YaChudo

Болтвудит

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Болтвудит
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураBwd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формула(K,Na)(UO₂)(SiO₃OH)·1.5H₂O Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 8VIII/A’.14[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 109.AK.15 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Колір рисибілий Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Болтвудит у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Болтвудит[4] - мінерал, гідратований ураніл-силікат калію з формулою HK(UO2)(SiO4)·1,5(H2O). Утворюється внаслідок окислення та зміни первинних уранових руд. Він набуває форми корки на деяких урановмісних пісковиках. Ці корки, як правило, жовтуваті з шовковистим або склоподібним блиском.[5]

Відкриття та виникнення

Помаранчево-жовтий болтвудит на темній кальцитовій матриці з Намібії (розмір: 5,2 х 3 х 2 см)

Вперше болтвудит був описаний 1956 р. за знахідкою у копальні Pick's Delta (Дельта, район Сан-Рафаель, графство Емері, штат Юта, США). Він названий на честь Бертрама Болтвуда (1870–1927), американського піонера радіохімії.

Болтвудит зустрічається як вторинна зміна силікатних корок, що оточують уранініт, і як заповнення тріщин. Він міститься в пегматитах і родовищах уранових пісковиків типу Колорадського плато. Його прояви асоційовані з уранінітом, бекерелітом, фурмар'єритом, фосфоуранілітом, гіпсом та флюоритом.

Використання

Болтвудит є одним з урановмісних мінералів уранових руд. В Україні виявлений в межах Новоолексіївського рудопрояву[6], Ватутинського родовища[7][8][9] (Український щит).

Примітки

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
  4. ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 55. — ISBN 978-966-360-463-3.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 3 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ І.І. Михальченко, О.В. Андреєв. Монацити у торій-ураноносних альбітах Новоолексіївського рудопрояву (Український щит) // Геохімія та рудоутворення. — 2017. — Вип. 38. — С. 32-49. — ISSN 2224-6487. Архівовано з джерела 4 березня 2022. Процитовано 3 травня 2020.
  7. ↑ Б.Н. Іванов, Б.О. Занкевич, І.І. Михальченко, Н.В. Шафранська. Ураноносні натрієві метасоматити Ватутинського родовища (структурна позиція та особливості локалізації багатих руд) // Геохімія та рудоутворення. — 2013. — Вип. 33. — С. 33-41. — ISSN 2224-6487.
  8. ↑ І.І. Михальченко, Б.Н. Іванов. Уран і торій у рудних албітитах глибоких горизонтів Ватутинського родовища (Український щит) // Геологічний журнал. — 2016. — № 3 (356). — С. 31-42. — ISSN 0367–4290.
  9. ↑ Денисик, Г. І.; Козинська, І. П. (2015). Промислові ландшафти регіону видобутку уранових руд в Україні (PDF). Антропогенні ландшафти Правобережної України (українською) . Вінниця: Вінницька обласна друкарня. с. 244. Архів оригіналу (PDF) за 18 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).