YaChudo

Дугий Оток

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Дугий Оток
хорв. Dugi Otok
Західний берег острова
Карта
Географія
44°05′ пн. ш. 15°01′ сх. д. / 44.083° пн. ш. 15.017° сх. д.
МісцерозташуванняАдріатичне море
АкваторіяАдріатичне море Редагувати інформацію у Вікіданих
Група островівDalmatian Archipelagod Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа114.44  км² 
Найвища точкаГора Вела Варта, 337 м
Країна
Хорватія Хорватія
РегіонЗадарська жупанія
Адм. одиницяЗадар Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення1772 (2001)
Дугий Оток. Карта розташування: Хорватія
Дугий Оток
Дугий Оток
Дугий Оток (Хорватія)
Мапа
CMNS: Дугий Оток у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Дугий Оток (хорв. Dugi Otok, італ. Isola Lunga, досл. «Довгий острів») — острів у Хорватії, в центральній частині Далмації.

Географія

Селище Салі

Площа острова — 114,44 км ², довжина — 45 км, ширина близько 5 км. Довжина берегової лінії — 170,7 км. Найвища точка острова — гора Вела Варта (337 м)[1].

Дугий Оток — найбільший і найвіддаленіший від берега острів центральній Далмації. Він лежить навпроти Задара, відділений від материкового узбережжя островами Углян та Пашман. Острів витягнутий вузькою смугою з північного заходу на південний схід, як і більшість островів центральної Далмації. Форма острова дала йому ім'я — по-хорватськи «Дугий Оток» означає «довгий острів».

Населення острова 1772 людини (2001 рік), яке проживає в 12 прибережних селищах. Найбільші з них — Велі Рат (Veli Rat) і Божава (Božava) на півночі острова, Брбінь (Brbinj) у центральній частині, Заглав (Zaglav) і Салі (Sali) — в південній. Найбільший населений пункт — Салі.

Від сусідніх островів Дугий Оток відділений морськими протоками: на схід лежать острови Рава, Углян та Пашман; на південний схід острів Корнат, найбільший з архіпелагу Корнати, оголошеного національним парком. Від Дугий Отока Корнат відокремлений вузькою протокою. У південній частині Дугий Отока навколо бухти Телашчіца розташований однойменний природний парк.

Острів пов'язаний з Задаром поромними лініями. Пороми пристають до острова в селищах Салі, Заглав і Брбінь. Основне заняття місцевого населення — туристичний сервіс, рибний промисел, виноградарство, вирощування олив.

Історія

Бухта Телащиця
Озеро Мир

Острів був заселений з найглибших часів, що доводять археологічні пам'ятники часів палеоліту, а також могильні кургани та залишки поселень іллірійців. В III столітті до н. е. Дугі Оток разом з усією Іллірією перейшов під контроль Риму.

В X ст. острів згаданий в візантійських джерелах під назвою Пізух. Проте вже в XI ст. острів змінює свою назву на Тілагус. Поступово це ім'я перейшло на велику південну бухту острова і дійшло до наших днів як Телашчіца.

В Середні віки острів, як і вся Далмація належав Венеції. Після падіння венеційської республіки в 1797 р. острів став належати Австрії. Після першої світової війни він увійшов до складу Югославії. Після розпаду останньої в 1990 р. острів став частиною незалежної Хорватії.

Населення

Згідно з даними перепису населення 2021 року, на острові Дугий Оток проживає 2642 особи. Найбільшим населеним пунктом та адміністративним центром є селище Сали. Населення розподілене між 12 невеликими прибережними та гірськими поселеннями. Острів потерпає від відтоку молоді через віддаленість від материкового Задара. Основними сферами діяльності місцевих жителів залишаються рибальство, переробка риби, вирощування оливок і сезонний екологічний туризм, зокрема обслуговування відвідувачів природного парку Телашчиця[2]. Показники народжуваності тут залишаються низькими протягом багатьох років поспіль.[3]

Пам'ятки

  • Природний парк Телашчиця. Парк займає південну частину острова, що примикає до великої бухти Телашчіца, а також 13 довколишніх маленьких острівців. Загальна площа парку разом з морською територією — 70,5 км². Бухта Телашчіца — одна з найбільших і найкрасивіших бухт на хорватських островах. Особливою визначною пам'яткою парку є прямовисні скелі на морському березі, в яких гніздиться безліч птахів. Солоне озеро Світ, також розташоване на території парку, відоме своїм цілющим мулом.
  • Печера Страшна Піч (Strašna peć). Відкрита в 1898 р. Найбільша карстова печера острова.
  • Собор Вознесіння Діви Марії в Салі. Початковий храм був побудований в IX століття е. В 1465 р. на його місці збудовано новий.
  • Церква св. Пелегрінав Саварен. Ймовірно найстаріша споруда на острові. Хоча дата споруди є предметом диспуту, більшість вчених вважають, що вона побудована до IX століття.
  • Маяк Велі Рат. Найбільший маяк на Адріатиці (42 метри) з більш ніж 150-річною історією.

Примітки

  1. ↑ Центральне бюро статистики Хорватії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2012. Процитовано 10 липня 2011.
  2. ↑ Official website of the Telashchytsia Nature Park
  3. ↑ Popis stanovništva, kućanstava i stanova 2021. godine — Rezultati po naseljima: (Državni zavod za statistiku)

Література

  • Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
  • Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0
  • Географія Європи: Підручник / За ред. І. П. Савчука. — К. : Освіта, 2021. — 512 с. — ISBN 978-617-656-123-0
  • Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)
  • Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / За ред. П. Г. Шищенка. — К. : ВЦ «Академія», 2010. — Т. 2. Європа. — 280 с. — ISBN 978-966-580-325-7

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).