Плоєшті
| Плоєшті | |
|---|---|
| рум. Ploiești | |
|
герб прапор | |
| Основні дані | |
| 44°56′24″ пн. ш. 26°01′48″ сх. д. / 44.94000° пн. ш. 26.03000° сх. д. | |
| Країна | Румунія |
| Регіон | |
| Адмінцентр | Плоєшті |
| Столиця для | Прахова |
| Засновано | 1596 |
| Площа | 60 км² км² |
| Населення | 180 540 (2021) |
| Висота НРМ | 165 ± 1 м |
| Географічна зона | Волощина |
| Міста-побратими | Уральськ, Радом, Хинчешти, Берат, Дніпро, Харбін, Лефкада, Маракайбо[1], Осієк |
| Телефонний код | (402) 56 |
| GeoNames | 8334810 |
| OSM | ↑2355507 ·R (Прахова) |
| Поштові індекси | 100001–100585 |
| Міська влада | |
| Адреса | Piata Eroilor, 1A, Ploiesti, Prahova[2] |
| mayor of Ploieștid | Andrei Liviu Volosevic |
| Вебсайт | ploiesti |
| Мапа | |
![]() | |
| | |

Плоєшті, рідше Плоєшть (рум. Ploiești) — місто на півдні Румунії, адміністративний центр жудця Прахова. Населення 180,5 тис. осіб (2021).
Історія
Плоєшті вперше з'являються в документах у XVI столітті, під час правління князя Волощини Михайла Хороброго. у XVII–XVIII сторіччях місто квітло як центр торгівлі та ремісничого виробництва. 1864 року відкрили дорогу, що сполучила Плоєшті з Брашовом, а 1882 року до міста провели залізницю. З того часу походять і багато шкіл та лікарень.
У середині ХІХ століття район Плоєшті став одним із провідних у світі нафтовидобувних і нафтопереробних центрів. У 1856–1857 роках брати Мехединцяну відкрили у місті перший у світі великий НПЗ.[3] Історія також пам'ятає місто як осереддя самозваної «Республіки Плоєшті» — короткочасного повстання 1870 року проти румунської монархії.
Під час Першої світової війни нафтовидобуток у Плоєшті зробив місто мішенню для Центральних держав, які 1916 року вдерлися в Румунію, але операція британської армії під командуванням полковника Джона Нортона-Гріффітса знищила виробництво та підірвала більшу частину інфраструктури галузі.[4]

Незважаючи на серйозні пошкодження після землетрусу у листопаді 1940 року, місто функціонувало як важливе1 джерело нафти для нацистської Німеччини протягом більшої частини Другої світової війни. Союзники обрали Плоєшті ціллю свого т. зв. «нафтового походу Другої світової війни» і неодноразово його бомбили,[5] як-от у червні 1942 р. (HALPRO = Halverson Project) і 1 серпня 1943 р. (операція «Припливна хвиля»), що оберталося великими втратами, не викликаючи при цьому жодної істотної затримки у видобутку чи виробництві. 24 серпня 1944 року місто зайняли війська радянської Червоної Армії.
Після війни новий комуністичний режим Румунії націоналізував нафтову промисловість, яка переважно була у приватній власності, здійснивши в цю галузь потужні капіталовкладення у спробі модернізувати країну та відшкодувати збитки, завдані війною.
Економіка
У 1861 р. у районі Плоєшті розпочала роботу перша бурова установка, буріння свердловин почало поступово витісняти колодязний видобуток.
Плоєшті є центром головного нафтодобувного району Румунії. Також поблизу Плоєшті видобувається природний газ, буре вугілля, кам'яна сіль. Переважаючі галузі промисловості: нафтопереробна, машинобудування (устаткування для нафтопереробки та хімічної промисловості, підшипники, транспортні засоби), харчова промисловість. У Плоєшті побудовано великі хімічні (пластмаси, мийні засоби, отрутохімікати, фарби, гумові вироби), текстильні, скло-фаянсові підприємства, розвинені виробництво будівельних матеріалів, поліграфічна справа. Діє ТЕС[6].
Населення
За даними перепису населення 2021 року[7] у місті проживали 180 540 осіб. Національний склад населення міста[8]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 146 241 | 81,0 % |
| роми | 3916 | 2,2 % |
| угорці | 71 | < 0,1% |
| турки | 62 | < 0,1% |
| німці | 51 | < 0,1% |
| греки | 43 | < 0,1% |
| італійці | 31 | < 0,1% |
| росіяни-липовани | 22 | < 0,1% |
| українці | 19 | < 0,1% |
| євреї | 13 | < 0,1% |
| татари | 7 | < 0,1% |
| албанці | 5 | < 0,1% |
| словаки | 4 | < 0,1% |
| болгари | 4 | < 0,1% |
| чехи | 4 | < 0,1% |
| поляки | 4 | < 0,1% |
| інші народи | 129 | < 0,1% |
Також у місті проживають серби, вірмени та македонці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[9]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 148 674 | 82,3 % |
| ромська | 1276 | 0,7 % |
| угорська | 77 | < 0,1% |
| турецька | 56 | < 0,1% |
| російська | 27 | < 0,1% |
| італійська | 26 | < 0,1% |
| німецька | 19 | < 0,1% |
| українська | 18 | < 0,1% |
| грецька | 14 | < 0,1% |
| словацька | 4 | < 0,1% |
| болгарська | 4 | < 0,1% |
| албанська | 4 | < 0,1% |
| польська | 3 | < 0,1% |
| інша мова | 142 | < 0,1% |
Також рідною мовою називали татарську, чеську та їдиш, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[10]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 141 882 | 78,6 % |
| не релігійні | 846 | 0,5 % |
| атеїсти | 841 | 0,5 % |
| римо-католики | 830 | 0,5 % |
| п'ятдесятники | 715 | 0,4 % |
| євангелісти | 637 | 0,4 % |
| адвентисти | 467 | 0,3 % |
| агностики | 283 | 0,2 % |
| євангельські християни | 229 | 0,1 % |
| баптисти | 225 | 0,1 % |
| інша релігія | 203 | 0,1 % |
| мусульмани | 171 | < 0,1 % |
| греко-католики | 106 | < 0,1 % |
| свідки Єгови | 99 | < 0,1 % |
| лютерани | 54 | < 0,1 % |
| реформати | 52 | < 0,1 % |
| православні (сербська церква) | 49 | < 0,1 % |
| старообрядці | 45 | < 0,1 % |
| євангелісти аугсбурзького сповідання | 25 | < 0,1 % |
Також у місті проживають унітарії та іудеї, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Музей нафти
Навесні 1957 р. у Румунії святкували сторіччя національної нафтової промисловості. Того ж року уряд країни ухвалив рішення про відкриття у Плоєшті — колисці румунської нафтової промисловості — Республіканського музею нафти. Цим же рішенням було поставлено завдання поєднати функції науково-дослідної організації у галузі історії нафтової промисловості та культурно-просвітницького закладу, який пропагував би історію нафтової галузі та техніки. Святкове відкриття музею відбулося 8 жовтня 1961 р. у День нафтовика.[11]
Нині експозиція Музею нафти у Плоєшті розміщена на площі 1700 м² і включає у себе справжні історичні матеріали, унікальні пам'ятки нафтової науки ті техніки, діючі макети та моделі, демонстраційні установки та художні діорами, різноманітні аудіовізуальні засоби.
Міста-побратими
- Дніпро, Україна
- Харбін, Китай
- Лефкас, Греція
- Хинчешти, Молдова
- Маракайбо, Венесуела
- Талса, Оклахома, США
- Радом, Польща
Відомі мешканці міста
- Колотило Михайло — провідник Буковинського обласного проводу ОУН, православний священник. Помер в місті.
- Тома Караджиу — румунський актор.
- Костянтин Пархон — румунський вчений, медик-ендокринолог.
- Челестіна Попа — румунська гімнастка.
- Тома Соколеску — архітектор.
- Микита Станеску — поет, один із найвизначніших другої половини XX ст.
- Іон Лука Караджале — румунський письменний, драматург.[12]
- Штефан Ґеорґе Ніколау (1896—1967) — румунський вірусолог, мікробіолог і фізіолог.
Виноски
- ↑ Джерела надають різні оцінки щодо румунського виробництва:
- 1942: The Axis Oil Position in Europe, November 1942 від Hartley Committee підрахувало, що «румунські нафтові родовища» забезпечили 33% поставок «Осі».[13]
- 1944: Плоєшті, за тридцять п'ять миль від Бухареста, постачало третину всього нафтового палива, яке Німеччина потребувала у воєнних цілях.[14]
- 1999: Крихкі, концентровані потужності Бухареста забезпечували «60% поставок сирої нафти Німеччини»[15]
Примітки
- ↑ https://www.municipio.co.ve/municipio-maracaibo.html
- ↑ Geospatial.org Date de contact localități
- ↑ WORLD EVENTS: 1844-1856. PBS.org. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 22 квітня 2009.
world's first oil refinery
- ↑
Burg, David F. (2010). Almanac of World War I. L. Edward Purcell. University Press of Kentucky. с. 336. ISBN 9780813137711. Процитовано 29 жовтня 2012.
7 грудня 1916 [...] 9-та армія Фалькенгайна повертає на північ у надії захопити нафтові родовища й нафтопереробні заводи у Плоєшті, але Фалькенгайн запізнився: Джон Нортон-Гріффітс зробив свою справу. Нафтові родовища у Плоєшті, Тирговіште і деінде палають, а їхні переробні потужності в руїнах — тяжка втрата для німецьких воєнних потреб, оскільки пройдуть місяці, перш ніж видобуток можна буде відновити.
- ↑ Video: American Bombers Smash Axis Oil Fields In Romania Etc. (1943). Universal Newsreel. 1943. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
- ↑ Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 17 листопада 2008.
- ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Журнал «Нафта Росії». Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 17 листопада 2008.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2008. Процитовано 17 листопада 2008.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑
US Secretary (Січень 1943). Casablanca Conference: Papers and Minutes of Meetings. Dwight D. Eisenhower Presidential Library; COMBINED CHIEFS OF STAFF: Conference proceedings, 1941–1945; Box 1: Office of the Combined Chiefs of Staff. с. 40—43, 88, 256.
Brehon Somervell[inside front cover] … DECLASSIFIED … 10/29/73 … U.S. SECRET … BRITISH MOST SECRET … COPY NO. 32[inside back cover]
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) - ↑ Turner, S.J., F. R. G. S -- maps (1944). Vol. 2 [September 3, 1941—August 15, 1943]. Wm. H. Wise & Co., Inc. с. 519–1020 [986].
{{cite book}}: Проігноровано|work=(довідка) - ↑ Modrovsky, Robert J. (Квітень 1999). 1 August 1943 -- Today's Target is Ploesti: A Departure from Doctrine. с. 4.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).



