YaChudo

Кекуок

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Урок кекуока. Французька листівка поч. XX ст.

Кекуо́к[1][2], або ке́к-уо́к[3][4], кейкуок[2][5], заст. кеквок[6] (англ. cakewalk, досл. «похід за пирогом»[3][7]) — новоорлеанський, негритянський танець під акомпанемент банджо, гітари чи мандолини[8] з характерними для регтайму ритмічними малюнками: синкопованим ритмом та короткими несподіваними паузами на сильних частках такту.

Ритм кекуока близький до регтайму, має характерні гострі синкопи. Музичний розмір — 2/4, виконується в темпі швидкого маршу[3].[2][7]

Історія

Попередник («ранній зразок»[8]) регтайму[5] і, відповідно, джазу. Поширився в США як побутовий танець завдяки виставам менестрельних театрів[2]. В першій половині ХХ ст. набув популярності в Європі[7]. На естраді набула поширення кафешантанна форма кекуока, близька за характером до канкану[2][3]. Став предком джайву.

На паризьких балах виконувався і як самостійний танець, і як складова частина котильйону та кадрилі[2].

Назва танцю була пов'язана зі звичаєм нагороджувати найкращих танцюристів пирогом[2][3][7], а також з позою танцівників, які пропонують страву.

Кейкуок в негритянській традиці — це танець-пародія на гордовитість, поважність манер білих «вельмож»[8].

До кекуоку, разом з регтаймом та іншими подібними, зверталися музиканти академічної традиції, насамперед групи молодих композиторів сучасної французької музики, що увійшла в історію під назвою «Шістка»[9].

Масова культура

До кекуоку зверталися Дебюссі (кекуок з «Дитячого куточка»[10] («Кек-уок Голлівога»[9]), «Генерал Левін-ексцентрик»), Стравинський (у балеті-пантомімі «Історія солдата»), Скотт Джоплін та Артур Маршалл («Swipesy Cakewalk»).

Кейквок, майже забутий станом на середину 20 століття, отримав нову популярність, коли його станцював Michigan J. Frog, співуча жаба (з піснею Hello My Baby Hello My Honey) в одному з епізодів Merry Melodies компанії Warner Bros[11][неавторитетне джерело]. Цю жабу, у свою чергу, потім спародіювали у фільмі «Космічні яйця», де танцююча потвора з тією самою піснею та танцем набула риси Чужого з однойменного фантастичного фільму[12][неавторитетне джерело].

Примітки

  1. ↑ Бусел, В’ячеслав (2008). Українсько-російський словник (укр та рос) . Київ: ВТФ «Перун». ISBN 978-966-569-259-1.
  2. ↑ а б в г д е ж Музична естрада: довідник: у 4-х т. Т. 1: словник термінів / автор-уклад. В. Откидач. — Х.: Лідер, 2019. — С. 100-101. ISBN 978-617-630-062-5. [Архівовано 2024 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б в г д Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. — Вид. 2-ге, переробл. і доп. — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2009. — 352 с., 77 нотних прикладів та малюнків. ISBN 978-966-10-0445-9 (ке́к-уок, С. 114)
  4. ↑ Кек-уо́к // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  5. ↑ а б 12 імпровізацій на теми джазових стандартів: методично-репертуарний посібник [для студентів вищих музичних навчальних закладів] / Сергій Цимбал, Катерина Цимбал; Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут мистецтв. – К. : Інтерсервис, 2021. – С. 161. ISBN 978-966-999-092-1
  6. ↑ Скалозуб О. Словник чужомовних слів, виразів і приповідок, що вживаються в українській мові. — Видавництво «Рекорд». — Коломия, 1933. — С. 165.
  7. ↑ а б в г Сценічні та побутові форми джаз-танцю / О. А. Плахотнюк // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. — 2013. — № 10(2). — С. 132.
  8. ↑ а б в Мартинова Н. Джазові ідіоми у фортепіанних творах французьких композиторів початку ХХ століття. // Наукові записки.. — Тернопіль, 2012. — Вип. 1. — С. 68-69. — (Мистецтвознавство). Архівовано з джерела 5 червня 2023. Процитовано 2024-03-13.
  9. ↑ а б Полянський Т.В. Регтайм у творчості композиторів академічної традиції // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. — 2017. — Вип. 2. — С. 79. — ISSN 2518-766Х.
  10. ↑ Мистецтво (інтегрований курс): підруч. для 7 класу закладів загальної середньої освіти / Л. М. Масол, О. В. Гайдамака, Г. В. Кузьменко, Н. А. Лємешева. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2020. — (С. 173) 240 с.: іл. ISBN 978-966-983-139-2. «у Клода Дебюссі елементи джазу звучать у дитячій п'єсі „Ляльковий кейк-уок“ із циклу „Дитячий куточок“»
  11. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=9ujyRBW_iHk
  12. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=y-sBROXalU4

Посилання


Це незавершена стаття про танець.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).