YaChudo

Іж (острів)

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Іж
хорв. Iž
Вид на Іж з острова Углян

Карта
Файл:Croatia — Ugljan.PNG
Географія
44°02′ пн. ш. 15°07′ сх. д. / 44.033° пн. ш. 15.117° сх. д.
МісцерозташуванняАдріатичне море
АкваторіяАдріатичне море Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа17.59  км² 
Найвища точка168 м
Країна
Хорватія Хорватія
РегіонЗадарська жупанія
Адм. одиницяЗадарська жупанія
Задар
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення557 (2001)
Іж. Карта розташування: Хорватія
Іж
Іж
Іж (Хорватія)
Мапа

CMNS: Іж у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Іж (хорв. Iž, італ. Eso) — острів в Адріатичному морі, в центральній частині Хорватії, на північний захід від міста Задар.

Узбережжя острова

Площа острова — 17,59 км², населення — 557 чоловік (2001 р.). Найвища точка острова Іж — 168 м, довжина берегової лінії — 35,1 км.

Іж розташований в протоці між більшими островами Дугі-Оток (на заході) і Углян (на сході). Як і ці два острови, Іж має витягнуту з північного заходу на південний схід форму. Крім Іжа між Угляном і Дугі-Отоком розташований цілий ряд дрібніших островів, єдиний населений з них — Рава, найбільші з незаселених — Кнежак, Рутняк і Фулія.

Острів складений вапняковими і доломітовими породами.

Іж зв'язаний регулярними поромними рейсами з Задаром.

Населення

Населення острова за даними перепису населення 2001 року становило 557 чоловік, проживало в кількох селищах, найбільші з яких Велі-Іж, Малі-Іж і Маковац. Острів був заселений з доісторичних часів, перші письмові свідчення про перших хорватських поселенців на Іжі датуються 1266 роком. Населення зайняте сільським господарством, рибальством і туристичним сервісом.

Згідно з даними перепису населення 2021 року, чисельність жителів острова Іж становила 515 осіб. Основне населення зосереджене у двох поселеннях — Великий Іж та Малий Іж. Демографічний профіль характерний для багатьох віддалених островів Хорватії зі значною часткою літніх людей. Місцеве населення продовжує зберігати традиційні промисли, зокрема гончарство, оливкарство та рибальство, поєднуючи їх із сезонним туризмом.[1]

Примітки

Література

  • Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
  • Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0
  • Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).