Думени

село Думени
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Чернівецький район
Тер. громада	Ванчиковецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA73060030030068352
Основні дані
Засноване	1443
Колишня назва	Думєнь, Думяни
Населення	1186
Поштовий індекс	60353
Телефонний код	+380 3733
Географічні дані
Географічні координати	48°13′28.2″ пн. ш. 26°30′38.7″ сх. д. / 48.224500° пн. ш. 26.510750° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	121 м
Місцева влада
Адреса ради	60352, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с.Костичани
Карта
	Думени
Мапа
	Думени у Вікісховищі

Думе́ни — село в Україні, входить у Костичанівський старостинський округ № 2 (колишня Костичанівська сільська рада), Ванчиковецької сільської громаді, Чернівецького району, Чернівецької області.

Історія

Загальні данні

Перші згадки про поселення Думени датуються 1443 роком.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Новоселицького району, село увійшло до складу Чернівецького району^[1].

Історична приналежність села Думени

Історична приналежність території села Думени

Трипільська культура 5500 до Р. Х. — 2650 до Р. Х.

Культура Ноа XVI—XII ст. до Р. Х. Даки і Гети V століття до Р. Х. — 106 від Р. Х. вільні Даки [1]: Карпи і Костобоки — Культура карпатських курганів 106 від Р. Х. — поч. 5 ст. від Р. Х. Cultura Dridu [2] VIII—XII ст. і Лука-райковецька культура VII—X ст.

Велике переселення народів

     Готи і готська держава Оюм  — Черняхівська культура 275–375
    Гуни  375–454
    Гепіди і Лангобарди  354–526
    Слов'яни  525–454
     Авари і Булгари  526–896
    Печеніги  890
     Угорці  896
     Русь (етнонім) і Вікінги  968
    Половці 1067

Теребовлянське князівство 1092–1140 Галицьке князівство II пол. XII–1199 Галицько-Волинське князівство 1199–1241

    ( Țara Ounutului / Онутська земля [3] [4] [5] – Василів (місто)) 1150–1241

Золота Орда 1241–1340 Угорське королівство (1301–1526) 1340–1346

    ( Марамурешское Воєводство [6]) 1340–1346

Молдавське князівство 1346–1713

     ( Шипинська земля) 1359–1444

1443 — Перша пісьмова згадка села Думени Османська імперія (Хотинська райя) 1713–1812

    окуповане російськими військами 1739
    окуповане російськими військами 1769–1774

влада Молдавське князівство 1772–1773

    окуповане військами Австрії 1774–1776
    окуповане військами Австрії 1788–1793
    окуповане російськими військами 1806–1812

Російська імперія 1812–1917 Молдовська Демократична Республіка 1917–1918

    окуповане військами Австрії 1918

Румунське королівство 1918–1940 СРСР (Українська РСР) 1940–1941 Румунське королівство 1941–1944 СРСР (Українська РСР) 1944–1991

Україна 1991–до наших днів

Держави та давні адміністративні одиниці

(до складу яких входило село з моменту першого письмого згадування)

		Адміністративні одиниці	Період
1	Молдавське князівство		1443 — 1713
1		Хотинський цинут	1443 — 1713
2	Османська імперія		1713 — 28.05.1812
2		Хотинська райя	1713 — 28.05.1812
окуповане російськими військами			1739, 1769—1774, 1806—1812
влада Молдавського князівства			1772 — 1773
окуповане військами Австрії			1774 — 1776, 1788—1793
3	Російська імперія		28.05.1812 — 02.12.1917
		Бессарабська губернія
		Хотинский уїзд
		Сталінештська волость
4	Молдовська Демократична Республіка		02.12.1917 — 27.03.1918
4		Жудец Хотин	02.12.1917 — 27.03.1918
окуповане військами Австро-Угорщини			1918
5	Румунське королівство		27.03.1918 — 28.06.1940
		Жудец Хотин	27.03.1918 — 28.06.1940
		Пласа Ліпкани	27.03.1918 — 14.08.1938
		Цинут Сучава	14.08.1938 — 28.06.1940
		Жудец Хотин
		Пласа Суліца (Пласа Б. П. Хашдєу)
6	Союз Радянських Соціалістичних Республік		28.06.1940 — 22.06.1941
		Українська Радянська Соціалістична Республіка
		Чернівецька область
		Новоселицький район
7	Румунське королівство		22.06.1941 — 1944
		Губернаторство Буковина
		Жудець Хотин
		Пласа Суліца (Пласа Б. П. Хашдєу)
8	Союз Радянських Соціалістичних Республік		1944 — 24.08.1991
		Українська Радянська Соціалістична Республіка
		Чернівецька область
		Новоселицький район
9	Україна		24.08.1991 — \|
		Чернівецька область	24.08.1991 — \|
		Новоселицький район	24.08.1991 — 17.07.2020
		Чернівецький район
		Ванчиковецька сільська територіальна громада
		Костичанівський старостинський округ № 2

Населення

Населення з перепису 2001 року становило 1186 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою (за даними перепису 2001 року)

румунська (97.98%)

українська (1.01%)

російська (0.93%)

інші (0.08%)

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова		Відсоток
румунська	1162	97,98 %
українська	12	1,01 %
російська	11	0,93 %
інші	1	0,08
разом	1186	100 %

Географія

Загальне положення

Село розташоване на Надпрутнянській рівнині, вздовж лівого берега Прута. Через село проходить автошлях Н10 Чернівці-Кишинів. Через село пролягає залізнична лінія Чернівці — Ларга. Центр села розташований за 51 км від обласного центру та 10 км від пункту пропуску через державний кордон України на кордоні з Молдовою — Мамали́га. Село розташоване на лівому березі річки Прут.

Географічне положення села

Черленівка ( Ванчиковецька сільська територіальна громада)	Щербинці ( Ванчиковецька сільська територіальна громада)	Стальнівці ( Мамалигівська сільська територіальна громада)
Костичани ( старостинський округ № 2 -Костичани) ( Ванчиковецька сільська територіальна громада)		Драниця ( Мамалигівська сільська територіальна громада)
Баранка (Худешть, Ботошань) (Худешть (комуна)) ( Ботошані (повіт))	Баранка (Худешть, Ботошань) (Худешть (комуна)) ( Ботошані (повіт))	Бажура (Дарабань, Ботошань) ( Дарабань) ( Ботошані (повіт))

Відстань від с. Думени (Костичани) до великих міст (автошляхами)

«Всі дороги ведуть до Костичан (Думени)» — вислів у стилі римського прислів'я «Omnes viae Romam ducunt» (Всі дороги ведуть до Риму).

Відстань від с. Думени (Костичани) до великих міст (автошляхами)
Краків ~ 636 км Ряшів ~ 487 км Львів ~ 323 км Тернопіль ~ 199 км Івано-Франківськ ~ 183 км	Луцьк ~ 380 км Рівне ~ 371 км Хмельницький ~ 165 км Кам'янець-Подільський ~ 66 км Хотин ~ 40 км	Суми ~ 839 км Чернігів ~ 657 км Київ ~ 519 км Житомир ~ 368 км Вінниця ~ 282 км
Новоселиця ~ 21 км Герца ~ 27 км Чернівці ~ 51 км Снятин ~ 81 км Коломия ~ 125 км Ужгород ~ 452 км Мілан ~ 1720 км		Липкани ~ 27 км Редеуць-Прут ~ 36 км Бричани ~ 51 км Єдинці ~ 75 км Сороки ~ 172 км Умань ~ 447 км
	Думени

Серет ~ 83 км Радівці ~ 103 км Гура-Гумора ~ 132 км Кимполунг ~ 177 км Ватра-Дорней ~ 212 км Клуж-Напока ~ 401 км Тімішоара ~ 702 км	Дарабань ~ 46 км Дорогой ~ 54 км Думень (Румунія) ~ 57 км Ботошані ~ 89 км Сучава ~ 126 км П'ятра-Нямц ~ 226 км Плоєшті ~ 537 км Бухарест ~ 584 км	Думень (Молдова) ~ 93 км Бєльці ~ 145 км Ясси ~ 198 км Кишинів ~ 280 км / Тирасполь ~ 343 км Одеса ~ 475 км

Відстань від с. с. Думени (Костичани) до великих міст (по прямий лінії)

«Costiceni — centru' universului» (Костичани — центр всесвіту) - популярний вислів серед молодь села Костичани та Думени в 90-ті та 2000-ні роки.

Відстань від с. Думени (Костичани) до великих міст (по прямий лінії)
Краків ~ 518 км Ряшів ~ 382 км Львів ~ 255 км Тернопіль ~ 163 км Івано-Франківськ ~ 152 км	Луцьк ~ 293 км Рівне ~ 266 км Хмельницький ~ 137 км Кам'янець-Подільський ~ 50 км Хотин ~ 30 км	Суми ~ 669 км Чернігів ~ 500 км Київ ~ 383 км Житомир ~ 275 км Вінниця ~ 185 км
Новоселиця ~ 17,5 км Герца ~ 20 км Чернівці ~ 37 км Снятин ~ 75 км Коломия ~ 111 км Ужгород ~ 314 км Мілан ~ 1330 км		Липкани ~ 21 км Редеуць-Прут ~ 21 км Бричани ~ 44 км Єдинці ~ 57 км Сороки ~ 132 км Умань ~ 282 км
	Думени

Серет ~ 43 км Радівці ~ 60 км Гура-Гумора ~ 87 км Кимполунг ~ 105 км Ватра-Дорней ~ 130 км Клуж-Напока ~ 270 км Тімішоара ~ 485 км	Дарабань ~ 7 км Думень (Румунія) ~ 27 км Дорогой ~ 30 км Ботошані ~ 54 км Сучава ~ 65 км П'ятра-Нямц ~ 143 км Плоєшті ~ 365 км Бухарест ~ 418 км	Думень (Молдова) ~ 62 км Бєльці ~ 115 км Ясси ~ 143 км Кишинів ~ 218 км / Тирасполь ~ 280 км Одеса ~ 366 км

Фотогалерея

Розп'яття в Думени
Ставок "Чєл Марє" (iazul cel mare)
Будівля старої школи Думени, стара музична школа
Костчанівська Музична школа в Думени
Магазин "маркет Класик"
Бригада Думени, Магазин "Сотня"
Магазин "Сотня" - продуктовий
Аптека ФОП Лупой БП (Лупой Людмила)
Ветеринарна аптека (Гудан Віталій)
Магазин-виробник Вікна-двері "Veka"
Лавандове поле
Лавандове поле в Думени
Зимове поле в Костичани
Сход сонця в грудні
Прут в Думени

Проект символіки

Проєкт прапора

Цивільний прапор — це полотно прямокутної форми з співвідношенням ширини до довжини a: b = 2 : 3. На полотні зображено дві горизонтальні рівновеликі смуги c = ½ a. Верхня смуга блакитного кольору, що символізує мирне небо. Нижня смуга, темно-синього кольору — сила духу та води ріки Прут та річок Черлена (Черніла) та Глодос, від яких залежало життя сілян у минулому. По співвідношення повторює співвідношення державного прапора України.

Державний прапор- це цивільний прапор з малим гербом в центі зміщений на 1/3 ближче до списа (древко). Цивільний прапор та Державний прапор рівнозначні. Прапор із гербом зазвичай використовують державні органи влади.

Кольорова гамма прапора села Думени
колір	RGB	CMYK
блакитний	49, 167, 255	81 %, 35 %, 0 %, 0 %
темно-синій	1, 23, 119	99 %, 81 %, 0 %, 53 %

Прапор села Думени
Прапор села Думени (цивільний)
Ставок "Чєл Марє" (iazul cel mare)

Проєкт герба

Герб села Думени — це щит розтинний навпіл (поділений вертикально) на дві частини. Ліва частина (з точки зору геральдики — права частина) щита блакитнього кольору — що символізує вірність, чесність, шляхетність, лицарські чесноти, бездоганність. Права частина (з точки зору геральдики — ліва частина) синього кольору – що символізує родючі води ріки Прут та річок Черлена (Черніла) та Глодос, від яких залежала життя мешканців села. В центрі щита в низу голова в анфас тура (дикого бика) жовтого (золотого) кольору — як символ праці, терпіння та родючості, також корова завжди була годувальниця селян. Над головою між рогами корона золотого (жовтого) кольору. Корона як символ що село Думяни колісь мало окремі органи місцевого врядування (прімарії, сільської ради тощо) а зараз починаючі з 1951 р. утворюють спілну громаду. Також в центрі зверху відкрита книга — джерело знань та скрипковий ключ. Ці елементи сімволізують також: колишню школу в селі Думени та Костичанівську музичну школу яка знаходиться в селі Думени. В самий низ під головою тура 3 хвилясті лінії синього кольору на білому тлі — що символізує родючі води ріки Прут та річок Черлена (Черніла) та Глодос. На верху по кутам розташовані геральдічні фигури золотого сонця та срібного молодого півмісяця як символ що живимо із надією що життя у нашому селі буде стільки скільки буде сонце та місяць на небі. В низу щита напис золотого кольору 1443 — рік першої пісмової згадки села Думени.

колір	RGB	CMYK
блакитний	49, 167, 255	81 %, 35 %, 0 %, 0 %
темно-синій	1, 23, 119	99 %, 81 %, 0 %, 53 %
синій	0, 60, 146;	100 %, 59 %, 0 %, 43 %
жовтий	239, 255, 0	6 %, 0 %, 100 %, 0 %
білий	255, 255, 255	0 %, 0 %, 0 %, 0 %
чорний	0, 0, 0	100 %, 100 %, 100 %, 100 %

Примітки

↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Румуномовний сайт села Костичани [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Новоселицька районна державна адміністрація (Костичани) [Архівовано 18 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Panoramio
Погода в селі Костичани [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Чернівецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-2] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]