Сілезці
| Ślůnzoki Сілезці | |
|---|---|
 Прапор Верхньої Сілезії за Пруссії. Використовується сілезькими автономістами | |
| Самоназва | сіл. Ślůnzoki  |
| Регіон | |
| Кількість | 614 824 |
| Близькі до | Західні слов’яни, германці |
| Входить до | західні слов’яни |
| Мова | Сілезька, польська, німецька, чеська |
| Релігія | Католицизм, протестантизм |
| Прапор |  |
Сілезці або силезці (сіл. Ślůnzoki, пол. Ślązacy, чес. Slezané, нім. Schlesier) — західнослов'янський народ, що мешкає в Сілезії, розділеній між Польщею, Чехією та Німеччиною.
Тривалий час точаться дискусії щодо того, чи сілезці є самостійним народом, чи етнічною групою.
Термін сілезець може так само стосуватися загалом кожного мешканця Сілезії, не зважаючи на національність, тому що понад 90% мешканців Сілезії (Верхньої та Нижньої Сілезії) визнають себе поляками.
Історія
З непам'ятних часів Сілезію завойовували різні держави. Перебування Сілезії під владою Чехії / Габсбурґів, Польщі, Німеччини призвели до багатомовності сілезців, що мають свою культуру, збагачену сусідськими.
У Середні віки Сілезія була під владою П'ястів, чиї князівства згодом стали володінням Корони святого Вацлава в Священній Римській Імперії 14 сторіччя, а 1526 року ця корона перейшла до Габсбурґів (з 1802 — Австрійська імперія). У Війні за австрійську спадщину (1742) більша частина Сілезії перейшла до Пруссії. Ця частина Сілезії складала Провінцію Сілезія (згодом прусські провінції Верхня і Нижня Сілезії) до 1945 року.
За підсумками Другої світової війни більшість сілезьких земель були включені до Польщі, лише маленькі шматочки залишилися в Німеччині й Чехословаччині. Мільйони етнічних німців були виселені, а етнічних сілезців польська влада трактувала як «місцевих поляків», що «недостатньо обізнані про свою польськість», їм було дозволено залишитися на батьківщині після відокремлення від німців шляхом «засвідчення своєї національности». Для цього було достатньо трохи розмовляти верхньосилезьким діалектом польської мови (сілезькою мовою) або мати слов'янське прізвище.
Протягом періоду комуністичного правління близько 600 тисяч сілезців виїхали до ФРН.
Від 1989 (закінчення комуністичної влади) почалося сілезьке національне відродження. В 1997 році в Катовицях зареєстрували Союз Сілезців (Związek Ludności Narodowości Śląskiej; ZLNS), що мав політично представляти права сілезької меншини, та вже за два місяці місцевий суд реєстрацію скасував.
Нині в Польщі діють Рух за Автономію Сілезії (RAŚ) та Асоціація Осіб Сілезької Національності (Stowarzyszenia Osób Narodowości Śląskiej).
Чисельність
Польща
Згідно з офіційним переписом населення в Польщі 2002 року, своєю національністю назвали сілезьку 173 тисячі осіб[1]. Згідно з офіційним переписом населення в Польщі 2021 року, 596 224 особи вказали етнічну приналежність до сілезців (в будь-якій формі декларування). Таким чином сілезці стають найчисельнішою нацменшиною Польщі. Близько 70% усіх тих, хто декларував сілезьку ідентичність, вважають себе сілезцями і поляками одночасно.[2]
| Воєводство | Чисельність,
осіб |
Частка, % |
|---|---|---|
| Нижньосілезьке | 4 098 | 0,14 |
| Куявсько-Поморське | 347 | 0,02 |
| Лодзинське | 737 | 0,03 |
| Люблінське | 316 | 0,02 |
| Любуське | 340 | 0,03 |
| Малопольське | 4 551 | 0,13 |
| Мазовецьке | 4 961 | 0,09 |
| Опольське | 60 049 | 6,29 |
| Підкарпатське | 377 | 0,02 |
| Підляське | 131 | 0,01 |
| Поморське | 1 029 | 0,04 |
| Сілезьке | 517 100 | 11,74 |
| Свентокшиське | 261 | 0,02 |
| Вармінсько-Мазурське | 291 | 0,02 |
| Великопольське | 1 041 | 0,03 |
| Західнопоморське | 595 | 0,04 |
| Польща | 596 224 | 1,57 |
| Гміна | Воєводство | Чисельність
сілезців, осіб |
Частка, % |
|---|---|---|---|
| Гашовіце | Сілезьке | 4 533 | 46,27 |
| Лиски | Сілезьке | 4 283 | 44,12 |
| Єйковиці | Сілезьке | 1 735 | 41,78 |
| Нендза | Сілезьке | 2 814 | 41,36 |
| Мшана | Сілезьке | 2 842 | 37,51 |
| Сьверкляни | Сілезьке | 4 489 | 35,85 |
| Возьники | Сілезьке | 3 370 | 35,64 |
| Зембовиці | Опольське | 1 244 | 35,42 |
| Вири | Сілезьке | 3 058 | 34,90 |
| Ридултови | Сілезьке | 7 202 | 34,71 |
| Коб'юр | Сілезьке | 1 751 | 34,41 |
| Пшув | Сілезьке | 4 565 | 34,34 |
| Гожице | Сілезьке | 7 234 | 34,33 |
| Ожеше | Сілезьке | 7 409 | 34,25 |
| Вальце | Опольське | 1 788 | 34,04 |
| Імелін | Сілезьке | 3 021 | 32,44 |
| Лазіська-Ґурне | Сілезьке | 6 887 | 31,90 |
| Червьонка-Лещини | Сілезьке | 12 876 | 31,61 |
| Кшижановиці | Сілезьке | 3 372 | 31,12 |
| Гералтовіце | Сілезьке | 3 842 | 30,83 |
| Рудник | Сілезьке | 1 493 | 30,57 |
| Цисек | Опольське | 1 644 | 30,17 |
| Руда-Шльонська | Сілезьке | 40 100 | 29,97 |
| Радлін | Сілезьке | 5 073 | 29,48 |
| Міколув | Сілезьке | 12 137 | 29,41 |
| Пільховиці | Сілезьке | 3 616 | 29,23 |
| Сушець | Сілезьке | 3 660 | 29,19 |
| Орнонтовиці | Сілезьке | 1 797 | 29,09 |
| Годув | Сілезьке | 3 894 | 28,39 |
| Зброславиці | Сілезьке | 4 539 | 28,02 |
| Творуг | Сілезьке | 2 295 | 27,88 |
| Мястечко-Шльонське | Сілезьке | 1 972 | 27,76 |
| Любомія | Сілезьке | 2 123 | 27,61 |
| Лендзіни | Сілезьке | 4 486 | 27,14 |
| Радзьонкув | Сілезьке | 4 371 | 26,89 |
| Сосніцовиці | Сілезьке | 2 396 | 26,89 |
| Пекари-Шльонські | Сілезьке | 14 135 | 26,66 |
| Ємельниця | Опольське | 1 871 | 26,66 |
| Маркльовиці | Сілезьке | 1 424 | 26,54 |
| Сьверклянець | Сілезьке | 3 390 | 26,49 |
| Бойшови | Сілезьке | 2 158 | 26,29 |
| Боронув | Сілезьке | 872 | 26,16 |
| Калети | Сілезьке | 2 116 | 25,64 |
| Корноваць | Сілезьке | 1 322 | 25,60 |
| Свентохловиці | Сілезьке | 11 859 | 25,51 |
| Хожув | Сілезьке | 26 542 | 25,47 |
Чехія
В Чехії, станом на 2011 рік, мешкали понад 12 тисяч сілезців.
Мова
Станом на 2011 рік, 450 тисяч осіб назвали сілезьку своєю рідною мовою,[3] однак лише для 50 тисяч людей вона була єдиною рідною мовою, а решта 400 тисяч також оголосили польську рідною мовою. Вже у 2021 році, 467 145 осіб (1,23 %) вказали сілезьку мову як мову (або однією з мов) домашнього спілкування.[2]
| Воєводство | Чисельність,
осіб |
Частка, % |
|---|---|---|
| Нижньосілезьке | 1 434 | 0,05 |
| Куявсько-Поморське | 100 | 0,00 |
| Лодзинське | 230 | 0,01 |
| Люблінське | 103 | 0,01 |
| Любуське | 105 | 0,01 |
| Малопольське | 1 598 | 0,05 |
| Мазовецьке | 1 414 | 0,03 |
| Опольське | 84 616 | 8,87 |
| Підкарпатське | 93 | 0,00 |
| Підляське | 42 | 0,00 |
| Поморське | 347 | 0,01 |
| Сілезьке | 376 369 | 8,55 |
| Свентокшиське | 95 | 0,01 |
| Вармінсько-Мазурське | 93 | 0,01 |
| Великопольське | 322 | 0,01 |
| Західнопоморське | 184 | 0,01 |
Посилання
- Рух за автономію Сілезії (пол.)
- Gorąca dyskusja o autonomii Śląska // opole.gazeta.pl, 26.02.2011
- Górale szykują się do zbrojnej wyprawy na Katowice // katowice.gazeta.pl, 27.08.2012
Примітки
- ↑ katowice.gazeta.pl, 22.03.2012
- ↑ а б в г д GUS. Tablice z ostatecznymi danymi w zakresie przynależności narodowo-etnicznej, języka używanego w domu oraz przynależności do wyznania religijnego. stat.gov.pl (пол.). Процитовано 17 липня 2026.
- ↑ Narodowy Spis Powszechny Ludności i Mieszkań 2011. Raport z wyników - Główny Urząd Statystyczny (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 21 грудня 2012.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).