Горохляники
| Походження |  Україна |
|---|---|
| Необхідні компоненти | горох, борошно, можливо використання молоко, яйце, смажена цибуля |
| Зазвичай використовувані компоненти | олія або смалець, сухарі, сметана, соус |
| |
Горохляники або хоми, горохв'яники — традиційна українська страва із сухого гороху, у вигляді пампушок чи оладок.[1] Цю пісну страву найчастіше готували у піст, а також на церковне свято Сорок святих[2].
Опис
Горох — одна з найдавніших сільскогосподарських культур. [3] Горохові страви мають високу енергетичність, вітаміни та мікроелементи, а також антисептичну та антиканцерогенну дію[4]. В українській кухні існує багато страв з гороху[5][6].
Горохляники готували двома способами: смажили або випікали[7][8]. Спочатку горох замочували на декілька годин, розварювали та розтирали кописткою, доки не утворювалася однорідна пюреподібна маса.
До цієї маси додавали 2-3 ложки пшеничного або житнього борошна та смажили на добре розігрітій сковороді — у піст на олії, у м'ясоїд на смальці. Їли зі шкварками, товченим часником, олією, сметаною, грибним соусом.[2][7]
Або до горохової маси додавали цукор і сіль, засмажену цибулю і трохи муки. Все те вимішували, робитли пампушки та випікали їх в духовці. Традиційно подавали з толокном з конопляного насіння.[8]
Див. також
Примітки
- ↑ Фальшивий заєць, душенина та горохляники — п'ять традиційних українських страв, про які всі забули
- ↑ а б Горохвяники, майже як фалафель. Пані Стефа. Тут живе галицька кухня (укр.). 27 лютого 2017. Процитовано 10 січня 2026.
- ↑ Войтович В. М., Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.: іл.; Українська міфологія. — Вид. 3-є. — Рівне: Видавець В. Войтович, 2012. — 681 с.: іл.
- ↑ Горох - білковий чемпіон | ІАС "Аграрії разом". agrarii-razom.com.ua (укр.). 25 жовтня 2022. Процитовано 10 січня 2026.
- ↑ Наші страви, 1947
- ↑ Ромуальда Тарнавська. Галицька вегетеріанська кухня (1901), Львів
- ↑ а б Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник.- 2-е вид./ А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994.- 256с.; іл.
- ↑ а б Наші страви, 1947 с.55-56
Джерела та література
- Наші страви. Збірка приписів на страви і печиво. Упоряд. Олени Савич. Мюнхен, 1947. 74 с.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).