YaChudo

Білосток

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Білосток
Białystok
Герб
Герб
Прапор
Прапор
Білосток
Білосток
Розташування міста Білосток
Основні дані
53°07′ пн. ш. 23°10′ сх. д. / 53.117° пн. ш. 23.167° сх. д.
КраїнаПольща Польща
РегіонПідляське воєводство
Столиця дляПідляське воєводство Редагувати інформацію у Вікіданих
Межує з
— сусідні нас. пункти
Білостоцький повіт Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Поділ
  • Osiedle Centrumd, Osiedle Białostoczekd, Sienkiewiczad, Osiedle Bojaryd, Osiedle Piaskid, Osiedle Przydworcowed, Osiedle Młodych, Białystokd, Osiedle Antoniukd, Osiedle Jaroszówkad, Osiedle Wygoda, Białystokd, Osiedle Piasta I, Białystokd, Osiedle Piasta II, Białystokd, Osiedle Skorupyd, Osiedle Mickiewicza, Białystokd, Osiedle Dojlidyd, Osiedle Bema, Białystokd, Osiedle Kawaleryjskied, Nowe Miasto (Białystok)d, Osiedle Zielone Wzgórza, Białystokd, Osiedle Starosielced, Osiedle Słoneczny Stokd, Osiedle Leśna Dolinad, Osiedle Wysoki Stoczekd, Osiedle Dziesięciny Id, Osiedle Dziesięciny IId, Osiedle Bacieczki, Białystokd, Osiedle Zawadyd, Osiedle Dojlidy Górne, Białystokd, Osiedle Bagnówka, Białystokd Редагувати інформацію у Вікіданих
  • Засновано1437 (589 років)
    Перша згадка1437 Редагувати інформацію у Вікіданих
    Магдебурзьке право27 липня 1692
    Площа102,12 км²
    Населення▬ 293 028 (30.06.2022)
    · густота2880 (2008[1]) осіб/км²
    Агломерація395 тис.
    Висота НРМ120-160  м
    ВодоймаБяла (притока Супраслі) Редагувати інформацію у Вікіданих
    Назва мешканцівпол. białostoczanin[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
    Міста-побратими
    Телефонний код
    (48)
    85
    Номери автомобілівBI
    GeoNames776069
    OSMr1429268  ·R
    SIMC0922410
    Поштові індекси15-XXX
    Міська влада
    Mayor of Białystokd Редагувати інформацію у ВікіданихТадеуш Трусколяський
    Вебсайтbialystok.pl
    Мапа
    Мапа

    CMNS: Білосток у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Білосто́к (пол. Białystok, біл. Беласток, лит. Balstogė) — місто на північному сході Польщі, на річці Бяла. Адміністративний центр Підляського воєводства. Населення — 293 028 осіб.

    Відстань до Варшави — 188 км, до кордону з Білоруссю — 54 км.

    Залізничний вузол (станція Білосток). Відомий текстильною промисловістю, головним чином вовняної (сукнарство з 1830-х років XIX століття і бавовняної (новий комбінат). Харчова, деревообробна, керамічна промисловість, машинобудування. Медичний інститут і вечірня інженерна школа, усього 15 вищих навчальних закладів.

    Географія

    Клімат

    Клімат Білостока (1980—2012)
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 12,0 16,4 20,0 27,8 31,1 32,6 36,1 35,2 31,1 23,9 17,2 13,9 36,1
    Середній максимум, °C −1 −0,2 4,9 12,4 18,4 21,4 23,2 22,6 17,4 11,5 4,5 0,3 11,3
    Середня температура, °C −3,7 −3,4 0,7 7,0 12,4 15,7 17,6 16,9 12,3 7,4 2,0 −2,2 6,9
    Середній мінімум, °C −6,4 −6,6 −3,5 1,6 6,4 9,9 11,9 11,1 7,1 3,3 −0,5 −4,6 2,5
    Абсолютний мінімум, °C −34,6 −31,1 −23,6 −8 −5 −0,2 −1,1 0,1 −5,1 −11,1 −19,3 −29 −34,6
    Середня кількість сонячних годин на місяць 36,1 58,0 124,6 190,1 252,6 255,3 258,0 250,7 158,6 96,1 36,5 24,5 1741,6
    Норма опадів, мм 22.0 26.9 29.8 36.9 60.3 67.9 80.3 54.4 59.1 51.2 44.1 34.3 567.2
    Днів з опадами 11,3 11,2 10,8 10,5 10,6 12,2 13,1 10,4 11,4 10,2 12,2 14,1 138
    Днів з дощем 7 7 8 9 7 8 8 7 8 9 9 6 93
    Днів зі снігом 9 10 7 3 0 0 0 0 0 0 5 7 41
    Вологість повітря, % 90 90 80 70 70 75 75 75 85 85 90 95 82
    Джерело: WeatherBase,[3], Climatebase.ru[4], meteoblue.com[5]

    Історія

    Білосток уперше згадується у 1437 році, тривалий час перебував під володінням впливових польських магнатів: Веселовських, потім Браницьких. Після поділів Польщі впродовж 1795—1807 років у складі Пруссії, потім Російської імперії з 1807 року. У 1918 році Білосток знову став частиною Польщі. У міжвоєнну добу (інтербелум) був адміністративним центром Білостоцького воєводства.

    Під час Другої світової війни окупований Німеччиною (1939), однак незабаром за Пактом Молотова — Ріббентропа переданий до складу Білоруської РСР з утворенням Білостоцької області.

    Упродовж 1941—1944 років знову окупований Німеччиною з утворенням Білостоцької округи. Під час окупації у місцевому гето тривав активний опір.

    У серпні 1945 року Білосток із прилеглими районами повернений Радянським Союзом комуністичній Польщі, влада якої знову призначила його центром відновленого Білостоцького воєводства.

    Сучасний логотип міста Білосток

    З 1998 року — адміністративний центр Підляського воєводства.

    Значну частину населення Білостока становлять білоруси і православні поляки, загалом близько 3%. З іншого боку, польські католики та польські атеїсти становлять близько 97% мешканців Білостока. Місто є культурним центром білоруської меншини в Польщі й одним з основних центрів Польської православної церкви. У Білостоці зберігаються мощі святого мученика Гавриїла Білостоцького.

    Демографія

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[6][7]:

    Загалом Допрацездатний
    вік
    Працездатний
    вік
    Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 138120 25603 97907 14610
    Жінки 155878 24491 96935 34452
    Разом 293998 50094 194842 49062

    Культура

    Пам'ятки

    • Палац Браницьких — «Підляський Версаль» (середина XVIII століття)
    • Церква Успіння Богородиці (Старий костел, 1621) — найстаріший зі збережених храмів міста
    • Церква Марії Магдалини (1758)
    • Ратуша (1745—1761), у якій нині розташований музей
    • Будинок Конюшого (1771)
    • Собор Миколи Чудотворця (1843—1846), у якому в даний час зберігаються мощі святого Гавриїла Білостоцького
    • Костел Святого Роха (XX століття)[8]

    Українці в Білостоці

    Вказується, що на православному цвинтарі в місті наявні поховання Методія Довбні (1897—1931), інженера-лісовика; старшин армії УНР: Дмитра Зорянки, С. Йодка, М. П'ятницького, інженера Олександра Мартиніва (1894—1938), Дмитра Коваленка (1892—1938), сотника Юрія Забродського (1893—1933). Насправді у місті три православних цвинтаря[9].

    У Білостоці діє Білостоцький відділ Союзу українців Підляшшя, який організовує уроки української мови у садках і школах міста[10][11].

    Відомі особи

    Народились

    Проживали, перебували

    Галерея

    Див. також

    Примітки

    1. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
    2. ↑ https://sjp.pwn.pl/so/bialostoczanin;4415030.html
    3. ↑ Weatherbase: Historical Weather for Białystok, Poland. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 10 січня 2011.
    4. ↑ Climate Białystok – Poland. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 31 січня 2011.
    5. ↑ Climate Białystok - Poland. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 7 липня 2017.
    6. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
    7. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
    8. ↑ Білосток. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 11 травня 2012.
    9. ↑ Парнікоза, Іван. Білосток м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р..
    10. ↑ Людмила Лабович (1 квітня 2017). 25 років Союзу українців Підляшшя. Наш вибір. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 15 лютого 2020.
    11. ↑ Українські культурні ініціативи в Білостоці. Український погляд (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
    12. ↑ PSB (redakcja). Praÿetfuess (Breitfus, Bretfus, Pretfusz) Hiob albo Job (zm. 1571) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — Tom XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 368 (пол.)

    Посилання

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).