YaChudo

Денебола

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

Денебола

Денебола в сузір'ї Лева (обведена)
Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Лев
Пряме піднесення 11г 49х 03,5776с[1]
Схилення +14° 34′ 19,417″[1]
Видима величина (V) 2,14[1]


Характеристики
Спектральний класA3 V[1]
Яскравість B2,23[1]
Яскравість V2,14[1]
Яскравість R2,0[1]
Яскравість I2,0[1]
Яскравість J1,85[1]
Яскравість H1,92[1]
Яскравість K1,88[1]
Показник кольору U−B+0,07[1]
Показник кольору B−V+0,09[1]
Тип змінностітипу δ Scuti[4]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −0,2[1] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: −499,02[1] мсд/рік

за схиленням: −113,78[1] мсд/рік

Паралакс (π) 90,16 ± 0,89мсд
Відстань 36,2 ± 0,4 світлових років
11,1 ± 0,1 парсек
Абсолютна величина (MV) 1,91
Подробиці
Маса1,75[6] M☉
Радіус1728[6] R☉
Світність15[6] L☉
Гравітація4,0[8] м/с2
Температура8500[8] К
Металічність0,00[6]
Металічність [Fe/H]0,07[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Швидкість обертання (v sin i)Vsin(i)=128 км/с[1] км/с
Вік1–3,8 × 108[6] років
Інші позначення
β Лева, Deneb Aleet, 94 Leo, GJ 448, HR 4534, BD +15°2383, HD 102647, LHS 2462, LTT 13249, GCTP 2738.00, SAO 99809, FK5 444, HIP 57632.[1][11]
Посилання
SIMBADдані для HD102647

Денебола[12] (Бета Лева, β Leo) — друга за яскравістю зоря в сузір'ї Лева спектрального класу А. Розташована на відстані в 36 світлових років від Сонця. Її світність у 12 разів більша за сонячну. Видима зоряна величина становить 2,14m.

Назва зорі походить від Deneb Alased, від арабської фрази ذنب الاسد ðanab al-asad «хвіст лева», оскільки у своєму сузір'ї вона символізує хвіст. У зоряному атласі Річарда Проктора 1871 року зоря позначена як Deneb Aleet. Для стародавніх китайських астрономів вона була частиною п'ятизоряного Woo Ti Tsi: Трона Дванадцяти Імператорів. В астрології Денебола вважалася передвісником нещастя і ганьби[13].

В Уранометрії, виданої Йоганном Байєром у 1603 році, зоря була позначена β Лева, як друга за яскравістю у сузір'ї Лева. У 1725 році Джон Флемстід позначив цю зорю як 94 Лева. Додаткові позначення цієї зорі опубліковані в зоряних каталогах.

Властивості

Вік зорі оцінюється приблизно у 400 мільйонів років. Радіус зорі, обрахований за результатами інтерферометрії, становить приблизно 1,73 сонячного. Маса зорі на 75 % більша за сонячну, тому Денебола має більшу світність, але менший термін життя на головній послідовності[14].

Температура поверхні Денеболи становить близько 8500 К. Зоря швидко обертається (не менше 128 км/с), у чому лише незначно поступається зорі Ахернар і набагато перевищує швидкісь осьового обертання Сонця (2 км/с). Зоря є змінною типу δ Щита, блиск зорі змінюється на 0,025 зоряної величини з періодом порядку 2—3 години[15].

Посилання

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф SIMBAD query result: V* bet Leo -- Variable Star of delta Sct type. Центр астрономічних даних у Стразбурзі. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 серпня 2010.
  2. ↑ van Belle, Gerard T., von Braun K. Directly determined linear radii and effective temperatures of exoplanet host stars // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 2009. — Vol. 694, Iss. 2. — P. 1085–1098. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.1088/0004-637X/694/2/1085 — arXiv:0901.1206
  3. ↑ а б Corbally C. J., Gray R. O. Contributions to the Nearby Stars (NStars) Project: Spectroscopy of Stars Earlier than M0 within 40 Parsecs: The Northern Sample. I // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2003. — Vol. 126, Iss. 4. — P. 2048–2059. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/378365 — arXiv:astro-ph/0308182
  4. ↑ Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th–7th November 1997). β Leo - Back to Delta Scuti Stars?. Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes. Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co. с. 172. ISBN 80-85882-08-6. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 18 червня 2007.{{cite conference}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  5. ↑ N. N. Samus’, Kazarovets E. V., Durlevich O. V. et al. General catalogue of variable stars: Version GCVS 5.1 // Astronomy Reports / D. Bisikalo — MAIK Nauka/Interperiodica, Springer Science+Business Media, 2017. — Vol. 61, Iss. 1. — P. 80–88. — ISSN 1063-7729; 1562-6881; 0004-6299 — doi:10.1134/S1063772917010085
  6. ↑ а б в г д Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). VLTI near-IR interferometric observations of Vega-like stars. Astronomy and Astrophysics. 426: 601—617. doi:10.1051/0004-6361:20047189. Архів оригіналу за 3 березня 2008. Процитовано 18 червня 2007.
  7. ↑ J. Kovalevsky The new astrometry — ISSN 0034-4885 — doi:10.1088/0034-4885/61/2/001
  8. ↑ а б Acke, B.; Waelkens, C. (2004). Chemical analysis of 24 dusty (pre-)main sequence stars (PDF). Astronomy and Astrophysics. 427: 1009—1017. doi:10.1051/0004-6361:20041460. Процитовано 4 лютого 2007.
  9. ↑ Boyajian T. S., Belle G. v., Schaefer G. et al. Stellar diameters and temperatures. III. Main-sequence A, F, G, and K stars: additional high-precision measurements and empirical relations // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 2013. — Vol. 771, Iss. 1. — P. 40. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.1088/0004-637X/771/1/40 — arXiv:1306.2974
  10. ↑ а б North P. Automated spectroscopic abundances of A and F-type stars using echelle spectrographs. II. Abundances of 140 A-F stars from ELODIE // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2003. — Vol. 398. — P. 1121–1135. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20021711 — arXiv:astro-ph/0210065
  11. ↑ Denebola. Alcyone. Архів оригіналу за 10 листопада 2005. Процитовано 10 серпня 2006.
  12. ↑ Лев // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 252. — ISBN 966-613-263-X.
  13. ↑ Richard Hinckley Allen. Leo // Star Names — Their Lore and Meaning. — 1899.
  14. ↑ Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; A. Domiciano de Souza; V. Coudé du Foresto; Ségransan, D.; Morel, P. (2004–11). VLTI near-IR interferometric observations of Vega-like stars: Radius and age of α PsA, β Leo, β Pic, ϵ Eri and τ Cet. Astronomy & Astrophysics. 426 (2): 601—617. doi:10.1051/0004-6361:20047189. ISSN 0004-6361. Процитовано 13 січня 2025.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  15. ↑ Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). «β Leo — Back to Delta Scuti Stars?». Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes: 172, Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co.. ISBN 80-85882-08-6. Проверено 2007-06-18.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).