Жале Інан

Жале Інан
тур. Jale İnan
Погруддя Жале Інан у парку в місті Кушадаси
Ім'я при народженні	тур. Jale Oğan
Народилася	1 лютого 1914[1][2]  Стамбул, Османська імперія[1]
Померла	26 лютого 2001[1] (87 років)  Стамбул, Туреччина
Поховання	Цвинтар Зінджирлікую
Країна	Туреччина  Османська імперія
Діяльність	archaeological monument keeper, класична археологиня, викладачка університету, археологиня
Галузь	археологія і класична археологія[3]
Alma mater	Erenköy Girls High Schoold, Університет Фрідріха-Вільгельма (березень 1943) і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Науковий ступінь	докторський ступінь (березень 1943)
Науковий керівник	Гергарт Роденвальдт
Вчителі	Гергарт Роденвальдт
Знання мов	німецька[3], англійська[3], латина, давньогрецька і турецька[4][3]
Заклад	Стамбульський університет
Роки активності	з 1943
Посада	ординарний професорd
Батько	Aziz Oğand
У шлюбі з	Mustafa İnand
Медіафайли у Вікісховищі

Жале Інан (тур. Jale İnan; 1 лютого 1914, Стамбул — 26 лютого 2001, Стамбул) — перша турецька жінка-археологиня, професорка класичної археології Стамбульського університету.

Жале Інан народилася 1 лютого 1914 року в родині директора археологічного музею Азіза Огана. Вирішила піти стопами батька і теж стати археологинею. У 1934 році Жале Інан закінчила середню школу для дівчаток і вступила до університету, де спочатку вивчала медицину, оскільки тоді в Туреччині не було археологічних кафедр. У 1935 році отримала стипендію, яка дозволила їй поїхати до Берліна навчатися в Німецькому археологічному інституті. Вивчала класичну археологію також і в Мюнхені, де в березні 1943 року захистила докторську дисертацію на тему «Kunstgeschichtliche Untersuchung der Opferhandlung auf römischen Münzen», під керівництвом професора Герхарда Роденвальда. У тому ж 1943 році вона повернулася назад до Туреччини, де почала працювати асистенткою кафедри давньої історії і нумізматики Стамбульського університету.

У 1944 році одружилася з цивільним інженером Мустафою Інаном, в подальшому — професором Технічної школи в Стамбулі.

У 1947 році Жале Інан стала асистенткою Арифа Мюфіда Манселя, першого турецького професора класичної археології. Разом з ним брала участь у розкопках.

У 1953 році пройшла процедуру габілітації й у 1963 році отримала звання професора. У 1975 році вона змінила Манселя на посаді завідувача кафедрою і продовжувала керувати нею до 1983 року. Входила до Німецького та Австрійського археологічних інститутів. Її польові дослідження в Перге та Сіде стали основоположними для розвитку археології та охорони пам'ятників історії та культури в Туреччині.

На згадку про Жале Інан Музей жінки міста Анталія щорічно вручає премію «Жінка року»^[5].

• Roman and early Byzantine portrait sculpture in Asia Minor . London 1966. (співавторка)
• Roman sculpture in Side. Ankara 1975, (Researches in the region of Antalya; 8).
• Römische und frühbyzantinische Porträtplastik aus der Türkei. Neue Funde . Mainz 1979, ISBN 3-8053-0391-2 . (співавторка)
• Toroslar'da bir antik kent: Lyrbe? Seleukeia? = Eine antike Stadt im Tauros-Gebirge . Ankara 1998. (Kazi monografileri dizisi; 5). ISBN 975-7538-93-0 .
• Perge'nin Roma Devri Heykeltraşlığı, Band 1: Istanbul 2000, ISBN 975-6899-50-6, Band 2: Istanbul 2003 ISBN 975-6899-87-5 .

• N. Basgelen, M. Lugal (Hrsg.): Festschrift für Jale İnan. Istanbul 1989, ISBN 975-7538-06-X .
• Wolfgang Radt: Jale Inan. in: Gnomon 74, 2002 S. 285—288.
• Angelika Dierichs: Ein Leben für die Archäologie. Jale Inan, die erste türkische Archäologin. in: Antike Welt 36,2 (2005) S. 42-44.