Еміль Артін
| Еміль Артін | |
|---|---|
нім. Emil Artin  | |
 | |
| Народився | 3 березня 1898[2][3][…] Відень, Австро-Угорщина |
| Помер | 20 грудня 1962[2][3][…] (64 роки) Гамбург, ФРН ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Ольсдорфський цвинтар[5] і Weidlinger Friedhofd[6] |
| Країна | Австро-Угорщина США Австрія Німеччина |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Віденський університет, Лейпцизький університет[1] |
| Галузь | математика |
| Заклад | Гамбурзький університет, Університет Нотр-Дам, Індіанський університет у Блумінгтоні, Принстонський університет |
| Науковий ступінь | доктор філософії (червень 1921) і доктор габілітований (1923) |
| Науковий керівник | Густав Герглоц, Отто Людвиг Гьольдер |
| Відомі учні | Серж Ленг, Джон Тейт, Макс Цорн |
| Аспіранти, докторанти | Iain T. A. C. Adamsond[7] Серж Ленг[7] David Gilbargd[7] Hans Zassenhausd[7] Heinz Söhngend[7] Harold Nathaniel Shapirod[7] Alexander Murray MacBeathd[7] Артур Маттук[7] Harald Nehrkornd[7] David Kent Harrisond[7] Johannes Weissingerd[7] Robert Earl MacKenzied[7] Hans Wilhelm Praetoriusd[7] Evar Dare Neringd[7] Kate Heyd[7] Karl Henked[7] Josef Bellerd[7] Hans Kurt Heinrich Rothgiesserd[7] Walther Landherrd[7] Margaret S. Matchettd[7] William H. Millsd[7] Shianghaw Wangd[7] Abraham P. Hillmand[7] Donald W. Blackettd[7] Richard James Sempled[7] Armin Peter Thedyd[7] Отто Шреєрd[7] Nesmith Ankenyd[7] Karel deLeeuwd[7] Bernard Dworkd[7] O. Timothy O'Mearad[7] K. G. Ramanathand[7] John Tated[7] Max August Zornd[7] |
| Членство | Леопольдина Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США Геттінгенська академія наук |
| Війна | Перша світова війна |
| Відомий завдяки: | Кільце Артіна, Модуль Артіна, Теорія полів класів, Закон взаємності Артіна, Сімнадцята проблема Гільберта |
| Мати | Emma Maria Hübnerd |
| У шлюбі з | Natascha Artin Brunswickd[8] |
| Діти | Майкл Артінd Thomas Artind |
| Родичі | Naum Jasnyd і John Tated |
| Нагороди | |
 Еміль Артін у Вікісховищі | |
Еміль Артін (нім. Emil Artin) (3 березня 1898 Відень, Австро-Угорщина — 20 грудня 1962 Гамбург, ФРН) — видатний математик. Народився в Австро-Угорщині, університетську освіту отримав у Німеччині, науковою діяльністю займався в університетських центрах Німеччини та США.
Біографія
Народився у Відні, виріс в Райхенберг (нині Ліберець в Чехії). Батьки майбутнього математика — Еміль Артін, торговець предметами мистецтва (помер в 1906 році), і Емма Лаура-Артін, до свого другого шлюбу — співачка в опереті. Прізвище Еміль Артін успадкував від діда-вірменина, торговця килимами.
1916 року Еміль вступив до Віденського університету (тут він провчився лише один семестр, після чого був призваний до армії), а в 1919 продовжив навчання в Лейпцигу (Німеччина). Після закінчення викладав в німецьких університетах, переважно в Гамбурзі. У 1929 році одружився зі своєю студенткою, нім. Natalie (Natascha) Jasny, яку батьки після революції вивезли з Росії. Вона була наполовину єврейкою, і після приходу нацистів до влади і прийняття антиєврейських законів Артін в 1937 році був звільнений з Гамбурзького університету та емігрував в США, де працював в Індіанському (1938-1946) і Принстонському університеті (1946 — 1958), після чого знову повернувся до Гамбурга.
Артін працював в багатьох галузях математики: аксіоматичне визначення Γ-функції, проективна геометрія, теорія кіс, пов'язана з топологією, — але головним його інтересом була алгебра. Спільно з Е. Нетер Артін створив сучасну загальну алгебру. Його роботи складають значну частину знаменитої «Алгебри» ван дер Вардена. Особливо важливий його внесок в теорію полів, де він спільно з Отто Шраєром створив теорію дійсних замкнутих полів, а потім вирішив знамениту 17-у проблему Гільберта. Не менш важливі його роботи в алгебраїчній теорії чисел, головним чином в теорії полів класів, де він застосував апарат когомологій Галуа. Сформулював закон взаємності Артіна. Серед учнів Еміля Артіна — Серж Ленг та Джон Тейт; його син Майкл Артін — також відомий математик.
Див. також
- 15378 Артін — астероїд, названий на честь математика.
Книги
Українською
- Е. Артін, Теорія Галуа; пер. з нім. (В. А. Вишенського). — Київ : Радянська школа, 1963. — 98 с. (укр.)
Іншими мовами
- Artin, Emil (1998) [1944], Galois Theory, Dover Publications, Inc., ISBN 0-486-62342-4, архів оригіналу за 19 червня 2016, процитовано 10 червня 2016 (англ.)
- Artin, Emil (2006) [1967], Algebraic numbers and algebraic functions., Providence, RI: AMS Chelsea Publishing, ISBN 0-8218-4075-4 (англ.)
- Artin, Emil (1988) [1957], Geometric algebra, Wiley Classics Library, New York: John Wiley & Sons Inc., с. x+214, ISBN 0-471-60839-4 (англ.)
- Artin, Emil (1958), A Freshman Honors Course in Calculus and Analytic Geometry, University of Buffalo, ISBN 0-923891-52-8 (англ.)
- Artin, Emil (1982) [1965], Lang, Serge; Tate, John T. (ред.), Collected papers, New York-Berlin: Springer-Verlag, ISBN 0-387-90686-X (англ.)
- Артин Э. Введение в теорию гамма-функций. — М.: ГТТИ, 1934. (рос.)
- Артин Э. Геометрическая алгебра. — М.: Наука, 1969. (рос.)
Статті
- Artin, Emil (1947), Theory of braids, Ann. of Math. (2), 48: 101—126, doi:10.2307/1969218, ISSN 0003-486X (англ.)
Примітки
- ↑ Математична генеалогія [Архівовано 25 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1995.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ https://books.google.cat/books?id=3lJ1DwAAQBAJ&pg=PA104 — С. 104–106.
- ↑ https://www.pfarre-weidling.at/uploads/friedhof/Friedhofsbuch.pdf — С. 100.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ MacTutor
Посилання
|
Це незавершена стаття про особу Австрії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про математика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).