YaChudo

Гестоз

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Гестоз
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10O10 - O16

Гестоз (лат. gestatio — носити, виношувати) — нездатність жіночого організму адаптуватися до вагітності. У розвинених країнах гестоз є основною причиною материнської смертності. Перинатальна смертність при гестозі перевищує середні показники в 5 — 7 разів[1]. Частота гестозу серед усіх вагітностей коливається в межах 5 — 20 %[1]. Гестоз є загальною назвою і вторинним захворюванням, причина якого — плідне яйце[2]. Існує ряд теорій розвитку гестозу, кожна з яких пояснює тільки частину симптомів. Проблема етіології гестозу досі відкрита.

Історія

Тривалий час цю патологію називали «пізнім токсикозом вагітних». В цілях уніфікації у 1980 році термін «токсикоз» був змінений на «гестоз», оскільки цей термін виражає зв'язок між етіологією і вагітністю[2].

Етіологія

Остаточно причина і досі[коли?] не з'ясована. Пояснити виникнення гестозу намагалися ряд теорій, як от нейрогенна, гормональна та ниркова[3], але жодна з них так і не пояснила усіх симптомів.

Провідне місце в етіології гестозу посідає ЦНС (за І. Ф. Жорданіа). Вагітність спричиняє в жіночому організмі ряд змін, в тому числі кори головного мозку, провідних шляхів (нейронів) і периферичних органів (або систем). Ці ланки ЦНС фізіологічно адаптуються до вагітності. Але коли порушується функція хоча б однієї із ланок, реакція організму стає патологічною, що призводить до гестозу.

До причин, які можуть порушувати функції ланок ЦНС (кора головного мозку, провідні шляхи, периферичні органи), належать:

  1. Різні патологічні процеси, що впливають на кору головного мозку (перевтома, депресія, стрес, тяжкі психологічні травми або шок);
  2. Патологічні процеси, що порушують провідні шляхи (порушення гормонального фону будь-якої з ендокринних залоз, а особливо гіпофіза);
  3. Патологічні процеси, що уражають периферичні органи (вроджені вади, набуті хвороби, перенесені операції та ін.).

Іншою провідною теорією є імунологічна[4], в основі якої недостатнє розпізнання імунною системою вагітної антигенів плода. При цьому порушується бар'єрна функція плаценти і знижується продукція супресорних факторів (Т-супресори, які блокують антитіла). Недостатність супресорних факторів призводить до розвитку імуноклітинних та імунокомплексних реакцій; імунні комплекси з'являються не тільки у кровоносних судинах вагітної, а й у судинах плаценти.

Патогенез

Генералізований спазм судин, що проявляється гіпертензією, відбувається через пошкодження ендотелію (яке підтверджується підвищенням в крові рівня фібронектину — глікопротеїну субендотеліального походження). При пошкодженні ендотелін викидається в кров, що спазмує судини, в тому числі ниркові артерії, і активує систему ренін — ангіотензин — альдостерон, а також викид адреналіну і норадреналіну і зниження порогу чутливості до них. Одночасно знижується синтез вазодилататорів.

За рахунок вазоспазму, гіпоксії та зменшення антикоагулянтних властивостей крові розвивається гіперкоагуляція і дисеміноване внутрішньосудинне згортання. Також порушується мікроциркуляція, збільшується проникність мікросудинних русел, пропотівання плазми в інтерстицій (що призводить до набряків при зниженні об'єму циркулюючої крові).

Патологічна анатомія

Класифікація

Ранні гестози, що часто трапляються

Ранні гестози, що рідко трапляються

Пізні гестози

Лікування

Лікування гестозу проводиться в стаціонарі. Цілями лікування є зниження артеріального тиску, поліпшення мікроциркуляції, запобігання судомам. Для цього використовується інфузійна терапія (при легкому ступені тяжкості гестозу — 400—800 мл розчину кристалоїдів на добу, при середній — 1400 мл на добу, важкі форми і еклампсія — 2000—2500 мл на добу). Антигіпертензивна і протисудомна терапія при еклампсії.

Профілактика

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Серов, В.Н. (01.01.2004). Гестоз: современная лечебная тактика. https://lib.medvestnik.ru (російською) . Архів оригіналу за 13 листопада 2017. {{cite news}}: Зовнішнє посилання в |work= (довідка)
  2. ↑ а б Нагорная, В.Ф. (09.04.2013). Гестозы (PDF). http://health-ua.com/newspaper/med_gaz_zu (російською) . Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2018. {{cite news}}: Зовнішнє посилання в |work= (довідка)
  3. ↑ Айламазяна, Кулакова, Радзинского, Савельевой, Э.К., В.И., В.Е., Г.М. (2009). Акушерство. Национальное руководство (російською) . ГЭОТАР-Медиа. с. 290. ISBN 978-5-9704-1050-9.
  4. ↑ Струков, А.І.; Сєров, В.В. (2004). Патологічна анатомія (українською) . Харків: Факт. с. 533—532. ISBN 966-637-161-8.

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).