача[72].

Міський парк. Зліва — «європейська площа», оточена прапорами країн Євросоюзу

Міський парк

У самому центрі міста знаходиться парк, який є головним місцем для дозвілля тростянчан. Тут розташовний ігровий комплекс «Бастіон», тенісний корт, баскетбольний, волейбольний та спортивні майданчики, а також «казкова галявина», на якій — кругова роликова доріжка та дерев'яні скульптури казкових персонажів. Влітку містяни відпочивають на альтанках та смажать шашлики, плавають на байдарках озером, беруть на прокат велосипеди та грають у пляжний футбол, а дітям пропонуються батути, повітряні гірки та інші атракціони. Взимку — тростянчани ковзають замороженим озером[73].

Біля ігрового комплексу «Бастіон» облаштований інклюзивний дитячий майданчик — для дітей з інвалідністю[74].

Головний вхід у парк — з вулиці Миру.

  • Зліва - ігровий комплекс "Бастіон"
    Зліва - ігровий комплекс "Бастіон"
  • Зона відпочинку в міському парку взимку
    Зона відпочинку в міському парку взимку

Алея закоханих

У 2006 році в центрі Тростянця було збудовано Алею закоханих. Починається вона з пам'ятника у формі серця та з цитатою з вірша Василя Симоненка та високими білими колонами, продовжується алеєю, вздовж якої висаджено духмяні троянди та збережено старі дерев'яні скульптури, і завершується альтанкою, яка отримала назву «Лебедина вірність». З альтанки відкривається краєвид на озеро Сажалка. Посередині алеї — садиба Кеніга і фонтан перед нею[75][76].

Алея закоханих є улюбленим місцем для молодят. Саме тут найчастіше проводять весільні церемонії та фотосесії.

  • Алея закоханих
    Алея закоханих
  • Садиба Кеніга збоку
    Садиба Кеніга збоку
  • Альтанка "Лебедина вірність"
    Альтанка "Лебедина вірність"

Інфраструктура

Промисловість

У радянські часи в місті працювали: машинобудівний завод (виготовляв обладнання для цукрової промисловості), завод «Електропобутприлад», підприємства харчової та деревообробної промисловості. Опинившись у конкурентному середовищі, більшість підприємств зазнали серйозних труднощів і були змушені скоротити асортимент та обсяги виготовлюваної продукції, що позначилось на доходах тростянчан, спричинило зростання безробіття.

На сьогодні майже всі підприємстві міста приватизовано.

Найвідомішим підприємством, флагманом місцевої промисловості і одним із найбільших роботодавців міста в теперішній час є Тростянецька шоколадна фабрика «Україна», яка належить компанії «Монделіс Україна» і відома своїми торговими марками «Корона», «Україна» тощо. Завдяки іноземним інвестиціям підприємству вдалося подолати фінансову кризу та зайняти одне з провідних місць на ринку шоколадної продукції в Україні.

Також містоутворюючим підприємством є ТД Ельдорадо. Підприємство виготовляє борошно пшеничне (вищого і першого ґатунку), житнє, висівки під торговою маркою «Тростянецьке борошно». Компанія пройшла сертифікацію організації Bureau Veritas Certification Holding, яка підтверджує, що система менеджменту компанії відповідає стандартам: FSSC  22000. Це є гарантією якості і безпеки продукції для партнерів у всьому світі.

У 2018 році розпочалося будівництво промислового парку «Тростянець».[77]

Лісове господарство

У Тростянці розташовані офіси Тростянецького надлісництва ДП «Ліси України», Тростянецького та Маківського лісництв і Гетьманського національного природного парку.

Залізниця

Тростянець є важливим залізничним вузлом: у місті знаходиться дільнична станція 2-го класу Тростянець-Смородине та локомотивне депо «Смородине». На станції зупиняються приміські, регіональні та поїзди далекого сполучення. Розташована на лініях Ворожба — Тростянець-Смородине, Тростянець-Смородине — Люботин і Боромля — Кириківка, між станціями Скрягівка (9 км) та Кириківка (22 км).

На південній околиці міста розташований залізничний роз'їзд Рупине.

  • Сучасний вигляд залізничного вокзалу Тростянець-Смородине
    Сучасний вигляд залізничного вокзалу Тростянець-Смородине
  • Загальний план локомотивного депо "Смородине"
    Загальний план локомотивного депо "Смородине"
  • Паровоз-пам'ятник на території депо "Смородине"
    Паровоз-пам'ятник на території депо "Смородине"
  • Поїзд на станції Тростянець-Смородине
    Поїзд на станції Тростянець-Смородине
Стадіон імені Володимира Куца

Спорт

У Тростянці розташований стадіон імені Володимира Куца — домашня арена ФК «Тростянець», де регулярно проводяться спортивні матчі та тренуються члени місцевого клубу. Поруч зі стадіоном у 2021 році в рамках програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» було розпочато будівництво спортивного комплексу «H2O-Maxi», однак у зв'язку з початком повномасштабної фази російсько-української війни зведення комплексу було призупинено[78].

У місті функціонує СК «Академія спорту», який проводить заняття з багатьох спортивних напрямів та представляє Тростянець на спортивних змаганнях. Працює комунальний спортзал «Локомотив».

Навчально-спортивна база «Нескучне»

З 1978 до середини 1990-х років у Тростянці існувала навчально-спортивна база «Нескучне», на території якої розташовувалися 3 зимових, 4 літніх корпуси та службові будівлі. Взимку там проводилися змагання з біатлону різних рівнів (від шкільних до республіканських змагань майстрів) та інших зимових видів спорту, а влітку діяв піонерський табір. Станом на 1980-ті роки комплекс мав потужну матеріально-технічну базу та приймав спортсменів зі всього СРСР та дружніх країн. Однак через недбалість тодішньої влади в Тростянці та припинення фінансування, у середині 1990-х років спортивну базу було розібрано на будматеріали[79].

На початку 2019 року на місці колишньої спортивної бази вперше за довгі роки були проведені Всеукраїнські змагання з біатлону для юнаків та дівчат, а також винесено на громадське обговорення проєкт відновлення комплексу[80]. У 2023 році на місці колишнього комплексу розпочато будівництво центру проживання внутрішньо переміщених осіб, а в жовтні 2025 року завершено перший етап будівництва. За словами міського голови Тростянця Юрія Бови, після завершення війни центр ВПО має виконувати функцію спортивної бази[81].

Освіта

У Тростянці діють 3 ліцеї та 3 шкільних філії (Тростянецька філія Ліцею № 1, Тростянецька філія Ліцею № 3 та Смородинська філія Ліцею № 1). Функціонують 5 дошкільних закладів освіти: дитсадки «Казка», «Калинка», «Ромашка», «Білочка» та «Веселка». Також у місті працює Палац дітей та юнацтва — комунальний заклад позашкільної освіти, дитячо-юнацька спортивна школа і дитяча музична школа ім. Чайковського.

На виселку Гай працює заклад професійно-технічної освіти, який входить до складу Охтирського центру ПТО[82].

Для підвищення кваліфікації педагогів Тростянецької громади діє КЗ ТМР «Центр професійного розвитку педагогічних працівників».

На базі молодіжного центру «KORОБКА» працює безоплатний освітній центр для дітей «Змістовно»[83].

  • Тростянецька філія Ліцею №1 - пам'ятка архітектури
    Тростянецька філія Ліцею №1 - пам'ятка архітектури
  • Палац дітей та юнацтва
    Палац дітей та юнацтва

Культура

У садибі Кеніга працює музейно-виставковий центр «Тростянецький», до складу якого входить краєзнавчий музей, музей шоколаду та кави і картинна галерея. На вул. Миру розташовується будинок культури.

Також у різних куточках міста працюють Цукрозаводський міський клуб і Смородинський клуб.

Медицина

На вул. Нескучанській працює Тростянецька міська лікарня. На території лікарні розташований п'ятиповерховий стаціонар, трьохповерхова консультативно-діагностична поліклініка, інфекційне боксоване відділення, а також одноповерховий модульний корпус лікарні, зведений у листопаді 2023 року[84][85].

У 2021 році стаціонар лікарні утеплили та зробили сучасний ремонт у деяких відділеннях, однак у 2022 році Тростянецька міська лікарня сильно постраждала під час російської окупації, зокрема було зруйновано поліклініку, пошкоджено стаціонар та вибито всі вікна[86]. Вже восени 2023 року розпочалося активне відновлення лікарні, а в грудні 2024 року відкрито оновлену поліклініку[87]. Станом на листопад 2025 року ведуться завершальні відновлювальні роботи з благоустрою території лікарні.

На вул. Шкільна працює Тростянецький центр первинної медичної допомоги, до структури якого входять 3 амбулаторії загальної практики сімейної медицини в місті Тростянець, амбулаторії в селах Білка, Люджа та Кам'янка, а також 14 фельдшерських пунктів у інших селах громади[88].

На базах Тростянецької міської лікарні та Тростянецького ЦПМД функціонують комунальні аптеки[89].

Безпека і правопорядок

У Тростянці працює районний сектор ДСНС (24-а державна пожежно-рятувальна частина), відділення поліції № 1, Тростянецький районний суд.

Інше

У місті працює публічна бібліотека, комунальний молодіжний центр «KORОБКА», інклюзивно-ресурсний центр. Також у місті діють цукрозаводська бібліотека-філія, Смородинська бібліотека-філія, молодіжний простір «KORОБКА на Кеніга» та ХАБ «Незламні». У Цукрозаводському кварталі Тростянця знаходиться Центр громадських ініціатив.

Політика

Завдяки керівникам району Тростянець здобув широку «славу» під час виборів президента України 2004 та Помаранчевої революції через розправу керівника місцевої райдержадміністрації Березіна над групою журналістів «5 каналу», «Тонісу» та «Громадського радіо» напередодні 31 жовтня.

Після 1-го туру виборів внаслідок сутички між головою Тростянецької районної ради Сергієм Киричком та начальником карного розшуку Олегом Авершиним із 26-річним жителем Тростянця Олександром Богоденком останнього було важко побито. З тяжкими травмами голови хлопець помер у Сумській обласній лікарні. Причиною сутички стала відмова Олександра пити «за здоров'я» кандидата в президенти Віктора Януковича, підтримуваного місцевою владою. Ця подія сколихнула тростянчан, які масово вийшли на мітинг із вимогою покарати винних та розслідувати факти корупції в районній адміністрації та міліції.

Напередодні 2-го туру виборів під керівництвом та опікою місцевих чиновників близько півсотні бандитів вчинили побиття спостерігачів та розгромили місцевий штаб кандидата в президенти від опозиції Віктора Ющенко.

Видатні постаті

13 грудня 1893 року в Тростянці народився письменник Микола Хвильовий.

Серед почесних громадян міста:

  • Михайло Бережний — ветеран війни і праці, кавалер кількох орденів, кандидат сільськогосподарських наук[91].

Померли

Міста-побратими

Див. також

Примітки

  1. ↑ Соціальний паспорт міста Тростянець (PDF).
  2. ↑ Суспільне (31 березня 2022). Місяць окупації: наслідки вторгнення армії РФ у Тростянець (фоторепортаж). Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  3. ↑ а б в ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Володимир Олександрович (30 вересня 2025). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 720/2025. Офіційне інтернет-представництво Президента України.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 410)(рос. дореф.)
  5. ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  6. ↑ Тростянецька Філія №1 - Історія закладу. sites.google.com (укр.). Архів оригіналу за 27 березня 2026. Процитовано 27 березня 2026.
  7. ↑ а б Тростянець (місто). ВУЕ (укр.). Процитовано 24 серпня 2023.
  8. ↑ Тростянець. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ Советская Украина, № 163, 17 июля 1940, с. 1.
    Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 40 (103). — 18 жовтня. — С. 4.
  10. ↑ Карта РККА M-36 (Б), 1941(рос.)
  11. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 544.
  12. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1978 — № 15 — с. 230. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
  13. ↑ Проект Постанови про відзначення 350-річчя заснування міста Тростянець Сумської області[недоступне посилання з липня 2019]. Сайт Верховної Ради України. 02 квітня 2010.
  14. ↑ а б в Ярослава Тимощук (26 липня 2022). Шанс збудувати краще. Як колись процвітаючий Тростянець відновлюють після окупації. Тексти.
  15. ↑ Окупанти розмістили техніку на вокзалі й не дають поховати померлих: у Тростянці гуманітарна катастрофа, novyny.live (Перевірено 4 березня 2022)
  16. ↑ Новини України (українська) . 2 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
  17. ↑ Дмитро Живицький. Facebook. 4 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
  18. ↑ Російські війська продовжують утримувати Тростянець на Сумщині. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 березня 2022.
  19. ↑ Тростянець звільнили від російських окупаційних військ
  20. ↑ Освобождение Тростянца: стали известны подробности разгрома «элитной» дивизии РФ (фото)
  21. ↑ Война Тридцать первый день. Онлайн «Медузы»
  22. ↑ Освобождение Тростянца. Командир танкового полка РФ застрелился после разгрома «элитной» Кантемировской дивизии — украинская разведка
  23. ↑ ВСУ о боях в Тростянце: один российский командир застрелился, другого сняли с должности
  24. ↑ Окупанти залишили у звільненому Тростянці заміновану лікарню, - голова Сумської ОВА. espreso.tv (укр.). Процитовано 28 березня 2022.
  25. ↑ Загарбники використовували Тростянецьку шоколадну фабрику як склад боєприпасів. Укрінформ. 6 квітня 2022.
  26. ↑ Відступаючи з Тростянця, окупанти підпалили пам'ятку національного значення: фото. РБК. 30 березня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022.
  27. ↑ Зольникова А. (27 березня 2022). Разрушение музеев, театров и храмов — это военное преступление. Meduza. Архів оригіналу за 29 березня 2022.
  28. ↑ Відновлення Тростянецької лікарні: що показав моніторинг?. Свій Дім (укр.). Процитовано 5 жовтня 2025.
  29. ↑ Мосьондз, Ольга. Після деокупації до Тростянця за рік повернулося 95 відсотків мешканців — Юрій Бова (укр.). Процитовано 5 жовтня 2025.
  30. ↑ Визначено шість населених пунктів, де відбуватиметься комплексне відновлення за новими принципами, — Прем’єр-міністр. kmu.gov.ua. 25 квітня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  31. ↑ У Тростянці поновили капітальний ремонт дороги Н-12 | Данкор онлайн | Сумський інформаційний портал: всі новини Сумщини. dancor.sumy.ua. Процитовано 6 жовтня 2025.
  32. ↑ Відновлення Тростянецької лікарні: що показав моніторинг?. Свій Дім (укр.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  33. ↑ а б Гринь, Олександр (19 березня 2025). У Тростянці на Сумщині відновили дві багатоповерхівки після російської окупації. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  34. ↑ Вороненко, Валерія (11 вересня 2023). У Тростянці відкрили алею історії та пам'яті загиблим військовослужбовцям. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  35. ↑ Вороненко, Валерія (9 вересня 2023). На Сумщині відкрили пам'ятний знак воїнам 93 бригади "Холодний яр". Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  36. ↑ C347. У Тростянецькій громаді перейменують 102 вулиці, 62 у місті, 40 у селах - Тростянець.info. trostyanets.info. Процитовано 6 жовтня 2025.
  37. ↑ Рішення № 211 «Про перейменування об'єктів топонімії на території Тростянецької міської територіальної громади» від 24 квітня 2024 року. https://trostyanets-miskrada.gov.ua/wp-content/uploads/sesiya/doc/19%20сесія%20(4)%20від%2024.04.2024/211.zip
  38. ↑ У Тростянці відкрили оновлену Алею Героїв | Данкор онлайн | Сумський інформаційний портал: всі новини Сумщини. dancor.sumy.ua. Процитовано 6 жовтня 2025.
  39. ↑ Ракетний удар по Тростянцю: пошкоджено підприємство, сотні людей без води. 24 Канал (укр.). 26 серпня 2025. Процитовано 6 жовтня 2025.
  40. ↑ Міхєєв, Вікторія Грамм, Андрій (15 вересня 2025). У Тростянці внаслідок вибухів є пошкодження майна: один чоловік поранений. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  41. ↑ Члек, Крістіна (24 грудня 2024). У Тростянці відновили поліклінічно-діагностичне відділення лікарні. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  42. ↑ Відновлюємо лікарню в Тростянці - Агенство відновлення. restoration.gov.ua. 12 серпня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  43. ↑ Капітальний ремонт дороги Н-12 продовжується у Тростянці. Тростянець.City (укр.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  44. ↑ Реконструкція вокзалу в Тростянці: аналіз проєкту за 153 мільйони гривень. Тростянець.City (укр.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  45. ↑ Відновлення центральної площі в Тростянці триває - Агенство відновлення. restoration.gov.ua. 1 жовтня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  46. ↑ C347. Центр компактного проживання для ВПО у дендропарку Нескучне заселили перші родини - Тростянець.info. www.trostyanets.info. Процитовано 6 жовтня 2025.
  47. ↑ У Тростянці впорядковують пляж на водоймищі «Червоне». Ваш шанс. Новости. События. Происшествия. Процитовано 6 жовтня 2025.
  48. ↑ У Тростянці відбувся перший водний фестиваль «Summer BEACH: Trostyanets 2025». Фоторепортаж. Тростянець.City (укр.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  49. ↑ Росіяни знищили всі АЗС у Тростянці на Сумщині: що зробить влада, Економічна правда, 17 червня 2026 року
  50. ↑ Панікар, Карина (5 серпня 2026). Масована атака на Тростянець: 23 шахеди пошкодили залізницю та десятки будинків. Kordon Media (укр.). Процитовано 5 серпня 2026.
  51. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Населення міст і містечок України. pop-stat.mashke.org (англ.). Процитовано 14 серпня 2024.
  52. ↑ Населення України на 1 січня 2011 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  53. ↑ Населення України на 1 січня 2012 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  54. ↑ Населення України на 1 січня 2013 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  55. ↑ Населення України на 1 січня 2014 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  56. ↑ Населення України на 1 січня 2015 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  57. ↑ Населення України на 1 січня 2016 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  58. ↑ Населення України на 1 січня 2017 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  59. ↑ Населення України на 1 січня 2018 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  60. ↑ Населення України на 1 січня 2019 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  61. ↑ Населення України на 1 січня 2020 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  62. ↑ Населення України на 1 січня 2021 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  63. ↑ Населення України на 1 січня 2022 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  64. ↑ План відновлення та розвитку Тростянецької міської територіальної громади Сумської області (PDF). Центр економічної стратегії. 2023. с. 10.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  65. ↑ Соціальний паспорт Тростянецької міської територіальної громади (PDF). м. Тростянець: Тростянецька міська рада. 2024. с. 3.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  66. ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  67. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  68. ↑ ЮНЕСКО включила п’ять об’єктів із Сумщини до Списку культурних цінностей під посиленим захистом. Новини міста Суми і сумського регіону, історії цікавих людей, інтервʼю і аналітика, афіша головних подій (укр.). Процитовано 28 грудня 2025.
  69. ↑ У Тростянці відкрили пам’ятник Захисникам України (рос.). Процитовано 7 жовтня 2025.
  70. ↑ 18 прапорів держав і міст світу замайоріли на Площі дружби у Тростянці. Офіційна сторінка газети "Тиждень" м. Тростянець (рос.). Процитовано 28 червня 2026.
  71. ↑ У Тростянці відбувся перший водний фестиваль «Summer BEACH: Trostyanets 2025». Фоторепортаж. Тростянець.City (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  72. ↑ Відпочинок у мальовничому куточку міста. Чим може зачарувати Ведмежа поляна?. Тростянець.City (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  73. ↑ 3rseda4t5; c347.pro (15 червня 2020). Міський парк. Туристичний Тростянець (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  74. ↑ C347. Вірю в подальший шлях європейського розвитку громади і перемогу всієї України - Тростянець.info. www.trostyanets.info. Процитовано 27 листопада 2025.
  75. ↑ Алея закоханих. tamtour.com.ua (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  76. ↑ 3rseda4t5; c347.pro (15 червня 2020). Алея закоханих. Туристичний Тростянець (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  77. ↑ Огляд_стану_розв_ІП_по_регіонах_28-04-21.rtf https://www.me.gov.ua/Documents/Download?id=90fd8c4c-2fe9-4849-9149-e4588a5005be
  78. ↑ C347. Будівництво спортивного комплексу з басейном "H2O-Maxi" не зупиняється ні на день - Тростянець.info. trostyanets.info. Процитовано 2 листопада 2025.
  79. ↑ Анатолий, Баглай (12 лютого 2022). Спортивна база «Нескучне». Краєзнавчий альманах "Історія Тростянеччини" (укр.). Процитовано 2 листопада 2025.
  80. ↑ C347. Великий біатлон повертається у Тростянець - Тростянець.info. trostyanets.info. Процитовано 2 листопада 2025.
  81. ↑ Розрахований на 100 осіб. На Сумщині побудували центр для ВПО — фото. NV (укр.). Процитовано 2 листопада 2025.
  82. ↑ ДНЗ Охтирський центр пто - Відокремлений навчальний підрозділ м. Тростянець. dnzocpto.at.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 2 листопада 2025.
  83. ↑ C347. Освітні центри "ЗМІСТОВНО" відкривають безмежні можливості для молоді Тростянця - Тростянець.info. www.trostyanets.info. Процитовано 2 листопада 2025.
  84. ↑ Структура закладу. trostyanecka.crl.org.ua (ua) . Процитовано 2 листопада 2025.
  85. ↑ Марковська, Юлія (21 листопада 2023). У Тростянці на Сумщині відкрили нову модульну поліклініку. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 листопада 2025.
  86. ↑ Розстріляли з танка в останні дні окупації: як відновлюється Тростянецька лікарня. Тростянець.City (укр.). Процитовано 2 листопада 2025.
  87. ↑ Члек, Крістіна (24 грудня 2024). У Тростянці відновили поліклінічно-діагностичне відділення лікарні. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 листопада 2025.
  88. ↑ Підрозділи | Тростянецький центр первинної медичної допомоги. trostcpmd.itmed.org. Процитовано 27 листопада 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  89. ↑ На Сумщині запрацювала третя комунальна аптека. Zemliak (укр.). 29 серпня 2024. Процитовано 2 листопада 2025.
  90. ↑ Бабич Денис Володимирович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 23 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  91. ↑ Михайло Бережний — стисла довідка і окремі наукові публікації
  92. ↑ Тростянець, Сумська область, та Чаттануга, штат Теннессі, стали містами-побратимами. decentralization.gov.ua. Процитовано 10 серпня 2023.
  93. ↑ Чернівецька обласна державна адміністрація - Кіцманська і Тростянецька громади розширюють партнерство в рамках проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». bukoda.gov.ua (укр.). Процитовано 2 листопада 2025.
  94. ↑ Тростянець-Ківерці: в результаті співпраці громада-форпрост отримала обладнання. Ваш шанс. Новости. События. Происшествия. Процитовано 2 листопада 2025.
  95. ↑ C347. Офіційно. Тростянець та французьке місто Женнвілье партнери - Тростянець.info. trostyanets.info. Архів оригіналу за 24 вересня 2023. Процитовано 24 вересня 2023.
  96. ↑ C347. Тростянець підписав меморандум про співпрацю з італійським містом Сільві на форумі в Римі - Тростянець.info. trostyanets.info. Процитовано 27 листопада 2025.
  97. ↑ Тростянець налагоджує партнерство з італійським містом Сільві. Новини міста Суми і сумського регіону, історії цікавих людей, інтервʼю і аналітика, афіша головних подій (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).