Клуж-Напока
Клуж-Напо́ка, до 1974 року — Клуж (також донині в міському повсякденному спілкуванні; рум. Cluj-Napoca, угор. Kolozsvár, пол. Kluż, чеськ. Kluž, лат. Napoca, Castrum Clus, Claudiopolis, нім. Klausenburg, ромськ. Cluš) — місто в Румунії, адміністративний центр жудеця Клуж. Розташоване на річці Сомешул-Мік (Малий Сомеш). Одна з семи німецьких фортець Семиграддя.
Населення 286,6 тис. мешканців (2021). Друге за чисельністю населення місто країни.
Назва
У римську епоху тут був військовий табір Напока, якому згодом було надано статус міста і потім колонії. При переселенні народів місто не вціліло.
Походження назви Клуж має дві версії: німецька — Klause, «гірський перевал», або clusa — «загата»; латинська — Clus, «закритий», яка пояснюється пагорками навкруги міста. Назва Клуж (Castrum Clus) постала в 12 сторіччі для означення фортеці.
Угорці називають місто Коложвар (Kolozsvár). У 1974 році назву міста «Клуж» було змінено румунським комуністичним режимом на «Клуж-Напока».
Історія
Заснований на місці дакійської, потім римської фортеці. Вперше згадується в 1213 році (перший офіційний документ як Клуж); місто з 1316. Залишки фортечних мурів з коморами, баштами та бастіонами (13-17 ст.); готична церква св. Михайла (14-15 ст.), псевдоготична північна башта (19 ст.), будинок Корвинів (15-16 ст.) і монастир францисканців (15-18 ст.); барокова церква єзуїтів (1718—24) і палац Банфі (1774—85, архітектор І. Е. Блауман). Будівлі університету (кінець 19 ст.) і театру (кінець 19 ст.) у дусі еклектики. З кінця 1950-х рр. споруджено впорядковані житлові райони (Драгаліна, Георгіени тощо), студентське містечко, критий плавальний басейн (1968), агрономічний інститут (1968), готель «Напока» (1969) та інше.
Економіка та транспорт
Великий промисловий і найважливіший культурний центр Трансильванії. Провідні галузі: машинобудування (виробництво устаткування для текстильної та харчової промисловості) і харчосмакова промисловість (м'ясна, олійництво, молочна, тютюнова та ін.). Заводи шкіряного взуття та абразивних матеріалів, підприємства швейної, трикотажної, меблевої, хімічної, фарфоро-фаянсової промисловості, виробництво будматеріалів.
В місті є міжнародний аеропорт.
Культура
Клужський університет, 6 вишів, філіал АН Румунії, театри, музеї (історичний, етнографічний, художній); Ботанічний сад.
Населення
За даними перепису населення 2021 року[35], у місті проживали 286 598 осіб.
Національний склад населення міста[36]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 204 297 | 71,3 % |
| угорці | 33 603 | 11,7 % |
| роми | 1 758 | 0,6 % |
| німці | 433 | 0,2 % |
| українці | 157 | <0,1 % |
| євреї | 106 | <0,1 % |
| італійці | 104 | <0,1 % |
| росіяни-липовани | 63 | <0,1 % |
| турки | 62 | <0,1 % |
| греки | 49 | <0,1 % |
| словаки | 38 | <0,1 % |
| вірмени | 28 | <0,1 % |
| серби | 20 | <0,1 % |
| татари | 17 | <0,1 % |
| поляки | 16 | <0,1 % |
| болгари | 14 | <0,1 % |
| русини | 12 | <0,1 % |
| чехи | 10 | <0,1 % |
| албанці | 8 | <0,1 % |
| хорвати | 6 | <0,1 % |
| македонці | 6 | <0,1 % |
| інші народи | 755 | 0,3 % |
Рідною мовою назвали[37]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 204 602 | 71,4 % |
| угорська | 33 851 | 11,8 % |
| ромська | 916 | 0,3 % |
| німецька | 327 | 0,1 % |
| українська | 123 | <0,1 % |
| італійська | 109 | <0,1 % |
| російська | 78 | <0,1 % |
| турецька | 61 | <0,1 % |
| грецька | 39 | <0,1 % |
| словацька | 24 | <0,1 % |
| сербська | 19 | <0,1 % |
| вірменська | 14 | <0,1 % |
| болгарська | 12 | <0,1 % |
| польська | 12 | <0,1 % |
| татарська | 11 | <0,1 % |
| албанська | 10 | <0,1 % |
| їдиш | 9 | <0,1 % |
| чеська | 7 | <0,1 % |
| русинська | 6 | <0,1 % |
| хорватська | 5 | <0,1 % |
| македонська | 5 | <0,1 % |
| інша мова | 762 | 0,3 % |
Склад населення міста за віросповіданням[38]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 162 077 | 56,6 % |
| реформати | 22 251 | 7,8 % |
| римо-католики | 11 050 | 3,9 % |
| греко-католики | 10 862 | 3,8 % |
| п'ятдесятники | 6 987 | 2,4 % |
| не релігійні | 5 261 | 1,8 % |
| атеїсти | 4 062 | 1,4 % |
| баптисти | 3 651 | 1,3 % |
| агностики | 2 350 | 0,8 % |
| унітарії | 2 149 | 0,7 % |
| свідки Єгови | 1 608 | 0,6 % |
| інша релігія | 930 | 0,3 % |
| адвентисти | 602 | 0,2 % |
| мусульмани | 453 | 0,2 % |
| лютерани | 442 | 0,2 % |
| євангелісти | 397 | 0,1 % |
| юдеї | 99 | <0,1 % |
| старообрядці | 78 | <0,1 % |
| православні (сербська церква) | 63 | <0,1 % |
| євангелісти аугсбурзького сповідання | 53 | <0,1 % |
| євангельські християни | 51 | <0,1 % |
| вірмено-григоріанці | 19 | <0,1 % |
Уродженці
- Агнеса Естергазі (1891—1956) — австрійська акторка німого кіно
- Александер Урія Боскович (1907—1964) — ізраїльський композитор
- Магда Франк (1914—2010) — аргентинська скульпторка.
- Флорін Пьєрсік (* 1936) — румунський актор
- Олімпіу Моруцан (* 1999) — румунський футболіст.
- Ален Польц (* 1922) - румунська психологиня.
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Orașe înfrățitecu municipiul Cluj-Napoca — Клуж-Напока.
- ↑ https://pecs.hu/testvervarosok-partnervarosok/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/pecs/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/beer-sheva/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/dijon/
- ↑ https://www.dijon.fr/Dijon-Capitale/Ville-internationale/Villes-partenaires
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/makati/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/nantes/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/rotherham/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/suwon/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/zhengzhou/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/rockford/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/sao-paulo-brazilia/
- ↑ http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/koln/
- ↑ https://www.stadt-koeln.de/politik-und-verwaltung/internationales/staedtepartnerschaften/cluj-napoca-klausenburg-rumaenien
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/east-lansig/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/korce/
- ↑ https://www.bashkiakorce.gov.al/site/articles.php?cid=64
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/karaganda/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/eskisehir/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/braga/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/ungheni/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/ningbo/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/namur/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/viterbo/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/columbia/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/zagreb/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/provincia-parma/
- ↑ https://primariaclujnapoca.ro/cultura/oras-infratit/chacao-caracas/
- ↑ https://it-ch.topographic-map.com/map-f9wr4s/Cluj-Napoca/?zoom=19¢er=46.76799%2C23.585&popup=46.76824%2C23.58498
- ↑ http://www.geopostcodes.com/Cluj_Napoca
- ↑ Geospatial.org Date de contact localități
- ↑ Rezultatele alegerilor locale din 2016 — Central Electoral Bureau.
- ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 31 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Архів оригіналу за 2 липня 2023. Процитовано 31 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 31 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 31 травня 2026.
Посилання
- Сайт міста [Архівовано 13 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рум.)
- Пам'ятки Клуж-Напоки
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).