Бекереліт

Бекереліт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура	Bqr[2]
Хімічна формула	Ca(UO₂)₆O₄(OH)₆·8(H₂O)
Nickel-Strunz 8	IV/F.12[3]
Nickel-Strunz 10	4.GB.10
Ідентифікація
Колір	темний, бурштиново-жовтий до безбарвного
Сингонія	ромбічна сингонія
Твердість	2—3
Блиск	алмазний до жирного
Колір риси	жовтий
Густина	5,2
Інші характеристики
Названо на честь	Антуан Анрі Беккерель
Типова місцевість	Шинколобвеd[4]
Бекереліт у Вікісховищі

Бекерелі́т (рос. беккерелит; англ. becquerelite; нім. Becquerelith m) — мінерал, водний оксид урану.

Хімічна формула: Са(UO₂)₆O₄ (OH)₆х8H₂O. Са заміщується Ba i K.

Містить (%): UO₃ — 90,49; H₂O — 9,51. Са або Ba i K — домішки. Сингонія ромбічна. Спайність довершена.

Колір темний, бурштиново-жовтий до безбарвного.

Риска жовта.

Твердість 2—3.

Густина 5,2.

Блиск алмазний до жирного. Прозорий.

Знайдений у Заїрі разом з англезитом, содіїтом, іантинітом, кюритом, скупітом та ін урановими мінералами.

Утворюється в результаті радіоактивного розпаду уранініту та іантиніту.

Розрізняють також бекереліт свинцевий — мінерал бієтит (бійєтит) з Катанги (Конго-Кіншаса), в якому замість барію помилково визначений свинець.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бекереліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Бекереліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• http://www.mindat.org/min-597.html [Архівовано 20 серпня 2009 у Wayback Machine.]
• http://webmineral.com/data/Becquerelite.shtml [Архівовано 14 лютого 2010 у Wayback Machine.]