Гулабі

Гулабі
Демонстрація Гулабі
Тип	правозахисна організація
Засновано	2006
Сфера	права жінок
Галузь	міжнародна діяльністьd
Країна	Індія
Вебсайт: gulabigang.in

Гулабі (з гінді गुलाब ― «рожевий», від кольору сарі членкинь) ― індійська феміністична вігілантська група з жінок від 18 до 60 років, що

бореться зі зґвалтуваннями, домашнім насильством, дитячими шлюбами, вбивствами за посаг методами самосуду у випадках бездіяльності поліції.^[1] Також організація займається освітою дівчаток, підтримкою вдів, навчанням жінок самообороні й фінансовій грамотності. Банду заснувала в 2006 році Сампат Пал Деві в окрузі Банда, штат Уттар-Прадеш,^[2] найбіднішому регіоні Індії, у відповідь на пандемічне домашнє та інші види насильства проти жінок.^[3] Вона діє з 2010 року^[4] по всій Північній Індії^[5] як на вулицях, так і в місцевій політиці. Згідно з Аль-Джазірою, станом на 2014 рік у групі налічувалось близько 400 000 членкинь; газета Hindustan Times називала цифру 270 000 осіб.^[6]

Ефективність Гулабі відзначає і місцева поліція, і міжнародні нагороди. Офіційна штаб-квартира Гулабі знаходиться в Бадаусі в окрузі Банда, штат Уттар-Прадеш.^[1]

Гулабі зосереджується на найбіднішому регіоні Індії, де близько половини населення стикається зі злиднями, відсутністю освіти та іншими проблемами.^[7] Станом на 2003 рік район Банда Уттар-Прадешу займав 154-е місце у списку Планової комісії із 447 районів за індексом відсталості.^[8] У районі проживає безліч далитів (недоторканна каста), яких дискримінують. Проти жінок в Індії загалом поширено вчиняють такі види насильства, сексуальне, домашнє, шлюбне (зокрема, дитячі шлюби) і такі специфічні форми, як смерть за посаг, убивства честі та насильство проти вдів (зокрема саті, спалення вдів).

Сампат Пал Деві заснувала Гулабі у 2006 році у відповідь на ігнорування поліцією потерпілих від домашнього насильства.^[1] Вона підкреслювала, що Гулабі — не банда у звичному розумінні, це «банда за справедливість», а це почуття в ній виховали ще в дитинстві, видавши її в шлюб у 12 років.

Гулабі має кілька пунктів допомоги, у кожному з яких є голова відділу, «командирка», яка самостійно займається повсякденними справами та дрібнішими проблемами людей.^[9] Відомості про дії Гулабі поширюють сарафанне радіо та газетні статті. Більшість членкинь банди (або, можливо, всі), належать до нижчих каст. Гулабі бореться за права жінок незалежно від їхньої касти. Деякі членкині банди безробітні, деякі працюють у сільському господарстві, а деякі заробляють на життя роботою, створеною через групи самодопомоги: продаж овочів, шиття або іншу торгівлю.^[10] У ній також є члени-чоловіки, які приєдналися до Гулабі з солідарності у протистоянні корупції в уряді, дитячим шлюбам та вбивствам через посаг.^[11]

Однією з цілей Сампат Пал було також зниження рівня неграмотності серед молодих жінок. В 2008 році Гулабі відкрили школу в Банді, в якій навчалося не менше 400 дівчаток.^[12] Гулабі також вчать жінок самообороні та економічній автономії.^[11] У рамках громадських робіт членкині Гулабі роздають їжу та зерно жителям сільської місцевості, виплачують пенсії вдовам, які не мають коштів на існування у старості, та допомагають запобігати жорстокому поводженню з жінками та дітьми.

Жінки, які зазнали насильства, знають про Гулабі, зв'язуються з ними та розповідають свої історії. Перший крок Гулабі — звернутися в поліцію, а якщо це не дає результатів, банда бере справу до рук.^[11] Гулабі вдаються до фізичного насильства, якщо інакше їх не слухають, а якщо й це не допомагає досягти мети, вони розпочинають кампанію з публічного засудження злочинця.^[13] У ранній період існування учасниці Гулабі також нападали на поліцейських та чиновників.^[12] Попри те, що Гулабі стали відомі через насильницькі методи роботи, вони використовують і ненасильницькі тактики, такі як демонстрації, марші та захоплення власності.^[14]

Сампат Пал Деві казала: «Так, ми боремося з ґвалтівниками за допомогою латі [великих бамбукових палиць]. Якщо ми знайдемо винного, ми поб'ємо його до напівсмерті, щоб він більше не наважився завдати зло будь-якій дівчині або жінці». Суман Сінгх, яка обіймала посаду голови після Сампат Пал Деві, згадала, що коли «жінка прагне стати членкинею банди Гулабі, це відбувається тому, що вона постраждала від несправедливості, зазнала утисків і не бачить іншого виходу. Всі наші жінки можуть протистояти чоловікам і, у разі потреби, шукати відплати з латі».^[15][16]

У червні 2007 року Сампат Пал Деві дізналася, що державні магазини справедливих цін не продають сільським мешканцям їжу та зерно, хоч зобов'язані це робити. Вона повела Гулабі таємно спостерігати за магазином, вони зібрали докази та виявили, що вантажівки відправляли зерно з магазину на нерегульований ринок. Потім вони передали докази місцевій владі та вимагали повернути зерно до магазинів за справедливою ціною. Місцева влада проігнорувала їхні скарги, але репутація Гулабі покращилася.^[13]

В 2008 Гулабі взяли штурмом офіс електропостачання в районі Банда і змусили чиновників знову увімкнути електрику, яку ті відключили для отримання хабарів.^[17]

Членкині Гулабі перервали ряд дитячих шлюбів, організували протести проти практики посагу та жіночої неграмотності.^[5]

2007 року чоловік із вищої касти зґвалтував жінку з касти далітів, інцидент замовчували, попри протести, учасників яких заарештовувала поліція. Гулабі увірвалися до поліцейської дільниці та спробували звільнити заарештованих протестувальників. Вони також вимагали порушити справу проти ґвалтівника, а коли поліцейський відмовився порушувати справу, напали на нього. З того часу Гулабі включили фізичне насильство до своїх методів.^[13][14]

У 2011 році Гулабі допомогла 17-річній Шилу Нішад, яку зґвалтувала група чоловіків. Коли Нішад прийшла до поліцейської дільниці і спробувала написати заяву, її заарештували. Ґвалтівники, серед яких був і член законодавчих зборів, першими прибули до поліцейської дільниці і зажадали її арешту. Батько потерпілої звернувся до Гулабі, які організували дві масові демонстрації перед поліцейською дільницею та будинком депутата.^[1]

Гулабі фокусуються не лише на патріархаті, а й на правах людини та пригніченні чоловіків.^[18] Чоловіки дедалі частіше просять Гулабі підтримати місцеву активність. Коли 7000 фермерів із Банди вийшли на вулиці з протестом, вимагаючи компенсації за неврожай, вони попросили Гулабі допомогти їм.^[19]

Місцева поліція стверджує, що «банда робить хорошу роботу і до певної міри допомагає нам вирішувати проблеми».^[12]

Гулабі отримала Kelvinator 11th GR8! Women Award — нагороду, яку присуджує Індійська телевізійна академія. Вони також отримали «Премію Годфрі Філіпса за хоробрість», що присуджується в Уттар-Прадеші, Уттаракханді та Делі, за соціальну хоробрість.^[20]

До списку корпоративних партнерів Гулабі входить Vitalect — компанія, що займається технологіями та послугами, яка працює з некомерційними організаціями, щоб допомогти їм у задоволенні їхніх технологічних потреб, та Social Solution India (SSI) — некомерційна компанія, яка сприяє стабільності НКО.^[10]

У 2010 році було прийнято закон, який допоміг зарезервувати 33 % місць у парламенті для жінок, але Гулабі вирішили продовжити діяльність, оскільки до корупції схильні і жінки-політики. Гулабі віддають перевагу самосуду, а не роботі з політиками, при цьому Сампат Пал Деві зазначала, що вони можуть самі вирішувати, що робити, щоб держава не сприймала їх як належне.^[3]

2 березня 2014 року Сампат Пал звільнили з посади через звинувачення у фінансових махінаціях та постановку особистих інтересів вище за інтереси групи.^[3][21] Пал відкинула ці звинувачення і досі бере участь у її діяльності.^[22]

• Гулабі показані в фільмі 2010 року «Рожеві сарі» (Pink Saris) Кіма Лонгінотто^[23], а також у документальному фільмі 2012 року «Банда Гулабі» Нішти Джейн^[24][25]
• Спочатку повідомлялося, що боллівудський фільм Gulaab Gang з Мадхурі Діксіт і Джухі Чавлою в головних ролях заснований на житті Сампат Пал, але режисер заперечував це, кажучи, що він захоплюється її роботою, але фільм не був заснований на її житті^[26][27]
• У 2013 році була опублікована книга про походження та діяльність Гулабі під назвою «Революція рожевого сарі: повість про жінок та владу в Індії» (Pink Sari Revolution: A Tale of Women and Power in India).^[28]
• Гулабі представлена в пісні Des fleurs et des flammes 2017 року французької співачки Таль, альбом Tal.^[29]
• Гулабі фігурує у романі Н. Х. Сенза «Квиток в Індію» (Ticket to India).^[30]

• Жінки в Індії

• Фемінізм в Індії
• Саті (ритуал)
• Убивство честі
• Смерть за посаг
• Дитячі шлюби

• Anne Berthod. Sampat Pal, Warrior in a Pink Sari: The Inside Story of the Gulabi Gang as Told to Anne Berthod. ISBN 978-81-89884-71-0.
• Kira Cochrane. Women of the Revolution: Forty Years of Feminism. ISBN 978-0-85265-262-6.