YaChudo

Жан-Марі Лен

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Жан-Марі П'єр Лен
фр. Jean-Marie Lehn Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився30 вересня 1939 (87 років)
Рохем, Франція
КраїнаФранція
Діяльністьхімік, професор, викладач університету, дослідник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСтрасбурзький університет (1963)[1]
Гарвардський університет
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьСупрамолекулярна хімія
ЗакладГарвардський університет
Колеж де Франс[2]
Université Louis Pasteurd
Страсбурзький університет
Університет Карлсруе
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор[1] (1963)
Аспіранти, докторантиЖан-П'єр Соваж
Mir Wais Hosseinid
Mireille Blanchard-Desced[3]
Christine Paul-Rothd[4]
Erik Dujardind[5]
Olivier Baudoind[6]
Matthieu Sainlosd[7]
Artur Stefankiewiczd[8]
Sébastien Ulrichd[9]
Ghislaine Vantommed[10]
Petr Kovaříčekd[11]
Garry S Hanand[12]
Susanne Schneiderd[13]
Stephan Sinnd[14]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство[15]
Леопольдина[16]
Французька академія наук[17]
Національна академія дей-Лінчей[18]
Папська академія наук[19]
Національна академія наук США[20]
Академія наук і літератури в Майнці
Геттінгенська академія наук[21]
Польська академія наук[22][23]
Китайська академія наук[24]
Угорська академія наук[25]
French Academy of Technologiesd
Американська академія мистецтв і наук[26]
Нідерландська королівська академія наук[27]
Європейська академія[28]
Американське філософське товариство[29]
Haut Conseil de la science et de la technologied[30]
Académie des sciences, inscriptions et belles-lettres de Touloused[31]
Туринська академія наук[32]
Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd[33]
Хорватська академія наук і мистецтв[34]
Ірландська королівська академія[35]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:криптанди
Нагороди
великий офіцер ордена Почесного легіону командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону офіцер ордену «За заслуги» кавалер ордена Академічних пальм

золота медаль Національного центру наукових досліджень (1981)

срібна медаль Національного центру наукових досліджень

бронзова медаль Національного центру наукових досліджень (1963)

Order of the Rising Sun, Gold and Silver Star Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки
Нобелівська премія з хімії

медаль Онсагера (2015)

стипендія Александера фон Гумбольдтаd

Karl Ziegler Prized (1989)

медаль Лавуазьєd (1997)

Премія століття (1980)

медаль Деві (1997)

премія Гумбольдта (1983)

honorary doctorate of the University of Malagad (2015)

іноземний член Лондонського королівського товариства (17 червня 1993)

почесний доктор Університету Масарика (2005)

honorary doctorate of the Autonomous University of Madridd (1985)

Почесний доктор Віденського університетуd (12 березня 2019)

почесний доктор Геттінгенського університетуd

Почесний доктор Аристотельського університету Салонікиd

почесний доктор Клузького університетуd

honorary doctor of the Charles University of Pragued

Почесний доктор Оксфордського університетуd

Honorary doctor of the University of Bolognad

почесний доктор Кембриджського університетуd

honorary doctor of the University of Patrasd

honorary doctor of the University of Sherbrooked

почесний доктор Університету Сент-Ендрюсаd

Почесний доктор Віденського університетуd

почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі (1984)

почесний доктор університету Брюсселяd

почесний доктор Афінського університетуd

honorary doctorate of Techniond

honorary doctor of Royal Institute of Technologyd (14 листопада 2003)

honorary doctor of the University of Basilicatad

Почесний доктор КНУ ім. Т. Г. Шевченкаd

honorary doctor of the University of Creted

honorary doctor of the University of Sheffieldd

honorary doctor of the Adam Mickiewicz University in Poznańd (2021)

премія Парацельса (1982)

премія Роберта Робінсонаd (1990)

Sir Derek Barton Gold medald (2012)

медаль Марії Склодовської-Кюрі (2022)

honorary doctorate of Slovak University of Technology in Bratislavad (15 березня 2023)

член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2003)

Жан-Марі П'єр Лен (фр. Jean-Marie Lehn; 30 вересня 1939) — французький хімік. Член Геттінгенської академії наук.

Здобув Нобелівську премію разом із Дональдом Крамом та Чарльзом Педерсеном у 1987 за працю в галузі хімії, зокрема, за синтез криптандів. Лен був одним з перших новаторів у галузі супрамолекулярної хімії, тобто хімії молекулярних комплексів типу «гість-господар», що утворюються внаслідок міжмолекулярних взаємодій, і продовжує нововведення в цій області. Він опублікував понад 800 рецензованих статей в хімічній галузі.

Біографія

Ранні роки

Лен народився в Росем, Франції у П'єра та Марі Лен. Його батько був пекарем, але внаслідок захоплення музикою став органістом у місті. Лен теж вивчав музику, що стало його основним інтересом після науки. Він продовжував грати на органі протягом усієї своєї професійної кар'єри як вченого. У середній школі в Оберне, з 1950 по 1957 рік, вивчав латину, давньогрецьку, німецьку та англійську мови, французьку літературу, згодом його дуже зацікавила як філософія, так і наука, особливо хімія. У липні 1957 року він здобув ступінь бакалавра з філософії, а у вересні того ж року, бакалавра природничих наук.

У Страсбурзькому університеті, спочатку вивчав філософію, але потім перейшов на курси фізичних, хімічних і природничих наук. Відвідуючи лекції Гі Уріссона він зрозумів, що хоче продовжити кар'єру дослідника в галузі органічної хімії. Він прийшов у лабораторію Уріссона, щоб здобути ступінь доктора наук. Там він завідував першим ЯМР-спектрометром в лабораторії, і опублікував свою першу наукову статтю, в якій наголошувалося правило адитивності для протонних ЯМР-зсувів, індукованих замісником, в стероїдних похідних. Після здобуття докторського ступеня, працював протягом року в лабораторії Роберта Бернса Вудворда в Гарвардському університеті, працюючи серед інших речей, над синтезом вітаміну В12.

Кар'єра

Круговий гвинтовий комплекс, описаний Жан-Марі Леном та ін. в Angew. Chem., Int. Ed. Engl. 1996, 35, 1838—1840.
Кристалічна структура фолдамеру, описана Жан-Марі Леном та ін.в Helv. Chim. Acta., 2003, 86, 1598—1624.

У 1966 році він був призначений на посаду доцента на хімічному факультеті університету Страсбурга. Його дослідження зосереджені на фізичних властивостях молекул, синтезі сполук, що спеціально сконструйовані для прояву певних властивостей, для того, щоб краще зрозуміти, яким чином ця властивість пов'язана із структурою.

У 1968 році він розробив синтез молекул-«кліток», що містять порожнини, усередині яких інша молекула може поміститись. Знання органічної хімії дали змогу йому конструювати «клітки» потрібної форми, тим самим дозволяючи лише певному типу молекули входити в «клітку». Це стало передумовою для цілої нової області в хімії, сенсорів. Такі механізми також відіграють велику роль в молекулярній біології.

Ці криптанди, (як Лен їх назвав), стали головним центром його уваги, і це привело до визначення нового типу хімії «супрамолекулярної хімії», яка замість вивчення зв'язків всередині однієї молекули, вивчає міжмолекулярну взаємодію, і що згодом названо «крихкими об'єктами», такими як міцели, полімери, або глини.

У 1980 році обраний викладачем у престижному Collège de France, а у 1987 був нагороджений Нобелівською премією разом із Дональдом Крамом та Чарльзом Педерсеном «За розробку і застосування молекул із структурно-специфічними взаємодіями високої вибірковості».

25 вересня 2012 року, Лен відвідав Львівську політехніку де виступив з лекцією «Від матерії до життя. Супрамолекулярна хімія і біологія».[36] Тоді ж йому було присвоєно звання Почесного доктора Львівської політехніки[37].

Приватне життя

Лен одружився в 1965 році на Сільві Ледерер, і разом вони мають двох синів, Давида і Матіаса.

Нагороди

  • Нобелівська премія з хімії (1987)
  • Commander of the Légion d'Honneur (1996)
  • Officer of the Ordre National du Mérite (1993)
  • Knight of the Ordre des Palmes Académiques (1989)
  • Österreichisches Ehrenzeichen für Wissenschaft und Kunst, (first class) (2001)
  • ISA Medal for Science, (2007)

Примітки

  1. ↑ а б Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
  2. ↑ Список професорів Колеж де Франс
  3. ↑ https://www.theses.fr/1989PA066055
  4. ↑ https://www.theses.fr/1992STR13197
  5. ↑ https://www.theses.fr/1999PA066170
  6. ↑ https://www.theses.fr/1998PA066020
  7. ↑ https://www.theses.fr/2004PA06A800
  8. ↑ https://www.theses.fr/2009STRA6046
  9. ↑ https://www.theses.fr/2008STR13098
  10. ↑ https://www.theses.fr/2014STRAF013
  11. ↑ https://www.theses.fr/2014STRAF014
  12. ↑ https://www.theses.fr/1995STR13105
  13. ↑ https://www.theses.fr/2016STRAF037
  14. ↑ https://www.theses.fr/2017STRAF015
  15. ↑ Professor Jean-Marie Lehn FRS | Royal Society Fellow
  16. ↑ Leopoldina: Detail
  17. ↑ Jean-Marie Lehn | Académie des sciences
  18. ↑ (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18315206
  19. ↑ Jean-Marie Lehn
  20. ↑ Jean-Marie P. Lehn – NAS
  21. ↑ Mitglieder: Niedersächsische Akademie der Wissenschaften zu Göttingen (NAWG)
  22. ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=LEHN,%20Jean-Marie
  23. ↑ Jean-Marie Lehn | Polska Akademia Nauk
  24. ↑ Jean-Marie Lehn----Academic Divisions of Chinese Academy of Sciences
  25. ↑ https://mta.hu/koztestuleti_tagok?PersonId=19233
  26. ↑ Jean-Marie Pierre Lehn | American Academy of Arts and Sciences
  27. ↑ Jean-Marie Lehn - KNAW - KNAW
  28. ↑ www.ae-info.org
  29. ↑ NNDB — 2002.
  30. ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=JORFTEXT000000242566&dateTexte=&categorieLien=id
  31. ↑ http://academie-sciences-lettres-toulouse.fr/?page_id=596
  32. ↑ www.accademiadellescienze.it
  33. ↑ https://kvab.be/sites/default/rest/?q=leden/id/580&_=popup
  34. ↑ Lehn Jean-Marie – HAZU
  35. ↑ Professor Jean-Marie Pierre Lehn
  36. ↑ Нобелівський лауреат Жан-Марі Лен завітав у Львівську політехніку [Архівовано 8 листопада 2012 у Wayback Machine.] НУ «Львівська політехніка», 25 вересня 2012
  37. ↑ Доктори Honoris Causa. Офіційний сайт Національного університету «Львівська Політехніка». Процитовано 23 січня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).