YaChudo

Німфоманія

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

Німфоманія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10F52.7
МКХ-9302.89

Німфома́нія (лат. nymphomania, від грец. νύμφη — німфа «наречена», μανία — манія «пристрасть, божевілля»; розмовне застаріле «лють матки або сказ матки»[1]) або андрома́нія[джерело?] (лат. andromania) — підвид гіперсексуальності, надмірний статевий потяг, психічний розлад, визначена або невизначена сексуальна дисфункція, не викликана органічним розладом або хворобою у жінок. Іноді термін вживається в переносному значенні для позначення несхвалюваних суспільством форм сексуальної поведінки жінок, або висловлює негативне ставлення пуританської моралі до сексуальної активності жінок.

Німфоманія поряд з оральним сексом, мастурбацією та гомосексуальністю була виключена з «Діагностичного та статистичного керівництва з психічних розладів» Американської психіатричної асоціації в 1980 році[2]. Згодом дослідження сексуальної поведінки призвели до зміни термінології, яка використовується для опису гіперсексуальної поведінки, на такі терміни, як гіперсексуальний розлад,компульсивна сексуальна поведінка та сексуальна залежність[3].

Деякі сексологи розглядають гіперсексуальну поведінку як нав'язливу проблему чи проблему контролю імпульсів, тоді як інші ставляться щодо нього як до залежності[4].

Історія

Описи німфоманії вперше з'явилися у 1700-х,[5][6] але лише наприкінці XVIII ст. цей ярлик перетворився на психіатричний діагноз і широко застосовувався до надміру сексуальних жінок[2]. Тоді суспільство вважало жінок із ненаситними сексуальними бажаннями правопорушницями, а лікарі розглядали німфоманію як захворювання[3].

На час Чарльза Дарвіна в 1871 році вважалося, що природний відбір відбувається таким чином, що єдине, чого прагне жінка, — це респектабельний шлюб і діти[7].

Чоловічий варіант діагнозу, сатиріаз, застосовувався рідко; важко було уявити чоловіків, які бажають забагато сексу.

Лікування німфоманії було жорстоким. Зазвичай призначалися видалення голівки клітора та яєчників, п'явки всередину вагіни, холодні ванни та примусовий ліжковий режим. В 1886 доктор Теофілус Парвін рекомендував регулярні фізичні вправи і вегетаріанську дієту в поєднанні з кокаїном інтравагінально[2].

Причини

Немає чіткої причини німфоманії чи компульсивної сексуальної поведінки. Кожен окремий випадок є унікальним. Проте дослідження пролили деяке світло на фактори, які можуть сприяти гіперсексуальній поведінці, у тому числі:

Деякі дослідження вказують на такі риси, як недалекоглядність, імпульсивність та стурбованість або участь у надмірних сексуальних фантазіях, спонуканнях або поведінці.

Крім того, гіперсексуальна поведінка може виникати поряд із симптомами психічних захворювань. Наприклад, людина може стати гіперсексуальною і мати ризиковані сексуальні контакти під час маніакального епізоду біполярного розладу[8].

Німфоманія часто зустрічається в осіб з розладом особистості, особливо істеричного типу[9], при маніакальній фазі біполярного розладу[10], олігофренії[10], а також деяких формах шизофренії[10]. У деяких випадках німфоманія може бути наслідком органічного ураження гіпоталамічної ділянки мозку[11].

Симптоми

Здатність контролювати свою поведінку у відборі сексуальних партнерів відрізняє здорових людей від людей з німфоманією. Німфоманія проявляється вираженими імпульсивними, часто неконтрольованими, нав'язливими прагненнями до різноманітних статевих контактів з різними партнерами. При цьому спостерігається високий ступінь нерозбірливості сексуального об'єкта: часто стать, вік і зовнішність не мають значення.[джерело?] Німфоманія, як правило, пов'язана не з досягненням оргазму, тому контакти повного задоволення не приносять.[джерело?] Порушення при істинній німфоманії має суб'єктивний характер, без адекватних фізіологічних реакцій з боку статевих органів. Нав'язливий характер потягу, без залучення в процес збудження геніталій, вказує на наявність психопатології, на відміну від патологічної гіперсексуальності при органічних ураженнях головного мозку. Саме це відрізняє німфоманію від банального проміскуїтету, що виходить з інших причин (наприклад, олігофренія, шизофренія, асоціальність та ін.).

Характерна постійна сексуальна незадоволеність і еротичне фантазування, невпинні пошуки нових партнерів, випадкові сексуальні зв'язки. Жінка допускає можливість сексу практично з будь-якою незнайомою людиною.

Німфоманія пов'язується з ендокринною дисфункцією, явищами місцевої гіперестезії, нервовими або психічними розладами.

Опис

Характерна постійна сексуальна незадоволеність та еротичне фантазування, що визначає нестримні та безперервні пошуки нових партнерів[12]. Внаслідок розгальмування сексуальної поведінки можуть відбуватися випадкові статеві зв'язки. Іноді термін «німфоманія» вживається у переносному значенні для позначення форм сексуальної поведінки у жінок, які не схвалюються суспільством, або вираження негативного ставлення пуританської моралі до сексуальної активності жінок. Жінок, що страждають на німфоманію, називають німфоманками.

Здатність краще контролювати свою поведінку у відборі статевого партнера відрізняє решту людей від людей, які страждають на німфоманію. Німфоманія проявляється вираженими імпульсивними, часто неконтрольованими, нав'язливими прагненнями до різноманітних статевих контактів із різними партнерами. При цьому спостерігається високий ступінь нерозрізненості сексуального об'єкта: часто стать, вік та зовнішність випадкового партнера мають мало значення. Термін німфоманія відрізняється від поняття "сексуального промискуитета ", проте, запропоновані визначення використовують обидва ці висловлювання як взаємозамінні[13].

Німфоманія, як правило, пов'язана з недосягненням оргазму (німфоманічна фригідність), тому статеві контакти повного задоволення не приносять. Порушення при істинній німфоманії має суб'єктивний характер, без адекватних фізіологічних реакцій з боку статевих органів. Нав'язливий характер статевого потягу без залучення у процес порушення статевих органів свідчить про наявність психопатології.

Компульсивна сексуальна поведінка характеризується надмірними сексуальними фантазіями, спонуканнями та поведінкою, а також імпульсом діяти відповідно до них за згодою людей.

Характеристики включають:

  • нав'язливі і повторювані думки чи бажання;
  • важко зменшити чи зупинити поведінку;
  • участь у фантазіях, спонуканнях чи поведінці як засіб втечі чи подолання складних емоцій чи стресових ситуацій;
  • кілька статевих партнерів;
  • занепокоєння ;
  • депресія ;
  • вина та сором ;
  • участь у поведінці без урахування заподіяння шкоди собі або іншим;
  • стурбованість або витрата надмірної кількості часу на роздуми чи сексуальні контакти[14].

Ці характеристики часто є руйнівними та можуть суттєво вплинути на загальну якість життя людини.

Інші ускладнення можуть включати ризик інфекцій, що передаються статевим шляхом, та зниження соціальної підтримки. У деяких випадках у людини можуть виникати суїцидальні думки[15].

Діагностика

Станом на 2023 рік єдиних критеріїв діагностики не було, оскільки чітко не визначено статус німфоманії.

Деякі сексологи розглядають гіперсексуальну поведінку як нав'язливу проблему чи проблему контролю імпульсів, тоді як інші ставляться щодо неї як до залежності[3].

Межа між патологією і крайніми варіантами норми, в деяких випадках гіперсексуальності, не дуже виразна. Молоді жінки з ознаками німфоманії, як правило, не переживають за свій стан, вважаючи підвищене лібідо своєю перевагою.

В культурі

  • Німфоманка (фільм), 2013 р.
  • Броунівський рух (2010)
  • Щоденник німфоманки (2008)
  • Німфоманія (1997)
  • Я — німфоманка (1971)

У ветеринарії

Термін «німфоманія» використовується і в ветеринарії, щодо поведінки самок деяких видів тварин в еструсі, наприклад зустрічається у кобил у ряді випадків.[16][17]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Groneman, Carol (1994). Nymphomania: The Historical Construction of Female Sexuality. Signs: Journal of Women in Culture and Society. 19 (2): 337—367. doi:10.1086/494887. S2CID 143081405.
  2. ↑ а б в Jane Ussher. What makes a woman a nymphomaniac?. The Conversation (англ.). Процитовано 13 червня 2023.
  3. ↑ а б в Nymphomania and Hypersexuality. Verywell Health (англ.). Процитовано 14 вересня 2022.
  4. ↑ Nymphomania and Hypersexuality. Verywell Health (англ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
  5. ↑ German E. Berrios. Classic Text No. 66. History of Psychiatry, 2006, 17 (2), pp.223-230. ff10.1177/0957154X06065699ff. ffhal-00570861f
  6. ↑ Chamberlain, S.R., Grant, J.E. Efficacy of Pharmacological Interventions in Targeting Decision-Making Impairments across Substance and Behavioral Addictions. Neuropsychol Rev 29, 93–102 (2019). https://doi.org/10.1007/s11065-019-09400-z
  7. ↑ Nymphomania and hypersexuality in women and men. Wellcome Collection (англ.). Процитовано 14 вересня 2022.
  8. ↑ Nymphomania and Hypersexuality. Verywell Health (англ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
  9. ↑ Блейхер В. М., Крук И. В. Нимфомания // Толковый словарь психиатрических терминов. — Воронеж : МОДЭК, 1995. — ISBN 5-87224-067-8.
  10. ↑ а б в Стоименов Й. А., Стоименова М. Й., Коева П. Й. и др. Психиатрический энциклопедический словарь. — К. : «МАУП», 2003. — С. 600. — ISBN 966-608-306-X.
  11. ↑ М. В. Коркина, Н. Д. Лакосина, А. Е. Личко, И. И. Сергеев. Психиатрия: Учебник для студентов медицинских вузов. — М. : «МЕДпресс-информ», 2006. — С. 494—496. — ISBN 5-98322-217-1.
  12. ↑ Стоименов Й. А., Стоименова М. Й., Коева П. Й. и др. Психиатрический энциклопедический словарь. — К. : «МАУП», 2003. — С. 600. — ISBN 966-608-306-X.
  13. ↑ Корсини Р., Ауэрбах А. Нимфомания // Психологическая энциклопедия. — СПб. : «Питер», 2006.
  14. ↑ Nymphomania and Hypersexuality. Verywell Health (англ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
  15. ↑ Nymphomania and Hypersexuality. Verywell Health (англ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
  16. ↑ Некоторые видовые особенности полового поведения самок. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. // Статья на сайте зооинженерного факультета РГАУ-МСХА.
  17. ↑ Нимфомания. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. // Ветеринарный энциклопедический словарь — М.: Советская энциклопедия, 1981. — 640 с.

Література

  • Сексологія і сексопатологія: підручник / Б. М. Ворнік, Є. В. Кришталь. — 2-е видання. — К.: ВСВ «Медицина», 2023. — 631 с. ISBN 978-617-505-925-8
  • Кришталь В. В., Кришталь Є. В., Кришталь Т. В. Сексологія: Навчальний посібник.- Харків: Фоліо,2008.- 482—550 с.
  • Психологія сексуальності // Діденко C. В. , Козлова О. С. Київ: «Академвидав», 2009. 304 с.
  • Діденко С. В. Психологія сексуальності та сексуальних стосунків: Навчальний посібник.-К.: Арістей, 2003.- 229—280 с.
  • Психологія життєвої кризи / Відп. ред. Т. М. Тнгареііко. — К.: Агропромвидав України, 1998. — 348 с. ISBN 966-558-014-0.С. С.152-153
  • Mulligan, A., Webb, M., & Gill, M. (2002). A variant of nymphomania in association with obsessive-compulsive disorder. Irish Journal of Psychological Medicine, 19(3), 96-98. doi:10.1017/S0790966700007163
  • Hall, D.S. (2001). Review of the book Nymphomania: A History. Journal of the History of Sexuality 10(3), 553—555. doi:10.1353/sex.2001.0065
  • Groneman, C. (1994). Nymphomania: The historical construction of female sexuality. Signs, 19(2), 337—367. https://doi.org/10.1086/494887
  • Levine SB. A modern perspective on nymphomania. J Sex Marital Ther. 1982 Winter;8(4):316-24. doi:10.1080/00926238208405437. PMID 7175962.
  • Mujawar S, Chaudhury S, Saldanha D, Jafar AK. Nymphomania Associated With Childhood Sexual Abuse: A Case Report. Journal of Psychosexual Health. 2021;3(2):187-190. doi:10.1177/26318318211013615
  • Robert B. Greenblatt M.D., Clorinda J. Scarpa-Smith M.D. (1959) NYMPHOMANIA IN POSTMENOPAUSAL WOMEN. JAGS, Volume 7, Issue 4, April 1959 https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.1959.tb01076.x

Посилання


Секс Це незавершена стаття про секс.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).