YaChudo

Медаль Деві

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Медаль Деві
англ. Davy Medal Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Типмедаль Редагувати інформацію у Вікіданих
Вручає:Лондонське королівське товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
На честь:Гемфрі Деві Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагородження
Засновано:1877 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороджені: 
Категорія:Нагороджені медаллю Деві (79)
Сайтroyalsociety.org/page.asp?tip=1&id=1754 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Медаль Деві у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Меда́ль Де́ві — нагорода Лондонського королівського товариства «за надзвичайно важливі нові відкриття в будь-якій галузі хімії».[1][2]

Медаль названа на честь Гемфрі Деві, вона відзначена подарунком у розмірі £ 1000. Нагорода була присуджена перший раз у 1877 році Роберту Вільгельму Бунзену і Густаву Роберту Кірхгофу «за дослідження і відкриття у спектральному аналізі»[1]. Медаль вручається щорічно[1] і, на відміну від інших нагород Королівського товариства, таких як, наприклад, медаль Г'юза, із часу її заснування не було й року, щоб її хтось не отримав.

Медаллю нагороджували кількох осіб у одному і тому ж році: у 1882 вона була присуджена Дмитру Менделєєву та Лотару Юліусу Мейєру «За відкриття періодичної відносини атомної ваги»;[3] у 1883 році для Марселена Бертло та Юліуса Томсена «за дослідження в термохімії»;[3] в 1893 році Якобу Гендріку Вант-Гоффу та Жозефу Ашіль Ле Бель «На знак визнання впровадження їх теорії асиметричного вуглецю, і його використання в поясненні конституції оптично активних сполук вуглецю»;[3] в 1903 році П'єру Кюрі та Марії Кюрі «за їх дослідження на радію»[4] і в 1968 році Джону Корнфорту і Джорджу Джозефу Попчаку «на знак визнання їх спільної роботи щодо з'ясування біосинтезу в стероїдах».[4]

Список одержувачів

Роберт Бунзен
Густав Кірхгоф. Перші лауреати премії. Вони були нагороджені медаллю «За дослідження і відкриття в спектральному аналізу»

1877–1899

Рік Портрет Ім'я Обґрунтування Примітки
1877 Роберт Вільгельм Бунзен і Густав Роберт Кірхгоф «За дослідження і відкриття у спектральному аналізу» [5]
1878 Луї-Поль Кайєте і Рауль-П'єр Пікте «За дослідження, проведені самостійно, але одночасно, по конденсації так званих постійних газів» [6]
1879 Поль Еміль Лекок де Буабодран «За відкриття галію» [7]
1880 Шарль Фрідель «За дослідження органічних сполук кремнію, та інші дослідження» [8]
1881 Адольф фон Беєр «За синтез індиго» [9]
1882 Менделєєв Дмитро Іванович і Лотар Юліус Маєр «За відкриття періодичної залежності атомних ваг» [10]
1883 Марселен Бертло і Юліус Томсен «За дослідження в термохімії» [11]
1884 Адольф Вільгельм Герман Кольбе «За дослідження в ізомерії спиртів» [12]
1885 Жан Серве Стас «За точні визначення атомної ваги» [13]
1886 Жан Шарль Галісард Маріньяк «За дослідження атомної ваги» [14]
1887 Джон Ньюлендс «За відкриття періодичного закону хімічних елементів» [15][16]
1888 Вільям Крукс «За дослідження поведінки речовин, що знаходяться під впливом електричного розряду у вакуумі» [17]
1889 Вільям Генрі Перкін (старший) «За дослідження магнітного обертання від хімічного складу сполуки» [18]
1890 Герман Еміль Фішер «За відкриття в галузі органічної хімії і особливо за його дослідження карбогідратів» [19]
1891 Віктор Меєр «За дослідження з визначення густини пари при високих температурах» [15]
1892 Франсуа Марі Рауль «За його дослідження щодо заморожування розчинів, а також тиску пари розчинів» [20]
1893 Якоб Гендрік Вант-Гофф і Жозеф Ашіль Ле Бель «На знак визнання їх теорії асиметричного вуглецю, і її використання в поясненні конституції оптично активних сполук вуглецю» [21]
1894 Пер Теодор Клеве «За дослідження рідкісноземельних елементів» [22]
1895 Вільям Рамзай «За свій внесок у відкриття аргону, а також за його відкриття, що стосуються газоподібних складових мінералів землі» [23]
1896 Анрі Муассан «За виділення фтору і використання електричної печі в отриманні тугоплавких металів і їх сполук» [24]
1897 Джон Холл Гладстон «За великий внесок в хімічну науку, і особливо за його важливу роботу в галузі застосування оптичних методів в хімії» [25]
1898 Йоганнес Вісліценус «За внесок в органічну хімію, особливо в область стереохімічної ізомерії» [26]
1899 Едвард Шунк «За дослідження марени, індиго і хлорофілу» [27]

1900–1999

Рік Портрет Ім'я Обґрунтування Примітки
1900 Вільгельм Кернер «За його блискучі роботи з теорії ароматичних сполук» [28]
1901 Джордж Даунінг Лівінг «За внесок в спектроскопію» [29]
1902 Сванте Август Арреніус «За застосування теорії дисоціації для пояснення хімічних змін» [30]
1903 П'єр Кюрі і Марія Кюрі «За дослідження радію» [31]
1904 Вільям Генрі Перкін (молодший) «За його значні відкриття в органічній хімії» [18]
1905 Альберт Ладенбург «За дослідження в галузі органічної хімії, особливо пов'язані з синтезом природних алкалоїдів» [32]
1906 Вільгельм Рудольф Фіттіг «За дослідження в галузі хімії, особливо його роботи з лактонів і кислот» [33]
1907 Едвард Вільямс Морлі «На підставі його внеску у фізику і хімію, і особливо за визначення відносних атомних мас водню і кисню» [34]
1908 Вільям Август Тілді «На основі відкриттів у галузі хімії, особливо терпенів і атомного тепла» [35]
1909 Джеймс Дьюар «На підставі своїх досліджень при низьких температурах» [36]
1910 Теодор Вільям Річардс «На підставі своїх досліджень з визначення атомних мас» [37]
1911 Генрі Едвард Армстронг «На підставі своїх досліджень у галузі органічної та загальної хімії» [18]
1912 Отто Валлах «На підставі своїх досліджень з хімії ефірних олій і цикло-олефінів» [38]
1913 Рафаель Мельдола «На підставі робіт з синтетичної хімії» [18]
1914 Вільям Джексон Поуп «На підставі його значного внеску в структурну і органічну хімії» [39]
1915 Поль Сабатьє «За дослідження контактних дій, а також застосування дрібнодисперсних металів, каталізаторів» [40]
1916 Анрі Луї Ле Шательє «На підставі його вивищення як хіміка» [41]
1917 Альбін Галлер «На підставі досліджень у галузі органічної хімії» [42]
1918 Фредерік Стенлі Кіппінг «На підставі досліджень у групі камфори і серед органічних похідних азоту і кремнію» [43]
1919 Персі Фарадей Франкленд «На підставі його видатної роботи в галузі хімії, особливо по оптичній активності і бродінню» [44]
1920 Чарльз Т. Гейкок «На підставі його роботи в галузі фізичної хімії та особливо за склад сплавів» [45][46]
1921 Пилип Огюст Гюї «За дослідження в галузі фізичної хімії» [47]
1922 Джоселін Філд Торп «За дослідження в синтетичній органічній хімії» [48]
1923 Герберт Бреретон Бейкер «За дослідження на повне висихання газів і рідин» [49]
1924 Артур Джордж Перкін «За дослідження структури природних барвників» [18]
1925 Джеймс Ірвін «За роботу по структурі цукру» [50]
1926 Джеймс Вокер «За його роботу з теорії іонізації» [51]
1927 Артур Амос Ноєс «За його роботу з фізичної хімії, особливо по розчиненню електроілтов» [52]
1928 Фредерік Джордж Доннан «За внесок у фізичну хімію і особливо за його теорію рівноваги мембрани» [53]
1929 Гілберт Ньютон Льюїс «За внесок у класичну термодинаміку і теорію валентності» [54]
1930 Роберт Робінсон «За роботи зі структури і синтезу природних речовин, а також за його внесок у теорію органічних реакцій» [55]
1931 Артур Лепворт «За його дослідження в галузі органічної хімії, зокрема пов'язані з таутомерію і механізмом органічних реакцій» [56]
1932 Ріхард Мартін Вільштеттер «За видатні дослідження в галузі органічної хімії» [57]
1933 Мілс Вільям Гобсон «За дослідження в галузі органічної хімії, а також за роботу з синтезу і властивостей ціанінових барвників, і особливо за його дослідження нових типів асиметричних молекул» [58]
1934 Волтер Норман Говорт «За дослідження молекулярної структури вуглеводів» [59]
1935 Артур Гарден «За видатні роботи в галузі біохімії і особливо за фундаментальні відкриття в області хімії спиртового бродіння» [60]
1936 Вільям Артур Бон «За піонерську роботу по контактному каталізу і його дослідженням за механізмом горіння вуглеводнів, характеру вогню і газоподібних вибухів» [61]
1937 Ганс Фішер «На знак визнання його робіт з хімії порфіринів, зокрема, за визначенням їх детальної структури деградації і синтезу порфіринів біологічного значення» [62]
1938 Джордж Баргер «На знак визнання його видатних досліджень з алкалоїдів та іншим натуральним продуктам» [63]
1939 Вільям Джеймс Макбейн «За відкриття і вивчення колоїдних електролітів» [64]
1940 Гарольд Клейтон Юрі «За ізоляцію дейтерію, важкого ізотопу водню, і за його роботи по інших ізотопів з викладенням подробиць перебігу хімічних реакцій» [65]
1941 Генрі Дрісдейл Дакін «За його піонерські роботи в біохімічних дослідженнях і особливо за фундаментальний внесок у дослідження проміжного обміну речовин» [66]
1942 Сиріл Норман Гіншелвуд «На знак визнання його видатної роботи по механізму хімічних реакцій» [67]
1943 Іен Морріс Хейлброн «На знак визнання його багатьох вкладів в органічну хімію, особливо в хімію природних продуктів, що мають фізіологічне значення» [68]
1944 Роберт Робертсон (хімік) Роберт Робертсон «На знак визнання його досліджень вибухів, аналітичних методів, внутрішньої структури діаманту та інфрачервоного спектра поглинання» [69]
1945 Роджер Адамс «На знак визнання його передових досліджень в галузі органічного хімії та його останніх робіт в галузі алкалоїдів» [70]
1946 Крістофер Келк Інголд «На знак визнання його видатної роботи у застосуванні фізичних методів до проблем органічної хімії» [71]
1947 Лайнус Полінг «На знак визнання його видатних внесків у теорію валентності та їхнього застосування у системах біологічної важливості» [72]
1948 Едмунд Ленглі Херст «На знак визнання його видатної роботи у визначенні структури сарахів, крохмалів, рослинних смол та особливо вітаміну C» [73]
1949 Олександр Робертус Тодд «За його структурні синтетичні вчення та досягнення» в органічній та біо-хімії, з окремим відзначенням вітамінів B1 та E та природно поширених нуклеозидів» [74]
1950 Джон Сімонсен «За його визначні дослідження з будови природних продуктів, особливо рослинних вуглеводнів та їхніх похідних» [75]
1951 Ерік Рідель «За його визначні внески у предмет хімії поверхні» [76]
1952 Олександр Робертсон «На знак визнання його досліджень у хімії натуральних продуктів, особливо широкого діапазону глікозидів, принципів гіркості і фарбувальних речовин, що містять атоми кисню» [77]
1953 Джон Едвард Леннард-Джонс «За його визначну роботу у застосування квантової механіки до теорії валентності та до аналізу однорідної структури десяткових сполук» [78]
1954 Джеймс Кук Уілфред «За його визначні фундаментальні дослідження в органічній хімії» [79]
1955 Гаррі Ворк Мелвілл «На знак визнання його видатної роботи у фізичній хімії та у реакціях полімерів» [80]
1956 Роберт Даунс Хеворт «На знак визнання його видатного внеску до хімії природних продуктів, особливо тих, що містять гетероциклічні системи» [81]
1957 Кетлін Лонсдейл «На знак визнання її визначних вчень зі структури та росту кристалів» [82][83][84][85]
1958 Роналд Джордж Рейфорд Норріш «На знак визнання його видатної роботи у хімічній кінетиці, особливо у фотохімії» [86]
1959 Роберт Бернс Вудворд «На знак визнання його визначних досліджень в органічній хімії та особливо за його внески до структури та синтезу природних продуктів» [87]
1960 Джон Робертсон Монтет «На знак визнання його видатної, піонерської роботи з аналізу кристалічної структури, особливо органічних сполук» [88]
1961 Дерек Харолд Річард Бартон «На знак визнання його видатних досліджень в органічній хімії, особливо у структурі та стереохімії природних продуктів терпенового і стероїдного рядів; та аналіз конформації ціклічних структур» [89]
1962 Гаррі Юлій Емелєус «На знак визнання його видатних досліджень в неорганічній хімії та відкриття і випробування широкого кола нових сполук» [90]
1963 Едмунд Джон Боуен «На знак визнання його визначної роботи з пояснення фотохімічних реакцій, та його вчення з флуоресценції та фосфоресценції по відношенню до пов'язаних молекулярних процесів» [91]
1964 Мелвін Елліс Калвін «На знак визнання його піонерської роботи у хімії та біології, особливо у пояснення фотосинтетичних механізмів поглинання діоксиду карбону рослинами» [92]
1965 Харольд Томпсон Уорріс «На знак визнання його видатних внесків до інфрачервоної спектроскопії та її застосування до хімічних проблем» [93]
1966 Еварт Джонс «На знак визнання його видатних внесків до синтетичної органічної хімії та до пояснення структур природних продуктів» [94]
1967 Володимир Прелог «На знак визнання його видатної роботи з розробки стереохімічних концептів та роботи над структурами алкалоїдів і антибіотиків» [95]
1968 Джон Корнфорт і Джордж Джозеф Попчак «На знак визнання їхньої спільної роботи із з'ясування шляхів біосинтезу у поліізопреноїдах та стероїдах» [96]
1969 Фредерік Сідней Дейнтон «На знак визнання його видатної роботи над механізмами хімічних реакцій» [97]
1970 Чарльз Колсон Альфред «На знак визнання його видатної роботи у теоретичній хімії» [98]
1971 Джордж Портер «На знак визнання його видатних внесків до нашого розуміння хімічних реакцій» [99]
1972 Артур Джон Берч «На знак визнання його видатних біосинтетичних вчень з органічних природних продуктів та його розробки нових реагентів для процесів відновлення» [100]
1973 Джон Стюарт Андерсон «На знак визнання його видатних внесків до хімії, особливо до структурних досліджень неідеальних поверхонь та нестехіометричних матеріалів» [101]
1974 Джеймс Бадді «На знак визнання його видатних досліджень коензиму А та вчень про компоненти клітинної стінки бактерій» [102]
1975 Теодор Морріс Сагден «На знак визнання його видатних внесків до фізичної хімії, включно з реакціями, що відбуваються у полум'ї» [103]
1976 Рекс Едвард Річардс «На знак визнання його видатних внесків до спектроскопії ядерного магнітного резонансу та до її застосування до хімічних та біологічних проблем» [104]
1977 Алан Раштон Баттерсбі «На знак визнання його видатних та міжнародно визнаних внесків до біосинтезу — його ретельне і логічне розплутування складних шляхів, якими алкалоїди та порфірини утворюються in vivo» [105]
1978 Альберт Ешенмосер «На знак визнання його видатних внесків до сучасної синтетичної органічної хімії, добре проілюстрованих його вражаючими загальними синтезами вітаміну B12» [106]
1979 Йосип Чатт «На знак визнання його видатних внесків до хімії перехідних металів та до розуміння каталізу, що включає молекули лігування, такі як олефіни чи динітроген» [107]
1980 Алан Вудворт Джонсон «На знак визнання його видатних внесків до хімії природних продуктів, включаючи порфірини вітаміну B12, фактори проростання рослин, гормони комах та феромони» [108]
1981 Ральф Олександр Рафаел «На знак визнання його видатних внесків до органічного синтезу та особливо до їхнього винахідливого застосування в ацетиленових інтермедіатах» [109]
1982 Майкл Джеймс Стюарт Дьюар «На знак визнання його видатних вчень про механізми широкого кола хімічних реакцій, заснованих на напівемпіричних хвильових розрахунках» [110]
1983 Дуїліо Арігоні «На знак визнання його видатної креативності в галузі біосинтезу та біоорганічної хімії» [111]
1984 Семюел Фредерік Едвардс «На знак визнання його видатних внесків до теоретичної бази термодинамічних аспектів хімії полімерів» [112]
1985 Барон Льюїс Ньюнхем «За його визначну роботу над структурою та реакційною здатністю кластерни сполук металів, включаючи піонерську роботу над карбідо- та гідридопохідними, та пі-донорними органічними молекулами» [113]
1986 Олександр Джордж Огстон «In recognition of his early seminal proposal of the ways enzymes deal asymmetrically with symmetrical substrates and his later quantitative analysis of macromolecule interactions which elucidated polymer exclusion effects» [114]
1987 Алек Джон Джеффріс «На знак визнання його внесків до хімії людської ДНК — особливо до відкриття та використання гіперваріабельних сателлітів у геномі людини» [115]
1988 Джон Попл «На знак визнання його обширних внесків до теоретичної хімії, особливо його розвитку та застосування техніки обчислень хвильових функцій та властивостей молекул» [116]
1989 Френсіс Гордон Альберт Стон «На знак визнання його численних визначний внесків до органометалічної хімії, включаючи відкриття, що частки, які містять карбон-металічний зв'язок окрім кількох метал-металічних є зручними реагентами для синтезу кластерних сполук зі зв'язками між різними перехідними елементами» [117]
1990 Кейт Ушервуд Інголд «За першість у кількісних вченнях з реакцій вільних радикалів у розчинах, стеклах та у живих організмах, включаючи використання електронного магнітного резонансу» [118]
1991 Джеремі Рендалл Ноулс «На знак визнання його внеску до механістичної хімії, пов'язаної з ензимологією, особливо до застосування хімічних методів для вирішення фундаментальних біологічних проблем упізнавання і каталізу» [119]
1992 Алан Карінгтон «Відзначений за визначення і характеризування молекулярного спектра перехідних часток» [118]
1993 Джек Болдуїн «Відзначений за його внесок у біоорганічну хімію, зокрема, за розуміння біосинтезу бета-лактамних антитіл» [120]
1994 Джон Томас Мойріг «За його піонерські вчення у хімії твердого тіла, та за основні досягнення, які він зробив у проектуванні нових сполук для гетерогенного каталізу» [121]
1995 Малькольм Грін «На знак визнання його внеску до органометалічної хімії з особливим застосуванням до каталітичних реакцій» —
1996 Джефрі Вілкінсон «На знак визнання його внеску в органічну хімію, розвиток гомогенного каталізу та його роботи з гідроформілювання» [122]
1997 Жан-Марі Лен «На знак визнання його робіт з супрамолекулярної хімії, про самоорганізації молекул і хімічних пристроїв» —
1998 Алан Рой Ферст «На знак визнання його новаторської роботи в області аналізу білків» [123]
1999 Малкольм Гарольд Чісхолм «На знак визнання його роботи з неорганічної хімії, зокрема, за значний вплив на хімію перехідних металів та його піонерські дослідження за унікальним потрійний зв'язком метал-метал» [124]

2000–2025

Рік Портрет Ім'я Обґрунтування Примітки
2000 Стівен Віктор Лей «На знак визнання винаходів нових синтетичних методів, що застосовуються для синтезу складних натуральних речовин від комах, мікроорганізмів і рослин» [125]
2001 Аластар Іен Скотт «За його новаторський внесок у розуміння шляхів біосинтезу і, зокрема за його роботу по вітаміну В12» —
2002 Нейл Бартлетт «За свої дослідження елементів, що окисляються, в першу чергу з використанням елементарного фтору» [126]
2003 Роджер Парсонс «За свою блискучу кар'єру в електрохімії» [127]
2004 Такеші Ока «За численні і різноманітні досягнення в молекулярній спектроскопії та її додатках, зокрема в астрономії» [128]
2005 Крістофер Добсон «За роботи в області застосування ядерного магнетичного резонансу та інших методи вивчення складання білка і неправильного згортання, особливо утворення амілоїдних фібрил» [129]
2006 Мартін Попе «За свою новаторську роботу в галузі молекулярної хімії напівпровідників, яка тепер стала великим і важливим напрямком напівпровідникової науки і техніки» [130]
2007 Джон Сімонс «За інноваційний, експериментальний внесок в галузі хімічної фізики, в тому числі молекулярної динаміки, молекулярної спектроскопії та біофізичної хімії» —
2008 Фрейзер Стоддарт «За внесок в молекулярну технологію» —
2009 Джеремі Кіт Морріс Сандерс «За його новаторський внесок в декількох областях, останнім часом в області динамічної комбінаторної хімії в авангарді супрамолекулярної хімії» [131]
2010 Керол Вів'єн Робінсон «За її новаторський внесок в застосування мас-спектрометрії для характеристики великих білкових комплексів.» [131]
2011 Ахмед Хассан Зевейл «За плідний внесок у вивчення надшвидких реакцій і розуміння перехідних станів в області хімії, а також динамічної електронної мікроскопії» [132]
2012 Фрайзер Армстронг «За його новаторський внесок до електрохімії білкової плівки, що дозволяє вишукані термодинамічні і кінетичні управління окисно-відновних ферментів, на прикладі гідрогеназою, що є ключем в енергетичній технології» [133]
2013 Грем Гатчінс «За відкриття каталізу золота і за його плідний вклад у цій новій галузі хімії» [134]
2014 Клер Грей «За новаторські застосування твердотілого ядерного магнітного резонансу в матеріалах, що мають відношення до енергетики і довкілля» [135]
2015 Гідеон Джон Девіс «За свою роботу з визначення хімії реакції каталітичних ферментних трансформацій» [136]
2016 Стівен Ман «За видатний внесок у хімію біо-мінералізації, за розробку біостворюємого синтезу та самозбірку функціональних наноструктур і гібридних нанорозмірних об'єктів» [137]
2017 Метью Россейнські «За його досягнення в розробці і відкритті функціональних матеріалів, інтеграції розробки нових експериментальних і обчислювальних технологій» [138]
2018 Джон Пайл «За новаторське лідерство у розумінні виснаження глобального озонового шару галогеновуглеводнями, зокрема взаємозв'язку між хімією, радіацією та динамікою, а також особливою вразливістю арктичного озону» [138]
2019 Вариндер Аггарвал «За його новаторські методи поєднання борних ефірів, створення тривимірної архітектури з повним контролем над формою та функціональністю з широким спектром застосувань у різних науках»
2020 Бен Гай Девіс «За винахід потужних хімічних методів, які безпосередньо маніпулюють складними біологічними молекулами, дозволяючи з’ясувати та контролювати біологічну функцію та механізм in vitro та in vivo, поза межами генетики».
2021 Малкольм Левітт «За його внесок у теорію та методологію ядерного магнітного резонансу, включно з композитними імпульсами, повторним зв’язком на основі симетрії, довгоживучими ядерними спіновими станами та дослідженням ендофуллеренів за допомогою електромагнітної спектроскопії та розсіювання нейтронів».
2022 Пітер Седлер «За новаторство в галузі досліджень медичної неорганічної хімії «Метали в медицині» та розробку нових металопрепаратів із новими механізмами дії».
2023 Маргарет Брімбл «За видатний внесок в органічну хімію з широким застосуванням у науках про життя».
2024 Веронік Гувернер «За її внесок у галузі хімії фтору із застосуванням як у медицині, так і в позитронно-емісійній томографії».
2025 Ендрю Купер «за створення інноваційних цифрових підходів до хімії, що поєднують першопринципи обчислювальної хімії, автономних роботів та штучний інтелект».

Примітки

  1. ↑ а б в The Davy Medal (1877). Royal Society. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 14 березня 2009.
  2. ↑ Boas Hall, Marie (2002). All Scientists Now: The Royal Society in the Nineteenth Century. Cambridge University Press. с. 146. ISBN 0521892635.
  3. ↑ а б в Davy archive winners 1899 - 1877. The Royal Society. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 14 березня 2009.
  4. ↑ а б Davy archive winners 1989 - 1900. Royal Society. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 14 березня 2009.
  5. ↑ Lagowski, J. J. (2004). Chemistry: Foundations and Applications. Macmillan Reference USA. с. 151.
  6. ↑ Annual Report of the Board of Regents of the Smithsonian Institution. United States National Museum. 1901. с. 131.
  7. ↑ Lockyer, Norman (1912). Nature. Nature Publishing Group. с. 352.
  8. ↑ Surrey, Alexander Robert (1961). Name reactions in organic chemistry. Academic Press. с. 101.
  9. ↑ Gillispie, Charles Coulston (1970). Dictionary of Scientific Biography. American Council of Learned Societies. с. 389.
  10. ↑ Clyde Day, Marion (1969). Theoretical Inorganic Chemistry. Reinhold Book Corporation. с. 79.
  11. ↑ Science. HighWire Press. 1883.
  12. ↑ The Lancet (вид. 2nd). J. Onwhyn. 1884. с. 939.
  13. ↑ The Academy (вид. 28th). 1885. с. 360.
  14. ↑ Memoirs and Proceedings — Manchester Literary and Philosophical Society (вид. 39th). Manchester Literary and Philosophical Society. 1895.
  15. ↑ а б Ede, Andrew; Lesley B. Cormack (2004). A History of Science in Society: From Philosophy to Utility. Broadview Press. с. 120. ISBN 1551116669.
  16. ↑ Russell, Colin A. (2003). Edward Frankland: Chemistry, Controversy and Conspiracy in Victorian England. Cambridge University Press. с. 460. ISBN 0521545811.
  17. ↑ Tilden, W. A. (1968). Famous Chemists. Ayer Publishing. с. 267. ISBN 0836909445.
  18. ↑ а б в г д Harrow, Benjamin (1920). Eminent Chemists of Our Time. D. van Nostrand. с. 13. ISBN 0836905148.
  19. ↑ Tilden, William A. (2007). Chemical Discovery and Invention — In the Twentieth Century. Read Books. с. 476. ISBN 1406758051.
  20. ↑ Journal of the Chemical Society. Chemical Society of Great Britain. 1902. с. 977.
  21. ↑ Harrow, Benjamin (1920). Eminent Chemists of Our Time (вид. 2nd). D. van Nostrand company. с. 93.
  22. ↑ Nature. Nature Publishing Group. 1895. с. 137.
  23. ↑ The Scientific Monthly (вид. 9th). American Association for the Advancement of Science. 1919. с. 173.
  24. ↑ Daedalus: Proceedings of the American Academy of Arts and Sciences (вид. 81st). American Academy of Arts and Sciences. 1988. с. 78.
  25. ↑ Burke, Edmund; James Dodsley (1891). Annual Register. Annual Register. с. 66.
  26. ↑ Nature (вид. 67th). Nature Publishing Group. 1903. с. 229.
  27. ↑ Science (вид. 10th). Moses King. 1899. с. 821.
  28. ↑ Popular Science Monthly (вид. 58th). McClure, Phillips and Co. 1901.
  29. ↑ Archer, Mary D.; Christopher D. Haley (2005). The 1702 Chair of Chemistry at Cambridge: Transformation and Change. Cambridge University Press. с. 318. ISBN 0521828732.
  30. ↑ Barker, Philip (1905). Top 1000 Scientists. Inter-India Publications. с. 15. ISBN 8173712107.
  31. ↑ Quinn, Susan (2996). Marie Curie: A Life. Perseus Books Group. с. 185. ISBN 0201887940.
  32. ↑ Monmouth Smith, Henry (1949). Torchbearers of Chemistry: Portraits and Brief Biographies of Scientists who Have Contributed to the Making of Modern Chemistry. Academic Press. с. 270.
  33. ↑ British Medical Journal (вид. 2nd). British Medical Association. 1906. с. 266.
  34. ↑ R. Hamerla, Ralph (2006). American Scientist on the Research Frontier: Edward Morley, Community, and Radical Ideas in Nineteenth-century Science. Springer. с. 232. ISBN 1402040881.
  35. ↑ Nature. Nature Publishing Group. 1908. с. 136.
  36. ↑ Knight, David M.; Norman Lockyer (1998). The Development of Chemistry, 1789-1914. Taylor & Francis. с. 482. ISBN 0415179130.
  37. ↑ Barker, Philip (1905). Top 1000 Scientists. Inter-India Publications. с. 247. ISBN 8173712107.
  38. ↑ Popular Science Monthly (вид. 82nd). McClure, Phillips and Co. 1913. с. 104.
  39. ↑ Dodsley, James (1915). Annual Register. с. 34.
  40. ↑ Sabatier, Paul (2008). Catalysis in Organic Chemistry. BiblioBazaar. с. XXIV. ISBN 1426478739.
  41. ↑ West, David Richard Frederick; J. E. Harris (1999). Metals and the Royal Society. Institute of Materials Communications. с. 572. ISBN 1861250282.
  42. ↑ Burke, Edmund; James Dodsley (1918). Annual Register (вид. 6th). с. 119.
  43. ↑ Jeans, James Hopwood (1949). The Physics of the Universe (вид. 164th). R. & R. Clark. с. 93.
  44. ↑ Matthew, Henry Colin Gray; Brian Howard Harrison (2004). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. с. 770. ISBN 0198613709.
  45. ↑ West, David Richard Frederick; J. E. Harris (1999). Metals and the Royal Society. Institute of Materials Communications. с. 543. ISBN 1861250282.
  46. ↑ The Metallurgist and Materials Technologist (вид. 12th). Institution of Metallurgists. 1980. с. 394.
  47. ↑ Science (вид. 54th). HighWire Press. 1921. с. 659.
  48. ↑ Journal of Chemical Education. American Chemical Society. 1924. с. 98.
  49. ↑ Barker, Philip (1905). Top 1000 Scientists. Inter-India Publications. с. 27. ISBN 8173712107.
  50. ↑ Science. HighWire Press. 1926. с. 38.
  51. ↑ The Advancement of Science. British Association for the Advancement of Science. 1968.
  52. ↑ Weidlein, Edward Ray; William Allen Hamor (1936). Glances at Industrial Research: During Walks and Talks in Mellon Institute. Reinhold. с. 208.
  53. ↑ Laboratory Practice (вид. 6th). United Trade Press. 1957. с. 115.
  54. ↑ Devine, Elizabeth (1983). Thinkers of the Twentieth Century. Gale. с. 333. ISBN 0333336348.
  55. ↑ Schlessinger, Bernard S.; June H. Schlessinger (1986). The Who's who of Nobel Prize Winners. Oryx Press. с. 18. ISBN 0897741935.
  56. ↑ Williams, Trevor Illtyd; Sonia Withers (1982). A Biographical Dictionary of Scientists (вид. 3rd). Wiley. с. 310. ISBN 0470273267.
  57. ↑ Journal of the Chemical Society. Chemical Society. 1953. с. 1025.
  58. ↑ Matthew, H. C. G.; Brian Howard Harrison (2004). Oxford Dictionary of National Biography: From the Earliest Times to the Year 2000. Oxford University Press. с. 278. ISBN 0198613881.
  59. ↑ Trotsky, Susan; Thomson Gale Staff, Scott Peacock (1997). Contemporary Authors: A Bio-Bibliographical Guide to Current Writers in Fiction, General Nonfiction, Poetry, Journalism, Drama, Motion Pictures, Television, and Other Fields. Gale. с. 182. ISBN 0787618624.
  60. ↑ Arthur Harden — Biography. Arthur Harden. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 березня 2009.
  61. ↑ Egerton, A.C. (1946). Obituary Notice — William Arthur Bone. Obituary Notices of the Royal Society of London. The Royal Society. 2 (7): 1165.
  62. ↑ Holmes, Frederic Lawrence; Charles Coulston Gillispie (1978). Dictionary of Scientific Biography. Scribner. с. 158. ISBN 0684147793.
  63. ↑ O'Connor, W. J. (1991). British physiologists 1885-1914: A Biographical Dictionary. Manchester: Manchester University Press. с. 479. ISBN 0719032822.
  64. ↑ Journal of Colloid Science (вид. 8th). Academic Press. 1965. с. 375.
  65. ↑ Shils, Edward (1991). Remembering the University of Chicago: Teachers, Scientists, and Scholars. University of Chicago Press. с. 526. ISBN 0226753352.
  66. ↑ Surrey, Alexander Robert (1954). Name reactions in organic chemistry. Academic Press. с. 45.
  67. ↑ Lockyer, Norman (1942). Nature: International Journal of Science (вид. 150th). Nature Publishing Group. с. 666.
  68. ↑ The Industrial Chemist (вид. 19th). Tothill Press. 1943. с. 701.
  69. ↑ Doren, Charles Lincoln van; Robert McHenry (1974). Webster's American Biographies. G. & C. Merriam Co. с. 11. ISBN 0877790531.
  70. ↑ A Legislative History of the Federal Food, Drug, and Cosmetic Act and Its Amendments (вид. 20th). United States Food and Drug Administration. 1979.
  71. ↑ Matthew, Henry Colin Gray; Brian Howard Harrison (2004). Oxford Dictionary of National Biography: From the Earliest Times to the Year 2000. Oxford University Press. с. 273. ISBN 0198613792.
  72. ↑ Goertzel, Ted George; Ben Goertzel (1995). Linus Pauling: A Life in Science and Politics. Basic Books. с. 1. ISBN 0465006736.
  73. ↑ Sybil P. Parker, editor-in-chief. (1980). McGraw-Hill Modern Scientists and Engineers (вид. 2nd). McGraw-Hill. с. 67. ISBN 0070452660.
  74. ↑ Technology Review (вид. 54th). Association of Alumni and Alumnae of the Massachusetts Institute of Technology. 1997. с. 32.
  75. ↑ The Shaping of Indian Science: 1914-1947. Orient Blackswan. 2003. ISBN 8173714320. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  76. ↑ Greene, Jay E.; William H. Crouse (1966). McGraw-Hill Modern Men of Science: 426 Leading Contemporary Scientists. McGraw-Hill. с. 393.
  77. ↑ Chemical Age Directory & Who's Who. Chemical Age. 1962. с. 112.
  78. ↑ Mehra, Jagdish; Helmut Rechenberg (2001). The Historical Development of Quantum Theory: Fundamental Equations of Quantum Mechanics and the Reception of the New Quantum Mechanics. Springer. с. 58. ISBN 0387951784.
  79. ↑ Chemical Age Directory & Who's Who. Chemical Age. 1962. с. 68.
  80. ↑ Sybil P. Parker, editor-in-chief. (1980). McGraw-Hill Modern Scientists and Engineers (вид. 2nd). McGraw-Hill. с. 302. ISBN 0070452660.
  81. ↑ The International Who's Who. Europa Publications. 1960. с. 406.
  82. ↑ Ogilvie, Marilyn Bailey; Joy Dorothy Harvey (2000). The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives from Ancient Times to the Mid-20th Century. Taylor & Francis. с. 804. ISBN 041592040X.
  83. ↑ Haines, Catharine M. C.; Helen M. Stevens (2001). International Women in Science. ABC-CLIO. с. 183. ISBN 1576070905.
  84. ↑ West, David Richard Frederick; J. E. Harris (1999). Metals and the Royal Society. IOM Communications. с. 705. ISBN 1861250282.
  85. ↑ The Houghton Mifflin Dictionary of Biography. Houghton Mifflin Harcourt. 2003. с. 948. ISBN 061825210X.
  86. ↑ Sybil P. Parker, editor-in-chief. (1980). McGraw-Hill Modern Scientists and Engineers (вид. 2nd). McGraw-Hill Book Company. с. 367. ISBN 0070452660.
  87. ↑ Trosky, Susan; Scot Peacock (1998). Contemporary Authors. Gale. с. 423. ISBN 0787619949.
  88. ↑ Greene, J.E. (1980). McGraw-Hill Modern Scientists and Engineers (вид. 3rd). McGraw-Hill. с. 34. ISBN 0070452660.
  89. ↑ Chemistry: Nobel lectures : including presentation speeches and laureates' biographies. World Scientific. 1999. с. 313. ISBN 9810234082.
  90. ↑ Renetzky, Alvin (1975). NSF Factbook: Guide to National Science Foundation Programs and Activities (вид. 2nd). Marquis Academic Media. с. 154. ISBN 0837922011.
  91. ↑ Sybil P. Parker, editor-in-chief. (1980). McGraw-Hill modern scientists and engineers (вид. 1st). McGraw-Hill. ISBN 0070452660.
  92. ↑ Eggenberger, David I. (1973). The McGraw-Hill Encyclopedia of World Biography (вид. 2nd). McGraw-Hill. с. 338.
  93. ↑ Greene, J.E. (1980). McGraw-Hill Modern Scientists and Engineers (вид. 3rd). McGraw-Hill. с. 207. ISBN 0070452660.
  94. ↑ Proceedings of the Royal Society of London. Series A. Mathematical and physical sciences (вид. 296th). Journal Storage. 1967. с. vii.
  95. ↑ Chemistry and industry. Society of Chemical Industry. 1967. с. 2056.
  96. ↑ Frängsmyr, Tore; Sture Forsén (1993). Chemistry, 1971-1980. Nobel Foundation. с. 186. ISBN 9810207875.
  97. ↑ Sybil P. Parker, editor-in-chief. (1980). McGraw-Hill Modern Scientists and Engineers (вид. 1st). McGraw-Hill. с. 252. ISBN 0070452660.
  98. ↑ The Houghton Mifflin Dictionary of Biography. Houghton Mifflin Harcourt. 2003. с. 367. ISBN 061825210X.
  99. ↑ Sidharth, B. G. (2008). A Century of Ideas: Personal Perspectives from a Selection of the Greatest Minds of the Twentieth Century. Springer. с. 43. ISBN 1402043597.
  100. ↑ Impact of Science on Society (вид. 35th). United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. 1984. с. 321.
  101. ↑ The Houghton Mifflin Dictionary of Biography. Houghton Mifflin Harcourt. 2003. с. 45. ISBN 061825210X.
  102. ↑ Sleeman, Elizabeth (2003). The International Who's Who 2004 (вид. 67th). Routledge. с. 91. ISBN 1857432177.
  103. ↑ Blake, Robert; Christine Stephanie Nicholls (1990). The Dictionary of National Biography, 1981-1985: With an Index Covering the Years 1981-1985 in One Alphabetical Series. Oxford University Press. с. 385. ISBN 0198652100.
  104. ↑ Sleeman, Elizabeth (2003). The International Who's Who 2004 (вид. 67th). Routledge. с. 1408. ISBN 1857432177.
  105. ↑ Archer, Mary D.; Christopher D. Haley (2005). The 1702 Chair of Chemistry at Cambridge: Transformation and Change. Cambridge University Press. с. vii. ISBN 0521828732.
  106. ↑ Hargittai, István; Magdolna Hargittai (2003). Candid science III: more conversations with famous chemists. Imperial College Press. с. 97. ISBN 1860943365.
  107. ↑ Report / Agricultural Research Council. University of California. 1977. с. 70. ISBN 0102072787.
  108. ↑ American Men of Science: A Biographical Directory (вид. 6th). Jaques Cattell Press. 1979. с. 5634.
  109. ↑ American Jewish Year Book. American Jewish Committee. 1922. с. 273.
  110. ↑ The Alcalde. Emmis Communications. 1988. с. 12. ISSN 0002-497X. {{cite magazine}}: Cite magazine вимагає |magazine= (довідка)
  111. ↑ Lockyer, Norman (1983). Nature. Nature Publishing Group. с. 47. ISBN 0333332741.
  112. ↑ Proceedings of the Royal Society of London. Series A. Mathematical and physical sciences (вид. 397th). 1985. с. 184.
  113. ↑ Proceedings of the Royal Society of London. Series A. Mathematical and physical sciences (вид. 397th). 1986. с. 184.
  114. ↑ Rubinstein, W. D. (1991). The Harvester Biographical Dictionary of Life Peers. Harvester Wheatsheaf. с. 340. ISBN 0710812183.
  115. ↑ Sleeman, Elizabeth (2003). The International Who's Who 2004 (вид. 67th). Routledge. с. 813. ISBN 1857432177.
  116. ↑ Hargittai, István; Magdolna Hargittai (2003). Candid science III: more conversations with famous chemists. Imperial College Press. с. 179. ISBN 1860943365.
  117. ↑ Barker, Philip (1905). Top 1000 Scientists. Inter-India Publications. с. 321. ISBN 8173712107.
  118. ↑ а б Year-book of the Royal Society of London (вид. 97th). Harrison & Sons. 1993. с. 1973. ISBN 0854034684.
  119. ↑ Nemeh, Katherine H.; Pamela M. Kalte (2003). American men & women of science: a biographical directory of today's leaders in physical, biological and related sciences (вид. 21st). Thomson Gale. с. 424. ISBN 0787665274.
  120. ↑ Byford, Michael F.; Jack E. Baldwin, Chia-Yang Shiau, Christopher J. Schofield (10 листопада 1997). The Mechanism of ACV Synthetase. The Oxford Centre for Molecular Sciences and Dyson Perrins Laboratory: American Chemical Society. с. 2631—2650. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 13 березня 2009. doi:10.1021/cr960018l
  121. ↑ Gjurgevich, Brian (14 квітня 2004). Prominent chemist to present Pauling lectures. The Daily Barometer. Процитовано 13 березня 2009. {{cite news}}: |archive-url= неправильно сформовано: часова мітка (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  122. ↑ Archives Hub: Wilkinson, Sir Geoffrey, 1921-1996. www.archiveshub.ac.uk. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 14 березня 2009.
  123. ↑ Imperial College London — New Fellows of Imperial College London announced. www.imperial.ac.uk. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 14 березня 2009.
  124. ↑ Senecal, Karen (23 листопада 1999). Chemistry department hires professor in quest for top 10. The Lantern. Процитовано 13 березня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
  125. ↑ Society of Chemical Industry: SCI Honours. www.soci.org. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 14 березня 2009.
  126. ↑ 08.12.2008 - Neil Bartlett, emeritus professor of chemistry, dies at 75. berkeley.edu. Архів оригіналу за 08.07.2013. Процитовано 14 березня 2009.
  127. ↑ London Mathematics Society. London Mathematics Society. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 2 квітня 2009.
  128. ↑ 香港中文大學 :: 資訊處 :: Prof. Takeshi Oka. www.cuhk.edu.hk. Архів оригіналу за 1 квітня 2009. Процитовано 14 березня 2009.
  129. ↑ University of Cambridge: 22 January 2007: Christopher Dobson elected new Master of St John's College. www.admin.cam.ac.uk. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 14 березня 2009.
  130. ↑ Nystar Newsletter — New York City Archive — September 2006. www.nystar.state.ny.us. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 14 березня 2009.
  131. ↑ а б The Davy Medal (1877). The Royal Society. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 13 серпня 2010.
  132. ↑ Royal Society announces 2011 Copley Medal recipient. The Royal Society. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 19 липня 2011.
  133. ↑ Most recent medallist. The Royal Society. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 11 липня 2012.
  134. ↑ Davy Medal - Most recent medallist. The Royal Society. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 13.10.2013.
  135. ↑ Clare Grey awarded the Davy Medal. University of Cambridge. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 18.09.2014.
  136. ↑ Davy Medal | Royal Society. Royal Society. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 20 листопада 2015.
  137. ↑ Davy Medal | Royal Society. Royal Society. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 15 жовтня 2016.
  138. ↑ а б Royal Society:url=https://royalsociety.org [Архівовано 20 вересня 2017 у Wayback Machine.]

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).