Сеструнь
| Сеструнь | |
|---|---|
| хорв. Sestrunj | |
о.Сеструнь | |
Карта | |
| Географія | |
| 44°09′01″ пн. ш. 14°59′58″ сх. д. / 44.150281° пн. ш. 14.999363° сх. д. | |
| Місцерозташування | Адріатичне море |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Площа | 15,03 км² |
| Найвища точка | 185 м |
| Країна | |
| Хорватія | |
| Регіон | Задарська жупанія |
| Адм. одиниця | Преко Задарська жупанія[1] |
| Населення | 45 (2021) |
Сеструнь Сеструнь (Хорватія) | |
![]() | |
Сеструнь (хорв. Sestrunj, італ. Sestrugno) — острів в Адріатичному морі, в центральній частині Хорватії, на північний захід від міста Задар, належить до Задарської жупанії. Площа острова — 15,03 км ², населення — 48 осіб (2001 р.).
Найвища точка острова Сеструнь — 185 м, довжина берегової лінії — 27,9 км. Острів складений вапняковими і доломітовими породами, частково покритий маквісами і невисокими лісами. Сеструнь розташований в протоці між більшими островами Дугі-Оток (на заході) і Углян (на сході). Як і ці два острови, Сеструнь має витягнуту з північного заходу на південний схід форму. На північному заході від Сеструня розташований острів Молат, на південному сході — Іж.
Населення
Населення острова за даними перепису населення 2001 року становило 48 осіб, всі вони живуть в однойменному з островом селищі, що знаходиться у внутрішній частині острова. На узбережжі розташована пристань, пов'язана з Задаром регулярними поромними рейсами. На острові знайдено залишки іллірійського укріплення.
Згідно з переписом 2021 року, на острові Сеструнь мешкало лише 45 осіб. Це один із найменш заселених островів Задарського архіпелагу. Населення зосереджене в однойменному селищі в глибині острова, а основним джерелом існування залишаються традиційне сільське господарство та рибальство.[2]
Галерея
Примітки
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Popis stanovništva, kućanstava i stanova 2021. godine — Rezultati po naseljima: (Državni zavod za statistiku)
Література
- Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
- Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0
- Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
