YaChudo

Бреїла (місто)

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бреїла.
Бреїла
рум. Brăila
герб
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Розташування міста Бреїла
Основні дані
45°16′09″ пн. ш. 27°57′30″ сх. д. / 45.26917° пн. ш. 27.95833° сх. д.
КраїнаРумунія
Регіон Бреїла
АдмінцентрBrăilad Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця дляБреїла Редагувати інформацію у Вікіданих (жудець)
Засновано1368 Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа175 км²
Населення154 686 (2021)
Висота НРМ25 ± 1 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічна зонаCâmpia Brăileid Редагувати інформацію у Вікіданих
ВодоймаДунай[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиНілюфер (2001)[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясUTC+2, UTC+3
 (Бреїла)
Номери автомобілівBR
GeoNames8334707
OSM ↑2355512 ·R (Бреїла)
Поштові індекси810001–810542 Редагувати інформацію у Вікіданих
Міська влада
АдресаStrada Piața Independenței, nr. 1, Brăila, jud. Brăila, 810210[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
mayor of Brăilad Редагувати інформацію у ВікіданихAurel Gabriel Simionescu
Вебсайтpmb.braila.astral.ro/main_site/index.htm
Мапа
Мапа
CMNS: Бреїла у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бреї́ла[5], Браїла[6], Бреїлов (рум. Brăila, тур. Ibrail) — місто на південному сході Румунії. Адміністративний центр повіту Бреїла. Південне місто-супутник Галаца.

Географія

Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, у тому місці, де сходяться два рукави річки.

Назва

У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є передачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».

Історія

Згадки про місто сягають VI століття[6]. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова»[7]. З 1538–1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.

З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).

Населення

Населення міста 1973 року становило 161,1 тис. жителів[6], 2002 року — 216 292, 2011 року — 180 302.

За даними перепису населення 2021 року[8] у місті проживали 154 686 осіб.

Національний склад населення міста[9]:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 127 887 82,7 %
росіяни-липовани 1 748 1,1 %
роми 1 369 0,9 %
греки 94 <0,1 %
турки 87 <0,1 %
угорці 36 <0,1 %
євреї 28 <0,1 %
італійці 19 <0,1 %
українці 18 <0,1 %
німці 17 <0,1 %
болгари 10 <0,1 %
татари 3 <0,1 %
вірмени 3 <0,1 %
інші народи 116 <0,1 %

Також у місті проживають словаки, хорвати, чехи, поляки, русини та албанці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.

Рідною мовою назвали[10]:

Мова Кількість осіб Відсоток
румунська 129 624 83,8 %
російська 994 0,6 %
ромська 301 0,2 %
турецька 58 <0,1 %
угорська 33 <0,1 %
грецька 33 <0,1 %
італійська 18 <0,1 %
німецька 13 <0,1 %
українська 10 <0,1 %
болгарська 7 <0,1 %
татарська 3 <0,1 %
македонська 3 <0,1 %
інша мова 124 <0,1 %

Також рідною мовою називали словацьку, хорватську, чеську, польську, русинську, вірменську та албанську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.

Склад населення міста за віросповіданням[11]:

Релігія Кількість осіб Відсоток
православні 125 813 81,3 %
старообрядці 1 265 0,8 %
римо-католики 502 0,3 %
атеїсти 341 0,2 %
не релігійні 269 0,2 %
п'ятдесятники 246 0,2 %
адвентисти 237 0,2 %
баптисти 232 0,1 %
мусульмани 217 0,1 %
агностики 107 <0,1 %
свідки Єгови 82 <0,1 %
інша релігія 74 <0,1 %
греко-католики 52 <0,1 %
православні (сербська церква) 52 <0,1 %
іудеї 28 <0,1 %
євангелісти 27 <0,1 %
реформати 18 <0,1 %
євангельські християни 7 <0,1 %

Також у місті проживають унітарії, лютерани та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.

Економіка

Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості[6]. Поблизу Браїли, у Кискані, великий комбінат для перероблення очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо[6].

У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС[6].

Транспорт

Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів[6].

У місті курсує трамвай.

Відомі люди

Панаїт Істраті
  • Ана-Василик Аслан — румунський медик-геронтолог, біолог, дійсний член Румунської академії.
  • Анішоара Кушмір-Станцу — олімпійська чемпіонка 1984 р. зі стрибків у довжину.
  • Андреас Ембірікос — грецький поет-сюрреаліст.
  • Марія Філотті — румунська акторка.
  • Ніколае Іонеску (1820–1905) — румунський філософ, логік, математик, журналіст.
  • Нае Іонеску (1890–1940) — румунський філософ, логік, журналіст, редактор.
  • Джозеф Джуран — академік Міжнародної академії якості, засновник теорії управління якістю.
  • Маня Менеску — прем'єр-міністр під час режиму Ніколае Чаушеску.
  • Панаїт Істраті — румунський письменник.
  • Діана Мокану — олімпійська чемпіонка 2000 р. з плавання на 100 та 200 м.
  • Жан Москополь — румунський співак міжвоєнного періоду.
  • Серж Московічі — автор робіт із соціальної психології.
  • Георге Мунтяну-Мургочі — румунський геолог, засновник Південно-східного інституту Європейської освіти у Бухаресті.
  • Георге Петраску — румунський художник.
  • Камеліа Потек — олімпійська чемпіонка 2004 р. з плавання вільним стилем.
  • Джонні Редукану — джазовий музикант.
  • Міхаіл Себастьян — румунський письменник.
  • Іларіє Воронка — румунський поет.
  • Ксенакіс Яніс — грецький композитор і архітектор.
  • Георгіос Склавос — грецький композитор.
  • Петар Нейков — болгарський дипломат. Консул Болгарії у Києві 1918 р.[12]

Галерея

  • Будинки
    Будинки
  • Шаурма і магазини
    Шаурма і магазини
  • Церква
    Церква
  • Торгові центри
    Торгові центри

Див. також

Примітки

  1. ↑ Браилов // Больница — Буковина — 1927. — Т. 7. — С. 320.
  2. ↑ https://www.primariabraila.ro/orase-infratite
  3. ↑ https://www.nilufer.bel.tr/icerik/kardes-kentler
  4. ↑ Geospatial.org Date de contact localități
  5. ↑ Атлас світу, 2005.
  6. ↑ а б в г д е ж Бреїла // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  7. ↑ ГРАМОТИ XIV ст. — ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА», КИЇВ — 1974 — № 52. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 10 січня 2016.
  8. ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
  9. ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
  10. ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
  11. ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
  12. ↑ Вовчук Л., Тригуб О. (2018). Петро Нейков - болгарський генеральний консул у Києві.

Література

  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Посилання



Румунія Це незавершена стаття з географії Румунії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).