Фурмар'єрит
| Фурмар'єрит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Fmr[2] |
| Хімічна формула | Pb(UO₂)₄O₃(OH)₄·4H₂O |
| Nickel-Strunz 8 | IV/F.13[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 4.GB.25 |
| Dana 8 | 5.9.2.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Paul Fourmarierd[4] |
| Типова місцевість | Шинколобвеd[4] |
 Фурмар'єрит у Вікісховищі | |
Фурмар'єрит[5] — мінерал, водний оксид свинцю та урану шаруватої будови.
Названий Бутгенбахом на честь бельгійського геолога Поля Фурмар’є (P. Fourmarier), H. Buttgenbach, 1924.
Опис
- 1. За Є. Лазаренком: 4[UO2|(OH)2]Pb(OH)2∙2H2O.
- 2. За К. Фреєм: PbO•4UO3•5H2O.
- 3. За «Fleischer's Glossary» (2004): PbU4O13•4H2O.
Містить (%): PbO — 12,13; UO3 — 78,07; H2O — 9,79.
Сингонія ромбічна. Ромбодипірамідальний вид. Утворює таблитчасті кристали зі штриховкою. Спайність досконала по (001). Густина 5,74. Тв. 3-4. Колір золотисто-червоний, червоний, бурий. Блиск алмазний. Напівпрозорий. Високорадіоактивний. Рідкісний. Продукт зміни уранініту. Вторинний мінерал в уранових родовищах.
Поширення
Зустрічається разом з торбернітом, казолітом, кюритом, содіїтом в Шинколобве і Касоло (пров. Шаба, Конго), а також в Вьолсендорф (Баварія, ФРН), Тведестранд (Норвегія), на Великому Ведмежому озері (Канада).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б Buttgenbach H. Minéralogie du Congo Belge. La fourmariérite, nouvell espèce minérale // Annales de la Société Géologique de Belgique — Liège: 1924. — Vol. 47. — P. C41–C43. — ISSN 0037-9395; 2295-7227
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 393. — ISBN 978-966-360-463-3.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фурмар'єрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Фурмар'єрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).