Братислава
 Місто Братиславасловац. Bratislava [?] ±к:нп, засновані 907 ±к:нп, засновані 907 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |
 Словаччина | ||||
| Край | Братиславський край | ||||
| Окрес | Братислава I, II, III, IV, V → SPARQL ← | ||||
| Столиця для |
Словаччина Угорське королівство Братиславський край комітат Пожонь Словацька СР Угорське королівство Братиславский край (1949–1960)d[2] Словацька республіка Західно-Словацька область Pozsony 1 urban electoral districtd Pozsony 2 urban electoral districtd Військовий округ Пресбург  | ||||
|
| |||||
| Перша згадка | 907 | ||||
| Засновано | 907 | ||||
| Поділ |
Старе Місто (Братислава), Нове Место (Братислава), Карлова Вес, Ружинов, Петржалкаd, Дубравка, Девін (Братислава IV), Девінська Нова Вес, Загорська Бистриця, Ламач, Рача (Братислава), Вайнори, Вракуня, Подунайське Біскупіце, Яровче, Русовце, Чуново (Братислава) | ||||
|
| |||||
| Клімат | теплий вологий континентальний клімат (Dfb) | ||||
| Водойма |
Дунай (річка, міжнародна річка) | ||||
| Висота над р.м. |
152 м[3] | ||||
| Площа | 367,66 км²[4] | ||||
| Населення | 480 902 (2025)[5] | ||||
| · густота | 1307,99 осіб/км² | ||||
| Назва мешканців |
словац. Bratislavčan[6] словац. Bratislavčanka[7] есп. bratislavano фр. Bratislavien[8] фр. Bratislavienne[8] угор. pozsonyi і італ. Presburghesi | ||||
| Міста-побратими |
Краків (3 жовтня 1974)[9][10][…], Київ (3 квітня 1969)[12][9][…] | ||||
| Телефонний код | +421-(0)2 | ||||
| Автомоб. ном. |
BA, BL і BT | ||||
| Поштовий індекс |
8XX XX | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса | Magistrát hlavného mesta SR Primaciálne námestie 1 814 99 Bratislava | ||||
| Вебсторінка |
bratislava | ||||
| Голова[14] |
Matúš Vallod | ||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||
| код LAU (NUTS) | SK582000[15] | ||||
| OpenStreetMap | r1702499 ·R | ||||
| GeoNames | 3060972 | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| Транспорт |
aвтошлях E65 | ||||
| До крайового центру | |||||
| До Братислави | |||||
| — фізична | 0.8 км | ||||
| Карта | |||||
  | |||||
| |||||
|
Джерела: | |||||
| |||||
| Шаблон |
Template:Bratislavad | ||||
 Братислава у Вікісховищі | |||||
Братисла́ва[16] (словац. Bratislava (до 1919 р. — Prešporok, Прешпорок, Prešporek, Пре́шпорек, нім. Pressburg, Пре́сбург, угор. Pozsony, По́жонь) — столиця Словацької республіки, місто в центральній Європі, у період з 1536 до 1784 роки — столиця Угорщини.
Населення міста близько 415 589 осіб (2012). Місто примітне також тим, що є єдиною столицею світу, яка безпосередньо має кордони з двома іншими державами, — Австрією й Угорщиною. Братиславська вулиця Копчанська переходить у вулицю Прессбургерштрассе сусіднього австрійського села Кіттзее. А до 1936 року з Братислави до Відня можна було дістатися міським трамваєм.
Географія
Братислава розташована по обидва береги Дунаю, у передгір'ї Малих Карпат. Місто безпосередньо примикає до кордону з Австрією (до 21 грудня 2007 року існували прикордонні переходи Петржалка-Берг і Яровце-Китзєє) і Угорщини (до 21 грудня 2007 року існував прикордонний перехід Русовце-Райка).
Площа міста — 368 км².
Клімат
Братислава розташована у помірному кліматичному поясі. Клімат — континентальний (Cfb/Dfb за класифікацією Кеппена), середня річна температура 10,5 °C, середня кількість сонячних годин на рік — 2038,1, середня річна кількість опадів — 565 мм. Середня температура січня — приблизно −0,4 °C, а середня температура липня — приблизно 21,3 °C. Зимовий період холодний і вологий з сніжним покривом. Літо тепле, часто з сильними вітрами.
| Клімат Братислави (1981–2010) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 19,8 | 19,1 | 25,0 | 30,3 | 33,4 | 36,3 | 38,2 | 39,3 | 34,0 | 30,0 | 21,3 | 17,9 | 39,3 |
| Середній максимум, °C | 2,7 | 5,1 | 10,3 | 16,7 | 21,8 | 24,9 | 27,5 | 27,0 | 21,7 | 15,6 | 8,2 | 3,3 | 15,4 |
| Середня температура, °C | −0,4 | 1,2 | 5,5 | 11,0 | 16,0 | 19,1 | 21,3 | 20,7 | 15,9 | 10,4 | 4,9 | 0,7 | 10,5 |
| Середній мінімум, °C | −3,4 | −2,3 | 1,3 | 5,4 | 10,2 | 13,4 | 15,4 | 15,0 | 11,0 | 6,1 | 1,8 | −1,9 | 6,0 |
| Абсолютний мінімум, °C | −24,6 | −20 | −15,1 | −4,4 | −2 | 3,0 | 7,0 | 5,0 | −2 | −8 | −12 | −20 | −24,6 |
| Середня кількість сонячних годин на місяць | 65,1 | 81,9 | 151,9 | 204,0 | 263,5 | 270,0 | 275,9 | 269,7 | 207,0 | 142,6 | 60,0 | 46,5 | 2038,1 |
| Норма опадів, мм | 39 | 37 | 38 | 34 | 55 | 57 | 53 | 59 | 55 | 38 | 54 | 46 | 565 |
| Вологість повітря, % | 83 | 78 | 71 | 64 | 67 | 66 | 64 | 65 | 73 | 78 | 83 | 85 | 73 |
| Джерело: [17][18] | |||||||||||||
Історія
- 25—15 млн років тому — ареал проживання пліопітеків.
- 14—10 млн років тому — ареал проживання грифопітеків.
- Палеоліт — гострі кам'яні леза, та інші кам'яні інструменти людини гайдельберзької і неандертальців.
- Перше постійне поселення належить до епохи неоліту (культура лінійно-стрічкової кераміки).
- 400—50 рр. до н. е. — кельтське поселення, зруйноване близько 50 року даками на чолі з Буребистою.
- Близько 50 року до н. е. — проникнення німецьких племен на територію Братислави.
- Близько 50 року до н. е. — перша поява римських легіонів на території Братислави.
- Близько 70 року — римське поселення Герулата.
- I—V ст. н. е. — межа Римської імперії проходить Дунаєм, безліч римських і германських поселень.
- 375 р. — римляни покидають територію.
- V століття — прихід слов'ян.
- 560 р. — прихід аварів.
- 623—658 рр. — князівство Само.
- Кінець VIII століття — 833 р. — Нітранське князівство.
- 805/807 — Авентінус згадує моравського князя Уратіславуса (тобто Вратислав), який заснував на місці колишньої римської фортеці Пісоніум, місто, назване на його честь.
- 833—907 рр. — частина Великої Моравії.
- 907 — перша згадка про Братиславу в хроніках (Brezalauspurc)
- 907—1918 (з невеликими перервами) — частина Угорщини.
- 1291 (2 грудня) — угорський король Андрій III, видав Братиславі широкі міські привілеї, чим підтвердив її зарахування до королівських міст.
- 1436 — Сигізмунд Люксембург надав Братиславі право користуватися гербом.
- 1464 — Матвій Корвін підтвердив всі старі привілеї Братислави Золотою булою.
- 1468 — Матвій Корвін надав місту право меча.
- 1536—1784 рр. — (після захоплення Буди турками) упродовж двох століть столиця Угорщини. У братиславській кафедрі св. Мартина коронували кільканадцять угорських королів. Братислава була улюбленим містом австрійської цісарівни Марії-Терезії, яка половину свого часу проводила у братиславському замку. За її правління Пресбург процвітав, зокрема Марія-Терезія доручила створити на правому березі Дунаю перший у Європі публічний парк — сад Янка Краля.
- 1542—1848 — місце збору угорського парламенту.
- 1543—1820 — резиденція естергомського єпископа.
- 1563—1830 — місце коронації угорських королів[19].
- З XVIII сторіччя — центр словацького національного відродження.
- 1711 — епідемія чуми, загинуло 3860 осіб.
- 1741, 25 червня — Марія-Терезія коронована угорською королевою.
- 1741 — Марія-Терезія наказала знищити міський мур, аби сприяти розвитку міста.
- 1783 — Йосиф II наказав перевести центральний уряд в Буду, а коштовності корони — до Відня.
- 26 грудня 1805 року — укладення мирного договору між Францією і Австрією в Пресбурзі після розгрому Австрії і Росії в Битві під Аустерліцом і повної поразки Австрії у війні Третьої коаліції (Пресбурзький мир).
- 1809 — місто взято в облогу військами Наполеона.
- 1811 — згорів замок Братислави.
- 1840 — перша конка між Братиславою і Свети-Юром.
- 1843 — рішення про кодифікацію центральнословацької мови Людовитом Штуром.
- 1891 — відкриття першого мосту через Дунай (попередник Старого мосту).
- 1895 — у Братиславі запрацював перший трамвай.
- 1909 — у Братиславі запрацював перший тролейбус.
- 1909, 10 жовтня — створено Словацьку народну раду, яка мала вплив на Братиславу та її околиці.
- 1918, 31 грудня — окупація міста легіонерами Празького уряду[20].
- 1919—1939 рр. — частина Чехословаччини; зміна офіційної назви на Братислава замість Prešporek/Pressburg/Pozsony
- 1939—1945 рр. столиця Першої словацької республіки, задунайська частина (сучасний район Братислава V анексована Німеччиною).
- 1945—1992 рр. — частина Чехословаччини.
- 1946 — утворення так званої «Великої Братислави» приєднанням до міста муніципалітетів Девін, Дубравка, Ламач, Петржалка Превоз, Рача і Вайнори.
- 1971 — до міста додані муніципалітети Чуново, Девінська Нова Веж, Яровце, Подунайське Біскупіце, Русовце, Вракуня і Загорська Бистріца.
- 1969—1992 рр. — столиця Словацької соціалістичної республіки (з 1990 року — Словацької республіки) в складі Чехословаччини.
- 1988 — відбулась Демонстрація зі свічками.
- З 1993 р. — столиця Словаччини.
-
Братислава у XVI ст. -
Братислава у XVII ст. -
Братислава у XVIII ст. -
Вигляд фортеці над Дунаєм у XVIII ст. -
Бронзова мапа Братислави за часів правління Марії Терезії у 2-й пол. XVIII ст.
Адміністративний поділ
Територія Братислави поділяється на округи та на міські частини (квартали, райони):
- Братислава I (округ) — Старе Место
- Братислава II (округ) — Подунайске Біскупіце, Ружинов, Вракуня
- Братислава III (округ) — Нове место, Рача, Вайнори
- Братислава IV (округ) — Девін (Дєвін), Девінська Нова Вес (Дєвінска Нова Вес), Дубравка, Карлова Вес, Ламач, Загорска Бистріца
- Братислава V (округ) — Чуново, Яровце, Петржалка, Русовце
Пам'ятки культури
Замки та палаци
- Братиславський замок (словац. Bratislavský hrad)
- Девінська фортеця-замок (словац. Devínsky hrad)
- Грасалковичів або Президентський палац (словац. Grassalkovichov palác, Prezidentský palác)
- Літній палац архієпископів (словац. Letný arcibiskupský palác)
- Палац Ердеді (словац. Erdődyho palác)
- Палац Зічи/Зічиго палац (словац. Zichyho palác)
- Палац Леопольда де Паулі
- Палац Мірбахів
- Палац примаса (словац. Primaciálny palác)
- Палац Угорського біржового банку (словац. Palác Maďarskej burzovej banky)
-
Братиславський замок -
Палац Грасалковичів або Президентський палац з канцелярією президента -
Палац Угорського біржового банку
Храми
- Собор Святого Мартина (словац. Dóm svätého Martina) — місце коронацій угорських королів
- Єзуїтський костел найсвятішого Спасителя
- Костел Воздвиження Чесного Хреста та монастир кларисок (XIV ст.) (словац. Kostol Povýšenia svätého Kríža a kláštor klarisiek)
- Костел св. Кирила і Мефодія (редемпдористи) (словац. Kostol svätých Cyrila a Metoda)
- Костел св. Ладислава (словац. Kostol svätého Ladislava)
- Костел св. Стефана (капуцини) (словац. Kostol svätého Štefana)
- Костел св. Трійці (Старе місто) (словац. Kostol Najsvätejšej Trojice (Podhradie))
- Костел св. Яна де Мата або церква тринітаріїв (словац. Kostol svätého Jána z Mathy)
- Костел Святої Єлизавети (словац. Kostol svätej Alžbety, Modrý kostolík)
- Костел та монастир Святої Єлизавети (словац. Kostol svätej Alžbety s kláštorom alžbetínok)
- Костел та монастир францисканців (XIII ст.)
- Костел Успіння Пресвятої Діви Марії або Блюментальський костел (словац. Kostol Nanebovzatia Panny Márie alebo Blumentálsky kostol)
- Лютеранські кірхи
- Православна церква св. Миколая (Старе місто) (словац. Chrám svätého Mikuláša v Podhradí na Mikulášskej ulici)
- Православна церква св. Ростислава (словац. Chrám svätého Rastislava, Ružinov)
- Греко-католицька церква Воздвиження Чесного й Животворного Хреста (словац. Chrám Povýšenia vznešeného a životodarného kríža na Ondrejskom cintoríne)
-
Собор Святого Мартина -
Блакитна церква або Костел Святої Єлизавети -
Костел Святого Ладислава -
Костел Святого Стефана -
Костел Святого Яна де Мата -
Костел Святого Миколая (Старе місто) -
Костел Святої Трійці (Старе місто) -
Костел та монастир Святої Єлизавети
Музеї
- Словацький національний музей (словац. Slovenské národné múzeum)
- Словацька національна галерея (словац. Slovenská národná galéria)
- Братиславський міський музей (словац. Mestské múzeum v Bratislave)
- Музей транспорту
- Фармацевтичний музей
- Музей годинників (словац. Múzeum hodín)
- Музей зброї (словац. Múzeum zbraní) у Михалській брамі (словац. Michalská brána)
- Музей кораблів (словац. Lodné múzeum)
- Музей Янка Єсенського (словац. Múzeum Janka Jesenského)
- Музей Мілана Добеша (словац. Múzeum Milana Dobeša)
- Музей єврейської культури
- Музей культури карпатських німців
- Музей культури угорців у Словаччині
- Музей модерного мистецтва
- Археологічний музей
- Мавзолей Хатама Шофера (словац. Mauzóleum Chatama Sófera)
- Галерея міста Братислава (словац. Galéria Mesta Bratislavy)
- Галерея «Danubiana»
- Галерея «Ardan» (словац. Ardan Galéria)
- Галерея «Art Café Soirée»
- Галерея «Komart»
- Галерея «З» (словац. Z Galéria)
-
Будинок "Доброго Пастиря" або Музей годинників -
Словацький національний музей
Театри, оркестри, концертні зали
- Словацький національний театр (словац. Slovenské národné divadlo)
- Театр «Нова сцена»
- Театр «Astorka Korzo '90»
- «GUnaGU»
- «West»
- Театр «A4 — nultý priestor» (словац. A4 - nultý priestor)
- Братиславський ляльковий театр (словац. Bratislavské bábkové divadlo)
- Театр «a.ha»
- Театр «Арена»
- Театр «F7»
- Театр «Ívery»- студентський театр
- Театр «Ludus»
- «Teátro Wustenrot»
- Студія «L&S»
- Театр «Капличка» (словац. Divadlo Kaplnka)
- Танцювальний театр «Брален» (словац. Tanečné divadlo Bralen)
- Братиславський театр танцю (словац. Bratislavské divadlo tanca)
- Радошинський «наївний» театр (словац. Radošinské naivné divadlo)
- Словацька філармонія
- Словацький філармонічний оркестр (словац. Slovenská filharmónia)
-
Національний театр Словаччини, стара будівля -
Національний театр Словаччини, нова будівля -
Словацький філармонічний оркестр, головний вхід
Інші пам'ятки
- Стара ратуша (словац. Stará radnica)
- Михайлівська брама (словац. Michalská brána)
- Міст СНП або Новий міст (словац. Most Slovenského národného povstania alebo Nový most)
- Будинок "Аптека у Сальватора" (словац. Lekáreň U Salvátora)
- Будівля Словацького радіо (словац. Budova Slovenského rozhlasu)
- Телевізійна вежа на горі Камзік (словац. Televízna veža na Kamzíku)
- Фонтан Ганімед (словац. Ganymedova fontána)
- Вища школа виконавських мистецтв у Братиславі (словац. Vysoká škola múzických umení v Bratislave)
-
Фонтан Ганімед -
Фонтан з качками -
Пам'ятний знак "Дні Києва" -
Стара ратуша -
Михайлівська брама -
Будинок "Аптека у Сальватора" -
Житлові висотні будівлі "Sky Park" -
Міст СНП або Новий міст, вид з Братиславського Граду
Освіта
- Братиславська консерваторія
- Вища школа виконавських мистецтв у Братиславі
- Істрополітанська Академія
- Словацький медичний університет
- Університет Коменського
Населення
| Рік: | 1995 | 2005 | 2015 | 2025 |
|---|---|---|---|---|
| Кількість осіб: | 452 053 | 425 459 | 422 932 | 480 902 |
| Різниця: | -5,88 % | -0,59 % | +13,70 % |
| Рік: | 2024 | 2025 |
|---|---|---|
| Кількість осіб: | 479 389 | 480 902 |
| Різниця: | +0,31 % |
Завдяки своєму розташуванню Братислава, приблизно, з 13 сторіччя, до, приблизно, 1870-х років було містом з переважно німецькомовним населенням. Згідно з офіційною статистикою підведеною в 1850—1851 роках в Братиславі було 42 238 мешканців, з яких 31 509 (74,59 %) німців, 7586 (17,9 %) словаків і 3154 (7,4 %) угорців. Багато євреїв було записано як німців чи угорців.
У 1890 році відбувся ще один перепис населення, на якому було видно значний вплив мадяризації (обугорщення). У місті проживав 52 441 мешканець, серед них 31 404 німців, 10 433 угорців і 8709 словаків.
У 1907 році в місті проживало вже близько 70 000 мешканців, серед яких третину складали угорці, половину німці, сьому частину словаки, також проживали в меншій кількості хорвати, серби, болгари, румуни та інші народності[21].
Наприкінці Другої світової війни більша частин німців була евакуйована рейхом у більш безпечні частини Німеччини. Частина з них після війни повернулася. У період між 1945—1946 роками багато німців було вигнано, а більша частина угорців евакуйована в рамках обміну населенням між Чехословаччиною і Угорщиною.
Національний склад населення Словаччини станом на 31 грудня 2008 року (разом: 5 412 254)
- словаки — 91,39 %
- угорці — 3,84 %
- чехи — 1,86 %
- німці — 0,28 %
- молдовани — 0,15 %
- українці — 0,22 %
- цигани (роми) — 0,10 %
- поляки — 0,08 %
Склад населення за приналежністю до релігії:
- римо-католики — 56,70 %,
- протестанти — 5,96 %,
- греко-католики — 0,74 %,
- православні — 0,38 %
- не вважають себе віруючими або не належать до жодної церкви — 34,39 %
Спорт
- футбольний клуб СК «Слован» Братислава виступає у найвищій лізі — Чемпіонаті Словаччини, футбольний стадіон «Тегелне поле» вміщує 30 000 глядачів, ведеться реконструкція
- хокейний клуб ХК «Слован» Братислава виступав у Словацькій екстралізі, з 2012 року виступає в Континентальній хокейній лізі, Словнафт-Арена — вміщує 10 110 глядачів
- баскетбольний клуб «Інтер» Братислава — виступає у найвищій лізі (стадіон «Inter Hala Pasienky» вміщує максимум 6100 глядачів)
- Національний тенісний центр «Sibamac Arena», вміщує 4500 глядачів
- гандбольний клуб СКП Братислава — чоловіча і жіноча команди виступають у найвищій словацькій лізі
- волейбол — чоловіча команда ВК СТУ Братислава і жіноча команда Славія УК Братислава виступають у найвищій словацькій лізі
- плавання — 50-м басейн у плавальному комплексі «Pasienky»
Міста-побратими
Австрія — Відень (нім. Wien),
Вірменія — Єреван (вірм. Երևան),
Україна — Київ,
США — Клівленд (англ. Cleveland), Огайо,
Польща — Краків (пол. Kraków),
Словенія — Любляна (словен. Ljubljana),
Італія — Перуджа (італ. Perugia),
Чехія — Прага (Praha), Чехія,
Нідерланди — Роттердам (нід. Rotterdam),
Німеччина — Ульм (нім. Ulm),
Фінляндія — Турку (фін. Turku, швед. Åbo).
Панорама
Див. також
- 4018 Братислава — астероїд, названий на честь міста[22].
- Братиславський зоопарк
Примітки
- ↑ Počet obyvateľov podľa pohlavia - SR-oblasť-kraj-okres, m-v (ročne) [om7102rr] — Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky, 2026.
- ↑ Zákon o krajském zřízení // Sbírka zákonů — 1948. — ISSN 1211-1244
- ↑ https://web.archive.org/web/20190218021441/http://jaspi.justice.gov.sk/jaspidd/vzory/008060Pr1.pdf
- ↑ Hustota obyvateľstva - obce [om7015rr_obc=AREAS_SK, v_om7015rr_ukaz=Rozloha (Štvorcový meter)]. Statistical Office of the Slovak Republic. 31 березня 2026. Процитовано 31 березня 2026.
- ↑ а б в Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7102rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 31 березня 2026. Процитовано 31 березня 2026.
- ↑ https://slovnik.juls.savba.sk/?w=Bratislav%C4%8Dan&s=exact&c=pfac&cs=&d=kssj4&d=psp&d=sssj&d=orter&d=scs&d=sss&d=peciar&d=hssjV&d=bernolak&d=noundb&d=orient&d=locutio&d=obce&d=priezviska&d=un&d=pskcs&d=psken#
- ↑ https://slovnik.juls.savba.sk/?w=Bratislav%C4%8Danka&s=exact&c=i2e5&cs=&d=kssj4&d=psp&d=sssj&d=orter&d=scs&d=sss&d=peciar&d=hssjV&d=bernolak&d=noundb&d=orient&d=locutio&d=obce&d=priezviska&d=un&d=pskcs&d=psken#
- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ а б https://zastupitelstvo.bratislava.sk/data/att/11916.pdf
- ↑ https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,15,0,otwarty_na_swiat.html
- ↑ https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=1045
- ↑ https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
- ↑ http://www.bratislava-city.sk/bratislava-twin-towns
- ↑ Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
- ↑ Bratislava. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
- ↑ Іноді — Братіслава; див.: УРЕ. — Т. 2. — С. 22.
- ↑ Pogodaiklimat.ru – Bratislava. Pogodaiklimat.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2014. Процитовано 20 березня 2014.
- ↑ Climate of Bratislava. Climatemps. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 2013.
- ↑ Korunovačné slávnosti Bratislava 1563
1830, Štefan Holčík, 1986, TATRAN, 4296. publikácia - ↑ Obsadzovanie sa začalo Slamenou búdou
- ↑ Bratislava — Pozsony — Pressburg 1907 (Ilustrovaný sprievodca). Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання
- Братислава [Архівовано 19 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Фотополювання. Братислава [Архівовано 16 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Братислава. Від давньої переправи до сучасної столиці
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).