YaChudo

Радвілішкіс

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.


Радвілішкіс
лит. Radviliškis
лит. Radviliškis Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор
Герб
Прапор
Герб
Координати 55°48′00″ пн. ш. 23°33′00″ сх. д. / 55.80000° пн. ш. 23.55000° сх. д.
Країна
Регіон[[Шяуляйський повіт]]
Перша згадка1529 Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа17,32 км²
Висота центру117 м і 124 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення18 816 осіб (2010)  
Густота населення1 108  осіб/км²
Міста-побратимиШпаєр, Гнєзно, Бауска, Валка, Гродзиськ-Мазовецький, Хашурі Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясUTC+2
Поштовий індексLT-82001
GeoNames595449
OSM ↑1307306 ·R (Радвилішкіський район, Shavelsky Uyezd)
Офіційний сайтradviliskis.lt Редагувати інформацію у Вікіданих
Радвілішкіс лит. Radviliškis. Карта розташування: Литва
Радвілішкіс лит. Radviliškis
Радвілішкіс
лит. Radviliškis
Радвілішкіс
лит. Radviliškis (Литва)
Мапа
CMNS: [[commons:Category:Radviliškis|Радвілішкіс
лит. Radviliškis]]
у Вікісховищі
 Редагувати інформацію у Вікіданих

Радвілішкіс[1][2] (лит. Radviliškis) — місто в центральній частині Литви, адміністративний центр Радвілішкіського району Шяуляйського повіту. Має славу залізничного міста, оскільки виросло на лінії Лібаво-Роменської залізниці. Належить до етнографічного регіону Аукштота.

Історія

Радвілішкіс був заснований наприкінці 15 століття. Вперше згадується в книзі державного господарства М. Довнар-Запольського з переліком платників податків міст 1567.

1687 Ян Собеський, король Литовський і Польський, надав йому право ярмаркувати.

Радвілішкіс багато разів спустошували військові сили, чума та голод у 17-19 століттях. Після чуми у 1708—1710 роках у Радвілішкісі не залишилося жодного громадянина.

Радвілішкіс, залізнична станція

Зростання міста почалося, коли в 1870 році збудована залізнична лінія Лієпая — Ромни, яка перетинає місто. Ділянка Радвілішкіс — Даугавпілс збудована 1873. Залізничники становили більшість жителів міста.

1998 в центрі Радвілішкіса відкрито скульптуру богині Перемоги Ніки. Її створив скульптор П. Мазурас.

Назва та герб

Імовірно назва походить від імені знатного роду литовського походження Радзивіллів (Радвіл). Ця родина правила Радвілішкісом більше 200 років у складі Речі Посполитої, з 1546 по 1764 рік.

На гербі Радвілішкаса зображений здиблений кінь, який випромінює світло. Авторка художниця Лайма Рамонене.

Пам'ятки

Радвілішкіс був відомий своєю залізницею та чорними від паровозного диму горобцями.

Два символи міста — залізниця та чорні ластівки.

Кам'яний вітряк у Радвілішкісі було споруджено на згадку про жорстокі та переможні битви 1919 року проти німецько-російських збройних сил (бермонтівців).

Сучасною пам'яткою архітектури є дерев'яна дзвіниця костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії Радвілішської парафії. Встановлена 1878 р. Дзвіниця горіла двічі. Вона була реконструйована у 1984.

Персоналії

Зовнішні зв'язки

Радвілішкіс має 12 міст-побратимів:

Галерея

Примітки

  1. ↑ Литовська Радянська Соціалістична Республіка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).