YaChudo

Сіль Фремі

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

Сіль Фремі
Назва за IUPAC Нітрозодисульфонат калію
Ідентифікатори
Номер CAS 14293-70-0
PubChem 3032624
Номер EINECS 238-219-0
ChEBI 184372 Редагувати інформацію у Вікіданих
SMILES N([O])(S(=O)(=O)[O-])S(=O)(=O)[O-].[K+].[K+]
InChI InChI=1S/2K.H2NO7S2/c;;2-1(9(3,4)5)10(6,7)8/h;;(H,3,4,5)(H,6,7,8)/q2*+1;/p-2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Властивості
Молекулярна формула K2NO(SO3)2
Молярна маса 268.33 г/моль
Зовнішній вигляд жовтувато-коричневі кристали
Небезпеки
УГС формулювання небезпек 260, 302, 312, 332
УГС запобіжних заходів 223, 231+232, 280, 301+312, 302+352+312, 304+340+312
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Сіль Фремі — хімічна сполука з хімічною формулою (K4[ON(SO3)2]2). Це яскраво-жовтувато-коричнева тверда речовина, її водні розчини мають яскраво-фіолетовий колір. [1] Споріднену натрієву сіль, динатрію нітрозодисульфонат (NDS, Na2ON(SO3)2, CAS 29554-37-8) також називають сіллю Фремі. [2]

Незалежно від катіонів, солі відрізняються тим, що водні розчини містять радикал [ON(SO3)2]2−.

Історія

Сіль Фремі була відкрита в 1845 році Едмоном Фремі. ЇЇ використання в органічному синтезі було популяризовано Гансом Тойбером (Hans Teuber), завдяки чому окислення з використанням цієї солі називається реакцією Тойбера. [3]

Добування

Сіль Фремі отримують з гідроксиламіндисульфонової кислоти. Окислення кон'югованої основи дає фіолетовий діаніон:

HON(SO3H) 2 → [HON(SO3)2 ] 2− + 2 H +
2[HON(SO3)2 ] 2− + PbO2 → 2 [ON(SO3)2 ] 2− + PbO + H2O

Синтез також можна здійснити шляхом приєднання нітриту та бісульфіту з утворенням гідроксиламіндисульфонату. Окислення зазвичай проводять при низькій температурі, або хімічно, або шляхом електролізу. [2] [1]

Інші реакції:

HNO2 + 2 HSO−
3 → HON(SO
3)2−
2 + H2O
3 HON(SO
3)2−
2 + MnO−
4 + H+ → 3 ON(SO
3)2−
2 + MnO2 + 2 H2O
2 ON(SO
3)2−
2 + 4 K+ → K4[ON(SO3)2]2

Використання

Сіль Фремі — стійкий вільний радикал, він використовується як стандарт в спектроскопії електронного парамагнітного резонансу (ЕПР), наприклад, для кількісного визначення радикалів. Його інтенсивний спектр ЕПР представлений переважно трьома лініями однакової інтенсивності з відстанню між ними приблизно 13 Г (1,3 мТ ). [4] [5] [6]

Неорганічна аміноксильна група є стійким радикалом, подібним до TEMPO( 2,2,6,6-тетраметилпіперидин-1-іл)оксил).

Його використовували в деяких реакціях окиснення, таких як окиснення деяких анілінів та фенолів [7] [8] [3] [9] це дозволяє здійснювати полімеризацію та зшивання пептидів та гідрогелів на основі пептидів. [10] [11]

Його також можна використовувати як модель для пероксильних радикалів у дослідженнях, що вивчають антиоксидантний механізм дії натуральних продуктів. [12]

Примітки

  1. ↑ а б Synthesis and Characterization of Potassium Nitrosodisulfonate, Frémy's Salt (PDF). tripod.com.
  2. ↑ а б Wehrli PA, Pigott F (1972). Oxidation with the nitrosodisulfonate radical. I. Preparation and use of sodium nitrosodisulfonate: trimethyl-p-benzoquinone. Organic Syntheses. 52: 83. doi:10.15227/orgsyn.052.0083.
  3. ↑ а б Teuber HJ (1972). Use of Dipotassium Nitrosodisulfonate (Frémy's Salt): 4,5-Dimethyl-o-Benzoquinone. Org. Synth. 52: 88. doi:10.15227/orgsyn.052.0088.
  4. ↑ Electron Spin Resonance: Elementary Theory and Practical Applications. New York: McGraw-Hill. 1972. ISBN 978-0-07-069454-5. See page 463 for information on intensity measurements and page 86 for an EPR spectrum of Frémy's salt.
  5. ↑ Colacicchi S, Carnicelli V, Gualtieri G, Di Giulio A (2000). EPR study of Frémy's salt nitroxide reduction by ascorbic acid; influence of bulk pH values. Res. Chem. Intermed. 26 (9): 885—896. doi:10.1163/156856700X00372.
  6. ↑ Zielonka J, Zhao H, Xu Y, Kalyanaraman B (Жовтень 2005). Mechanistic similarities between oxidation of hydroethidine by Frémy's salt and superoxide: stopped-flow optical and EPR studies. Free Radical Biology & Medicine. 39 (7): 853—863. doi:10.1016/j.freeradbiomed.2005.05.001. PMID 16140206.
  7. ↑ Zimmer H, Lankin DC, Horgan SW (1971). Oxidations with potassium nitrosodisulfonate (Frémy's radical). Teuber reaction. Chemical Reviews. 71 (2): 229—246. doi:10.1021/cr60270a005.
  8. ↑ Islam I, Skibo EB, Dorr RT, Alberts DS (Жовтень 1991). Structure-activity studies of antitumor agents based on pyrrolo[1,2-a]benzimidazoles: new reductive alkylating DNA cleaving agents. Journal of Medicinal Chemistry. 34 (10): 2954—2961. doi:10.1021/jm00114a003. PMID 1920349.
  9. ↑ Xue W, Warshawsky D, Rance M, Jayasimhulu K (2002). A metabolic activation mechanism of 7H-dibenzo[c,g]carbozole via o-quinone. Part 1: synthesis of 7H-dibenzo[c,g]carbozole-3,4-dione and reactions with nucleophiles. Polycyclic Aromatic Compounds. 22 (3—4): 295—300. doi:10.1080/10406630290026957.
  10. ↑ Wilchek M, Miron T (Березень 2015). Mussel-inspired new approach for polymerization and cross-linking of peptides and proteins containing tyrosines by Frémy's salt oxidation. Bioconjugate Chemistry. 26 (3): 502—510. doi:10.1021/bc5006152. PMID 25692389.
  11. ↑ Fichman G, Schneider JP (2021). Utilizing Frémy's Salt to Increase the Mechanical Rigidity of Supramolecular Peptide-Based Gel Networks. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology (English) . 8. doi:10.3389/fbioe.2020.594258. PMC 7813677. PMID 33469530.
  12. ↑ Liu ZL, Han ZX, Chen P, Liu YC (Листопад 1990). Stopped-flow ESR study on the reactivity of vitamin E, vitamin C and its lipophilic derivatives towards Frémy's salt in micellar systems. Chemistry and Physics of Lipids. 56 (1): 73—80. doi:10.1016/0009-3084(90)90090-E. PMID 1965427.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).