Любуське воєводство
Любуське воєводство
| ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
województwo lubuskie
| ||||||||||
 |
 | |||||||||
| Герб | Прапор | |||||||||
 | ||||||||||
| На мапі Польщі | ||||||||||
| Адміністративний центр | Зелена Гура (сеймик) Гожув-Великопольський (воєвода) | |||||||||
| Населення: | 991 213 осіб (2021) | |||||||||
| Площа: | 13 987,93 км² | |||||||||
| Густота: | 70,86 ос./км² | |||||||||
| Урбанізація: | 64 % | |||||||||
| Номери автомобілів: | F | |||||||||
| TERYT: 08 | Код ISO: PL-LB | |||||||||
|
| ||||||||||
| Адмніністративний поділ | ||||||||||
| ||||||||||
| Влада | ||||||||||
| Уряд | ||||||||||
| Воєвода: | Марек Цебуля | |||||||||
| Маршалок: | Себастьян Цємночоловський | |||||||||
| Адреса: | Jagiellończyka 8 66-400 Gorzów Wielkopolski (воєвода) ul. Podgórna 7 | |||||||||
| Лого воєводства: |  | |||||||||
| Мапа | ||||||||||
| ||||||||||
| Офіційна сторінка | ||||||||||
Любуське воєводство (пол. Województwo lubuskie) — одне з 16 воєводств Польщі, розташоване на заході країни. Воєводство має два адміністративні центри — міста Зелена Гура та Гожув-Великопольський. Найбільшим містом є Гожув-Великопольський. Воєводство було утворено 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи з частин колишніх Гожувского, Зеленогурского та Лещинського воєводств.
Історія
Заснований в середині 13 століття, Гожув-Велькопольський був оточений міцними фортечними стінами і скоро став важливим центром Бранденбурзького маркграфства, до складу якого він входив. Новий період розквіту настав у Гожуві в XVIII столітті, завдяки пожвавленню в торгівлі після спорудження Бидгощського каналу, що з’єднав басейни Вісли та Одри.
Зелена Гура отримала статус міста в 1323 році, вона перебувала тоді в межах Глогувського князівства. На початку XVI століття місто було приєднано до Чехії, і через багато років до держави Габсбургів.
У межах Пруссії Зелена Гура опинилася в 1742 році, а в Польщі перебуває з 1945 року. Площа Старий Ринок у Зеленій Гурі має форму прямокутника, що виник на початку XIV століття. Її окремі частини отримали свої назви від функцій, які вони виконували: там існували хлібний, лляний, м'ясний і борошняний ринки.
До першої світової війни в Зеленій Гурі існував пам'ятник німецькому імператору — Вільгельмові I. У 1965 р. відкрили пам'ятник-обеліск «Братства по зброї» за проєктом Ганни Кшеміньської.
У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, 60 % прусської території за рішенням Потсдамської конференції відходить до Польщі та стали частиною Познанської провінції. 6 липня 1950 року, внаслідок адміністративної реформи, із західної частини Познанської провінції та частини Вроцлавської губернії створили воєводство Зелона Гура, що приблизно збіглося з кордонами нинішньої провінції. Любуське (до його складу входили історичні землі Нижньої Сілезії, Нижня Лузіка, Нового Мархія, Західного Великопольська та частина землі Любуська). Адміністративна реформа 1975 року розподілила воєводство Зелена Гура на воєводство Гожува та нове воєводство Зелена Гура, яке існувало до 31 грудня 1998 року. Згідно з оригінальним проекту реформи, проф. Кулеза, колишні провінції Гожув і Зелона Гура, планувалися розділитися між Західнопоморським (Гожув), Нижньосілезьким (Зелона Гура) та Великопольським воєводствами. Таке рішення викликало численні протестами, організованими переважно тодішньою опозицією. Зрештою, уряд вирішив створити Любуське воєводство. 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи з частин колишніх Гожувського, Зєльоногурского та Лещинського воєводств утворилося Любуське воєводство.
Географія
Розміщення
Любуське воєводство розташоване у західній частині Польщі, на кордоні з Німеччиною. Прилягає воно до середньої частини польського державного кордону, займаючи терени на схід від рік — Одри і Ниси Лужицької.
Два головні міста воєводства — Гожув-Великопольський і Зелену Гуру — відділяють від столиці Німеччини, Берліна, відповідно 134 і 182 кілометри. Столиця Польщі Варшава — на відстані приблизно 450 км. Воєводство входить до складу двох єврорегіонів: «Спрева-Ниса-Бубр» та «Pro Europa Viadrina».
Любуське воєводство межує:
- на заході з землею Бранденбург (Німеччина),
- на півдні з Нижньосілезьким воєводством,
- на сході з Великопольським воєводством,
- на півночі з Західнопоморським воєводством.
Демографія
Чисельність населення
| Рік | Чисельність
населення, осіб[1] |
|---|---|
| 1995 | 1 014 591 |
| 2000 | 1 008 472 |
| 2005 | 1 009 198 |
| 2010 | 1 011 024 |
| 2015 | 1 018 075 |
| 2019 | 1 011 592 |
| 2021 | 991 213[2] |
Етнічність
| Етнос | Чисельність | Частка, % |
|---|---|---|
 поляки
|
985 532 | 99,43 |
 німці
|
3 478 | 0,35 |
 українці
|
2 529 | 0,26 |
 лемки
|
1 668 | 0,17 |
 англійці
|
1 158 | 0,12 |
.svg){kind=small} білоруси
|
780 | 0,08 |
 голландці
|
471 | 0,05 |
 італійці
|
391 | 0,04 |
 росіяни
|
375 | 0,04 |
 американці
|
351 | 0,04 |
Мова
| Мова | Чисельність | Частка, % |
|---|---|---|
| польська
|
988 534 | 99,73 |
| англійська
|
14 224 | 1,44 |
| німецька
|
9 196 | 0,93 |
| українська
|
1 734 | 0,17 |
| російська
|
1 303 | 0,13 |
| лемківська
|
805 | 0,08 |
| італійська
|
748 | 0,08 |
 французька
|
729 | 0,07 |
| нідерландська
|
637 | 0,06 |
 іспанська
|
573 | 0,06 |
Віросповідання
| Віросповідання | Чисельність | Частка, % |
|---|---|---|
| римо-католицизм | 666 955 | 67,29 |
| Свідки Єгови | 4 082 | 0,41 |
| православ'я | 2 031 | 0,20 |
| п'ятидесятництво | 1 300 | 0,13 |
| греко-католицизм | 1 070 | 0,11 |
| євангелзім Аугсбурзького віросповідання | 560 | 0,06 |
| інші | 1 888 | 0,19 |
| не належать до жодної конфесії | 76 696 | 7,74 |
| відмовились відповісти | 236 631 | 23,87 |
Адміністративний поділ
Міста
Населення на 31 грудня 2018 року[5].
| Назва | Польська назва | Площа (в км²) |
Населення | Густота |
|---|---|---|---|---|
| Бабімост | Babimost | 3 | 3927 | 1309 |
| Битом-Оджанський | Bytom Odrzański | 2 | 4331 | 2166 |
| Цибінка | Cybinka | 6 | 2756 | 459 |
| Червенськ | Czerwieńsk | 9 | 4063 | 451 |
| Добегнев | Dobiegniew | 6 | 3088 | 515 |
| Дрезденко | Drezdenko | 11 | 10 182 | 926 |
| Гожув-Великопольський | Gorzów Wielkopolski | 86 | 123 921 | 1441 |
| Гоздниця | Gozdnica | 24 | 3061 | 128 |
| Губін | Gubin | 21 | 16 687 | 795 |
| Ілова | Iłowa | 10 | 3912 | 391 |
| Ясень | Jasień | 5 | 4328 | 866 |
| Каргова | Kargowa | 5 | 3754 | 751 |
| Костшин-над-Одрою | Kostrzyn nad Odrą | 46 | 17 776 | 386 |
| Кожухув | Kożuchów | 6 | 9490 | 1582 |
| Кросно-Оджанське | Krosno Odrzańskie | 8 | 11 378 | 1422 |
| Любневиці | Lubniewice | 12 | 2042 | 170 |
| Любсько | Lubsko | 13 | 14 000 | 1077 |
| Ленкниця | Łęknica | 16 | 2483 | 155 |
| Маломиці | Małomice | 5 | 3489 | 698 |
| Мендзижеч | Międzyrzecz | 10 | 18 099 | 1810 |
| Нова Суль | Nowa Sól | 22 | 38 843 | 1766 |
| Нове Мястечко | Nowe Miasteczko | 3 | 2770 | 923 |
| Новогруд-Бобжанський | Nowogród Bobrzański | 15 | 5188 | 346 |
| Осьно-Любуське | Ośno Lubuskie | 8 | 3949 | 494 |
| Отинь | Otyń | 8 | 1601 | 200 |
| Жепін | Rzepin | 11 | 6564 | 597 |
| Сквежина | Skwierzyna | 36 | 9698 | 269 |
| Слава | Sława | 14 | 4316 | 308 |
| Слубиці | Słubice | 19 | 16 773 | 883 |
| Стшельці-Краєнські | Strzelce Krajeńskie | 5 | 9969 | 1994 |
| Сулехув | Sulechów | 7 | 16 925 | 2418 |
| Суленцін | Sulęcin | 9 | 10 157 | 1129 |
| Шліхтингова | Szlichtyngowa | 2 | 1288 | 644 |
| Шпротава | Szprotawa | 11 | 11 912 | 1083 |
| Сьвебодзін | Świebodzin | 17 | 21 763 | 1280 |
| Тожим | Torzym | 9 | 2524 | 280 |
| Тшцель | Trzciel | 3 | 2389 | 796 |
| Вітниця | Witnica | 8 | 6763 | 845 |
| Всхова | Wschowa | 8 | 13 953 | 1744 |
| Збоншинек | Zbąszynek | 3 | 5021 | 1674 |
| Зелена Гура | Zielona Góra | 58 | 140 297 | 2419 |
| Жагань | Żagań | 40 | 25 812 | 645 |
| Жари | Żary | 33 | 37 682 | 1142 |
Адміністрація та політика
| № | Маршалок | Термін управління | |
|---|---|---|---|
| від | до | ||
| 1 | Анджей Бохенський | 1 січня 1999 | 1 грудня 2006 |
| 2 | Кшиштоф Юзеф Шиманський | 1 грудня 2006 | 21 серпня 2008 |
| 3 | Марцін Яблонський | 21 серпня 2008 | 29 листопада 2010 |
| 4 | Ельжбєта Поляк | 29 листопада 2010 | 13 жовтня 2023 |
| 5 | Марцін Яблонський | 13 жовтня 2023 | 18 серпня 2025 |
| 6 | Себастьян Цємночоловський | 18 серпня 2025 | дотепер |
| № | Воєвода | Термін управління | |
|---|---|---|---|
| від | до | ||
| 1 | Ян Майхровський | 1999 | 2000 |
| 2 | Станіслав Іван | 2000 | 2001 |
| 3 | Анджей Корський | 2001 | 2004 |
| 4 | Януш Грамза | 2004 | 2006 |
| 5 | Марек Аст | 2006 | 2006 |
| 6 | Войцех Перчак | 2006 | 2007 |
| 7 | Гелена Гатка | 2007 | 2011 |
| 8 | Марцін Яблонський | 2011 | 2013 |
| 9 | Єжи Остроух | 2013 | 2014 |
| 10 | Катажина Осос | 2015 | 2015 |
| 11 | Владислав Дайчак | 2015 | 2023 |
| 12 | Марек Цебуля[6] | 2023 | дотепер |
Комунікації
Економіка
Туризм
Любуський регіон завдяки своїм природним красотам є одним із найпривабливіших у Західній Польщі. Тут широкий вибір різноманітних туристичних пропозицій, і найбільше в Польщі лісів.
Примітки
- ↑ Województwo lubuskie » mapy, miasta, nieruchomości, GUS, noclegi, regon, wypadki drogowe, bezrobocie, zarobki, wynagrodzenie, tabele, edukacja, demografia, statystyki, pojazdy. Polska w liczbach (пол.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ а б в г GUS. Tablice z ostatecznymi danymi w zakresie przynależności narodowo-etnicznej, języka używanego w domu oraz przynależności do wyznania religijnego. stat.gov.pl (пол.). Процитовано 7 липня 2026.
- ↑ враховані в першій або в другій формі декларування
- ↑ можна вибрати декілька мов
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 16 серпня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Sós, Patryk (22 грудня 2023). Marek Cebula - nowy wojewoda lubuski. "Będę Wojewodą wszystkich Lubuszan" (ZDJĘCIA). NewsLubuski.pl – Wiadomości Zielona Góra i Lubuskie: wypadki, pożary, wydarzenia (pl-PL) . Процитовано 8 липня 2026.
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).