Доломіт

Доломіт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура	Dol[2]
Хімічна формула	CaMg(CO₃)₂[3]
Клас мінералу	Карбонати
Nickel-Strunz 8	Vb/A.03a[4]
Nickel-Strunz 10	5.AB.10[5]
Dana 8	14.2.1.1
Генезис	гідротермальний, осадовий
Ідентифікація
Колір	сірувато-білий
Форма кристалів	ромбоедрична, призматична, таблитчаста
Сингонія	тригональна сингонія[6]
Вид симетрії	тригональна-ромбоедричнаd
Просторова група	кристалографічна група 148[7]
Спайність	досконала по {1011}
Злам	напівраковистий
Твердість	3,5—4,0
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий, напівпрозорий
Колір риси	білий
Густина	2,9—3,2
Оптичні властивості кристалів
Подвійне променезаломлення	δ = 0,179-0,181
Інші характеристики
Названо на честь	Деода Грате де Долом'є[8]
Особливі характеристики	у катодних променях випромінює помаранчево-червоним, деякі відміни флюоресцують в УФ
Доломіт у Вікісховищі

Доломі́т — породотвірний мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію.

Швидше за все, мінеральний доломіт вперше описав Карл Лінней у 1768 році. 1791 року його описав французький натураліст і геолог Деода Грате де Долом'є (1750–1801): спочатку в будівлях старого міста Риму, а пізніше за зразками, зібраними в горах, відомих під назвою Доломітові Альпи Північна Італія. Ніколас-Теодор де Соссюр вперше назвав мінерал доломітом у березні 1792 року.

У минулому доломіт також називали гірким шпатом, але він не має гіркого смаку.

Відкриття доломіту є особливо цікавим випадком у науці: історіографія приписує це швейцарському мінералогу Горацію-Бенедикту де Соссюру^[9]. Він зробив хімічний аналіз у 1792 р. зі своїм сином Ніколасом-Теодором^[10]. Однак вже в 1791 р. інший французький мінералог Деода Грате де Долом'є виявив інший тип вапняку в Тірольських Альпах. Ніколас-Теодор де Соссюр, нащадок відомої родини швейцарських геологів, а тому дуже добре інтегрований у наукові кола того часу, назвав цю нову скелю на свою пам'ять. Але родовище доломіту в Долом'є насправді відкрив 12 роками раніше тосканський мінералог-металург Джованні Ардуіно (1713—1795). Хоча Долом'є і де Соссюр аналізували доломіт як багатий алюмінієм, Ардуїно зі свого боку визначив його як магнієвий вапняк. Крім того, він відразу ж формалізував фундаментальну гіпотезу, яка і сьогодні пояснює утворення цієї породи: заміщення кальцію магнієм у звичайному вапняку: «доломітові відкладення повинні бути результатом хімічної реакції на дні океану».

Хімічна формула: CaMg(CO₃)₂, або MgCO₃ • CaCO₃. Містить 30,4 % CaO; 21,8 % MgO і 47,8 % CO₂. Домішки: Fe²⁺, Mn²⁺, Co²⁺, Pb, Zn.

Твердість 3,5–4,0; густина 2,9–3,2 г/см³. Сингонія тригональна. Колір сірувато-білий. Блиск скляний.

Мінерал використовують для виробництва скла та вогнетривів.

Розрізняють:

• доломіт залізистий (анкерит);
• доломіт кальціїстий (містить більше кальцію, ніж звичайно; нормальне співвідношення — Ca:Mg = 1);
• доломіт кобальтистий (рожевий доломіт із родовища Пржибрам (Чехія) з вмістом СоО до 3,17 %);
• доломіт магніїстий (містить магнію щодо кальцію більше, ніж у нормальному доломіті [Mg:Ca = (або більше) 1:1]);
• доломіт марганцевистий (кутнагорит);
• доломіт свинцевистий (доломіт із родовища Крейч (Каринтія, Австрія), містить свинець);
• доломіт цинковисто-свинцевистий (містить 5-10 % ZnCO₃).

Округлі конкреції доломіту у вугілля — вугільні кулі.

• Вогнетривкі матеріали.
• Флюси у металургії.
• Сировина в хімічній промисловості, скляному виробництві.
• Засіб боротьби з комахами. Тонко мелений доломіт утворює абразивні матеріали і абразивна обробка викликає руйнування хітинових покривів у комах. Найсильніший вплив відбувається у місцях зчленувань.
• Плити та вироби з доломіту для обробки приміщень, облицювання як зовні, так і всередині.
• Доломітове борошно використовується для розкислення (вапнування) ґрунт. Доломітове борошно не тільки знижує кислотність ґрунту, але й насичує його кальцієм та магнієм (удобрює).
• Використовувався (разом з бором, свинцем та глиною) при засипанні активної зони четвертого енергоблоку при ліквідації Аварії на Чорнобильській АЕС^[11].
• Окварцований доломіт використовували давні люди для створення кам'яних знарядь. На стоянці Богатирі/Синя балка в черепі кавказького носорога еласмотерія, який жив 1,5-1,2 млн років тому, знайшли застряглу пікоподібну зброю з окварцованого доломіту.

• Доломітизація
• Дедоломітизація
• Доломіт (гірська порода)
• Доломітові Альпи
• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Доломіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Доломіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — ISBN 966-02-2139-8.
• Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.

• Доломіт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Доломіт в базі webmineral.com [Архівовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.] англ.
• Доломіт в базі catalogmineralov.ru [Архівовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.] рос.
• http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/dolomite.pdf [Архівовано 9 квітня 2008 у Wayback Machine.]