Кашуби
| Кашуби | |
|---|---|
 Родина кашубів у національному вбранні з прапором | |
| Самоназва | каш. Kaszëbi  |
| Мапа розселення | |
 | |
| Регіон | Північно-західна Польща |
| Кількість | 179 685 осіб (2021) |
| Близькі до | українці, поляки, лужичани, чехи, словаки |
| Мова | кашубська, польська |
| Релігія | католицизм християнство |
| Прапор |  |
| Досліджуються наукою | Kashubian studiesd |
Кашу́би (кашубською — Kaszëbi; пол. Kaszubi; нім. Kaschuben) — західнослов'янський народ, що проживає на північному заході Польщі. Неофіційна столиця кашубів — місто Картузи. З великих міст, найбільший відсоток осіб кашубського походження мешкає у Гдині.
Спочатку основним заняттям більшості кашубів було рибальство; зараз більшість працює у сфері туризму.
Основна організація, яка піклується збереженням самобутності та традицій кашубів, — Кашубсько-Поморське Об'єднання [Архівовано 3 Лютого 2021 у Wayback Machine.].
Чисельність
За переписом населення 2002 року тільки 5100 осіб визначили свою національність, як кашуби, хоча 51 тисяча наголосили, що кашубська мова — рідна для них. Більшість кашубів визначають себе поляками за громадянством, а кашубами за етнічною приналежністю, тобто вважають себе одночасно як поляками, так і кашубами.
За переписом населення 2021 року 179 685 осіб за етнічною ознакою в будь-якій формі декларування ідентифікували себе "кашубами". Таким чином вони стали третьою етнічною групою за чисельністю (після поляків та сілезців). Також 89 198 осіб використовують кашубську мову як мову домашнього спілкування (з врахуванням декількох мов).[1]
Польща
| Воєводство | Етнічна приналежність[2] | Мова домашнього
спілкування[3] | ||
|---|---|---|---|---|
| Чисельність,
осіб |
Частка,
% |
Чисельність,
осіб |
Частка,
% | |
| Нижньосілезьке | 284 | 0,01 | 51 | 0,00 |
| Куявсько-Поморське | 714 | 0,04 | 152 | 0,01 |
| Лодзинське | 172 | 0,01 | 30 | 0,00 |
| Люблінське | 65 | 0,00 | 16 | 0,00 |
| Любуське | 86 | 0,01 | 28 | 0,00 |
| Малопольське | 305 | 0,01 | 46 | 0,00 |
| Мазовецьке | 1 347 | 0,02 | 199 | 0,00 |
| Опольське | 66 | 0,01 | 12 | 0,00 |
| Підкарпатське | 32 | 0,00 | 6 | 0,00 |
| Підляське | 57 | 0,00 | 5 | 0,00 |
| Поморське | 174 741 | 7,41 | 88 301 | 3,75 |
| Сілезьке | 406 | 0,01 | 90 | 0,00 |
| Свентокшиське | 26 | 0,00 | 7 | 0,00 |
| Вармінсько-Мазурське | 231 | 0,02 | 41 | 0,00 |
| Великопольське | 439 | 0,01 | 106 | 0,00 |
| Західнопоморське | 714 | 0,04 | 108 | 0,01 |
Поморське воєводство
| Повіт | Етнічна приналежність[2] | Мова домашнього
спілкування[3] | ||
|---|---|---|---|---|
| Чисельність,
осіб |
Частка,
% |
Чисельність,
осіб |
Частка,
% | |
| Битівський | 12 705 | 16,43 | 7 257 | 9,38 |
| Хойницький | 8 177 | 8,49 | 1 582 | 1,64 |
| Члуховський | 277 | 0,51 | 43 | 0,08 |
| Гданський | 1 177 | 0,88 | 292 | 0,23 |
| Картузький | 55 330 | 37,39 | 37 206 | 25,14 |
| Косьцерський | 21 250 | 29,35 | 3 334 | 4,61 |
| Квідзинський | 36 | 0,04 | 5 | 0,01 |
| Лемборський | 2 829 | 4,40 | 1 438 | 2,24 |
| Мальборський | 43 | 0,07 | 7 | 0,01 |
| Новодворський | 46 | 0,13 | 15 | 0,04 |
| Пуцький | 23 329 | 25,99 | 13 668 | 15,23 |
| Слупський | 378 | 0,39 | 102 | 0,11 |
| Старогардський | 166 | 0,13 | 36 | 0,03 |
| Тчевський | 166 | 0,15 | 37 | 0,03 |
| Вейхеровський | 37 177 | 16,55 | 20 185 | 8,99 |
| Штумський | 21 | 0,05 | 6 | 0,02 |
| м. Гданськ | 5 281 | 1,09 | 1 533 | 0,32 |
| м. Гдиня | 5 667 | 2,31 | 1 414 | 0,58 |
| м. Слупськ | 348 | 0,40 | 81 | 0,09 |
| м. Сопот | 398 | 1,21 | 60 | 0,18 |
Галерея
-
Кашубський національний прапор
-
Етнічна територія кашубів наприкінці XX століття (пол.) -
Етнічна територія кашубів наприкінці XX століття (англ.)
Відомі кашуби
- Дональд Туск – прем'єр-міністр Польщі, колишній голова Європейської Ради (2014-2019).
- Людвіг Йорк – генерал-фельдмаршал
Див. також
Посилання
- Кашубський музей [Архівовано 24 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Кашуби [Архівовано 7 Вересня 2009 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б в GUS. Tablice z ostatecznymi danymi w zakresie przynależności narodowo-etnicznej, języka używanego w domu oraz przynależności do wyznania religijnego. stat.gov.pl (pl-pl) . Архів оригіналу за 5 липня 2026. Процитовано 16 липня 2026.
- ↑ а б вказали в будь-якій формі декларування
- ↑ а б з врахуванням осіб, що використовують декілька мов у домашньому спілкуванні
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).