Новоіванківці

село Новоіванківці
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Чернівецький район
Тер. громада	Ванчиковецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA73060030060081163
Основні дані
Засноване	1859
Колишня назва	Пол-Ванчікауць, Полъ-Ванчікоуць, Пів-Вінчіківці, Жєнкєуцій Мічь
Населення	980
Поштовий індекс	60355
Телефонний код	+380 3733
Географічні дані
Географічні координати	48°13′15.5″ пн. ш. 26°28′41.3″ сх. д. / 48.220972° пн. ш. 26.478139° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	120 м
Місцева влада
Адреса ради	60351, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Ванчиківці
Карта
	Новоіванківці
Мапа

Новоіва́нківці (рум. Vancicăuții Mici — Ванчікауцій Мічь) — село в Україні, входить у Костичанівський старостинський округ № 2 (колишня Костичанівська сільська рада) Ванчиковецької сільської громади Чернівецького району Чернівецької області.

Назва села

Новоіванківці також відомі як Пол-Ванчікауць (рум. Pol-Vancicauţi), Нові Іванківці, Ванчікауцій Мічь (Малі Ванчіківці) або Жєнкауцій Мічь (Малі Жєнкауці). Офіційна назва місцевості з першого документального засвідчення, 1859 року, до початку 1930-х років була Пол-Ванчикауць (російський дореформений правопис — Полъ-Ванчикауць) (включаючи період царської Росії та Королівство Румунії). У 1930-х роках вона була відома як Ванчикауцій Мічь (Малі Ванчіківці). Між 1942—1944 роками вона також була відома як Жєнкеуць або Жєнкауцій Мічь (Малі Жєнкауці). З приходом Червоної Армії село повернулося до старої назви Пол-Ванчикауць (рос. Пол-Ванчиковцы або укр. Пів-Ванчиківці).

7 вересня 1946 року за рішенням Верховної Ради Української РСР назви кількох населених пунктів у Чернівецькій області було змінено. Зокрема, населений пункт Пол-Ванчиківці на Новоіванківці (рос. Новоиванковцы). Дивлячись на те, що нова назва з'явилася 7 вересня 1946 року, вона, ймовірно, була придумана радянською владою — з того й можливе використання саме більш російського (хоч воно й існує в українській). Оригінальна назва села мала змішане походження, румунське — Ванчікауць та російський префікс Пол (російський дореформений правопис — Полъ). Ця назва офіційно використовується й сьогодні^[коли?], але мешканці воліють продовжувати використовувати первісну назву — Пол-Ванчикауць.

Крім того, село також має популярні назви, такі як Импаратєшть, Разешешть та Котул Домнулуй, які не були задокументовані, але глибоко вкорінені в колективній пам'яті та використовувалися громадою донедавна^[коли?].

Історія

Загальні дані

Перші згадки про поселення Новоіванківці (Пол-Ванчікауць) датуються 1859 роком.

За даними на 1859 рік, у власницькому селі Пол-Ванчикауць Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкали 453 особи (237 чоловічої статі та 216 — жіночої), налічувалось 62 дворових господарства, існувала православна церква.

Станом на 1886 рік у власницькому селі Пол-Ванчикауць (Ново-Іваннківці) Новоселицької волості мешкала 591 особа, налічувалось 96 дворових господарств, існував кордон.

Пол-Ванчикауць (Ново-Іваннківці) — село царське при річці Прут, 591 особа, 96 дворів, кордон.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

17 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Новоселицького району село увійшло до складу Чернівецького району^[1].

Історична приналежність села Новоіванківці

Історична приналежність території села Новоіванківці

Трипільська культура 5500 до н. е. — 2650 до н. е.
Культура Ноа XVI—XII ст. до н. е.
Даки і Гети V століття до н. е. — 106 н. е.
Вільні даки: Карпи і Костобоки — Культура карпатських курганів 106 н. е. — поч. 5 ст. н. е.
Балкансько-дунайська культура VIII—XII ст. і Лука-райковецька культура VII—X ст.

Велике переселення народів
      Готи і готська держава Оюм — Черняхівська культура 275—375
     Гуни 375–454
     Гепіди і Лангобарди 354–526
     Слов'яни 525–454
      Авари і булгари 526–896
     Печеніги 890
      Угорці 896
      Русь і вікінги 968
     Половці 1067

Теребовлянське князівство 1092–1140
Галицьке князівство II пол. XII ст. — 1199
Галицько-Волинське князівство 1199–1241
     ( Țara Ounutului / Онутська земля^[2]^[3]^[4] – Василів) 1150–1241
Золота Орда 1241–1340
Угорське королівство 1340–1346
     ( Марамурешське воєводство) 1340–1346
Молдавське князівство 1346–1713
      ( Шипинська земля) 1359–1444
Османська імперія (Хотинська райя) 1713–1812
Російська імперія 1812–1917
1859 — Перша письмова згадка села Пол-Ванчікауць
Молдовська Демократична Республіка 1917–1918
     окуповане військами Австрії 1918
Румунське королівство 1918–1940
СРСР (Українська РСР) 1940–1941
Румунське королівство 1941–1944
СРСР (Українська РСР) 1944–1991
Україна 1991–до наших днів

Держави та давні адміністративні одиниці

(до складу яких входило село з моменту першої письмової згадки)

		Адміністративні одиниці	Період
1	Російська імперія		1859 — 02.12.1917
		Бессарабська губернія
		Хотинський уїзд
		Новоселицька волость
2	Молдовська Демократична Республіка		02.12.1917 — 27.03.1918
2		Жудец Хотин	02.12.1917 — 27.03.1918
окуповане військами Австро-Угорщини			1918
3	Румунське королівство		27.03.1918 — 28.06.1940
		Жудец Хотин	27.03.1918 — 28.06.1940
		Пласа Ліпкани	27.03.1918 — 14.08.1938
		Цинут Сучава	14.08.1938 — 28.06.1940
		Жудец Хотин
		Пласа Суліца (Пласа Б. П. Хашдєу)
4	Союз Радянських Соціалістичних Республік		28.06.1940 — 22.06.1941
		Українська Радянська Соціалістична Республіка
		Чернівецька область
		Новоселицький район
5	Румунське королівство		22.06.1941 — 1944
		Губернаторство Буковина
		Жудець Хотин
		Пласа Суліца (Пласа Б. П. Хашдєу)
6	Союз Радянських Соціалістичних Республік		1944 — 24.08.1991
		Українська Радянська Соціалістична Республіка
		Чернівецька область
		Новоселицький район
7	Україна		24.08.1991 —
		Чернівецька область	24.08.1991 —
		Новоселицький район	24.08.1991 — 17.07.2020
		Чернівецький район	19.06.2020 —
		Ванчиковецька сільська територіальна громада	2019 —
		Костичанівський старостинський округ № 2	2019 —

Населення

Населення з перепису 2001 року становило 980 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою (за даними перепису 2001 року)

румунська (97,55%)

українська (1,43%)

російська (1,02%)

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова		Відсоток
румунська	956	97,55 %
українська	14	1,43 %
російська	10	1,02 %
разом	980	100 %

Географія

Загальне положення

Село розташоване на Надпрутнянській рівнині, вздовж лівого берега Прута. Через село проходить автошлях Н10 Чернівці-Кишинів. Через село пролягає залізнична лінія Чернівці — Ларга. Центр села розташований за 51 км від обласного центру та за 10 км від пункту пропуску через державний кордон України на кордоні з Молдовою — Мамалига. Село розташоване на лівому березі річки Прут.

Географічне положення села

Черленівка ( Ванчиковецька сільська громада)	Щербинці ( Ванчиковецька сільська громада)	Стальнівці ( Мамалигівська сільська громада)
Ванчиківці ( Ванчиковецька сільська громада)		Костичани ( Ванчиковецька сільська громада)
Баранка (Худешть, Ботошані)	Баранка (Худешть, Ботошані)	Бажура ( Дарабань, Ботошані)

Відстань від села Новоіванківці до великих міст (автошляхами)

Відстань від села до великих міст (автошляхами)
Краків ~ 636 км Ряшів ~ 487 км Львів ~ 323 км Тернопіль ~ 199 км Івано-Франківськ ~ 183 км	Луцьк ~ 380 км Рівне ~ 371 км Хмельницький ~ 165 км Кам'янець-Подільський ~ 66 км Хотин ~ 40 км	Суми ~ 839 км Чернігів ~ 657 км Київ ~ 519 км Житомир ~ 368 км Вінниця ~ 282 км
Новоселиця ~ 19 км Герца ~ 25 км Чернівці ~ 49 км Снятин ~ 79 км Коломия ~ 123 км Ужгород ~ 450 км Мілан ~ 1720 км		Липкани ~ 29 км Редеуць-Прут ~ 38 км Бричани ~ 53 км Єдинці ~ 77 км Сороки ~ 174 км Умань ~ 449 км
	Новоіванківці

Серет ~ 83 км Радівці ~ 103 км Гура-Гумора ~ 132 км Кимполунг ~ 177 км Ватра-Дорней ~ 212 км Клуж-Напока ~ 401 км Тімішоара ~ 702 км	Дарабань ~ 46 км Дорогой ~ 54 км Думень (Румунія) ~ 57 км Ботошані ~ 89 км Сучава ~ 126 км П'ятра-Нямц ~ 226 км Плоєшті ~ 537 км Бухарест ~ 584 км	Думень (Молдова) ~ 93 км Бєльці ~ 145 км Ясси ~ 198 км Кишинів ~ 280 км / Тирасполь ~ 343 км Одеса ~ 475 км

Відстань від села Новоіванківці до великих міст (по прямій лінії)

Відстань від села Новоіванківці до великих міст (по прямій лінії)
Краків ~ 518 км Ряшів ~ 382 км Львів ~ 255 км Тернопіль ~ 163 км Івано-Франківськ ~ 152 км	Луцьк ~ 293 км Рівне ~ 266 км Хмельницький ~ 137 км Кам'янець-Подільський ~ 50 км Хотин ~ 30 км	Суми ~ 669 км Чернігів ~ 500 км Київ ~ 383 км Житомир ~ 275 км Вінниця ~ 185 км
Новоселиця ~ 15,5 км Герца ~ 18 км Чернівці ~ 35 км Снятин ~ 73 км Коломия ~ 109 км Ужгород ~ 312 км Мілан ~ 1330 км		Липкани ~ 23 км Редеуць-Прут ~ 23 км Бричани ~ 46 км Єдинці ~ 59 км Сороки ~ 134 км Умань ~ 284 км
	Новоіванківці

Серет ~ 43 км Радівці ~ 60 км Гура-Гумора ~ 87 км Кимполунг ~ 105 км Ватра-Дорней ~ 130 км Клуж-Напока ~ 270 км Тімішоара ~ 485 км	Дарабань ~ 7 км Думень (Румунія) ~ 27 км Дорогой ~ 30 км Ботошані ~ 54 км Сучава ~ 65 км П'ятра-Нямц ~ 143 км Плоєшті ~ 365 км Бухарест ~ 418 км	Думень (Молдова) ~ 62 км Бєльці ~ 115 км Ясси ~ 143 км Кишинів ~ 218 км / Тирасполь ~ 280 км Одеса ~ 366 км

Фотогалерея

Поле в Новоіванківцях
Поле в Новоіванківцях
Ворота села Костичани, вхід в Новоіванківці
Курган «Мовіла туркулуй»
Мовіла туркулуй
Річка Черлена взимку
Річка Черлена взимку
Залізниця в Новоіванківці
Каплиця в Новоіванківцях
Розп'яття в Новоіванківцях
Розп'яття у вулиці біля Сирбу
Мовіла туркулуй

Проект символіки

Проєкт прапора

Цивільний прапор — це полотно прямокутної форми зі співвідношенням ширини до довжини 2:3. На полотні зображено дві горизонтальні рівновеликі смуги. Верхня смуга блакитного кольору, що символізує мирне небо. Нижня смуга, зеленого кольору — багаті поля, від яких залежить життя селян. Співвідношення прапора Новоіванківців повторює співвідношення державного прапора України.

Державний прапор — це цивільний прапор з малим гербом в центі, зміщений на 1/3 ближче до списа (древко). Цивільний прапор та Державний прапор рівнозначні. Прапор із гербом зазвичай використовують державні органи влади.

Кольорова гамма прапора села Новоіванківці
колір	RGB	CMYK
блакитний	49, 167, 255	81 %, 35 %, 0 %, 0 %
зелений	5, 135, 0	96 %, 0 %, 100 %, 47 %

Прапор села Новоіванківці
Прапор села Новоіванківці (цивільний)

Проєкт герба

Герб села Новоіванківці — це щит, поділений вертикально на дві частини. Ліва частина (з точки зору геральдики — права частина) щита блакитнього кольору, що символізує вірність, чесність, шляхетність, лицарські чесноти, бездоганність. Права частина (з точки зору геральдики — ліва частина) зеленого кольору, що символізує родючі землі, від яких залежить життя мешканців села. В центрі щита внизу голова в анфас тура (дикого бика) жовтого (золотого) кольору — як символ праці, терпіння та родючості, також корова завжди була годувальницею селян. Над головою між рогами корона золотого (жовтого) кольору. Корона як символ того, що село Новоіванківці колись мало окремі органи місцевого врядування (прімарії, сільські ради тощо), а зараз,з 1951 року, утворюють спільну громаду. Внизу під головою тура темно-зелений пагорб — старовинний скіфський курган, відомий під назвою «Могила Турка» (Movila Turcului) із двома бойовими піками з червоними прапорцями часів Штефана Чел Маре — як зв'язок з одним з прізвиськ території села, Резешаска (Răzășasca), тобто територія, що належала разешам (резешами в Молдавському князівстві називали також осіб, які брали участь у військових діях, але не перебували у володінні держави (господаря). Зазвичай робили це на релігійному ґрунті — боролися за православну віру. Іноді в нагороду за заслуги і підтримку у війнах пани дарували землі або державні посади.) Також в центрі зверху відкрита книга — джерело знань. Ці елементи символізують також колишню школу в селі Новоіванківці та колишню прикордонну заставу. На верху по кутах розташовані геральдичні фігури золотого сонця та срібного молодого півмісяця як символ того, що мешканці живуть із надією, що життя у селі буде стільки, скільки буде сонце та місяць на небі. В низу щита напис золотого кольору «1859» — рік першої письмової згадки села Пол-Ванчікауць.

колір	RGB	CMYK
блакитний	49, 167, 255	81 %, 35 %, 0 %, 0 %
зелений	5, 135, 0	96 %, 0 %, 100 %, 47 %
жовтий	239, 255, 0	6 %, 0 %, 100 %, 0 %
білий	255, 255, 255	0 %, 0 %, 0 %, 0 %
червоний	204, 0, 0	0 %, 100 %, 100 %, 20 %
темно-зелений	0, 63, 0	100 %, 0 %, 100 %, 75 %
чорний	0, 0, 0	100 %, 100 %, 100 %, 100 %

Примітки

↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Țara Onutului. EverybodyWiki Bios & Wiki. 1 квіт. 2025 р.
↑ Reddit - Please wait for verification. www.reddit.com.
↑ Florea, Cosmin-Ionuț (30 лип. 2021 р.). Primele forme de organizare statală. Ora de Istorie — через oradeistorie.ro.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Румуномовний сайт села Костичани [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Новоселицька районна державна адміністрація (Костичани) [Архівовано 18 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Panoramio
Погода в селі Костичани [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Чернівецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[2] Țara Onutului. EverybodyWiki Bios & Wiki. 1 квіт. 2025 р.

[3] Reddit - Please wait for verification. www.reddit.com.

[4] Florea, Cosmin-Ionuț (30 лип. 2021 р.). Primele forme de organizare statală. Ora de Istorie — через oradeistorie.ro.

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]