Мазовецьке воєводство

Мазовецьке воєводство
województwo mazowieckie
Герб	Прапор
На мапі Польщі
Адміністративний центр	Варшава
Населення:	5 514 699 осіб (2021)
Площа:	35 558,47 км²
Густота:	155,08 ос./км²
Урбанізація:	64,8 %
Номери автомобілів:	W, А
TERYT: 14	Код ISO: PL-MZ
Адмніністративний поділ
повіти гродські земські 5 37 ґміни міські місько-сільські сільські 35 51 228
Влада
Уряд
Воєвода:	Маріуш Франковський
Маршалок:	Адам Струзік
Адреса:	pl. Bankowy 3/5 00-950 Warszawa (воєвода) ul. Jagiellońska 26 Warszawa (маршалок)
Лого воєводства:
Мапа
Офіційна сторінка

Мазовецьке воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Польщі найвищого рівня. Столиця Мазовії — Варшава, визнається нарівні з Гельсінкі найзеленішою серед європейських столиць.

Найбільше польське воєводство розташоване майже в самому центрі країни в оточенні шести інших воєводств. Його рівнинна територія з лісами, садами і доглянутими полями переділена мереживом плавних річок, на яких можна навіть плавати на байдарках.

За декілька кілометрів від околиць столиці починається Кампіноська Пуща, яку називають природними легенями Варшави. Ця пуща — другий у світі і єдиний в Європі національний парк поблизу метрополії, другий подібний розташований у Нігерії.

Через схід воєводства простягається Курп'євська пуща, в якій і нині проживає етнічна група курпів — «лісових людей». Обов'язково варто спробувати виготовлений ними питний мед, адже вони знамениті бортники. Тут же готують і «фафернухи» — традиційні тістечка і унікальне козине пиво, що пахне ялівцем.

Уряд Мазовецького воєводства очолює воєвода (губернатор), якого призначає прем'єр-міністр Польщі. Воєводі у виконанні його обов'язків допомагає маршалок воєводства, який призначається спікером виконавчої влади воєводства і обирається сеймиком (місцевим парламентом). Нинішній воєвода Мазовії — Константи Радзивілл.

Сеймик Мазовії складається з 51 депутата.

Згідно даних Перепису населення 2021 року, в Мазовецькому воєводстві мешкали 5 514 699 осіб.^[1]

Найчисельніші етноси Мазовецького воєводства (2021)^[1][2]

Етнос	Чисельність	Частка, %
поляки	5 475 754	99,29
українці	15 447	0,28
білоруси	9 271	0,17
англійці	6 689	0,12
німці	5 318	0,10
євреї	5 224	0,09
американці	5 220	0,09
сілезці	4 961	0,09
росіяни	3 967	0,07
в'єтнамці	3 939	0,07

Найчисельніші мови домашнього спілкування в Мазовецькому воєводстві (2021)^[1][3]

Мова	Чисельність	Частка, %
польська	5 496 251	99,67
англійська	135 167	2,45
російська	17 824	0,32
німецька	14 193	0,26
українська	10 691	0,19
французька	9 403	0,17
іспанська	6 652	0,12
італійська	5 826	0,11
в'єтнамська	3 803	0,07
білоруська	1 805	0,03

Місто	Населення	Площа
Варшава	1 697 596	494,96 км²
Радом	227 018	111,71 км²
Плоцьк	127 461	88,06 км²
Седльце	77 056	31,87 км²
Прушкув	55 244	19,15 км²
Остроленка	53 831	29,00 км²
Легіоново	50 570	13,60 км²
Цеханув	45 947	32,84 км²
Отвоцьк	42 976	47,33 км²
Жирардув	41 233	14,35 км²

З 1919 року до вторгнення гітлерівських військ в 1939 року було утворене Варшавське воєводство. Воєводство включало такі повіти: Блонський (адміністративний центр — Гродзиськ-Мазовецький), Варшавський, Венгровський (з 1939 р.), Влоцлавський (1938), Гарволінський (з 1939 року), Гостинінський, Груєцький, Дзялдовський (1938), Кутновський (1939), Ліпнівський (1938), Ломжинський (з 1939 р.), Ловицький (1939), Маковський, Мінський, Млавський, Нешавський повіт (центр — Александрув-Куявський; у 1938 р.), Остроленцький (з 1939 р.), Островський (з 1939 р.), Плоцький, Пшасниський, Пултуський, Радзимінський, Равський, Рипінський (1938), Серпецький, Скерневицький (1939), Соколовський (з 1939 р.), Сохачевський і Цехановський (до 1938 р.). Після війни воєводство було відновлене, також продовжувало існувати після адміністративного розподілу у 1975 році. Після адміністративної реформи 1998 року воєводство припинило своє існування і з 1 січня 1999 року його територія повністю відійшла до Мазовецького воєводства.

• міста з правами повіту (міські повіти):
  • Варшава
  • Остроленка
  • Плоцьк
  • Радом
  • Седльце
• сільські повіти:
  • Бялобжезький повіт => Бялобжегі
  • Цєхановський повіт => Цеханув
  • Гарволінський повіт => Гарволін
  • Гостинінський повіт => Гостинін
  • Гродзиський повіт => Гродзиськ-Мазовецький
  • Груєцький повіт => Груєць
  • Козєніцкий повіт => Козєніце
  • Легіоновський повіт => Легіоново
  • Ліпський повіт => Ліпсько
  • Лосицький повіт => Лосиці
  • Маковський повіт => Макув Мазовецький
  • Мінський повіт => Мінськ Мазовецький
  • Млавський повіт => Млава
  • Новодворський повіт => Новий Двір Мазовецький
  • Остроленцький повіт => Остроленка
  • Островський повіт => Острув Мазовецька
  • Отвоцький повіт => Отвоцьк
  • Пясечинський повіт => Пясечно
  • Плоцький повіт => Плоцьк
  • Плонський повіт => Плонськ
  • Прушковський повіт => Прушкув
  • Пшасниський повіт => Пшасниш
  • Пшисуський повіт => Пшисуха
  • Пултуський повіт => Пултуськ
  • Радомський повіт => Радом
  • Сєдлецький повіт => Седльце
  • Серпецький повіт => Серпць
  • Сохачевський повіт => Сохачев
  • Соколовський повіт => Соколув Підляський
  • Шидловецький повіт => Шидловець
  • Західний Варшавський повіт => Ожарув Мазовецький
  • Венгровський повіт => Венгрув
  • Воломінський повіт => Воломін
  • Вишковський повіт => Вишкув
  • Зволенський повіт => Зволень
  • Журомінський повіт => Журомін
  • Жирардовський повіт => Жирардув

Через воєводство проходять три основні шляхи: Корк–Берлін–Познань–Варшава–Мінськ–Москва–Омськ, Прага–Вроцлав–Варшава–Білосток–Гельсінкі та Псков–Гданськ–Варшава–Краків–Будапешт.

Зараз у цьому районі є різні ділянки автостради, причому автострада A2 з'єднує регіон, а отже, і столицю, з рештою Європи. Автострада проходить прямо через воєводство із заходу на схід, з'єднуючи його з Білоруссю та Німеччиною. Швидка дорога S8 з'єднує Варшаву з Білостоком у сусідній східній провінції.

Залізнична система базується на Мазовецьких залізницях та PKP Intercity.

Головний міжнародний аеропорт регіону — Варшавський аеропорт імені Фредерика Шопена.

Маршалки Мазовецького воєводства:

• Збігнєв Кузьмук (1999—2001)
• Адам Струзік^[4] (2001—дотепер)

Воєводи Мазовецького воєводства:

• Антоній П'єткевіч (01.01.1999—21.10.2001)
• Лєшек Мізєлінський (21.10.2001—10.01.2006)
• Томаш Козінський (10.01.2006—17.01.2007)
• Войцех Домбровський (18.01.2007—01.02.2007)
• Яцек Сасін (15.02.2007—29.11.2007)
• Яцек Козловський (29.11.2007—08.12.2015)
• Здзіслав Сіпєра (08.12.2015—11.11.2019)
• Константій Радзивіл (25.11.2019—15.03.2023)
• Тобіаш Бохенський (18.04.2023—13.12.2023)
• Маріуш Франковський (14.12.2023—дотепер)^[5]

Куявсько-Поморське воєводство	Вармінсько-Мазурське воєводство	Підляське воєводство
Лодзинське воєводство	Свентокшиське воєводство	Люблінське воєводство