YaChudo

Олів'є Пікар

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пікар.
Олів'є Пікар
фр. Olivier Picard Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився4 березня 1940[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Берне Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 вересня 2023[2][3] (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тасос, Греція[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархеолог, викладач університету, нумізмат, еллініст, науковий співробітник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВища нормальна школа (1964)
Паризький університет
ліцей Генріха IV
Lycée Fustel-de-Coulanges (Strasbourg)d Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Париж X Нантер
Університет Париж IV
Французька школа в Афінах Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаDirector of the Maison des Sciences de l’homme Mondesd, Director of the French School at Athensd, голова[4] і Q131617297? Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдокторський ступінь (1976)
Аспіранти, докторантиMarie-Christine Marcellesid[5]
Guy Meyerd[6]
Gilles Gorred[7]
Évangéline Markoud[8]
Julien Fournierd[9]
Amélie Perrierd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія надписів та красного письменства[10]
Французька школа в Афінах (1971)
French Numismatic Societyd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЖільбер Шарль-Пікар Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиКолетт Пікар Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
командор ордена «За заслуги» офіцер ордену «За заслуги» командор ордена Академічних пальм

Олів'є Пікар (фр. Olivier Picard; нар. 4 березня 1940 року в Берне, Ер — помер 1 вересня 2023 року на Тасосі, Греція) — французький історик античності, нумізмат та археолог-класик.

Біографія

Пікар, син археолога Жільбера Шарля-Пікара та онук археолога Шарля Пікара, навчався у Вищій нормальній школі (École normale supérieure) у Парижі з 1960 року, яку закінчив з дипломом аґреже у 1964 році. З 1966 по 1971 рік він був членом Французької школи в Афінах. З 1971 року працював в Університеті Париж X-Нантер, спочатку асистентом, а з 1979 року професором. З 1981 по 1992 рік він, як і його дід, обіймав посаду директора Французької школи в Афінах. З 1993 року він був професором Сорбонни. Брав участь у розкопках Тасоса та Лато (Крит).

З 2009 року він був членом Академії написів і красного письменства.

Олів'є Пікар помер 1 вересня 2023 року у віці 83 років на грецькому острові Тасос.

Вибрані публікації

  • з Жан-П'єром Содіні: Collection Hélène Stathatos. Том 4: Bijoux et petits objets. сн, Афіни, 1971.
  • Chalcis et la confédération eubéenne. Étude de numismatique et d'histoire (IV–Ier siècle) (= Bibliothèque des Écoles Françaises d'Athènes et de Rome. 234, ISSN 0257-4101). École Français d'Athènes та ін., Афіни 1979.
  • Les Grecs devant la menace perse (= Regards sur l'histoire. 37, Histoire ancienne.). SEDES, Париж 1980, ISBN 2-7181-1819-9.
  • з Гастоном Е. Рейно: Catalogue de la donation Henry Vernin. Monnaies grecques. Archives de la Ville de Marseille — Cabinet des Médailles, Марсель, 1981 рік.
  • Guerre et économie dans l'alliance athénienne (490—322 av. J.-C.) (= Regards sur l'histoire. 142, Histoire ancienne.). SEDES, Париж 2000, ISBN 2-7181-9291-7.
  • з Франсуа де Каллатай, Фредерік Дюра, Жиль Горр, Домінік Прево: Royaumes et cités hellénistiques. З 323 по 55 рік до н. е. = Royaumes et cités hellénistiques. Des années 323–55 av. Ж.-К. SEDES, Париж 2003, ISBN 2-7181-9450-2.
  • як редактор разом із Фредеріком Дуйра: L'exception égyptienne? Production et échanges monétaires en Egypte hellénistique et romaine (= Études Alexandrines. 10 = Publications de l'Institut Français d'Archéologie Orientale. 937). Institut Français d'Archéologie Orientale, Каїр 2005, ISBN 2-7247-0410-X.
  • з Жаном-Ноелем Баррандоном: Monnaies de Bronze de Marseille. Analyse, classement, politique monétaire (= Cahiers Ernest-Babelon. 10). CNRS, Париж 2007, ISBN 978-2-271-06495-0.
  • як редактор разом з Thomas Faucher, Marie-Christine Marcellesi: Nomisma. La circulation monétaire dans le monde greek antique (= Bulletin de Correspondance Hellénique. Supplément. 53). École Français d'Athènes, Афіни 2011, ISBN 978-2-86958-224-8.
  • як редактор: Les monnaies des fouilles du Centre d'Études alexandrines. Les monnayages de bronze à Alexandrie de la conquête d'Alexandre à l'Egypte moderne (= Études Alexandrines. 25). Centre d'Études Alexandrines, Александрія 2012, ISBN 978-2-11-128616-0.
  • Thasos et sa monnaie (= Bulletin de Correspondance Hellénique. Додаток, том 67). École Français d'Athènes, Афіни 2023, ISBN 978-2-86958-607-9.

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Communiqué de l’École française d’Athènes- Décès d’Olivier Picard — Французька школа в Афінах, 2023.
  3. ↑ Le Monde / J. Fenoglio, M. Lannelongue — Paris: Société éditrice du Monde, Louis Dreyfus, Jérôme Fenoglio, 2023. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  4. ↑ https://aibl.fr/membres-academiciens/picard-olivier/
  5. ↑ https://www.theses.fr/1998PA040313
  6. ↑ Lois et règlements concernant l'eau en Grèce ancienne, par Guy Meyer Sous la direction de Olivier Picard. — université Paris-Sorbonne.
  7. ↑ https://www.theses.fr/2004PA040120
  8. ↑ https://www.theses.fr/2006PA040013
  9. ↑ https://www.theses.fr/2007PA040165
  10. ↑ Académiciens depuis 1663 — Академія надписів та красного письменства.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).