Сілезьке воєводство
Сілезьке воєводство
| ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
województwo śląskie
| ||||||||||
 |
 | |||||||||
| Герб | Прапор | |||||||||
 | ||||||||||
| На мапі Польщі | ||||||||||
| Адміністративний центр | Катовиці | |||||||||
| Населення: | 4 402 950 осіб (2021) | |||||||||
| Площа: | 12 333,09 км² | |||||||||
| Густота: | 357 ос./км² | |||||||||
| Урбанізація: | 75,7 % | |||||||||
| Номери автомобілів: | S, І | |||||||||
| TERYT: 24 | Код ISO: PL-SL | |||||||||
|
| ||||||||||
| Адмніністративний поділ | ||||||||||
| ||||||||||
| Влада | ||||||||||
| Уряд | ||||||||||
| Воєвода: | Марек Вуйцік | |||||||||
| Маршалок: | Войцех Салуга | |||||||||
| Адреса: | Jagiellońska 25 40-032 Katowice (воєвода) ul. J. Ligonia 46 | |||||||||
| Лого воєводства: |  | |||||||||
| Мапа | ||||||||||
| ||||||||||
| Офіційна сторінка | ||||||||||
50°20′ пн. ш. 19°0′ сх. д. / 50.333° пн. ш. 19.000° сх. д.
Сіле́зьке воєво́дство (пол. Województwo śląskie) — одне з 16 воєводств Польщі. Розташоване на півдні Польщі, об'єднує історичні землі Сілезії та Малопольщі. Центром і найбільшим містом є Катовиці.
Сілезьке воєводство межує:
- на заході — з Опольським воєводством,
- на півдні — з Чехією (Оломоуцький та Мораво-Сілезький краї) та Словаччиною (Жилінський край),
- на сході — з Малопольським воєводством,
- на північному сході — зі Свентокшиським воєводством,
- на півночі — з Лодзьким воєводством.
Історія
Території Пруссії реорганізовано в 1815 році, після Наполеонівських війн. Провінцію Сілезія створена з територій Сілезії, завойованих Пруссією в Сілезьких війнах, а також теренів Верхньої Лужиці біля Горлиців, яка була колись частиною королівства Саксонії.
Як Прусська провінція Сілезія стала частиною Німецької імперії під час об'єднання Німеччини в 1871 році. Велика індустріалізація Сілезії привела багато людей на ці терени в той час. За твердженням перепису 1905, трьома чвертями мешканців були німці, а значною частиною населення на схід від Одеру були сілезці.
Після Першої світової війни деякі частини Провінції Сілезія були переданні Польщі і Чехословаччині (Чеська Сілезія). У 1919, частини, що залишились у Німеччини, були реорганізовані у дві провінції — провінція Нижня Сілезія і провінція Верхня Сілезія. В 1938—1941 роках Верхню і Нижню Сілезії знову короткостроково об'єднали в одну провінцію.
Після війни в 1945—1950 роках було утворене Сілезько-Домбровське воєводство, що містило переважну більшість територій сучасного Сілезького воєводства (головним чином без околиць Ченстохови, Живця і Явожнно) та Опольського воєводства (без Бжега і Намислава). У 1950 р. Сілезько-Домбровське воєводство поділили на Опольське та Катовицьке. Після адміністративного поділу 1998 року було утворене Сілезьке воєводство.
Адміністративний поділ
Воєводство складається з 19 міських повітів і 17 земських. Єдине воєводство, де міських повітів більше, ніж земських.
Міські повіти
Земські повіти
Населення
Згідно даних Перепису населення 2021 року, в Сілезькому воєводстві мешкали 4 402 950 осіб.[1]
Етнічність
| Етнос | Чисельність | Частка, % |
|---|---|---|
 поляки
|
4 204 536 | 95,49 |
 сілезці
|
517 100 | 11,74 |
 німці
|
27 923 | 0,63 |
 англійці
|
5 533 | 0,13 |
 українці
|
4 810 | 0,11 |
.svg){kind=small} білоруси
|
2 025 | 0,05 |
 італійці
|
1 943 | 0,04 |
 американці
|
1 730 | 0,04 |
 цигани
|
1 724 | 0,04 |
 євреї
|
1 611 | 0,04 |
Мова
| Мова | Чисельність | Частка, % |
|---|---|---|
| польська
|
4 351 438 | 98,83 |
| сілезька
|
376 369 | 8,55 |
| англійська
|
75 229 | 1,71 |
| німецька
|
32 024 | 0,73 |
 російська
|
3 871 | 0,09 |
| італійська
|
3 700 | 0,08 |
| українська
|
3 172 | 0,07 |
 французька
|
3 103 | 0,07 |
 іспанська
|
2 731 | 0,06 |
 нідерландська
|
2 268 | 0,05 |
Віросповідання
| Віросповідання | Чисельність | Частка, % |
|---|---|---|
| римо-католицизм | 3 061 824 | 69,54 |
| євангелзім Аугсбурзького віросповідання | 43 374 | 0,99 |
| Свідки Єгови | 17 736 | 0,40 |
| п'ятидесятництво | 4 778 | 0,11 |
| православ'я | 3 336 | 0,08 |
| греко-католицизм | 1 089 | 0,02 |
| інші | 12 459 | 0,28 |
| не належать до жодної конфесії | 293 725 | 6,67 |
| відмовились відповісти | 964 629 | 21,91 |
Міста з населенням понад 30 000 осіб
| Місто | Населення | Площа, км² |
|---|---|---|
 Катовиці |
317 220 | 164,54 |
 Ченстохова |
246 890 | 159,61 |
 Сосновець |
226 034 | 91,26 |
 Гливиці |
199 451 | 133,85 |
 Забже |
191 247 | 80,47 |
 Битом |
187 943 | 69,43 |
 Бельсько-Бяла |
176 864 | 124,93 |
 Руда-Шльонська |
146 582 | 77,59 |
 Рибник |
141 580 | 148,26 |
 Тихи |
131 153 | 81,62 |
 Домброва-Гурнича |
130 128 | 187,81 |
 Хожув |
114 686 | 33,60 |
 Явожно |
96 606 | 152,20 |
 Ястшембе-Здруй |
95 482 | 85,44 |
 Мисловиці |
75 183 | 66,09 |
 Семяновиці-Шльонські |
72 685 | 25,16 |
 Жори |
62 849 | 64,64 |
 Тарновські Гури |
61 255 | 83,47 |
 Пекари Шльонські |
59 675 | 39,67 |
 Бендзин |
58 820 | 37,08 |
 Рацибуж |
57 755 | 74,96 |
 Свентохловиці |
55 327 | 13,22 |
 Заверці |
53 073 | 85,24 |
 Цешин |
35 624 | 28,69 |
Адміністрація та політика
Маршалки Сілезького воєводства:
- Ян Ольбрихт (01.01.1999—26.11.2002)
- Міхал Чарський (26.11.2002—27.11.2006)
- Януш Мошинський (27.11.2006—09.01.2008)
- Богуслав Шмігельський (12.01.2008—10.12.2010)
- Адам Матусевіч (10.12.2010—21.01.2013)
- Мірослав Секула (21.01.2013—01.12.2014)
- Войцех Салуга (01.12.2014—21.11.2018)
- Якуб Хелстовський (21.11.2018—07.05.2024)
- Войцех Салуга (07.05.2024—дотепер)
Воєводи Сілезького воєводства:
- Марек Кемпський (01.01.1999—07.12.2000)
- Вільбальд Вінклер (09.12.2000—17.10.2001)
- Лехослав Яжембський (22.10.2001—12.2005)
- Томаш П'єтжиковський (28.12.2005—29.11.2007)
- Зигмунт Лукащик (29.11.2007—27.02.2014)
- Пйотр Літва (12.03.2014—08.12.2015)
- Ярослав Вєчорек (08.12.2015—02.11.2023)
- Марек Вуйцік (20.12.2023—дотепер)[4]
Освіта
У воєводстві діє одинадцять державних університетів.[5] Найбільшим університетом є Сілезький університет у Катовицях — 19 142 студенти (станом на 31 грудня 2024 року).[6][7] У столиці регіону діють Медичний університет Сілезії, Економічний університет у Катовицях, Музична академія імені Кароля Шимановського, академія фізичного виховання та Академія образотворчих мистецтв.[7] Ченстохова є осередком Ченстоховської політехніки та Університету Яна Длугоша.[8][9] Сілезька політехніка у Гливицях має загальнонаціональне визнання.[10] Бельсько-Бяла є місцем розташування Технічно-гуманітарної академії.[11] Крім того, в регіоні було створено 17 нових приватних закладів вищої освіти.[12]
Наразі у воєводстві навчається понад 300 000 осіб. Найбільші університети[13] (станом на 31.12.2023) такі:
- Сілезький університет у Катовицях (18 306 студентів),
- Сілезька політехніка у Гливицях (15 790 студентів),
- Академія WSB у Домброві-Гурнічій (11 430 студентів),
- Медичний університет Сілезії (10 203 студентів),
- Економічний університет у Катовицях (8 077 студентів),
- Університет Яна Длугоша в Ченстохові (5 631 студент),
- Ченстоховська політехніка (5 430 студентів),
- Університет у Бельсько-Бялій (4 167 студентів).
Туризм та розваги
Три гірські містечка — Істебна, Явожинка і Конякув, звані «Триселище» — приготували для туристів нові враження: організували на прикордонні десять нових велосипедних трас.
Три роки тому у цих краях побував Гаррі Фішер, світова легенда гірського велосипедного спорту. Він не приховував свого захоплення бескидськими дорогами, і міська влада взяла це до уваги.
Для початківців організовано 13-кілометрову трасу під назвою «До джерел Ользи» (Ольза — гірська річка, що протікає в околицях), котру можна пройти на звичайному шосейному велосипеді. Для любителів екстриму є 65-кілометрова траса «Кубок Скшични» («Skrzyczne Trophy»). Скшична (пол. Skrzyczna) — гора в Бескидах.
Інші, не менш цікаві, маршрути можна побачити на сайті www.mtbbeskidy, який постійно оновлюють.
Щоб зацікавити туристів, до розваг пропонується знижкова карта. Вона дає 10 % знижки на кільканадцяти об'єктах на території «Триселища», поміж іншого — на нічліг та харчування. Велосипедисти, котрі беруть участь у змаганнях MTB у Бескидах, отримують таку карту автоматично.
Див. також
- Ландшафтний парк Орлиних Гнізд — парк розташований на території Сілезького та Малопольського воєводств.
Примітки
- ↑ а б в г GUS. Tablice z ostatecznymi danymi w zakresie przynależności narodowo-etnicznej, języka używanego w domu oraz przynależności do wyznania religijnego. stat.gov.pl (пол.). Процитовано 7 липня 2026.
- ↑ враховані в першій або в другій формі декларування
- ↑ можна вибрати декілька мов
- ↑ FM, RMF. Marek Wójcik został nowym wojewodą śląskim. www.rmf24.pl (пол.). Процитовано 8 липня 2026.
- ↑ Szkolnictwo wyższe w województwie śląskim w roku akademickim 2024/2025 (PDF) (Звіт) (пол.). Urząd Statystyczny w Katowicach (Statistics Poland). 24 вересня 2025.
- ↑ Fakty i liczby. Uniwersytet Śląski w Katowicach (пол.). Процитовано 17 січня 2026.
- ↑ а б Science and Education. EUCYS Katowice 2024. Процитовано 17 січня 2026.
- ↑ Czestochowa University of Technology. study.gov.pl. Процитовано 17 січня 2026.
- ↑ Jan Dlugosz University in Czestochowa. study.gov.pl. Процитовано 17 січня 2026.
- ↑ Ranking Uczelnie techniczne 2025. Ranking Szkół Wyższych Perspektywy (пол.). Процитовано 17 січня 2026.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Bielsko-Biala Academy of Technology and Humanities changes its name to the University of Bielsko-Biala. Polish Science. 29 серпня 2023. Процитовано 17 січня 2026.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Chojnicki, Zbyszko; Czyż, Teresa (2000). Changes in Higher Education during the Period of Transformation in Poland – Regional Differences. У Chojnicki, Zbyszko; Parysek, Jerzy J. (ред.). Polish Geography: Problems, Researches, Applications. Poznań: Bogucki Wydawnictwo Naukowe. с. 41—57. ISBN 9788388163357.
- ↑ Ranking największych uczelni w Polsce - Ciekawe Statystyki (pl-PL) . 11 січня 2025. Процитовано 8 січня 2026.
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).