YaChudo

Бєльці

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.


Бєльці
Герб Бєльцівd Редагувати інформацію у Вікіданих Прапор Бєльців Редагувати інформацію у Вікіданих
Бєльці
Бєльці
Розташування Бєльці
Основні дані
47°45′44.72″ пн. ш. 27°55′42.70″ сх. д. / 47.7624222° пн. ш. 27.9285278° сх. д.
Країна Молдова Молдова
Район Бєльці
Перша згадка 4 жовтня 1620[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус з 1818[1] року
Поділ Центр, Слободзея, Пэмынтеныd, Дачияd, Нові Бельціd, Молодова Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення 94 546 осіб (2024)
Площа 45,42 км²
Поштові індекси
(Poșta Moldovei) 		MD-3001
Телефонний код +373-231 і 331 Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота над р.м. 102 м Редагувати інформацію у Вікіданих м
Водойма Реут, Рэуцелd, Флеміндеd, Тейоасаd, Цепень Редагувати інформацію у Вікіданих
Назва мешканців bălțeni, бельчане, bălțean, bălțeancă, بَلْتِيٌّ і بَلْتِيَّةٌ Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратими Дьюла (1995), Плоцьк (2000), Ізмір (1997)[5], Стрий (1980), Тирасполь, М'єркуря-Чук (1993), Смолян (1985), Лариса (1986), Орша (1996), Кесон (1997), Хмельницький (1997), Вітебськ (2002), Даугавпілс (2015), Чернівці (5 жовтня 2013)[6], Могилів-Подільський, Білосток (2013), Нижній Новгород (2016), Лейкланд (1997), Вінниця, Сучава (2001), Ботошані (2017), Ліон (2002), Нарва, Каунас, Стара Любовня, Міліесd (2006), Ясси (2023)[7], Решица (2024), Фокшани (2025), Солотвино (2025)[8], Бая-Маре Редагувати інформацію у Вікіданих
Відстань
До районного центру
До Кишинева
Місцева влада
Вебсторінка balti.md
Примар Aleksandr Petkovd Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 873909
Freebase /m/02m3bg
Карта
Бєльці. Карта розташування: Молдова
Бєльці
Бєльці
Бєльці (Молдова)
Мапа
CMNS: Бєльці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бєльці,[9][10] також Більці[11][12][13][14] (Белць, рум. Bălți) — найбільше місто у північній частині Республіки Молдова, на річці Реуті (басейн Дністра), приблизно за 127 км на північний захід від Кишинева. Друге місто за економічною важливістю, третє за кількістю населення у країні. Муніципій Більці — це найважливіший транспортний вузол (2 залізничних вокзала (Бєльці-Слободзея, Бєльці-Ораш), аеропорт, автовокзал, а також промисловий округ, культурний та діловий центр, який найчастіше називають «північною столицею» Молдови[15].

Назва

Назва походить від румунського слова «белць», що означає «болота, калюжі» (в однині — «бáлте»). Вважається, що місто отримало таку назву через те, що розташоване серед боліт і замулених озер[16]. Така етимологія споріднює місто з українським містом Балта.

Географія

Місто розташоване на півночі Молдови, по обидва береги річки Реут. Більша частина міста лежить навкруги болота в центрі Бельців. Житлові квартали міста оточує Білицький степ. Територією міста протікають річки Копачанка і Флемінде (басейн річки Реута). На території є штучні стави: Комсомольське, Городське, Кирпичне. Площа міста — 41,42 км² з передмістями — 78 км².

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20.3 °C (68.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -4 °С (24.8 °F)[17].

Клімат Бєльць
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −0,5 1,3 7 15,9 22 24,9 26,2 26 21,8 15,2 7,6 2,1 14,1
Середня температура, °C −4 −2 2,7 10,2 15,9 19 20,4 19,8 15,7 9,8 4 −0,9 9,2
Середній мінімум, °C −7,5 −5,4 −1,6 4,5 9,9 13,1 14,5 13,5 9,5 4,3 0,3 −4 4,3
Норма опадів, мм 31 28 28 44 55 86 79 49 43 22 34 30 529
Днів з опадами 11 11 9 11 12 13 11 8 8 6 9 11 120
Джерело: Weatherbase

Історія

Перша документальна згадка про існування поселення на місці сучасних Бєльці датується 1421 роком. Цей рік прийнято вважати роком заснування міста.

1779 року на запрошення турецького паші в Бєльцях оселилися єврейські купці.

Розташоване на перехресті великих доріг, які пов'язували Чернівці, Хотин, Сороки з Кишиневом, Бендерами, Аккерманом, Ізмаїлом, місто поступово ставало значним торговим центром Бессарабії. Головним предметом торгівлі була худоба.

У 1894 році була побудована залізниця Більці-Унгени-Кишинів та Рибниця-Більці-Окниця.

Економічний розвиток Бєльців продовжувався і після приєднання Бессарабії до Румунії в 1918 році.

Бєльці сильно постраждали під час Другої світової війни. Більшість єврейського населення, що залишилося в місті, було вбито.

У 1991 році проголошено незалежність Молдови, місто стало другим за розміром у незалежній країні після столиці.

Промисловість

3аводи: спиртовий, винно-коньячний, цукровий, кукурудзо-калібрувальний, будматеріалів, 2 маслозаводи, м'ясокомбінат, хутряна, головних уборів, швейна, меблева фабрики тощо.

1 травня 2024 року в Бєльця відкрито «МакДональдз», перший заклад в країні поза столичним регіоном.[18]

Транспорт

У місті розташовані дві залізничні станції (Бєльці-Ораш та Бєльці-Слободзея).[19]

Залізничний вокзал станції Бєльці-Слободзея

26 червня 1972 року в місті відкритий тролейбусний рух. Обслуговує підприємство — «Тролейбусне управління міста Бєльці».[20][21]

В місті з 1973 року функціонує центральний автовокзал,[22] з якого відправляються місцеві, міжрегіональні і міжнародні автобусні рейси.

Бєльці є один із двох центрів цивільної авіації, у минулому — центром військової авіації Молдови. Під час Другої світової війни головну військово-повітряну базу в Бельцах у Сінгуренах обслуговували 5 передових авіабаз: дві в Молдовській РСР та три в Українській РСР.[23]

В місті Бєльці розташовані два аеропорти:

Адміністративно-територіальний устрій

До складу Бєльцької міської ради входять два села: Єлизавета та Садове.

Населення

Згідно з офіційними даними Відділу статистики та соціології Республіки Молдова, станом на 1 січня 2006 року постійне населення м. Бєльці становило 122,7 тис. осіб[24]. Разом із навколишніми передмістями (3,5 тис. у Єлизаветівці, 1,4 тис. — у Садовому [2] [Архівовано 13 лютого 2008 у Wayback Machine.]) Бєльці утворюють Бєльцький муніципалітет із сукупним населенням 127,6 тис. мешканців.

Згідно з даними перепису 2004 року, населення м. Бельці становило 127 561 особу[25]; в 2014 році — 102 457 осіб[26]; в 2024 році — 94 546 осіб.[27]

Етнічний склад міста[25][26][28]:

Національність 2004 2014 2024
Кількість

осіб

Частка,

%

Кількість

осіб

Частка,

%

Кількість

осіб

Частка,

%

молдовани/румуни 69 135 54,20 59 903 58,47 70 780 74,86
українці 30 288 23,74 17 454 17,04 12 445 13,16
росіяни 24 526 19,22 15 150 14,79 9 537 10,09
болгари 297 0,23 188 0,18 136 0,14
гагаузи 243 0,19 130 0,13 115 0,12
інші 2 889 2,26 1 602 1,56 1 229 1,31
не вказали 183 0,16 8 030 7,83 304 0,32
Всього 127 561 100 102 457 100 94 546 100

Результати всіх переписів населення[29]

Рік 1897 1930 1959 1970 1979 1989 2004 2014 2024
Кількість (тис. осіб.) 18,5 30,6 67,7 105,5 126,9 161,5 127,6 102,5 94,5

Пояснення: у 1897 році перший перепис населення Російської імперії; у 1930 році — перепис населення Румунії; у 1959, 1970, 1979, 1989 роках проводилися Всесоюзні переписи населення.

Мова

Розподіл населення міста Бельці за повсякденною мовою:

Мова 2014[26] 2024[28][30]
Кількість осіб Частка, % Кількість осіб Частка, %
молдовська/румунська 44 803 43,73 48 304 52,87
російська 47 578 46,44 41 150 45,04
українська 1 058 1,03 1 642 1,80
циганська 101 0,10 79 0,09
інші 195 0,19 147 0,16
не вказали 8 722 8,51 37 0,04
всього 102 457 100 91 359 100

Культура

Національний театр імені Васіле Александрі

Фестивалі:

  • Міжнародний фестиваль молодих виконавців «Хрустальный аист».
  • Етнокультурний фестиваль «Єдність через різноманіття»

Заклади культури:

  • Національний театр імені Васіле Александрі
  • Регіональний музей історії та етнографії
  • Картинна галерея імені Антіоха Кантеміра
  • Муніципальна бібліотека імені Еуджена Кошеріу (румунська).
  • Муніципальний палац культури
  • Центр культури та молоді (колишній Будинок культури заводу РЕУТ)
  • Палац культури «Флакера» (8-й квартал)
  • Палац культури «Молдова»
  • Кінотеатр «Patria-Balti»

Пам'ятки історії та архітектури

Пам'ятник Тарасу Шевченку
  • Церква Святого Миколая (1795)
  • Церква Різдва Богородиці (1884)
  • Церква Святого Григорія, просвітителя Вірменії (1916)
  • Собор Святих Рівноапостольних Костянтина і Олени (1935)
  • Церква Святого Преподобної Параскеви (1934)
  • Церква Святих Апостолів Петра і Павла (1929)
Монумент Стефану Великому

Освіта

Бєльцький державний університет

Заклади вищої освіти:

Заклади середньо-спеціальної освіти:

  • Педагогічний коледж імені Й. Крянґе
  • Політехнічний коледж
  • Медичний коледж
  • Музично-педагогічний коледж
  • Технічний коледж залізничного транспорту
  • Коледж легкої промисловості.

Заклади середньої освіти:

  • 12 теоретичних ліцеїв
  • 10 середніх шкіл
  • 2 гімназії
  • 1 початкова школа

У місті також діють 36 дитячих дошкільних закладів.

Релігія

Релігійний склад[33]:православні — 110 961, баптисти — 2609, католики — 990, адвентисти сьомого дня — 576, п'ятидесятники — 487, методисти — 296, євангельські християни — 166, мусульмани — 106, пресвітеріани — 77, старообрядці — 47, реформати — 44, послідовники інших вірувань — 2161; атеїсти — 544 осіб, агностики — 3304, без відповіді — 5193.

Міста-побратими

Місто Країна Дата угоди
Стрий Україна Україна 1980
Смолян Болгарія Болгарія 1985
Ларіса Греція Греція 1986
М'єркуря-Чук Румунія Румунія 1993
Дюла Угорщина Угорщина 1995
Орша Білорусь Білорусь 1996
Ізмір Туреччина Туреччина 1997
Хмельницький Україна Україна 1997
Лейкленд США США, штат Флорида 1997
Кесон Північна Корея Північна Корея 1997
Вітебськ Білорусь Білорусь 2002
Речиця Білорусь Білорусь 2005
Мілес Греція Греція 2006
Чернівці Україна Україна 2013

Відомі особи

Див. також

Консульства

Консульство Украïни

Примітки

  1. ↑ Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 66 (рос.)
  2. ↑ Михалевский Р. Академия наук: 1421 год не является датой первого упоминания о Бельцах (rusă) // СП — Бельцы: 2016.
  3. ↑ Marșalcovschi T. Geneza municipiului Bălţi: concept urbanistic şi prima atestare // Anuarul Catedrei Discipline Socioumanistice — Bălți: 2007.
  4. ↑ Михалевский Р. Год рождения Бельц — 1620-й // СП — Бельцы: 2009.
  5. ↑ https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
  6. ↑ http://chernivtsy.eu/portal/byel-tsi
  7. ↑ De Ziua Culturii Naţionale, autorităţile din municipiile Bălţi şi Iaşi s-au reîntâlnit la masa dialogului și au semnat un acord de înfrăţire
  8. ↑ Acord: municipiul Bălți se va înfrăți cu localitatea Solotvino din Ucraina
  9. ↑ Болохан С. Бєльці // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
  10. ↑ Бєльці // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 432.
  11. ↑ Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  12. ↑ Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за трьохступеневою системою урядування. Адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
  13. ↑ Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за обласною системою урядування. Адміністративні межі станом на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
  14. ↑ Більці // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 136. — ISBN 5-7707-4049-3.
  15. ↑ У Молдови може з'явитися друга столиця. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 2 серпня 2012. [Архівовано 2012-08-06 у Wayback Machine.]
  16. ↑ English <-> Romanian Online Dictionary — a Bilingual Dictionary from ECTACO. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 27 лютого 2021.
  17. ↑ Клімат Бєльць. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
  18. ↑ Restaurante. McDonald's (рум.). Процитовано 6 травня 2024.
  19. ↑ Proiect de suport al programului sectorului rutier [Архівовано 2011-06-26 у Wayback Machine.]. Administrația de Stat a Drumurilor din Republica Moldova (Chișinău), octombrie 2010, p. 3. Accesat 13 iulie 2011.
  20. ↑ Troleibuze în slujba bălțenilor. Vocea Bălțiului, nr 30 (137), 22 iunie 2007, p. 1
  21. ↑ Троллейбусов стало меньше?. СП, 26 iunie 2011. Accesat 26 iunie 2011.
  22. ↑ Історія автовокзалу в Бєльцях
  23. ↑ Ministerul Economiei al Republicii Moldova Direcția dezvoltarea tehnologică și competitivitate: Studiu de fezabilitate privind crearea Parcului Industrial în cadrul Zonei Economice Libere “Bălți” mun. Bălți[недоступне посилання] Administrația Zonei Economice Libere „Bălți”, Chișinău, 2011. - 89 p.
  24. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2007. Процитовано 24 грудня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.]
  25. ↑ а б Перепись населения 2004 года. Том 1. Демографические, национальные, языковые и культурные характеристики. Статистический сборник. На румынском, русском и английском языках. Национальное бюро статистики Республики Молдова. Chişinău, Statistica, 2006. – 492 с. – ISBN 978-9975-9786-4-4 / 3.3. Население по основным национальностям, родному языку и типу местности, в территориальном разрезе. Municipiul BĂLŢI. Urban (стр. 307)
  26. ↑ а б в Recensamântul Populației si al Locuințelor 2014. recensamint.statistica.md. Процитовано 2 лютого 2025.
  27. ↑ Rezultatele finale ale Recensământului Populației și Locuințelor 2024: distribuția geografică a populației. Rezultatele finale ale Recensământului Populației și Locuințelor 2024: distribuția geografică a populației (рум.). 15 липня 2025. Процитовано 16 березня 2026.
  28. ↑ а б Rezultatele finale ale Recensământului Populației și Locuințelor 2024: Caracteristici etnoculturale ale populației. Rezultatele finale ale Recensământului Populației și Locuințelor 2024: Caracteristici etnoculturale ale populației (рум.). 20 жовтня 2025. Процитовано 16 березня 2026.
  29. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 24 грудня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2007-11-24 у Wayback Machine.]
  30. ↑ враховане населення у віці 3 років і старше
  31. ↑ Monumentum.
  32. ↑ Сайт Бєльцького державного університету. Архів оригіналу за 18 жовтня 2007. Процитовано 4 липня 2009.
  33. ↑ [1]

Література

Посилання

Ришканський район Синжерейський район
Глоденський район Синжерейський район
Фалештський район Синжерейський район

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).