YaChudo

Пушкінопад

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Напис «Знеси мене» на бюсті Пушкіна, Білгород-Дністровський, 2023

Пушкінопа́д — серія демонтажу пам'ятників, пам'ятних дошок та інших об'єктів вшанування, а також, ширше, — перейменування об'єктів, названих на честь російського письменника Олександра Пушкіна, що почалася під час російського вторгнення до України 2022 року, частина дерусифікації в Україні.

Історія

До 2022 року Олександр Пушкін був третьою за поширеністю історичною постаттю у топоніміці та міському просторі України[1]. У 2021 році тисячі топонімічних об'єктів в Україні носили його ім'я[2]. Лише в Полтавській області станом на 24 лютого 2022 року нараховувалося 120 таких об'єктів[2]. Український дослідник Володимир Єрмоленко зазначав, що російська література була «засобом імперського проєкту та націоналістичного світогляду» Росії, наводячи як приклади творчість Пушкіна, Лермонтова та Гоголя[3]. Зокрема, у поемі «Полтава» Пушкін описав виступ гетьмана Івана Мазепи проти царя Петра І під час вторгнення Карла XII як зраду та аморальний вчинок, протиставивши Мазепу «великому» Петру[3].

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року постать Пушкіна в українському публічному просторі стала сприйматися аналогічно до радянських пам'ятників Леніну в часи так званого «ленінопаду»[4]. Це явище отримало назву «пушкінопад» (від «Пушкін» + суфікс «-пад» — «падати»). Першим широко відомим випадком став демонтаж пам'ятника Пушкіну в Мукачеві 7 квітня 2022 року[5]. 9 квітня пам'ятники були демонтовані в Ужгороді[6] та Тернополі[7][8]. Міський голова Тернополя Сергій Надал зазначив:

«Злочини росіян проти українського народу: вбивства, катування людей, ґвалтування жінок і дітей, руйнування українських міст перекреслили всю культуру російського народу. Цим злочинам немає пояснення. Вони не залишають нам вибору. Все російське потрібно демонтувати. В тому числі пам'ятник російському письменнику»[9].

Під час російської окупації Херсона у 2022 році образ Пушкіна використовувався як символ російської пропаганди: в місті з’являлися білборди із зображенням поета та написами «Росія тут назавжди»[1]. Після звільнення Херсона українськими військами 11 листопада 2022 року ці символи були демонтовані[1][10].

У 2022 році твори російських та радянських авторів, зокрема Пушкіна, були вилучені з програми з іноземної літератури в українських школах[11].

У березні 2023 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», який забороняв використання топонімів, пов'язаних із Росією[12]. 21 квітня 2023 року його підписав президент Володимир Зеленський[13]. Міністерство культури та інформаційної політики тоді зазначило:

«Олександр Пушкін — це „вєлікій могучій рускій язик“, це схвалення загарбницької політики російських царів, це виправдання війн та геноцидів російської влади. Росіяни не знають літератури, яка була до Пушкіна. Але чи є йому місце на вулицях українських міст?»[2].

На початку червня 2024 року ГО «Декомунізація. Україна» повідомила, що в Україні залишалося менше 300 топонімів на честь Пушкіна[14]. Найбільше їх було в Запорізькій області (57) та Вінницькій області (38)[14]. У квітні 2025 року ця ж організація зафіксувала, що найбільша кількість збережених пам'ятників і меморіальних дощок Пушкіну залишалася в Одеській області (6 у самій Одесі)[2]. На окупованій Росією частині Донецької області залишалося 5 пам'ятників (4 у Донецьку та 1 у Маріуполі)[2]. У Києві на квітень 2025 року залишалося три меморіальні дошки, зокрема одна — прихована від публіки на станції метро «Університет»[2].

Хронологія

Пам'ятник Пушкінові до демонтажу
Пам'ятник Пушкінові після демонтажу
Пам'ятник Пушкінові у Харкові, який підірвали 1904 року, до та після демонтажу

До 2022 року

Одним із найперших відомих випадків опору символічній присутності Олександра Пушкіна в Україні став підрив пам’ятника поетові в Харкові. Бюст Пушкіна, відкритий у Театральному сквері 26 травня 1904 року до дня народження поета, вже за кілька місяців зазнав замаху[15]. У ніч на 1 листопада 1904 року біля монумента пролунав вибух, що вибив понад сотню вікон у прилеглих будівлях і пошкодив постамент, однак сама скульптура вціліла[16][17]. Жандармерія встановила, що підрив здійснила група активістів Української народної партії, пов’язана з Миколою Міхновським[17]. Акція пояснювалася протестом проти відсутності в місті пам’ятника Тарасові Шевченку (який на той момент вже був демонтований) та як відповідь на офіційні імперські святкування[18][16]. Акція також пояснювали антиукраїнськими висловлюваннями та творами самого поета, власне через спотворене зображення Івана Мазепи[19].

За майже чотири роки до акції «Пушкінопаду», 2 липня 2018 року в місті Золочеві, що на Львівщині, погруддя Пушкіну впало через природні причини — старіння і несприятливу погоду[20].

2022

Порожній постамент від пам'ятника Пушкіну в Тернополі

Першою подією, яка набула широкого розголосу, став 7 квітня 2022 року демонтаж пам'ятнику Пушкіну у місті Мукачево. В Ужгороді та Тернополі пам'ятники російському поету демонтували 9 квітня[5][7][8][6]. 22 березня 2022 року мешканець Тернополя облив червоною фарбою пам'ятник Пушкіну та написав на ньому «stop war». Своєю акцією він привернув увагу до необхідності демонтувати монумент. У Тернополі пам'ятник поету був встановлений у 1961 році. Перші ініціативи щодо його знесення з'явились у 2014 році, після вторгнення Росії в Україну[21].

11 квітня у селі Заболотівці Львівської області демонтували погруддя Пушкіну[22].

19 квітня в Кропивницькому запропонували прибрати пам'ятник Пушкіну, що наразі стоїть біля педагогічного університету[23]. Демонтували 8 липня 2022 року[24].

26 квітня в селі Міжлісне на Берегівщині Закарпатської області повалили пам'ятник Олександру Пушкіну[25], і почались наради щодо перейменування села.

28 квітня в Конотопі було демонтовано пам'ятник Пушкіну, під час чого пам'ятнику відірвало голову[26].

30 квітня в Чернігові демонтували пам'ятник Пушкіну[27].

Постамент від погруддя Пушкіну в Києві після демонтажу.

5 травня у Вінниці демонтували меморіальну дошку Пушкіну[28].

8 травня бюст демонтовано у Делятині Івано-Франківської області[29].

13 травня з вхідних воріт дендрологічного парку «Олександрія» у місті Біла Церква демонтовано погруддя Пушкіну.

21 травня у Миколаєві демонтували пам'ятник Пушкіну[30].

1 червня в Нікополі було пошкоджено пам'ятник Олександру Пушкіну[31].

Робоча група Міністерства освіти та науки України під час засідання 16 червня ухвалила Рішення про вилучення зі шкільних підручників більше 40 творів радянських та російських авторів, включаючи Олександра Пушкіна[32].

26 липня було демонтовано пам'ятник Пушкіну у Запоріжжі[33].

1 вересня у Києві було демонтовано погруддя Пушкіну на території гімназії № 153[34].

11 жовтня у Києві невідомими було демонтовано друге погруддя Пушкіна перед Національним транспортним університетом[35]. Демонтаж присвятили лейтенанту Збройних сил України Денису Антіпову на псевдо «Бук»— відомому громадському активісту, викладачу корейської мови в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, який загинув у травні 2022 року в бою з російськими окупантами[35][36].

9 листопада демонтовано пам'ятник Пушкіну у Харкові[37].

11 листопада демонтували пам'ятник Олександру Пушкіну у Житомирі[38].

11 листопада демонтовано та зник пам'ятник Пушкіну у місті Жмеринка[39].

Порожній постамент бюста Пушкіну в Дніпрі.

17 листопада демонтовано скульптуру Пушкіну у місті Чернівці[40].

20 листопада невідомими було повалено погруддя Пушкіну у місті Нікополь[41].

21 листопада демонтовано пам'ятник Пушкіну у місті Кременчук[42].

29 листопада демонтовано меморіальну дошку Пушкіну у місті Миколаєві[43].

29 листопада демонтовано памятник Пушкіну у місті Ананьєві Одеської області[44].

9 грудня демонтовано пам'ятник Пушкіну у місті Тульчин[45].

16 грудня демонтовано погруддя Пушкіна в Дніпрі[46].

23 грудня демонтовано другу скульптуру Пушкіну у місті Чернівці[47].

24 грудня демонтовано у місті Кролевець Сумської області[48].

27 грудня демонтовано бюст Пушкіну з фасаду Чернівецького драматичного театру імені Ольги Кобилянської[49].

29 грудня демонтовано погруддя Пушкіну у місті Полонне Хмельницької області[50].

29 грудня демонтовано другу меморіальну дошку Пушкіну у місті Миколаєві[51].

30 грудня у місті Кропивницькому з фасаду бібліотеки імені Євгена Маланюка прибрали барельєф Пушкіну[52].

30 грудня демонтовано пам'ятник Пушкіну у місті Краматорську на Донеччині[53].

2023

16 січня демонтовано погруддя Пушкіну поблизу школи № 76 у місті Запоріжжі[54].

18 лютого демонтовано пам'ятник у селі Біленченківка Полтавської області[55].

7 квітня бронзову скульптуру Пушкіна при вході до одного з полтавських готелів замінили на скульптуру Григорія Сковороди. Скульптура була встановлена у 2019 році[56].

У травні було демонтовано пам'ятник у селі Ольгопіль Вінницької області[57].

6 травня демонтовано пам'ятник Пушкіну у місті Жовті Води Дніпропетровської області[58].

8 червня в Глухові на Сумщині було демонтовано пам'ятник Пушкіну[59].

27 липня демонтували пам'ятник Пушкіну у місті Полтаві[60].

18 серпня демонтували пам'ятник Пушкіну у місті Лубни на Полтавщині[61].

4 вересня зафарбовано мурал з Пушкіним у Харкові[62]. Його було замінено на новий[63].

14 вересня у Києві демонтували меморіальну дошку Пушкіну на вулиці Михайла Грушевського[64].

15 листопада у Києві був демонтований найбільший пам'ятник Пушкіну у парку Івана Багряного[65][66].

2024

12 січня у місті Харкові барельєф Пушкіна демонтували зі станції метро «Пушкінської»[67].

15 серпня у Білгород-Дністровському на Одещині було демонтоване погруддя Пушкіна в одному зі скверів міста[68].

15 листопада у Кривому Розі на Дніпропетровщині були демонтовані пам'ятники Пушкіну та Лєрмонтову[69][70].

2025

28 лютого у Коростишеві демонтовано погруддя Пушкіну[71][72].

18 травня у Одесі демонтовано меморіальну дошку Олександру Пушкіну, що була встановлена на вулиці Дерибасівській у 2015 році[73][74]

30 червня у Берестині демонтовано погруддя Пушкіну[75].

25 липня у Одесі демонтовано пам'ятну дошку Льву Пушкіну, брату Олександра Пушкіна[76].

1 серпня у Болграді демонтовано погруддя Пушкіну у міському парку[77].

11 серпня у Одесі замальовано арт-об'єкт «Тінь Пушкіна»[78].

2026

10 лютого в м. Києві демонтовано погруддя на фасаді будинку вулиці Костянтинівській.

2 липня в м. Кам'янка Черкаської області демонтовано пам'ятник Пушкіну.

5 жовтня в м. Черкаси демонтовано пам'ятник Пушкіну на території санаторію «Сосновий Бір»[79].

Пушкінопад. Карта розташування: Україна
Мукачево
Мукачево
Ужгород
Ужгород
Тернопіль
Тернопіль
Заболотівці
Заболотівці
Міжлісне (Пушкіно)
Міжлісне (Пушкіно)
Конотоп
Конотоп
Чернігів
Чернігів
Вінниця
Вінниця
Делятин
Делятин
Біла Церква
Біла Церква
Миколаїв
Миколаїв
Кропивницький
Кропивницький
Дніпро
Дніпро
Запоріжжя
Запоріжжя
Київ
Київ
Харків
Харків
Житомир
Житомир
Жмеринка
Жмеринка
Чернівці
Чернівці
Нікополь
Нікополь
Кременчук
Кременчук
Ананьїв
Ананьїв
Тульчин
Тульчин
Кролевець
Кролевець
Полонне
Полонне
Полтава
Полтава
Краматорськ
Краматорськ
Біленченківка
Біленченківка
Ольгопіль
Ольгопіль
Жовті Води
Жовті Води
Глухів
Глухів
Лубни
Лубни
Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський
Кривий Ріг
Кривий Ріг
Одеса
Одеса
Коростишів
Коростишів
Берестин
Берестин
Болград
Болград
class=notpageimage|
Мапа демонтажів:
 — 1 об'єкт,  — 2 об'єкти,  — 3 об'єкти,  — 4 об'єкти

Пам'ятники Пушкіну які підлягають демонтажу

Погруддя Пушкіну на станції метро «Університет», місто Київ

Тимчасово окуповані території:

В інших країнах

30 травня 2023 року було демонтовано пам'ятник Пушкіну в парку Кронвалда у Ризі, Латвія. Пам'ятник було встановлено 2009 року з порушеннями. Член Ради Центру громадської пам'яті Дідзіс Шенбергс з цього приводу заявив, що демонтаж свідчень тоталітарного режиму та ознак русифікації слід прискорити[80].

30 листопада 2024 у Ризі було демонтовано пам'ятник коханці Пушкіна Анні Керн[81].

Тези та антитези

Тези

Декомунізація та дерусифікація

Пам'ятники Пушкіну вважаються символами російської імперської та радянської ідеології — їх демонтаж є складовою державної політики дерусифікації, що набула особливої активності після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року[82][83][2]. Законодавство (Закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», ухвалений 21 березня 2023 року) створює правові підстави для вилучення таких монументів з реєстру пам'яток і їх подальшого демонтажу[84][85][82]. Міністерство культури ініціювало вилучення пам'ятників Пушкіну з Державного реєстру для прискорення демонтажу[86][87][88][82].

Символічна боротьба з агресором

Демонтаж є символічним актом: він означає «паузу» російської культурі у час, коли РФ веде війну проти України[89]. Як зазначає історик Андрій Павлишин, «ставити культуру ворога на паузу — це природно, коли твоїм ворогом є знавіснілий народ»[89]. Пушкін у сучасному контексті асоціюється з «русскім міром», загарбницькою політикою Росії, геноцидами тощо[2][90][91][92].

Переосмислення історичної спадщини

Пушкін часто підтримував імперську політику, російську армію та царів, позиціював Україну як «Малоросію», заперечуючи право на державність, спотворено зображав Івана Мазепу тощо[19][2]. Його вислови в праці рос. «Очерки истории Украины», досл. «Нариси історії України» вказують на імперське ставлення до української державності, що не відповідає сучасним цінностям України — це одна з причин, чому його персона не може вважатися нейтральною культурною фігурою[2]. Поема «Полтава» зображує Мазепу як зрадника, а Петра I — як героя й імперського захисника[93]. Літературні критики характеризують твір як «відверто імперіалістичний»[93]. У своїй творчості Пушкін відображав імперські наративи не лише щодо України, а й щодо інших поневолених народів[3]. Зокрема, у поемі «До наклепників Росії» (1831) він висміював прагнення поляків до незалежності й захищав російський імперіалізм, а в «Кавказькому бранці» романтизував підкорення кавказьких народів, зображаючи їх як «диких»[94][2].

Звільнення публічного простору для українських героїв

Можливість замінити імперські символи (наприклад, пам'ятники Пушкіну) на монументи діячам української культури та історії, які довгі роки ігнорувалися, що прияє відновленню національної пам'яті[95]. Окрім цього пам'ятники Пушкіну, як й інші пам'ятники російським діячам, використовувалися для маркування російської землі та утвердження російської культури замість місцевої[2][90].

Національна консолідація

Демонтаж імперських символів сприяє об'єднанню у формуванні спільної української ідентичності — рухаючись від колоніального минулого до своїх символів і героїв, спростування наративів про «один народ»[83]. Образ Пушкіна активно використовується сучасною Росією для пропаганди концепції «російського світу» і «братніх народів», а пам'ятники Пушкіну в Україні слугували маркерами культурного впливу, подібно до радянських пам'ятників Леніну[96][97][1][96][98].

Антитези

Культурна цінність і світова спадщина

Деякі пам'ятники (наприклад, в історичному центрі Одеси під охороною ЮНЕСКО) мають особливу цінність саме як елементи світової культурної спадщини[99][100][85][101]. Демонтаж таких об'єктів може порушити їх цілісність та автентичність, що суперечить міжнародним стандартам збереження спадщини[99][102].

Розмежування культури та політики

Частина фахівців наголошує на важливості відділяти культурну спадщину від політичних контекстів[85]. Пушкін — одна з визначних культурних фігур, і його усунення може виглядати як радикальний акт «відміни культури», що потенційно створює небезпечний прецедент[85][95][103][1][104].

Неефективність і відволікання

В умовах війни та економічних труднощів акцент на демонтажі пам'ятників може виглядати як вторинний порядок денний[105]. Критики стверджують, що важливіше зосередитися на обороні, економіці, реформах — ніж символах[106][85].

Ризик вандалізму та хаосу

Стихійні акції без належного узгодження можуть призвести до пошкодження міської художньої спадщини або навколишніх споруд[107][82]. Крім того, неясним залишається, що робиться з демонтованими пам'ятниками (чи передають до музею, чи знищують) — хаос може наносити шкоду архітектурній структурі міст[108][109][15][82].

Ризик нетолерантності

Надмірна відмова від російської культури може викликати культурний закритість та нетолерантність[85][92]. Хоча в умовах війни це аргумент слабкий, бо більшість українців бачать у таких діях боротьбу за ідентичність, а не прояв агресивної нетерпимості[110][111][112].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д Higgins, Charlotte (5 травня 2023). Pushkin must fall: monuments to Russia’s national poet under threat in Ukraine. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 3 вересня 2025.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н Пустовгар, Олег (17 квітня 2025). Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда. Історична правда.
  3. ↑ а б в Yermolenko, Volodymyr (11 вересня 2025). From Pushkin to Putin: Russian Literature’s Imperial Ideology. Foreign Policy (амер.). Процитовано 3 вересня 2025.
  4. ↑ Кокотюха, Андрій (23 квітня 2022). Як Пушкін в Україні став аналогом Леніна. detector.media (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  5. ↑ а б У Мукачеві демонтували пам'ятник Пушкіну. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2022.
  6. ↑ а б Береза, Антуан. Дерусифікація триває: в Ужгороді демонтували пам’ятник Пушкіну (відео).
  7. ↑ а б У Тернополі демонтували пам’ятник Пушкіну – мер. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 квітня 2022.
  8. ↑ а б У Тернополі демонтували пам'ятник Пушкіну. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2022.
  9. ↑ Туманова, Тоня. В Україні почався "Пушкінопад": у Тернополі демонтували пам’ятник російському поету.
  10. ↑ Ukraine troops enter centre of Kherson as Russians retreat in chaos. the Guardian (англ.). 11 листопада 2022. Процитовано 3 вересня 2025.
  11. ↑ Pushkin, Tolstoy, Lermontov, and other russian authors will not be studied in Ukrainian schools. IMI (амер.). 17 червня 2022. Процитовано 3 вересня 2025.
  12. ↑ В Україні заборонили географічні назви, пов’язані з Росією. LB.ua. 21 березня 2023. Процитовано 3 вересня 2025.
  13. ↑ Зеленський підписав закон про заборону пропаганди російської імперської політики. Українська правда (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  14. ↑ а б В Україні залишилося перейменувати менше 300 вулиць Пушкіна. Історична правда. Архів оригіналу за 19 лютого 2025. Процитовано 3 вересня 2025.
  15. ↑ а б Памятники Пушкину и Гоголю в Харькове — Харьков Манящий. moniacs.kh.ua. Процитовано 3 вересня 2025.
  16. ↑ а б Шевченко, Пушкін, Харків і Міхновський. Історична правда. Архів оригіналу за 12 липня 2025. Процитовано 3 вересня 2025.
  17. ↑ а б Месть за Мазепу. Кто и почему 120 лет назад взорвал в Харькове бронзового Пушкина. New Voice (рос.). Процитовано 3 вересня 2025.
  18. ↑ Памятник А.С. Пушкину в Харькове. Харьков - куда б сходить? (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  19. ↑ а б Підрив пам'ятника Пушкіну в Харкові 100 років тому. novyny.live (укр.). 22 січня 2022. Процитовано 3 вересня 2025.
  20. ↑ На Львівщині через негоду розбилося погруддя Пушкіна. ТСН.ua (укр.). 3 липня 2018. Процитовано 18 травня 2022.
  21. ↑ Бугаєнко, Тетяна. У Тернополі демонтували пам'ятник Алєксандру Пушкіну.
  22. ↑ У селі на Львівщині демонтують пам’ятник Пушкіну. Еспресо.Захід. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 15 листопада 2022.
  23. ↑ У Кропивницькому запропонували прибрати пам’ятник Пушкіну. Гречка - інформаційний портал кіровоградщини (укр.). Процитовано 23 квітня 2022.
  24. ↑ Як у Кропивницькому бюст Пушкіну знімали (ВІДЕО). Гречка - інформаційний портал кіровоградщини (укр.). Процитовано 21 серпня 2022.
  25. ↑ На Закарпатті «впав» вже шостий пам'ятник Пушкіну. Еспресо.Захід. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 28 квітня 2022.
  26. ↑ Під час демонтажу відірвало голову: у Конотопі знесли пам'ятник Пушкіну (фото). ТСН.ua (укр.). 28 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.
  27. ↑ Zaxid.net. У Чернігові бійці тероборони знесли пам’ятник Пушкіну. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 30 квітня 2022.
  28. ↑ У Вінниці зняли меморіальну дошку Пушкіну. naparise.com (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  29. ↑ На Прикарпатті демонтували погруддя Пушкіна та комісара Руднєва. Вікна. 8 травня 2022.
  30. ↑ У Миколаєві зусиллями невідомих зник пам'ятник Пушкіну (фото). УНІАН (укр.). Процитовано 21 травня 2022.
  31. ↑ У Нікополі осквернили пам'ятник Пушкіну. Общественная Организация "Прихист" (рос.). Процитовано 1 червня 2022.
  32. ↑ Геть з класу! Зі шкільної програми вилучать більше 40 творів Пушкіна, Толстого, Булгакова та інших російських і радянських авторів. nv.ua (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
  33. ↑ У Запоріжжі демонтували пам'ятник Пушкіну. www.ukrinform.ua (укр.). 27 липня 2022. Процитовано 3 вересня 2025.
  34. ↑ У київській гімназії 153 імені Пушкіна знесли погруддя Пушкіна | Українські Новини. ukranews.com (укр.). 1 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2025.
  35. ↑ а б У Києві демонтували один із пам'ятників Пушкіну, залишилося ще вісім об'єктів. gordonua.com. Процитовано 12 жовтня 2022.
  36. ↑ 12/05/2023 01:22 (12 травня 2023). У Києві відкрили меморіальну дошку бійцеві 95 одшбр Денису Антіпову, що загинув у боях за Харківщину. novynarnia.com (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  37. ↑ Як демонтували погруддя Пушкіна у Харкові — фото міськради. racurs.ua (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  38. ↑ У Житомирі демонтували пам'ятник Пушкіну. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
  39. ↑ Читомо (9 квітня 2023). За рік в Україні демонтували щонайменше 34 памʼятники Пушкіну (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  40. ↑ Спатарь, Наталія (17 листопада 2022). У Чернівцях демонтували пам'ятник Пушкіну — що відомо. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 17 листопада 2022.
  41. ↑ У Нікополі впав пам’ятник поету. dv-gazeta.info (рос.). Процитовано 21 листопада 2022.
  42. ↑ У Кременчуці знесли пам’ятник Пушкіну. Українська правда. Процитовано 21 листопада 2022.
  43. ↑ У центрі Миколаєва демонтували меморіальну дошку Пушкіну. Українська правда. 29 листопада 2022.
  44. ↑ Якимюк, Ілона (30 листопада 2022). В одному з міст Одещини демонтували пам'ятник Пушкіну. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 9 грудня 2022.
  45. ↑ Ковалишена, Юлія (9 грудня 2022). У Тульчині демонтували пам’ятники Суворова й Пушкіна. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 9 грудня 2022.
  46. ↑ У Дніпрі демонтували пам’ятник Пушкіну. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 20 травня 2025. Процитовано 3 вересня 2025.
  47. ↑ Чернівці позбулися Пушкіна: демонтовано другий пам’ятник. Українська правда (укр.). Процитовано 23 грудня 2022.
  48. ↑ Декомунізація. Україна. - А це фотопідтвердження демонтованого погруддя Пушкіну у місті Кролевець на Сумщині. Потихеньку кількість подібного окупаційного мотлоху зменшується. | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 27 грудня 2022.
  49. ↑ У Чернівцях із фасаду театру демонтували погруддя Пушкіна. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 27 грудня 2022.
  50. ↑ Юхууууууу! Пушкінопад триває.... - Декомунізація. Україна. www.facebook.com (укр.). Процитовано 29 грудня 2022.
  51. ↑ Письменники України | За рік в Україні демонтували щонайменше 34 пам'ятники Пушкіну. www.writers.in.ua (англ.). Процитовано 13 квітня 2023.
  52. ↑ Декомунізація. Україна. - Місто Кропивницький. З фасаду бібліотеки імені Маланюка прибрали барельєф Пушкіну і розмістили на цьому місці знак - читай українське. | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 30 грудня 2022.
  53. ↑ У Краматорську демонтували пам’ятник Пушкіну. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 грудня 2022.
  54. ↑ В Запоріжжі демонтували бюст Пушкіну, що знаходився на території школи. 061.ua - Сайт міста Запоріжжя (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  55. ↑ Чайковська, Анастасія (18 лютого 2023). Пушкін у чорному пакеті їде в музей. Громада на Полтавщині демонтувала пам’ятник російському поетові. Зміст.
  56. ↑ Ізотов, Ігор (7 квітня 2023). У Полтаві презентували скульптуру Сковороди замість Пушкіна. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  57. ↑ Пушкінопад потихеньку триває. Цього разу Пушкін зник у селі Ольгопіль Вінницької області. Facebook. Pozdniakov Vadym. 26 травень 2023. Процитовано 3 листопада 2023.
  58. ↑ Иванчук, Дмитро (7 червня 2023). У Жовтих Водах “привітали” Пушкіна з днем народження та знесли його пам’ятник - Новини Дніпра. Телеканал «ДніпроTV» (укр.). Процитовано 7 червня 2023.
  59. ↑ У Глухові демонтовано пам’ятник О.С.Пушкіну. Обласна інформаційна газета Кур'єр – ТРК Глухів (укр.). 8 червня 2023. Процитовано 3 вересня 2025.
  60. ↑ Ізотов, Ігор (27 липня 2023). У Полтаві демонтували пам'ятники Ватутіну та Пушкіну. Суспільне Полтава. Архів оригіналу за 13 вересня 2024. Процитовано 19 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  61. ↑ У місті Лубни на Полтавщині демонтовано пам'ятник Пушкіну!. Facebook. Декомунізація. Україна. 18 серпня 2023. Процитовано 3 листопада 2023.
  62. ↑ Новини Харкова - Мурал із Пушкіним замалювали в центрі Харкова (фото, відео) | Головні новини Харкова сьогодні. Status Quo (укр.). 27 серпня 2025. Процитовано 3 вересня 2025.
  63. ↑ Новини Харкова - Новий мурал з'явився в Харкові (фото) | Головні новини Харкова сьогодні. Status Quo (укр.). 27 серпня 2025. doi:10.2023/novii-mural-zyavivsya-v-xarkovi-foto. Процитовано 3 вересня 2025.
  64. ↑ Біля Верховної Ради України демонтовано меморіальну дошку Пушкіну!. Facebook. Декомунізація. Україна. 14 вересня 2023. Процитовано 3 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  65. ↑ Свобода, Радіо (15 листопада 2023). У Києві знесли пам’ятник російському поету Пушкіну. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 листопада 2023.
  66. ↑ У Києві демонтували пам’ятник Пушкіну. Історична правда. Процитовано 15 листопада 2023.
  67. ↑ Дежкіна, Маргарита; Токар, Юлія (12 січня 2024). У Харкові демонтували барельєф Пушкіну зі станції метро. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 23 липня 2024. Процитовано 19 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  68. ↑ Одещина: у Білгород-Дністровському знесли погруддя Пушкіну. Новини Одеси - Odesa Online (укр.). 15 серпня 2024. Процитовано 3 вересня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  69. ↑ У Кривому Розі демонтували пам'ятники Пушкіну і Лермонтову. www.ukrinform.ua (укр.). 15 листопада 2024. Процитовано 3 вересня 2025.
  70. ↑ Пам'ятник Лермонтову у Кривому Розі також пішов геть! Далі буде. Роботи з деколонізації ще дуже і дуже багато. Facebook. Деколонізація. Україна. 15 листопада 2024.
  71. ↑ Деколонізація.Україна. Telegram. Процитовано 28 лютого 2025.
  72. ↑ Остапчук, Ірина (3 березня 2025). На Житомирщині знесли скульптури Пушкіну та Висоцькому. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  73. ↑ odessa-life (16 вересня 2015). Пушкину в Одессе установили памятную доску (ФОТО). Одеське життя (рос.). Процитовано 3 вересня 2025.
  74. ↑ Коршак, Наталія (18 травня 2025). "Перший Пушкін впав від вітру": в Одесі знесли меморіальні дошки російським та радянським діячам. Суспільне Одеса.
  75. ↑ На Харківщині демонтували останній пам'ятник Пушкіну. Історична правда. 1 липня 2025.
  76. ↑ Шукова, Ольга (25 липня 2025). В Одесі розбили меморіальну дошку брату Пушкіна. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  77. ↑ Сергєєва, Олександра (1 серпня 2025). У Болграді демонтували пам’ятник Пушкіну в міському парку. Махала (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  78. ↑ Мінус ще один пушкінський об'єкт в Одесі. Деколонізація. Україна. 11 серпня 2025.
  79. ↑ Деколонізація. Україна. Oct 5 at 17:41
  80. ↑ У Ризі демонтували пам'ятник Пушкіну. chytomo.com (укр.). 31 травня 2023. Архів оригіналу за 31 травня 2023. Процитовано 31 травня 2023.
  81. ↑ Рига, Латвія. Вчора тут було демонтовано пам'ятник коханці Пушкіна — Анні Керн.
  82. ↑ а б в г д Що робити з Висоцьким та Гагаріним? У Харкові пропонують демонтувати 9 пам'ятників. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  83. ↑ а б Шевченко, Сашко (28 листопада 2022). В’ятрович про те, чому «пушкінопад» є природною реакцією українців. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  84. ↑ УІНП (20 листопада 2023). Інститут підготував Збірник рекомендацій щодо виконання ЗУ «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». УІНП (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  85. ↑ а б в г д е «Не на часі»: фактчек заяв політиків про дерусифікацію. voxukraine.org (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  86. ↑ Мінкульт ініціював виключення пам’ятників Пушкіну та Щорсу з реєстру пам’яток, щоб розпочати демонтаж. hromadske (укр.). 20 вересня 2023. Процитовано 3 вересня 2025.
  87. ↑ Уряд прийняв ініційоване МКІП рішення, яке дозволяє демонтувати пам’ятники Пушкіну, Щорсу та іншим російським і радянським діячам. Міністерства культури та стратегічних комунікацій (укр.). 10 листопада 2023. Процитовано 3 вересня 2025.
  88. ↑ Балюх, Наталія (11 травня 2023). Мінкульт позбавив охоронного статусу два пам’ятники Пушкіну в Києві. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  89. ↑ а б Лепеха, Ярослав (12 квітня 2022). "Пушкінопад" в українських містах ― коментує історик. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  90. ↑ а б Горлач, Поліна (26 вересня 2022). У Києві запустили флешмоб за демонтаж памʼятників росіянам. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  91. ↑ Чому Україна має позбутися пам'ятників і вулиць Пушкіну. history.rayon.in.ua (укр.). 4 квітня 2022. Процитовано 3 вересня 2025.
  92. ↑ а б В Одесі виникла суперечка між військовим та мером щодо пам'ятника Пушкіну (укр.). Процитовано 3 вересня 2025 — через espreso.tv.
  93. ↑ а б FROM PUSHKIN TO PUTIN: RUSSIAN LITERATURE’S IMPERIAL IDEOLOGY - League of Ukrainian Canadians (амер.). 7 липня 2022. Процитовано 3 вересня 2025.
  94. ↑ Про Пушкіна як однодумця лідерів Третього рейха. New Voice (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  95. ↑ а б Цьомик, Тетяна Федоркова, Ганна (9 листопада 2022). Пам'ятник Пушкіну у Харкові демонтували — офіційно. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  96. ↑ а б Ash, Timothy Garton (23 серпня 2023). Putin, Pushkin, and the decline of the Russian empire. ECFR (брит.). Процитовано 3 вересня 2025.
  97. ↑ Tereshchenko, Denys (21 грудня 2023). Russia's soft power empire pivots to Global South. Euromaidan Press (амер.). Процитовано 3 вересня 2025.
  98. ↑ Війна і пам'ятники: в Україні зносять Пушкіна, а на окупованих територіях повертають Леніна. BBC News Україна (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  99. ↑ а б Волкова, Кароліна (29 вересня 2024). Чи потрібен дозвіл ЮНЕСКО, щоб демонтувати пам'ятник Пушкіну в Одесі. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  100. ↑ В Одесі вирішили зносити пам'ятник Пушкіну і виділили на це гроші. www.unian.ua (укр.). 4 грудня 2024. Процитовано 3 вересня 2025.
  101. ↑ Для знесення пам’ятника Пушкіну в Одесі необхідна відповідь від ЮНЕСКО - міськрада. www.ukrinform.ua (укр.). 20 вересня 2024. Процитовано 3 вересня 2025.
  102. ↑ Zaxid.net (29 жовтня 2024). Директорка Центру міської історії пояснила, чому проти знесення пам’ятника Пушкіну в Одесі. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.
  103. ↑ Cancel culture in Ukraine. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 3 вересня 2025.
  104. ↑ No more Pushkin, Dostoyevsky, or Tolstoy: Ukrainian libraries clean out shelves (англ.). 10 березня 2024. Процитовано 3 вересня 2025.
  105. ↑ Місцева влада кількох міст відмовляється демонтувати російські пам'ятники. Історична правда. 6 грудня 2022.
  106. ↑ Чи потрібно у Полтаві демонтувати імперські пам’ятники — думки архітекторів, істориків, військових. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 2 жовтня 2022. Процитовано 3 вересня 2025.
  107. ↑ Депушкінізація своїми руками. Як законно зносити пам’ятники російським ідолам. ГЛАВКОМ (укр.). 2 листопада 2022. Процитовано 3 вересня 2025.
  108. ↑ Пам’ятник Пушкіну в Одесі не демонтують, а перенесуть до музею — Міністр культури. КИЇВ24 (укр.). 20 червня 2025. Процитовано 3 вересня 2025.
  109. ↑ Как цивилизованно демонтировали памятник Пушкину в Харькове. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 3 вересня 2025.
  110. ↑ Майже 70% українців підтримують демонтаж пам’ятників, пов’язаних з росією. www.ukrinform.ua (укр.). 5 травня 2022. Процитовано 3 вересня 2025.
  111. ↑ Понад 70% українців підтримують демонтаж пам’ятників, які пов’язані з Росією. РБК-Украина (рос.). Процитовано 3 вересня 2025.
  112. ↑ Приазов’я, Новини; Янковський, Олександр (16 грудня 2022). «Дерусифікація ціною окупації». Як напад Росії впливає на жителів півдня України?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 3 вересня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).