Онокентавр

Онокентавр (лат. onocentaurus, від д.-грец. Ονοκένταυροι) — напівлюдина-напівосел із середньовічних бестіаріїв, де його часто зображували у товаристві сирен та з луком або дрючком у руках. Ніколи не спить. Потрапивши в полон, онокентавр відмовляється від їжі та помирає від голоду.^[1]

Істота символізує лицемірство та хтивість.

Згадується та описується, зокрема, в грецькому «Фізіолозі» III ст. та в працях Ісидора Севільського.^[2] Клавдій Еліан в «De Natura Animalium» так описує цю істоту: «має тіло, що схоже на осла, попелястого кольору з білизною по боках. Людські груди з сосками та обличчя, що облямоване густим волоссям. Може використовувати руки не тільки для того, щоб брати та тримати речі, але й для бігу. Має твердий характер та не терпить полону»."^[3] Він також для позначення жіночої статі використовує термін «онокентавра».

Онокентавр згадується в Септуаґінті та похідних перекладах Біблії, зокрема в Книзі пророка Ісаї 13:22^[4]. В українських перекладах Біблії переважно відповідає «шакалам» або «гієнам» (див. напр. Ісаї 34:14)^[5]:

• Кентавр
• Букентавр