YaChudo

Теннессі

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Теннессі (значення).
Теннессі
англ. Tennessee
англ. State of Tennessee Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор
Прапор
Прапор
{{{печатка_альт}}}
Печатка Редагувати інформацію у Вікіданих
Прізвисько:
Добровільний штат (англ. The Volunteer State)
(англ. The Volunteer State Редагувати інформацію у Вікіданих)
Девіз:
Сільське господарство та бізнес (англ. Agriculture and Commerce)
СтолицяНашвілл
Найбільше містоМемфіс
КраїнаСША США
Офіційна моваанглійська
Населення
 • повне
6 910 840 осіб (1 квітня 2020)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (17)
 • густота
63,26/км2
Етніконангл. Tennessean Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа
 • повна
109 247 км2 (36)
 • суші
106 844 км2
 • води
2 403 км2
 • % води
2.2
 • ширина
195 км
 • довжина
710 км
 • широта
34° 59′ N — 36° 41′ N
 • довгота
81° 39′ W — 90° 19′ W
Висота
 • середня
270 м
 • максимальна
2 025 м м
(Клінгманс Домd Редагувати інформацію у Вікіданих)
 • мінімальна
54 м м (Міссісіпі Редагувати інформацію у Вікіданих)
Часові пояси
східUTC −5/-4
центр та західUTC −6/-5
Перед приєднаннямПівденно-західна територіяd Редагувати інформацію у Вікіданих
Приєднання до США1 червня 1796 (16)
Губернатор(республіканець)
Законодавча владаTennessee General Assemblyd Редагувати інформацію у Вікіданих
СенаториЛамар Александер (республіканець)
Боб Коркер (республіканець)
Скорочення
 • ISO 3166-2:US
US-TN
 • Абревіатури
TN
Карта США з відміченим штатом Теннессі
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теннессі

Теннессі́ (англ. Tennessee) — штат на південному сході США. Площа: 109 247 км²; населення: 7 227 750 осіб (2024).[2] Столиця — Нашвілл.

Офіційне прізвисько штату — «Добровольчий штат». Теннессі отримав це прізвисько під час Англо-американської війни (1812—1815) завдяки своїм добровольцям, які зробили великий внесок у перемогу північноамериканських штатів (особливо — в битві при Новому Орлеані).

Історія

Зразок міссісіпського мистецтва, різьблення по перламутру, знайдений під час розкопок у штаті Теннессі.

Територія Теннессі населена не менше 12 тисяч років. Найменування етнічних груп, що мешкали в цих краях до появи європейців, невідомі, але археологи виявляють кілька основних культур: архаїчну (до X століття до н. е.), Лісову (X ст. до н. е. — X ст. н. е.) та Міссіссіппську (X—XV ст.), що були попередниками індіанців маскогі, які займали долину річки Теннессі до приходу племен черокі.

Із європейців першими сюди потрапили іспанські конкістадори загону Ернандо де Сото (1540). Вони ще застали тут населення маскогі і, ймовірно, стали однією з причин депопуляції регіону, мимоволі заразивши індіанців європейськими хворобами. Вивільнені землі незабаром зайняли черокі, які переселилися з Вірджинії. У міру проникнення білих колоністів місцеве індіанське населення витіснялося далі на південь і захід.

Першим британським постійним поселенням на території Теннессі був форт Лаудон, розташований поблизу сучасного містечка Воноре в східній частині штату. У 1756 р. він був крайнім західним форпостом англійських колоній. У 1760 р. форт був захоплений індіанцями, а його гарнізон повністю перебитий. У 1760-х роках долина була поступово освоєна колоністами, які спочатку шукали лише нові території для полювання. Наприкінці того ж десятиліття на сході стало знову з'являтися постійне біле населення. Під час американської революції тут планувалося створити колонію Трансильванія, але індіанці черокі, які уклали союз із лоялістами, як і раніше активно чинили опір колонізації. До 1780 року біле населення утримувалося тільки в регіоні форту Ватагуа на вірджинському кордоні, який перетворився на центр боротьби як з індіанцями, так і з британськими військами. У середині 1780-х років Ватагуа і вся західна частина Північної Кароліни відокремилася від США в незалежну державу, але без підтримки зі сходу не змогла організувати оборону проти індіанців і через чотири роки знову об'єдналася з Північною Кароліною. Проте в 1790 р. штат передав цю територію під контроль федерального уряду, який управляв нею в складі Південно-західній території до утворення нового штату Теннессі в 1796 р.

Пам'ятник на місці розташування Теннессі в графстві Монро.

Східний кордон штату, що відокремлює його від Північної Кароліни, пройшов по горах Аппалачі, а на заході територія Теннессі досягала річки Міссісіпі, яка в той час була кордоном з іспанськими колоніями. Колонізація західних територій завершилася в 1830-х роках виселенням черокі в Арканзас. На довгому шляху до нових місць поселення загинуло близько 4 тис. індіанців. Черокі назвали цю депортацію «дорогою плачу». Аналогічному виселенню були піддані й інші америндські народи, тому вислів дорога сліз відносять і до них. Особливо він популярний серед індіанців п'яти цивілізованих племен.

У 1861 р. штат Теннессі приєднався до конфедерації Півдня і перетворився на театр бойових дій. Війська генерала Гранта і флот сіверян до 1862 повністю контролювали річки Кумберленд і Теннессі, але в горах східної частини штату жителі півдня утримували позиції до 1865 р., звідки завдавали контрудари в напрямку Чаттануги й Нашвіллу. У цей час президент Лінкольн призначив губернатором Теннессі Ендрю Джонсона, свого майбутнього наступника.

Законодавчі збори Теннессі схвалили поправки до конституції, що забороняють рабство, 22 лютого 1865 р., а 7 квітня того ж року ратифікували й відповідну поправку до конституції США, завдяки чому Теннессі став єдиним штатом колишньої Конфедерації, куди в період Реконструкції не призначено військового губернатора. У 1864 р. губернатор Джонсон був обраний віцепрезидентом США, а після вбивства Лінкольна в 1865 р. став президентом. По закінченні Реконструкції в Теннессі, як і в інших південних штатах, були прийняті закони, що обмежують права афроамериканців, а в 1889 р. Генеральна асамблея штату ухвалила ще чотири закони, які фактично стали реформою виборчого права, що перешкоджає участі в голосуваннях для найбідніших верств населення, включаючи афроамериканців. Наприкінці XIX ст. у Теннессі були також прийняті закони про расову сегрегацію. Зазначені закони стосувалися близько 24 % населення штату або 480 430 осіб. Більшість із них залишалися чинними до 1965 р.

Теннессі неофіційно визнаний столицею музики кантрі. Тут щорічно проводяться фестивалі кантрі, які збирають виконавців з усієї країни.

Географія

Гора Леконт у Національному парку Грейт-Смокі, квітень 2007.

Штат Теннессі межує з вісьмома іншими штатами: Кентуккі та Вірджинія на півночі; Північна Кароліна на сході; Джорджія, Алабама і Міссісіпі на півдні; Арканзас і Міссурі на річці Міссісіпі на заході.

size Міссурі size Кентуккі size Вірджинія
Арканзас Арканзас size Північна Кароліна
size Міссісіпі Алабама Алабама size Джорджія

Теннессі є місцем з найбільшою кількістю печер в США, на сьогодні зареєстровано понад 8350.

Осінь у Теннессі.

Штат ділиться річкою Теннессі на 3 частини: Східний, Середній і Західний Теннесі.

Східний Теннессі знаходиться в гірській місцевості, саме там розташована найвища точка штату — гора Клінгманс-Доум (2025 м), яка є також найвищою точкою шляху на Аппалачській стежці. У цій частині штату бере свій початок річка Теннессі. Ця область покрита родючими долинами, відокремленими лісистими гірськими хребтами. У Східному Теннессі розташовані міста Ноксвілл і Чаттануга.

Середній Теннессі розташований на плато Камберленд, середня висота якого 450—500 метрів над рівнем моря.

Населення

Станом на 2024 рік чисельність населення штату становила 7 227 750 осіб.[2]

Расово-етнічний та мовний розподіл

Карта округів штату Теннессі за расово-етнічною більшістю (за переписом населення 2020 року)
Легенда
Расово-етнічний розподіл населення штату Теннессі, %
Група 2000[3] 2010[4] 2020[5] 2024[6]
білі (не латино) 79,20 75,65 70,91 70,50
чорні та афроамериканці (не латино) 16,31 16,54 15,68 14,87
латиноамериканці 2,18 4,57 6,93 7,84
азійці (не латино) 0,99 1,42 1,94 1,99
індіанці та корінні народи Аляски (не латино) 0,24 0,26 0,22 0,11
гавайці та тихоокеанці (не латино) 0,03 0,04 0,05 0,04
інша раса (не латино) 0,08 0,10 0,35 0,37
дві або більше рас (не латино) 0,96 1,42 3,91 4,28
Мовний склад населення штату Теннессі, % (серед людей старше 5 років)
Мови 2000[7] 2010[8] 2024[9]
Англійська 95,17 93,78 90,66
Іспанська 2,52 3,66 5,78
інші 2,31 2,56 3,56

Розподіл населення за корінням

Карта округів штату Теннессі за найчисельнішою групою етнічного походження (за переписом населення 2020 року)
Легенда
Національно-етнічне походження населення штату Теннессі, 2024 (враховані етноси з часткою понад 1 %)[10][11][12]
Етнічне походження Чисельність осіб Частка, %
Англія англійське 939 333 13,00
США "американське" 800 586 11,08
Ірландія ірландське 660 169 9,13
Німеччина німецьке 644 915 8,92
афроамериканське 641 225 8,87
Мексика мексиканське 270 718 3,75
Італія італійське 160 993 2,23
Шотландія шотландське 156 039 2,16
ШотландіяІрландія шотландсько-ірландське 122 215 1,69
Європейський Союз "європейське" 116 680 1,61
Франція французьке 96 845 1,34

Українці в Теннессі

Станом на 2024 рік, в Теннессі проживали 9851 особа українського походження, що становило 0,136 % від всього населення штату. Найбільше етнічних українців мешкало в окрузі Бредлі (1,107 % від всього населення округу).[10]

Релігія

Динаміка релігійного складу населення штату Теннессі[13]
Віросповідання Частка, %[14]
2007[15] 2014[16] 2024[17]
Християнство 85 81 72
Євангелізм 51 52 45
Основний протестантизм 18 13 12
"Чорний" протестантизм 8 8 6
Католицизм 7 6 7
Мормонізм 1 1 1
Православ'я < 1 < 1 1
Свідки Єгови < 1 1 < 1
Інше християнство < 1 < 1 1
Інші віросповідання 2 3 3
Юдаїзм < 1 1 < 1
Іслам 1 1 1
Буддизм < 1 1 < 1
Індуїзм < 1 < 1 1
Інші світові релігії < 1 < 1 < 1
Щось інше[18] 1 1 1
Не сповідують жодного віросповідання 12 14 24
Атеїзм 1 1 4
Агностицизм 2 3 5
Нічого особливого 9 11 15

Адміністративний устрій

Теннессійське віскі

Теннессі — єдиний штат США, де офіційно дозволено виробництво особливого виду американського кукурудзяного віскі, названого ім'ям штату, — Теннессійське віскі. Від бурбона (виробленого здебільшого в штаті Кентуккі) Теннессі відрізняє особливо ретельна обробка деревним вугіллям з цукрового клена: отриманий після перегонки спирт по краплі фільтрують через забиті кленовим вугіллям бочки висотою понад три метри. У підсумку віскі виходить особливо м'яким. Найвідоміша марка віскі Теннессі — Jack Daniel's.

Галерея

  • Міст через річку Теннессі.
    Міст через річку Теннессі.
  • Чепмен шосе (США-441) в обході Сеймура, в зимовий час.
    Чепмен шосе (США-441) в обході Сеймура, в зимовий час.

Примітки

  1. ↑ перепис населення США 2020 / за ред. Бюро перепису населення США
  2. ↑ а б Census profile: Tennessee. Census Reporter (англ.). Процитовано 22 червня 2026.
  3. ↑ Explore Census Data. data.census.gov. Процитовано 5 червня 2026.
  4. ↑ Explore Census Data. data.census.gov. Процитовано 5 червня 2026.
  5. ↑ Explore Census Data. data.census.gov. Процитовано 5 червня 2026.
  6. ↑ Grid View: Table B03002 - Census Reporter. censusreporter.org. Процитовано 31 травня 2026.
  7. ↑ Languages - Tennessee. www.city-data.com. Процитовано 6 червня 2026.
  8. ↑ Data Center Results. apps.mla.org. Процитовано 19 червня 2026.
  9. ↑ State Language Data - US. migrationpolicy.org (англ.). Архів оригіналу за 9 червня 2026. Процитовано 31 травня 2026.
  10. ↑ а б Grid View: Table B04006 - Census Reporter. censusreporter.org. Процитовано 22 червня 2026.
  11. ↑ Grid View: Table B03001 - Census Reporter. censusreporter.org. Процитовано 22 червня 2026.
  12. ↑ Grid View: Table B02025 - Census Reporter. censusreporter.org. Процитовано 22 червня 2026.
  13. ↑ People in Tennessee | Religious Landscape Study (RLS). Pew Research Center (амер.). Процитовано 30 червня 2026.
  14. ↑ Цифри можуть не дорівнювати 100% через округлення.
  15. ↑ Похибка за даними 2007 року за дорослими в Теннессі становить ±3,7 відсоткових пунктів. 1 % респондентів не відповіли на запитання.
  16. ↑ Похибка за даними 2014 року за дорослими в Теннессі становить ±4,8 відсоткових пунктів. 1 % респондентів не відповіли на запитання.
  17. ↑ Похибка за даними 2024 року за дорослими в Теннессі становить ±4,4 відсоткових пунктів. Менше 1 % респондентів не відповіли на запитання.
  18. ↑ унітаріанство та інші ліберальні вірування, релігії корінних американців

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).