П'ятра-Нямц
| муніципій | |
|---|---|
| П'ятра-Нямц Piatra Neamț | |
| |
 | |
| Країна |  Румунія
|
| Повіт |  Нямц
|
| Телефонний код | +40 233 (Romtelecom, TR) +40 333 (інші оператори) |
| Координати | 46°55′39″ пн. ш. 26°22′15″ сх. д. / 46.9275° пн. ш. 26.3708° сх. д. |
| Висота | 315 м.н.р.м. |
| Населення | 79 679[1] (2021) |
| Розташування | |
 
| |
 | |
| |
| Влада | |
| Офіційна сторінка | |
П'ятра-Нямц (рум. Piatra Neamț) — місто у повіті Нямц в Румунії, що має статус муніципію.
Географія
Місто розташоване на відстані[2] 277 км на північ від Бухареста, 95 км на захід від Ясс.
Історія
Вперше згадується як значний населений пункт у 1334 році. Це зафіксовано у реєстрі провінцій та вікаріатів католицького чернечого Ордену братів менших (міноритів), згідно з яким до складу вікаріату Русі (vicaria Russiae) входила месіонерська місія у Камені (лат. Caminix). В латиномовних джерелах XIV століття Руссю, або ж королівством Русь (лат. Regnum Russiae»), називали Галицьке князівство[3].
В українсько-молдавських грамотах XV століття його назва здебільшого фіксується як Камінь (Камень), Крачунов Камень[4]. Під назвою «Корочюновъ каменъ» відзначається як руське місто у Волощині в Списку руських міст (1370—1390 рр).
Місто було адміністративним центром Нямцького округу в північній частині Молдавського князівства (1346-1859), потім повіт Нямц у князівстві Валахії та Молдови (1859-1881), а з 1881 року - центр повіту королівства Румунія.
8 листопада 1841 року місті відкрито першу в Молдові паперову фабрику, а з 1852 року тут діяла целюлозно-паперова фабрика «Груліч».
Наприкінці ХІХ століття П'ятра-Нямц було складським пунктом торгівлі будівельним лісом, який сплавлявся сюди з хребта «Родна» на плотах річкою Бистрице. У той час населення міста становило близько 20 тисяч жителів, у місті було 10 церков і проводилось до п'яти ярмарків.
У середині XX століття у місті була розвинена целюлозно-паперова, деревообробна, текстильна, харчова промисловість. Поблизу міста знаходився комбінат азотних добрив.
У 1950 році місто отримало статус обласного і стало центром району П'ятра-Нямц.
У 1996 році засновано духовну семінарію в П'ятра-Нямц.
Першому десятилітті XXI століття формується проєкт перетворення муніципалітету на туристичне місто. У 2009 році еволюція цього проєкту призвела до сертифікації міста як курорту національного значення, але згодом, на тлі економічної кризи та додаткових труднощів, його розвиток набув суперечливих аспектів.
Адміністративний устрій
Адміністративно місту підпорядковані такі села (дані про населення за 2021 рік)[1]:
Транспорт
-
Вокзал (залізничний і автовокзал одночасно) -
Тролейбус Renault ER100 -
Тролейбус Berliet ER100 (куплений у компанії TCL Ліон) -
Тролейбус Rocar de Simon 412E (куплений у компанії RATC із Констанци)
Населення
За даними перепису населення 2021 року[1] у місті проживали 79 679 осіб. Національний склад населення міста[5]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 63 690 | 79,9 % |
| роми | 587 | 0,7 % |
| росіяни-липовани | 56 | <0,1 % |
| угорці | 42 | <0,1 % |
| німці | 32 | <0,1 % |
| італійці | 28 | <0,1 % |
| турки | 16 | <0,1 % |
| українці | 14 | <0,1 % |
| євреї | 10 | <0,1 % |
| вірмени | 10 | <0,1 % |
| греки | 7 | <0,1 % |
| словаки | 3 | <0,1 % |
| інші народи | 43 | <0,1 % |
Також у місті проживають серби, болгари, хорвати, чехи, поляки, русини та албанці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[6]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 63 879 | 80,2 % |
| ромська | 382 | 0,5 % |
| угорська | 46 | <0,1 % |
| італійська | 32 | <0,1 % |
| німецька | 24 | <0,1 % |
| російська | 14 | <0,1 % |
| турецька | 12 | <0,1 % |
| українська | 11 | <0,1 % |
| грецька | 4 | <0,1 % |
| словацька | 3 | <0,1 % |
| вірменська | 3 | <0,1 % |
| їдиш | 3 | <0,1 % |
| інша мова | 34 | <0,1 % |
Також рідною мовою називали болгарську, чеську, польську, русинську та албанську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[7]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 59 821 | 75,1 % |
| римо-католики | 2049 | 2,6 % |
| п'ятдесятники | 283 | 0,4 % |
| адвентисти | 272 | 0,3 % |
| не релігійні | 252 | 0,3 % |
| атеїсти | 228 | 0,3 % |
| старообрядці | 153 | 0,2 % |
| баптисти | 138 | 0,2 % |
| євангелісти | 113 | 0,1 % |
| агностики | 95 | 0,1 % |
| інша релігія | 80 | 0,1 % |
| свідки Єгови | 53 | <0,1 % |
| мусульмани | 47 | <0,1 % |
| греко-католики | 37 | <0,1 % |
| православні (сербська церква) | 28 | <0,1 % |
| іудеї | 19 | <0,1 % |
| реформати | 14 | <0,1 % |
| лютерани | 8 | <0,1 % |
| євангельські християни | 8 | <0,1 % |
| вірмено-григоріанці | 6 | <0,1 % |
Також у місті проживають унітарії та євангелісти аугсбурзького сповідання, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Уродженці
Серджіу Дан (1903 —1976) — румунський письменник, поет і журналіст.
Посилання
Див. також
- 100897 П'ятра-Нямц — астероїд, названий на честь міста.
Примітки
- ↑ а б в Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ Старий Берладський шлях, 2023, с. 14.
- ↑ Старий Берладський шлях, 2023, с. 19.
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 22 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 22 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 22 травня 2026.
Джерела
- Квасецький А. Старий Берладський шлях: Краєзнавчі нариси з історії Буковини. — Чернівці : Місто, 2023. — 252 с.
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).