YaChudo

Плоєшті

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Плоєшті
рум. Ploiești
Герб
Герб
Прапор
Прапор
герб
прапор
Плоєшті
Плоєшті
Розташування міста Плоєшті
Основні дані
44°56′24″ пн. ш. 26°01′48″ сх. д. / 44.94000° пн. ш. 26.03000° сх. д.
КраїнаРумунія
Регіон Прахова
АдмінцентрПлоєшті Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця дляПрахова Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1596
Площа60 км² км²
Населення180 540 (2021)
Висота НРМ165 ± 1 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічна зонаВолощина Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиУральськ, Радом, Хинчешти, Берат, Дніпро, Харбін, Лефкада, Маракайбо[1], Осієк Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код
(402)
56
GeoNames8334810
OSM ↑2355507 ·R (Прахова)
Поштові індекси100001–100585 Редагувати інформацію у Вікіданих
Міська влада
АдресаPiata Eroilor, 1A, Ploiesti, Prahova[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
mayor of Ploieștid Редагувати інформацію у ВікіданихAndrei Liviu Volosevic
Вебсайтploiesti.ro
Мапа
Мапа

CMNS: Плоєшті у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Положення у межах Румунії

Плоєшті, рідше Плоєшть (рум. Ploiești) — місто на півдні Румунії, адміністративний центр жудця Прахова. Населення 180,5 тис. осіб (2021).

Історія

Плоєшті вперше з'являються в документах у XVI ​​столітті, під час правління князя Волощини Михайла Хороброго. у XVII–XVIII сторіччях місто квітло як центр торгівлі та ремісничого виробництва. 1864 року відкрили дорогу, що сполучила Плоєшті з Брашовом, а 1882 року до міста провели залізницю. З того часу походять і багато шкіл та лікарень.

У середині ХІХ століття район Плоєшті став одним із провідних у світі нафтовидобувних і нафтопереробних центрів. У 1856–1857 роках брати Мехединцяну відкрили у місті перший у світі великий НПЗ.[3] Історія також пам'ятає місто як осереддя самозваної «Республіки Плоєшті» — короткочасного повстання 1870 року проти румунської монархії.

Під час Першої світової війни нафтовидобуток у Плоєшті зробив місто мішенню для Центральних держав, які 1916 року вдерлися в Румунію, але операція британської армії під командуванням полковника Джона Нортона-Гріффітса знищила виробництво та підірвала більшу частину інфраструктури галузі.[4]

Нафтопереробний завод Columbia Aquila горить після нальоту бомбардувальників B-24 Liberator у ході операції «Припливна хвиля» 1943 року

Незважаючи на серйозні пошкодження після землетрусу у листопаді 1940 року, місто функціонувало як важливе1 джерело нафти для нацистської Німеччини протягом більшої частини Другої світової війни. Союзники обрали Плоєшті ціллю свого т. зв. «нафтового походу Другої світової війни» і неодноразово його бомбили,[5] як-от у червні 1942 р. (HALPRO = Halverson Project) і 1 серпня 1943 р. (операція «Припливна хвиля»), що оберталося великими втратами, не викликаючи при цьому жодної істотної затримки у видобутку чи виробництві. 24 серпня 1944 року місто зайняли війська радянської Червоної Армії.

Після війни новий комуністичний режим Румунії націоналізував нафтову промисловість, яка переважно була у приватній власності, здійснивши в цю галузь потужні капіталовкладення у спробі модернізувати країну та відшкодувати збитки, завдані війною.

Економіка

У 1861 р. у районі Плоєшті розпочала роботу перша бурова установка, буріння свердловин почало поступово витісняти колодязний видобуток.

Плоєшті є центром головного нафтодобувного району Румунії. Також поблизу Плоєшті видобувається природний газ, буре вугілля, кам'яна сіль. Переважаючі галузі промисловості: нафтопереробна, машинобудування (устаткування для нафтопереробки та хімічної промисловості, підшипники, транспортні засоби), харчова промисловість. У Плоєшті побудовано великі хімічні (пластмаси, мийні засоби, отрутохімікати, фарби, гумові вироби), текстильні, скло-фаянсові підприємства, розвинені виробництво будівельних матеріалів, поліграфічна справа. Діє ТЕС[6].

Населення

За даними перепису населення 2021 року[7] у місті проживали 180 540 осіб. Національний склад населення міста[8]:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 146 241 81,0 %
роми 3916 2,2 %
угорці 71 < 0,1%
турки 62 < 0,1%
німці 51 < 0,1%
греки 43 < 0,1%
італійці 31 < 0,1%
росіяни-липовани 22 < 0,1%
українці 19 < 0,1%
євреї 13 < 0,1%
татари 7 < 0,1%
албанці 5 < 0,1%
словаки 4 < 0,1%
болгари 4 < 0,1%
чехи 4 < 0,1%
поляки 4 < 0,1%
інші народи 129 < 0,1%

Також у місті проживають серби, вірмени та македонці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.

Рідною мовою назвали[9]:

Мова Кількість осіб Відсоток
румунська 148 674 82,3 %
ромська 1276 0,7 %
угорська 77 < 0,1%
турецька 56 < 0,1%
російська 27 < 0,1%
італійська 26 < 0,1%
німецька 19 < 0,1%
українська 18 < 0,1%
грецька 14 < 0,1%
словацька 4 < 0,1%
болгарська 4 < 0,1%
албанська 4 < 0,1%
польська 3 < 0,1%
інша мова 142 < 0,1%

Також рідною мовою називали татарську, чеську та їдиш, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.

Склад населення міста за віросповіданням[10]:

Релігія Кількість осіб Відсоток
православні 141 882 78,6 %
не релігійні 846 0,5 %
атеїсти 841 0,5 %
римо-католики 830 0,5 %
п'ятдесятники 715 0,4 %
євангелісти 637 0,4 %
адвентисти 467 0,3 %
агностики 283 0,2 %
євангельські християни 229 0,1 %
баптисти 225 0,1 %
інша релігія 203 0,1 %
мусульмани 171 < 0,1 %
греко-католики 106 < 0,1 %
свідки Єгови 99 < 0,1 %
лютерани 54 < 0,1 %
реформати 52 < 0,1 %
православні (сербська церква) 49 < 0,1 %
старообрядці 45 < 0,1 %
євангелісти аугсбурзького сповідання 25 < 0,1 %

Також у місті проживають унітарії та іудеї, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.

Музей нафти

Навесні 1957 р. у Румунії святкували сторіччя національної нафтової промисловості. Того ж року уряд країни ухвалив рішення про відкриття у Плоєшті — колисці румунської нафтової промисловості — Республіканського музею нафти. Цим же рішенням було поставлено завдання поєднати функції науково-дослідної організації у галузі історії нафтової промисловості та культурно-просвітницького закладу, який пропагував би історію нафтової галузі та техніки. Святкове відкриття музею відбулося 8 жовтня 1961 р. у День нафтовика.[11]

Нині експозиція Музею нафти у Плоєшті розміщена на площі 1700 м² і включає у себе справжні історичні матеріали, унікальні пам'ятки нафтової науки ті техніки, діючі макети та моделі, демонстраційні установки та художні діорами, різноманітні аудіовізуальні засоби.

Міста-побратими

Відомі мешканці міста

  • Колотило Михайло — провідник Буковинського обласного проводу ОУН, православний священник. Помер в місті.
  • Тома Караджиу — румунський актор.
  • Костянтин Пархон — румунський вчений, медик-ендокринолог.
  • Челестіна Попа — румунська гімнастка.
  • Тома Соколеску — архітектор.
  • Микита Станеску — поет, один із найвизначніших другої половини XX ст.
  • Іон Лука Караджале — румунський письменний, драматург.[12]
  • Штефан Ґеорґе Ніколау (1896—1967) — румунський вірусолог, мікробіолог і фізіолог.

Виноски

↑  Джерела надають різні оцінки щодо румунського виробництва:
  • 1942: The Axis Oil Position in Europe, November 1942 від Hartley Committee підрахувало, що «румунські нафтові родовища» забезпечили 33% поставок «Осі».[13]
  • 1944: Плоєшті, за тридцять п'ять миль від Бухареста, постачало третину всього нафтового палива, яке Німеччина потребувала у воєнних цілях.[14]
  • 1999: Крихкі, концентровані потужності Бухареста забезпечували «60% поставок сирої нафти Німеччини»[15]

Примітки

  1. ↑ https://www.municipio.co.ve/municipio-maracaibo.html
  2. ↑ Geospatial.org Date de contact localități
  3. ↑ WORLD EVENTS: 1844-1856. PBS.org. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 22 квітня 2009. world's first oil refinery
  4. ↑ Burg, David F. (2010). Almanac of World War I. L. Edward Purcell. University Press of Kentucky. с. 336. ISBN 9780813137711. Процитовано 29 жовтня 2012. 7 грудня 1916 [...] 9-та армія Фалькенгайна повертає на північ у надії захопити нафтові родовища й нафтопереробні заводи у Плоєшті, але Фалькенгайн запізнився: Джон Нортон-Гріффітс зробив свою справу. Нафтові родовища у Плоєшті, Тирговіште і деінде палають, а їхні переробні потужності в руїнах — тяжка втрата для німецьких воєнних потреб, оскільки пройдуть місяці, перш ніж видобуток можна буде відновити.
  5. ↑ Video: American Bombers Smash Axis Oil Fields In Romania Etc. (1943). Universal Newsreel. 1943. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
  6. ↑ Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 17 листопада 2008.
  7. ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
  8. ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
  9. ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
  10. ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
  11. ↑ Журнал «Нафта Росії». Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 17 листопада 2008.
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2008. Процитовано 17 листопада 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ US Secretary (Січень 1943). Casablanca Conference: Papers and Minutes of Meetings. Dwight D. Eisenhower Presidential Library; COMBINED CHIEFS OF STAFF: Conference proceedings, 1941–1945; Box 1: Office of the Combined Chiefs of Staff. с. 40—43, 88, 256. Brehon Somervell[inside front cover] … DECLASSIFIED … 10/29/73 … U.S. SECRET … BRITISH MOST SECRET … COPY NO. 32[inside back cover]{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
  14. ↑ Turner, S.J., F. R. G. S -- maps (1944). Vol. 2 [September 3, 1941—August 15, 1943]. Wm. H. Wise & Co., Inc. с. 519–1020 [986]. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  15. ↑ Modrovsky, Robert J. (Квітень 1999). 1 August 1943 -- Today's Target is Ploesti: A Departure from Doctrine. с. 4.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).