Джазовий танець

Джазовий танець — класифікація, яка включає широкий діапазон танцювальних напрямків. До 1950-х джазовий танець належав до танцювального стилю, який походив з афроамериканського корінного танцю. В 1950-х з'явився новий жанр джазового танцю — сучасний джазовий танець або джаз-модерн, коріння якого походило з традиційного карибського танцю. В кожному окремому стилі джазового танцю можна прослідкувати коріння одного з цих різноманітних джерел.

До середини 1950-х джазовий танець належав до танцювальних напрямків, які походили з афроамериканського корінного танцю кінця XIX — середини XX століття. Джазовий танець часто відносили до чечітки, тому що чечітка під джазову музику була одним з основних танців тієї епохи. Розвиваючись, з часом, джазовий танець, породив різноманіття соціальних та концертних танцювальних напрямків. Пізніше, протягом століття джазу, популярні форми джазу включали в себе кекуок, блек-боттом, чарльстон, джіттербаг, бугі-вугі, лінді-хоп. Сьогодні більшість з цих танцювальних напрямків все ще популярні та продовжують практикуватись.

Після 1950-х такі засновники, як Кетрін Данем Katherine Dunham, взявши сутність традиційного Карибського танцю, перетворили його на театральне мистецтво. З ростом панування інших форм розважальної музики джазовий танець еволюціонував на Бродвеї в новий пластичний стиль, який викладається сьогодні та відомий як джаз-модерн, тоді як чечітка визначилась і пішла своїм шляхом розвитку. Великою мірою театральний стиль джазового танцю був популяризований в роботах Боба Фосса, що можна бачити на прикладі таких Бродвейських шоу як «Чикаго», «Кабаре», «Чортові Янкі» та «Піжамна гра». Джаз-модерн продовжує залишатись важливим елементом в музичних театрах, та його часто можна побачити в музичних кліпах та на танцювальних змаганнях.

Танцюристи джазу часто носять шкіряні джазовки, що допомагає їм плавно рухатись, виконуючи оберти, наприклад, пірует. Перед танцем зазвичай роблять вправи, аби розігріти та розтягнути м'язи й не травмуватись. В доповнені загальноукріплюючі вправи часто використовуються для підтримання загальної форми.

«На пальчиках», танцюристка підіймається з колін, підтримуючи баланс тіла на пальцях ніг. Танцюристка-акробатка виконує шпагат у стрибку, що також зустрічається в джазовому танці. 

Модерн-джаз часто випробовує вплив інших танцювальних напрямків таких як акробатичний танець, балет, сучасний танець, ліричний танець,хіп-хоп. В свою чергу більшість танцювальних напрямків випробовують вплив джазу.

Як і в більшості видів танцю техніка є основою усіх рухів в джазовому танці. Навіть танцюристи джазу отримують користь зі знань балетної техніки і тому в навчальну програму джазового танцю зазвичай включають балетні тренування.

В джаз-модерні зустрічаються різноманітні техніки, як наприклад:

Контроль центру тіла

Місцеположення

Соло-джаз виник як окремий стиль у 1920-х роках. Це набір рухів, які можна комбінувати різними способами. Зокрема, соло-чарльстон є підродиною ширшої категорії соло-джазу, яка включає лише рухи, характерні для чарльстону, і танцюється під музику чарльстону.

Рухи соло-джазу (такі, як Suzie Q, Shorty George тощо) часто використовуються в парних свінгових танцях.

Деякі хореографії (такі, як шим-шам та тренкі-ду) є комбінаціями певних рухів соло-джазу в певному порядку.

• Кетрін Данем, засновниця афроамериканського театрального танцю.
• Джек Коул вважається батьком техніки джазового танцю. Він був головним натхненником для Метта Меттокс, Боба Фосса, Джерома Роббінс, Гвен Вердон та більшості інших хореографів.
• Юджин Луіс Фасіуто (або «Луіджі») танцюрист, котрий після травми в автомобільній аварії в 1950-х створив новий стиль джазового танцю, основа якого розігрівальні вправи, котрі він винайшов, аби сховати свої фізичні недоліки.
• Боб Фосс, заслужений джазовий хореограф, створив новий вид джазового танцю, надихнувшись роботами Фреда Естайре й такими стилями як Американський бурлеск та водевіль.
• Гасс Джордано, танцюрист джазу та хореограф. 
• Джероум Роббінс, хореограф кількох мюзіклів-хітів: «Пітер Пен», «Король та Я», «Скрипаль на даху», «Цигані», «Смішна дівчинка», та «Вестсайдська історія».
• Гвен Вердон, відома за свої ролі в «Чортових Янкі», «Чикаго», та «Мила Чаріті».
• Людмила Миколаївна, відома роллю в «Танець зебри та тигра»

1. Eliane Seguin, «Histoire de la danse jazz», 2003, Editions CHIRON, ISBN 2-7027-0782-3, 281 pp
2. Jennifer Dunning, «Alvin Ailey: a life in dance», Da Capo Press, 1998—468 pp
3. A. Peter Bailey, «Revelations: the autobiography of Alvin Ailey», Carol Pub. Group, 1995—183 pp
4. Margot L. Torbert, «Teaching Dance Jazz», Margot Torbert, 2000, ISBN 0976407108, 9780976407102
5. Robert Cohan, «The Dance Workshop», Gaia Books Ltd, 1989, ISBN 0-04-790010-5

• Alphabetical Jazz steps by Chester Whitmore (демонстрація кількох десятків типових рухів, які використовуються в різних свінгових та джазових танцях)
• Alphabetical Jazz Steps by Elena Brazhnyk (Ukraine)